1. Перекладіть означальні (Attributsдtze) в науково-технічній мові: Attributsдtze і
Ein Winkel, der kleiner ist als ein gestreckter, heiЯt konkav; ein Winkel aber, der grцЯer ist als ein gestreckter, heiЯt konvex.
Wichtig ist die Rolle, die der Boden als Nдhrstoffquelle fьr die Pflanzenwelt spielt.
Das einzige Gas, das von Aluminium und seinen Legierungen in echter Lцsung aufgenommen wird, ist der Wasserstoff.
340
341
■•■■: 4. Einen breiten Raum auf dem Gebiete der Hebezeuge nehmen die Krane ein, die ihre Bezeichnung nach dem Namen des Vogels "Kranich" haben.
Schwerцle enthalten bis zu 4% Schwefel, welcher auch an anderen Motorteilen (Kurbelwelle) Korrosionsschдden hervorrufen kann.
Durch Kenntnis der Vorgдnge, welche bei der Gasabgabe der Kohlenflцze und der Gesteinsschichten eintreten, wird die Gefahr des unerwarteten Auftretens grцЯerer Schlagwettermengen vermindert.
Der Widerstand, den der Werkstoff der Trennung entgegensetzt, nimmt stдndig ab, bis schlieЯlich der Brach eintritt.
Fьr den Waldboden, dem die kьnstliche Dьngung fehlt, ist die Klein-lebewelt bedeutsamer als fьr den Ackerboden.
Es werden Prьfungen beschrieben, denen neue Bremsbelдge fьr Kraftwagen und Motorrдder unterzogen werden.
Die Elektrifizierung geht aber nicht nur den Elektriker an, sondern jeden, der mit den elektrischen Betriebsmitteln arbeitet.
Die Berechnung der wahren Druckspannung ist nicht so einfach wie beim Zugversuch, wo man dieser Berechnung den kleinsten Probequerschnitt zugrunde legt.
Uns berьhrt die Frage, wie es mit dem Kohlensдuregehalt der Waldluft steht.
Zur Feststellung, ob diese Sдuren Aluminium und Aluminiumlegierungen angreifen, wurden zunдchst einige Versuche in reinen Sдuren ausgefьhrt.
Wichtig ist die Feststellung, dass das Durchfrieren des Bodens von seiner Wasserkapazitдt, d.h. der Bodenkrьmelung abhдngt.
Es entsteht die Frage, welche Energieart fьr das Gelingen des Gusses von grцЯerer Bedeutung ist, die kinetische oder die potentielle Energie.
In der eisenverarbeitenden Industrie wurde schon immer die Frage aufgeworfen, auf welche Weise rasch und mit mцglichst geringen Kosten eine Unterscheidung der zur Anwendung kommenden Stahlsorten getroffen werden soll und kann.
17. Fьr Brьcken mit grцЯten Stьtzweiten ergeben die Stahlkonstruktionen technisch und дsthetisch so vollendete Wirkungen, wie sie in massiven Bauweisen nicht zu meistern sind.
Die Ist-MaЯe der fertig gegossenen Werkzeuge, die Dimensiofiefi zwischen 300 und 1000 mm hatten, entsprechen den Soll-MaЯen mit einer nur geringen Abweichung unter 1 mm.
Die Aufgaben, die Schachtausbau, Grubenbewetterung, Wasserhaltung und Streckenfцrderung dem Steinkohlenbergbau in grцЯeren Teufen stellen, sind heute bereits weit gehend erforscht und durchgearbeitet.
Attributsдtze II
Vorgдnge, bei denen neue Kцrper mit neuen Eigenschaften entstehen, heiЯen chemische Vorgдnge.
Die Stelle, von der das Erdbeben ausgeht, nennt man den Erdbebenherd oder das Zentrum.
Die Geschwindigkeit, mit der sich die Erdbebenwellen fortpflanzen, ist sehr verschieden.
Die SchweiЯzeichnung, nach der der Betrieb arbeitet, entsteht im Konstruktionsbьro.
Man versteht unter der Festigkeit eines Kцrpers diejenige Belastung in kg auf den Quadratmillimeter Querschnittsflдche, bei welcher der Bruch erfolgt.
Rцntgenstrahlen werden in besonderen Entladungsrцhren, in denen sich zwei Elektroden befinden, gewonnen.
