§ 8.8.2. Специфіка художнього тексту
Якщо текст ми пропонуємо сприймати більш ніж набір лексем, а як вербально оформлену думку про людське середовище і на цій підставі відмовляємо сумі слів без вказаної думки у праві бути текстом, то і під художнім висловлюванням ми повинні бачити більше, ніж думку про світ, а обов'язково логічно прозоре іносказання, тобто тільки подвійність змісту і форми, наявність переднього (явного) і заднього (прихованого) планів. Більше того: у художньому тексті експліцитне (зовнішнє, безпосередньо висловлене) завжди менш вагоме і менш об'ємне, ніж імпліцитне (внутрішнє, переносне). З лексикології та стилістики відомо, що з натяком, подвійним (а то і більше) змістом виступає у словниковому запасі мови ціла низка шарів лексики: полісемні слова, фразеологізми, тропи, омоніми та інші. Знаючи це, легко зробити логічну помилку, стверджуючи, що будь-яке висловлювання з такими лексемами автоматично стає художнім, тим більше, якщо воно існує у віршованій формі. Але за своєю естетичною і змістовою суттю текст буває художнім лише у тому випадку, коли його натяк (іносказання) спрямовано своєю логікою на сприймальні здібності оптимального (а то навіть і пересічного) адресата, втілено у найеко-номнішу вербальну форму і є цілісною, хоч і суб'єктивною моделлю об'єктивного буття.
Справжнє художнє висловлювання, навіть якщо в ньому немає або майже немає лексем зі словниковою багатозначністю (тропів, фразеологізмів тощо), ставлять перед перекладачем такі непереборні перешкоди, що залишаються в історії перекладу, так би мовити, "вічними сюжетами" бо за їх переклад беретьсяне одна епоха і не один поет, а задовільного перекладу не досягають. |Раніше (2.6, § 2) вже розпо-
відалося про майже три десятки українських та російських переспівів гетевської ліричної мініатюри "Нічна пісня мандрівника", в якій немає жодної словниково багатозначної лексеми, але яка за своїм художнім змістом (релігійним, філософським, соціальним, етичним, пейзажним та іншими його аспектами) тягне на об'єм та сенс великих світових епічних творів. Аналогічна ситуація і з пушкінським віршем "Я вас любіш", простота і легкість вербального оформлення якого та прозорість і водночас безмежність логічного простору його концепції виявились не по зубах десяткам українських та німецьких перекладачів. Те ж саме можна сказати і про геніальну поезію Тараса Шевченка "Садок вишневий коло хати...", де також сюжетно загальнолюдську, хронологічно вічну і змістовно невичерпну ситуацію створено простими і словниково однозначними лексемами, які набирають неосяжного змісту за рахунок зрозумілого контексту, знайомих алюзій та ремінісценцій. І таких прикладів можна навести безліч.
Вказані перекладацькі труднощі виникають скоріш за все не через (точніше: не стільки через) складність самого процесу перекладу як творчого і тому непередбаченого психолінгвістичного акту, а через складність категорії "художність" як втілення загального в одиничне, типового у конкретне, універсального в індивідуальне, загальнолюдського у національне, історичного у вічне і т. ін. Саме тому є сенс подивитися на породження художнього тексту очима перекладача як майбутнього (після читання оригіналу) перетворця першоджерела. Зрозуміло, що будь-який аналіз не може не покоїтися на засадах, що вбачаються його творцю правильними бездоказово.
Такою першою аксіомою-настановою для об'єктивного розгляду художнього твору виступає філософське положення, що мистецтво є цілісним збагненням світу на відміну від науки, яка дає фрагментарне уявлення про нього, і релігії, яка нав'язує людині алегорію світу (тобто занадто узагальнене тлумачення буття). Другою аксіомою є естетичний постулат про художній образ як цілісну модель світу на відміну від розуму і відчуттів, які допомагають створювати інші, нехудожні образи для узагальнення лише частки людського існування (під естетичним, як вже вказувалось, мається на увазі побудова твору за законами краси,
460
461
т обто без зайвих компонентів). Третя аксіома суто філологічна: слово виступає універсальним знаряддям мистецтва, бо на відміну від "сировини" інших видів мистецтва (звуку в музиці, голосу в співі, фарби в малюванні, руху тіла у танці тощо) повнота відбиття нашого зовнішнього і внутрішнього середовища підвладна лише йому, оскільки воно ще до початку створення художнього образу вже несе в собі світомоде-люючу функцію, вже виступає як образність (тобто будівельний матеріал образу), тоді як у інших видах мистецтва їх сировина стає образністю лише після початку творчого процесу.
Помилково уявляти собі художній образ як копію дійсності. Він відтворює її, це безперечно, але саме цілісне, естетичне відтворення накладає на нього певну вагу умовності: не об'єктивне копіювання, а суб'єктивне узагальнення метасуб'єктної дійсності, тобто особисте моделювання надособистого світу. Ось чому традиційний пошук у художньому образі пізнавальної, виховної та розважальної функцій помилкове, бо цілісність естетичного світомоделювання він зводить до -відповідно - філософського, морального та психологічного узагальнення, тобто лише до фрагментарності. У художньому висловлюванні панує лише одна функція - естетична, а аспекти пізнання, виховання та розваги властиві йому як неголовні компоненти. Цілісність буття проходить через уявлення митця і перетворюється на естетичну модель, яка зовнішньо може мати життєподібні форми, а може їм протистояти. Але її сутність не може не бути подібною до суті тієї реальності, яку митець бажає збагнути. А суть нашого суспільного буття (іншого ми взагалі не знаємо) можна виразити через взаємини соціальних рухів та оточуючих умов.