Die Art, in der die Schmierfiьssigkeit zwischen die Lagerflдchen eingefьhrt wird, ist entscheidend fьr die Qualitдt der Schmierung.
In der Zeit, in der die erste Schmelzfeuerung mit den verkleideten Wдnden entstand, war die Verbrennungstechnik des Kohlenstaubes noch im Anfang ihrer Entwicklung.
Die mathematische Analyse des Vorgangs fьhrt auf eine Grenz-Bruch-Geschwindigkeit, oberhalb deren stets ein Brach erfolgt.
Bei Stдhlen und manchen Legierungen tritt hдufig in der Spanmmgs-Dehmmgs-Kurve beim Erreichen einer bestimmten Spannung eine Verformung auf, wдhrend der die Last gleich bleibt oder absinkt.
Im September wurde mit dem Abteufen von drei Schдchten begonnen, von denen aus der untere Kontrollstollen aufgefahren wird.
342
343
D ie Erzeugnisse, um die es sich im Walde handelt, sind in der Hauptsache Holz fьr Feuerung, Hausbau, Mцbel und sonstige gewerbliche und industrielle Zwecke, daneben aber noch eine Reihe von anderen Stoffen.
Die neue Maschine zur Steingewinnung unter Tage besteht aus einem Fahrrahmen und einem Vertikalgestell mit Spindel, auf der sich ein Support mit den Elektromotoren und Vorschubmechanismen bewegt.
Feuergefдhrdete Betriebsstдtten und Lagerrдume sind Rдume, in denen leicht entzьndliche Gegenstдnde hergestellt, verarbeitet oder angehдuft werden, sowie solche, in denen sich betriebsmдЯig entzьndliche Gemische von Gasen. Dдmpfen. Stauben oder Fasern bilden kцnnen.
Attributsдtze III
Vorerst wurde dem Seeufer entlang eine Kaimauer aus Beton erstellt, deren Querschnitt aus Bild 2 zu ersehen ist.
Das Gerдt, dessen Wirkungsweise an Hand einer Schemazeichnung beschrieben wird, lдsst sich leicht seihst hauen.
Der Antrieb des Pfluges erfolgte durch einen Benzinmotor, dessen effektive Leistung 15 PS betrдgt.
Schwierig war die Entwicklung geeigneter Elektroden, deren Zusammensetzung im allgemeinen dem Baustoff zu entsprechen hat.
Die Bewegung ist mit Spannungsschwankungen verbunden, deren Amplitude hei den stromschwachen Entladungen grцsser als-bei den stromstarken Entladungen ist.
Es handelt sich somit um die Bildung von Hartblei, dessen Brinell-hдrte mit etwa 15 kg/mm2 anzusetzen ist. ,;
Die wechselstromdurchflossene Spule erzeugt ein magnetisches Wechsel feid, dessen Kraftlinien den im Feld angebrachten Kцrper durchdringen.
Bei Strцmen durch ein Rohr oder durch einen Kanal, deren Querschnitt ganz mit Flьssigkeit gefьllt ist, fliessen die Randschichten langsam, die Geschwindigkeit nimmt zur Mitte hin zu.
Das Schaubild zeigt zwei Kurvenscharen, deren eine den fest- oder weichgemachten Polystyrolen, deren andere hingegen den Gelen und Lцsungen entspricht.
Von einer Lichtquelle ausgehend, durch laufen zwei Lichtbьndel gleicher Intensitдt zwei Glaskьvetten, deren eine mit der gefдrbten Lцsung, die andere aber mit destilliertem Wasser beschickt ist.
Der GrundriЯ soll mцglichst ein Rechteck sein, dessen lange Seite das dreifache MaЯ der Querwand nicht ьberschreitet.
Es werden folgende Forderungen aufgestellt, deren Erfьllung fьr eine betrieblich durchfьhrbare Schmierung notwendig erscheint.
Fьr die Messungen wurde Feinsilber, dessen Reinheit mit 99,95 %, Rest vorwiegend Kupfer, angegeben wird, verwendet.
Ist der Kцrper, dessen Dichte zu bestimmen ist, regelmдЯig und einfach gestaltet, so wдgt man ihn und ermittelt sein Volumen durch Ausmessen.
Eine Einhandkreissдge von nur 2,2 kg Gewicht, deren Schnittiefe von 0 bis 35 mm einstellbar ist und deren GrцЯenverhдltnisse Bild 1 zeigt, wird auf den Markt gebracht.
Beim Druckversuch wird der Probekцrper - normalerweise ein Zylinder, dessen Hцhe gleich seinem Durchmesser ist - дuЯeren Krдften ausgesetzt, die ihn zusammenzudrьcken suchen.
Durch die Einfьhrung der Ultraschallimpulsmethode in die Werkstoffprьfung ist die Mцglichkeit gegeben, AufschluЯ ьber den Innenzustand solcher Werkstьckezuerlangen, deren Abmessungen fьr eine Rцntgenuntersuchung zu groЯ sind.
Mehr auf die Spanbildung zu achten, ergab sich erst aus der vermehrten Benutzung von Apparaten, deren selbsttдtig arbeitende Werkzeuge durch ungьnstige Spanformung gefдhrdet wurden.
Attributsдtze IV
Das Horizontglas besteht aus einer Rцhre, an deren einem Ende sich ein Einstellfaden und in deren Innern sich eine Libelle befindet.
Die Druckwerte, zu deren Messung ein Sicherheitsventil dient, kцnnen durch Zufuhr genьgender elektrischer Leistung bis auf 700 bzw. 1000 atm getrieben werden.
Das Prinzip der Versuchseinrichtung bestand darin, dass das Lцsungsmittel ein Rohr durchstrцmt, in dessen Mitte der Versuchskцrper angeordnet ist.
344
345;
4 . An nutzbaren Sedimenten hinterlieЯ die Tertiдrzeit vor allem die Braunkohle, zu deren Entstehung in den flachen wasserreichen Sen ken der Landoberflдche fast in allen Zeitstufen die Bedingungen gьn stig waren.
5. Kalkspat findet sich hдufig in zersetzten Erstarrungsgesteinen, beson- їя,з ders auch als Gemengteil vieler Sedimentgesteine, in deren Bцden er
bodenkundlich sowohl physikalisch als auch chemisch eine auЯeror-ьi dentlich wichtige Rolle spielt.
6. Als besonders unempfindlich gegen dauernde oder zeitweilig vorlie- •i,\ gende Reibung haben sich solche Metalllegierungen erwiesen, in de rb ren Geffige sich harte Kristalle befinden, die in einer verhдltnismдЯig
weichen Grundmasse eingebettet liegen. iu 7. Das Flammenspritzen ist ein Verfahren, mit dessen Hilfe thermopla->r stische Kunststoffe durch HeiЯversprьhen in erster Linie auf metallische Werkstoffe festhaftend aufgebracht werden kцnnen. ,? 8. Eine groЯe Gefahr entsteht, wenn eine Strecke in die Gewцlbekuppel i- eintritt, in deren Innern die Ausgasung der Begleitschichten des in
Abbau stehenden Flцzes vor sich geht. -; 9. In elektrischen Gerдten, in denen keine Temperaturen von mehr als ? etwa 60°C zu erwarten sind, kцnnen auch Leitungen mit Gummi-isolierang verwandt werden, sofern nicht zu erwarten ist, dass die umgebende Luft Gase oder Dдmpfe enthдlt, unter deren Einfluss sich die Gummiisolierung verдndern kann.
- Теорія і практика перекладу
- Нарис проблематики 123
- Нарис проблематики 204
- Нарис проблематики 377
- Нарис проблематики 397
- § 1.1. Об'єкт і предмет дослідження. Значення перекладу в сучасному суспільстві
- § 1.2. Теорія перекладу й споріднені науки
- § 1.3. Національне забарвлення мов оригіналу і перекладу: проблема відповідностей і розбіжностей між ними
- Нічна пісня мандрівника
- § 1.4. Фахові мови
- § 1.5. Термінологічні аспекти перекладу
- § 1.6. Загальні особливості науково-технічного перекладу
- § 1.7. Можливості та перспективи машинного перекладу (мп)
- § 2.1. Нарис проблематики
- § 2.2. Оригінал як текст: типи тексту
- § 2.2.1. Акцентування категорії "текст''''
- § 2.2.2. Сутність поняття і терміна "текст"
- § 2.2.3. Типи тексту
- § 2.2.4. Класифікація тексту з перекладознавчого боку
- § 2.2.5. Сутність поняття і терміна "гіпертекст"
- §2.3. Оригінал як висловлювання: прагматика висловлювання § 2.3.1. Сутність поняття і терміна "висловлювання".
- § 2.3.2. Прагматика висловлювання
- § 2.3.3. Структура висловлювання
- § 2.4. Оригінал як дискурс: стратегії і тактики співрозмовників
- § 2.4.1. Сутність поняття і терміна "дискурс"
- § 2.4.2. Стратегії і тактики співрозмовників дискурсу
- § 2.5. Оригінал як фрейм: структурні компоненти ситуації
- § 2.5.1. Сутність поняття і терміна "фрейм"
- § 2.5.2. Структура поняття "фрейм"
- § 2.6.1. Сутність поняття і терміна "інформація"
- § 2.6.2. Зміни інформації під час її перекодування
- §2.7. Оригінал як концепція: її зміст та мовленнєве втілення
- § 2.7.1. Сутність поняття і терміна "концепція'''
- § 2.7.2. Оригінал як основа концептуального перекладу
- § 2.8. Оригінал як процес: його інтерпретація
- § 2.8.1. Сутність поняття і терміна "інтерпретація"
- § 2.8.2. Структура перекладацького впливу на текст як процес
- § 2.9. Оригінал як естетичність
- § 2.9.1. Сутність поняття і терміна '•'•естетичність'''
- § 2.9.2. Специфіка естетичності нехудожнього тексту
- § 2.10. Оригінал як об'єкт перекладу: чинники його (не)адекватності
- Ist es der Sinn, der alles wirkt und schaft?
- § 2.10.2. Оригінал як джерело адекватності
- § 2.10.3. Оригінал як джерело неадекватності
- §2.11. Контрольні завдання
- § 2.11.1. Контрольні запитання
- § 2.11.2. Контрольні тести (матеріал для відповідей шукайте у відповідних розділах та параграфах)
- § 2.11.3. Контрольні самостійні вправи
- § 3.1. Орфоепічні аспекти перекладу
- § 3.2. Практичні аспекти інтонації німецького речення
- § 3.2. Практичні аспекти інтонації німецького речення
- Ich 'gehe ins "Kino nicht / weil ich keine "Zeit habe.
- § 3.3. Контрольні вправи
- §4.1. Нарис проблематики
- § 4.1.1. Слово та його дефініція для перекладознавства
- § 4.1.2. Значення та його дефініція для перекладознавства
- § 4.1.3. Інформація та її типи в перекладі
- § 4.2. Проблема перекладу слова як форми: відтворення власних назв (звичайних і "промовистих") та їх скорочень
- § 4.2.1. Власні назви
- § 4.2.2. "Промовляючі імена"
- § 4.2.3. Скорочені слова
- §4.3.Вправи
- § 4.4. Проблема перекладу слова як змісту: полісемія та омонімія, метафоризація, гра слів
- § 4.4.1. Проблеми перекладу різних процесів: полісемія та омонімія
- § 4.4.3. Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
- § 4.4.2. Проблеми перекладу метафор
- § 4.4.3. Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
- §4.5. Вправи
- § 4.6. Проблеми перекладу умов комунікативного вживання: лексика в просторі, часі та суспільстві
- § 4.6.1.1. Безеквівалентна лексика та реалії і способи її перекладу
- § 4.6.2. Діалектизми та способи їх перекладу
- § 4.6.3. Вправи
- § 4.6.4. Слова в часі (неологізми, архаїзми та історизми): особли вості їх перекладу *
- § 4.6.4.1. Неологізми
- § 4.6.4.2. Архаїзми та історизми
- § 4.6.4.3. Вправи
- § 4.7. Слова в суспільстві та особливості їх перекладу
- § 4.7.2. Лексика певних соціальних прошарків
- § 4.7.3. Лексика певної статі
- § 4.7.4. Вікова лексика
- § 4.7.5. Субмови замкнутих груп (Slang, Jargonismen, Argotismen)
- § 4.7.6. Соціальна лексика
- § 4.7.7. Вправи
- § 4.8. Фразеологічні труднощі перекладу. Вправи
- § 4.8.1. Словосполучення та фразеологізми: нарис проблематики
- § 4.8.2. Класифікація фразеологізмів і переклад: нарис проблематики
- § 4.8.3. Класифікація фразеологічних єдностей та їх переклад
- § 4.8.4. Класифікація фразеологічних сполучень і виразів та їх переклад
- § 4.8.5. Вправи
- 1. Визначте кліше серед наведених фразеологізмів та перекладіть їх українською мовою
- 2. Знайдіть українські відповідники для німецьких парних словосполучень
- § 4.8.6. Класифікація фразеологічних висловів та їх переклад
- § 4.8.7. Вправи
- 1. Який тип емоцій (обурення, згоду, визнання, виклик тощо) виражають ці вислови? Знайдіть українські відповідники цим приказкам
- 2. Знайдіть оптимальні варіанти для перекладу цих прислів'їв
- 3. Які еквіваленти до цих "крилатих висловів" Ви знаете?
- 4. Перекладіть українською мовою цю бувальщину, що ґрунту- гі'ься на подібному "крилатому виразі"
- 5. Перекладіть ці "крилаті вислови" чи знайдіть їм відповідни ки українською мовою
- § 5.1. Нарис проблематики
- § 5.2. Іменники: їх переклад
- § 5.2.1. Особливі форми однини та множини
- § 5.2.2. Особливі випадки лексичної омонімії
- § 5.2.3. Особливі випадки перекладу синонімів та "пустих слів"
- § 5.2.4. Відмінкові форми
- § 5.2.5. Вправи
- 1. Вивчіть омоніми напам'ять! Знайдіть приклади на їх використання
- 2. Знайдіть правильну форму (Worte - Wцrter) та перекладіть українською мовою. Складіть подібні завдання
- 3. Виберіть оптимальний синонім та перекладіть речення з Grund oder Ursache?
- 4. Перекладіть мікротексти українською мовою
- 2. Der Esel und der Wolf
- § 5.3. Займенники (Pronomen): їх переклад
- § 5.3.1. Загальні спостереження
- § 5.3.2. Присвійні займенники
- § 5.3.3. Особові займенники
- § 5.3.4. Запитальні займенники
- § 5.3.5. Заперечний займенник
- § 5.3.6. Вказівні займенники
- § 5.3.7. Зворотний займенник
- § 5.3.8. Безособові займенники
- § 5.3.9. Неозначено-особовий займенник
- § 5.3.10. Вправи
- 1. Перекладіть українською
- 2. Перекладіть текст, вставивши пропущені присвійні та вказівні займенники
- 3. Перекладіть текст, враховуючи різнотипні вживання займенника
- 4. Перекладіть анекдоти на вживання різнотипних займенників
- 5. Перекладіть німецькою
- 6. Перекладіть гумореску, відповідно вживаючи особові та зворотні займенники
- § 5.4. Прикметники (Adjektive): їх переклад
- § 5.4.1. Використання прикметників в атрибутивній позиції
- § 5.4.2. Ступені порівняння
- § 5.4.3. Вправи
- 1. Знайдіть відповідники цим прикметниковим конструкціям, при потребі користуючись довідниковою літературою
- 2. Перекладіть вирази, зважаючи на попередні рекомендації
- 3. Розширте ці речення прикметниками в однині та перекладіть їх
- 4. Використайте ці речення в множині та перекладіть їх
- 5. Перекладіть жарти українською мовою
- 6. Перекладіть текст, що ґрунтується на прикметниках Romeo und Julia im kleinen Kaffeehaus
- § 5.5. Числівники (Numeralien): їх переклад
- § 5.5.1. Переклад кількісних числівників
- § 5.5.2. Переклад порядкових числівників
- § 5.5.4. Вправи
- 1. Перекладіть речення українською мовою
- 2. Перекладіть речення німецькою мовою та перевірте їх, використавши типові зразки
- § 5.6. Дієслово: загальні характеристики тапереклад пасиву
- § 5.6.2. Дієслівний стан: використання та переклад
- § 5.6.3. Вправи
- 1. Перефразуйте речення та перекладіть їх українською мовою
- Перекладіть тексти українською мовою
- § 5.7. Дійсний спосіб дієслова: вживання та переклад часових форм
- § 5.7.1. Вправи
- 1. Знайдіть оптимальну часову форму (Imperfekt, Perfekt oder Plusquamperfekt) та перекладіть текст Die Bremer Stadtmusikanten
- 2. Утворіть форми дієслова в претериті та перекладіть речення
- 4. Перекладіть анекдоти українською мовою, зважаючи на вживання часових форм
- 5. Прочитайте, знайдіть дієслівні омоніми, спробуйте їх перекласти, відтворюючи гру слів
- 6. Перекладіть вправу, враховуючи модальні відтінки часового оживання
- 7. Перекладіть тексти, враховуючи модальні відтінки часового ііживання
- 1. Mark Twain und sein Verleger.
- 2. Menzel und ein junger Maler
- 3. Der Wert des Lebens
- 4. In der Kьrze liegt die Wьrze
- 5. Kerze und Kьchenschabe
- 6. Перекладіть німецькою мовою
- §5.8. Дієслово. Наказовий спосіб: вживання та переклад форм
- § 5.8.1. Вправи
- 1. Перекладіть українською мовою
- Перекладіть німецькою мовою
- § 5.9. Дієслово. Умовний спосіб: вживання та переклад часових форм
- § 5.9.1. Загальні характеристики
- § 5.9.2. Презентальні форми кон'юнктиву в непрямій мові: їх переклад
- 3. Perfekt Konjunktiv та Plusquamperfekt Konjunktiv переклада ють минулим часом індикатива:
- § 5.9.3. Презенс кон'юнктиву в значенні реальної можливості
- § 5.9.4. Претеритальні форми кон'юнктиву в ірреальних реченнях
- § 5.9.5. Порівняльні речення зі сполучниками "als ob", "als wenn"
- § 5.9.6, Вправи
- § 5.10. Дієслово. Інфінітив як безособова форма: вживання та переклад
- § 5.10.1. Вправи
- 4. Трансформуйте підрядні речення в інфінітивні групи. Пере кладіть ці речення українською мовою:
- 5. Утворіть до наступних дієслів Infinitiv II Passiv. Перекладіть ці конструкції українською мовою:
- 6. Перекладіть наступні тексти, що ґрунуються на вживанні інфінітива:
- § 5.11. Інфінітиви після дієслів із модальним значенням: scheinen, glauben, verstehen, pflegen, suchen, haben, sein etc.
- § 5.11.1. Вправи
- 1. Перекладіть наступні речення з "haben" та "sein":
- 2. Перекладіть наступні речення з "scheinen":
- 3. Перекладіть українською речення з "scheinen" та "glauben", зважаючи на особливості різнотипних інфінітивів. Потренуйте в парах усний переклад:
- 4. Перекладіть речення з дієсловами, що виражають модальні значення:
- 5. Перекладіть речення з дієсловами, що виражають модальні значення в науково-технічній мові:
- § 5.12. Модальні дієслова: вживання та переклад
- § 5.12.1. Загальна характеристика
- § 5.12.2. Модальні дієслова з інфінітивом і
- 3. Mцgen - wollen
- § 5.12.3. Модальні дієслова з інфінітивом II
- § 5.12.4. Завдання
- 2. Перекладіть науково-технічні речення українською мовою, зважаючи на вживання різних модальних дієслів:
- 2.1. Kцnnen
- 2.2. Dьrfen
- 2.4. Sollen
- 2.5 Wollen
- 3. Перекладіть анекдоти українською мовою. Врахуйте при цьому семантику модальних дієслів:
- 4. Перекладіть німецькою мовою, зважаючи на особливості вжи вання модальних дієслів у розмовній мові:
- 5. Перекладіть анекдоти німецькою мовою. Використайте мо дальні дієслова у зазначених місцях:
- § 5.13. Віддієслівні дієприкметникові конструкції як безособові форми: вживання та переклад
- § 5.13.1. Вправи
- 1. Перекладіть партиципіальні конструкції, працюючи в парах:
- 2. Перекладіть ці типи означень, використовуючи науково-технічну лексику:
- § 5.14. Прийменники: вживання та переклад
- § 5.14.1. Загальна характеристика
- § 5.14.2. Переклад українських прийменників переміщення
- § 5.14.3. Переклад парних прийменників із німецької мови
- § 5.14.4. Переклад прийменникових конструкцій у фразеологізмах
- § 5.14.5. Загальні особливості перекладу прийменників та прийменникових конструкцій з німецької
- § 5.14.6. Вправи
- 1. Використайте відповідні прийменники (з дативом) та перекладіть речення українською мовою:
- § 5.15. Артикль: особливості вживання та переклад з німецької
- § 5.15.1. Характеристика артикля
- § 5.15.2. Відсутність артикля
- § 5.15.3. Вживання неозначеного артикля
- § 5.15.4. Вживання означеного артикля
- § 5.15.5. Артикль та особливості повідомлюваної інформації
- § 5.15.6. Вправи
- 1. Охарактеризуйте вживання артикля та перекладіть ці речення:
- 2. Вставте артикль та закінчення й перекладіть речення:
- 3. Вставте необхідні артиклі та перекладіть ці тексти
- 4. Перекладіть німецькою:
- 5 .16. Додаткові тексти та переклад: zusдtzliche texte
- § 6.1. Нарис проблематики: синтаксичний рівень і його одиниця:
- § 6.2. Типи речень/висловлювань
- § 6.3. Загальні принципи перекладу порядку слів у простих та ускладнених реченнях
- § 6.3.1. Вправи
- 2. Перекладіть ці інформаційні замітки, пояснивши порядок слів у реченнях:
- 3. Перекладіть текст "Aus der Geschichte Цsterreichs", врахову ючи порядок слів:
- § 6.5. Проблеми перекладу ринотипових підрядних речень
- § 6.5.1. Підметові речення (Subjektsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.2. Вправи
- 4.5.2. Предикативні речення (Prдdikatsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.3. Вправи
- 2. Перекладіть присудкові речення (Prдdikativsдtze) в науково-технічній мові:
- 4 .5.3. Додаткові речення (Objektsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.4. Вправи
- 1. Розрізніть підрядні додаткові від підметових та перекладіть їх:
- 2. Перекладіть додаткові {Objektsдtze) в науково-технічній мові!
- 6.5.5. Вправи
- 1. Перекладіть означальні (Attributsдtze) в науково-технічній мові: Attributsдtze і
- 4.5.5. Підрядні обставинні речення часу (Temporalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.6. Вправи
- 4.5.6. Підрядні обставинні речення місця (Lokalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.7. Вправи
- 1. Перекладіть речення часу (Lokalsдtze) в науково-технічній мові:
- 4.5.7. Підрядні обставинні речення причини (Kausalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.8. Вправи
- 4.5.8. Підрядні обставинні речення мети (Finalsдtze) особливості структури та перекладу
- § 6.5.9. Вправи
- 1. Перекладіть речення мети {Finalsдtze) в науково-технічній мові:
- 4.5.9. Підрядні обставинні речення наслідку (Konsekutivlsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.10. Вправи
- 1. Перекладіть речення наслідку в науково-технічній мові:
- § 6.5.11. Підрядні обставинні речення способу дії (Modalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.12. Вправи
- 1. Розрізніть речення з модальним та часовим вжитком indem, indes та перекладіть їх:
- 2. Перекладіть модальні {Modalsдtze) в науково-технічній мові:
- § 6.5.13. Підрядні обставинні речення умови (Konditionalsдtze), особливості структури та перекладу (див. 2.3.)
- § 6.5.14. Вправи
- 1. Перекладіть українською мовою:
- 3. Перекладіть ірреальні умовні речення українською мовою:
- 7.5.12. Підрядні обставинні речення порівняння (Vergleichsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.15. Вправи
- 1. Перекладіть порівняльні (Komparativsдtze) в науково-технічній мові:
- §6.5.16. Підрядні обставинніречення обмеження (Restriktivsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.17. Вправи
- 1. Перекладіть рестриктивні (Restriktivsдtze) в науково-технічній мові!
- § 6.5.18. Підрядні обставинні речення концесії (Konzessivsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.19. Вправи
- 1. Утворіть підрядні концесивні речення двох типів, вживаючи як obwohl, obgleich, obschon, так і trotzdem. Перекладіть ці речення:
- Перекладіть реальні концесивні речення:
- 3 . Перекладіть відносні концесивні речення з "wenn ... Auch":
- 4. Розмежуйте речення концесивні через obgleich, а умовні через falls. Зробіть їх переклад:
- 6. Перекладіть відносні концесивні речення з auch у підрядному:
- 1. Перекладіть розмовні концесивні речення з So. Переробіть ці речення на інші сполучники:
- § 7.1. Нарис проблематики
- § 7.1.1. Мікро- та макропереклад
- § 7.2. Індивідуальний стиль і переклад
- § 7.2.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль"
- § 7.2.2. Сутність поняття і терміна "ідіолект"
- § 7.2.3. Статевий аспект індивідуального стилю
- § 7.3. Індивідуальний стиль перекладача і адекватність ь
- § 7.3.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль перекладача"
- § 7.3.2. Змістовна структура індивідуального стилю перекладача
- § 7.4. Ілюстративний текст
- §7.5. Тексти для самостійного аналізу
- 1. Оригінал
- 2. Українські переклади
- 3. Російські переклади
- 4. Білоруський переклад
- §7.6. Вправи до текстів
- § 8.1. Нарис проблематики
- § 8.1.1. Соціально-професійне субмовлення та переклад
- § 8.2. Функціональні стилі і переклад
- § 8.2.1. Сутність поняття і терміна "функціональний стиль"
- § 8.2.2. Функції тексту (мови)
- § 8.2.3. Специфіка перекладу висловлювань з різних субмовлень
- § 8.2.4. Типи функціонально-стильового перекладу
- § 8.2.5 Семантичні шари класичного та новітнього тексту
- § 8.3. Науково-технічний стиль
- § 8.3.1. Практичні орієнтири науково-технічного перекладу
- § 8.3.2. Приклади науково-технічного перекладу
- § 8.3.2.1. Ілюстративний текст
- § 8.3.2.2. Текст для самостійного опрацювання:
- § 8.3.2.3. Вправи до тексту
- § 8.4. Військовий переклад2
- 1. Lernen Sie den Wortschatz zum Text
- 2. Lesen und ьbersetzen Sie die Texte
- Die osze
- 3. Entziffern Sie und ьbersetzen Sie folgende Abkьrzungen ins Ukrainische
- 4. Ьbersetzen Sie folgende Begriffe und Wortverbindungen aus dem Deutschen ins Ukrainische vom Gehцr
- 5. Ьbersetzen Sie folgende Begriffe und Wortverbindungen ins Deutsche
- 6. Ьbersetzen Sie in hohem Tempo
- 7. Ьbersetzen Sie den Text aus dem Ukrainischen ins Deutsche vom
- 8. Ьbersetzen Sie den Text aus dem Deutschen ins Ukrainische vom Blatt
- 9. Ьbersetzen Sie beiderseitig
- 10. Ьbersetzen Sie den Text schriftlich.
- § 8.5. Офіційно-діловий стиль
- § 8.5.1. Ілюстративний текст
- § 8.5.2. Текст для самостійного опрацювання:
- § 8.5.3. Вправи до тексту
- § 8.6. Публіцистичний стиль
- § 8.6.1. Ілюстративний текст
- § 8.6.2. Текст для самостійного опрацювання
- § 8.6.3. Вправи до тексту
- § 8.7. Побутовий стиль
- § 8.7.1. Ілюстративний текст
- § 8.7.2. Текст для самостійного опрацювання
- § 8.6.3. Вправи до тексту
- § 8.8. Художній стиль
- § 8.8.1. Вступні міркування
- § 8.8.2. Специфіка художнього тексту
- § 8.8.3. Класифікація художніх текстів
- § 8.8.4. Принципи перекладознавчого аналізу художнього тексту
- § 8.8.5. Ілюстративний текст 1: j. W. Goethe. Gefunden (1813)
- § 8.7.6. Ілюстративний текст
- § 8.8.7. Ілюстративний текст 3: р. Celan, Todesfuge
- § 8.8.8. Текст 1 для самостійного опрацювання
- § 8.8.9. Текст 2 для самостійного опрацювання н. Heine. "Ein Fichtenbaum..."
- § 8.8.10. Текст 3 для самостійного опрацювання: "Заповіт" Тараса Шевченка:
- А. Коментар до тексту
- § 8.8.11. Вправи до текстів для самостійного опрацювання
- § 9.1. Моделі перекладу як творчого процесу
- §9.2. Засоби перекладу для досягнення адекватності
- § 9.3. Рівні та одиниці перекладу
- § 9.4. Способи та прийоми перекладу
- § 9.5. Еквівалентність та розуміння перекладу як творчого процесу
- § 9.6. Контрольні запитання та завдання
- § 9.6.1. Трансформації та прийоми: зразок аналізу
- Нарис історії Німеччини до 1945 року
- § 9.6.2.3. Порівняйте особливості перекладу художнього та публіцистичного тексту
- § 9.6.2.4. Встановіть особливості перекладу віршового тексту