Цей взаємозв'язок людини й обставин (людини як частки громадського руху, а обставин як зліпка з умов загальносуспільних) і осягає митець за рахунок двох компонентів художньої поетики: характеру та обставин. Отже, лише модель світу, в якій взаємовідносини характеру й обставин відповідають взаємовідносинам соціальних рухів та їх умов, може бути художнім образом; решта моделей буде образами науковими, публіцистичними, побутовими тощо, але не художніми. Читач (простий недосвідчений або підготовлений літературний критик) має хоч би слабке уявлення про вище названі соціальні закономірності
життя. Інша справа, про магістральні чи периферійні. Своє уявлення він накладає на твір, який читає, і погоджується з автором або суперечить йому. У цих погодженнях та суперечках і полягають пізнавальний, виховний та розважальний аспекти естетичної функціональності.
Варто ще раз наголосити, що в белетристиці, тобто в художньому образі, а не в образах інших єпархій, про які йшлося вище, немає жодного зайвого слова (моделювання ж за законами краси!) і що, по-друге, він будується лінійно, тобто чергою використаних лексем, і тому їх сума, яка безсумнівно, відіграє певну, а інколи навіть і значущу роль у створенні й сприйнятті художнього тексту, не може все ж таки оцінюватись як головне джерело його виникнення, бо слову, яке стоїть у тексті раніше, і випадає важка й солодка доля породження образу. Тому треба оцінити як руйнуючу помилку поширену думку теоретиків і практиків перекладу, що "недопереклад" оригіналу в одному місці легко й безболісно компенсується "переперекладом" в місці іншому, аби тільки сума слів (прийомів тощо) при цьому залишилася тотожно перенесеною.
Отже, взаємозв'язок характеру та обставин, тип їх відносин (тобто що на кого, або хто на що впливає) - ось що повинен вбачати філолог у художньому тексті насамперед, а не набір лінгвістичних одиниць з семантичним, морфологічним, синтаксичним та - за традиційним розподілом мови - стилістичним значеннями, не копію дійсності, тим паче не саму дійсність, не виховне знаряддя в руці суспільства, не засіб розважання громади та індивіда; все це є в тексті, але воно стоїть не на першому місці. Інакше кажучи, філолог-перекладач повинен бачити соціальні і художні аспекти тексту, але акцентувати останні, тоді як простий читач бачить і реципіює, в залежності від своїх освітніх смаків, лише фактори соціальні або естетичні. Більше того: серед художніх аспектів тексту аналітик-перекладач не може не помітити складності його мовленнєвої архітектоніки, коли, кажучи лінгвістично, три адресанти (автор, оповідач, персонаж), чи зливаючись до цілісності, чи поєднуючись парами, чи розпадаючись на окремі автономії, доносять до адресата приховану художню семантику тексту. І хоч об'єктивно точка зору митця у тексті є завжди цілісною сферою художнього образу, але не буде зайвим для теорії та практики перекладу виділити в цій "крапці" її тришарову структуру: позицію персонажу, позицію оповіда-
462
463
ч а, позицію автора (у вузькому розумінні останнього поняття: особиста оцінка автором того, що ним змальовується в кожну конкретну мить).
Такий філологічний підхід до художньої думки митця дозволяє повніше дослідити і єдність його творчої платформи, бо охоплює її суттєву багатогранність, акцентуючи при цьому в позиції (або голосі) персонажу те, про що розповідається в тексті (тобто тематичне оформлення дії), в позиції (голосі) оповідача - те, як про це розповідається (тобто словесне оформлення дії), а в позиції (голосі) власне автора (у тому вузькому розумінні, про яке сказано вище) - те, в якій послідовності все це розповідається (тобто естетичне оформлення дії як побудова художньої думки в кожному епізоді конкретно і в усьому тексті взагалі).
Ці постулати мають узагальнене значення, бо "спрацьовують" у будь-якому типі белетристичного тексту, хоч, звичайно, найбільш яскраво вони виступають у художній прозі від третьої особи в жанрі справжньої, класичної розповіді (наприклад, "Декамерон" Бокаччо, "Повісті Бєлкіна" Пушкіна, "Вечори на хуторі біля Диканьки" Гоголя тощо). Але й у прозі від третьої особи, де оповідача формально немає (наприклад, "Процес" Кафки, "Зневажені і скривджені" До-стоєвського, "Жовтий князь" Василя Барки тощо), або навіть від першої особи (наприклад, "Робінзон Крузо" Дефо, "Мотрине подвір'я" Солженіцина, "Вугляр" Франка тощо), а також у драмі (античній у F-схіла, класицистичній - у Мол'єра, епічній - у Брехта, експериментальній - в Іонеско та ін.) і у поезії (від першої до третьої особи, від вірша до поеми) не можна не почути цих трьох голосів персонажу, оповідача та автора. Зрозуміло, що є художні тексти, в яких один або навіть два з цих трьох голосів накладаються один на одного, і найчастіше це трапляється з голосами оповідача та автора. Накреслена тришарова структура мовленнєвої архітектоніки художнього висловлювання значно відрізняється в кращий бік від пануючої вже декілька десятиріч у вітчизняному літературознавстві платформи щодо твору словесності як наслідку діалогу між автором і читачем.
Найвагомішою фігурою в галузі денотативно!' семантики художнього слова був Бальзак, конотативної - Чехов, оказіональної - Джойс.
Без урахування цієї тришарової семантики белетристичного тексту (прототекстна, контекстна, підтекстна) не будуть зрозумілими ані взає-
мовідносини характеру та обставин у творі (тобто прагматика логічного суб'єкта тексту та його об'єкта), ані тришарова структура адресанта в ньому (персонаж, оповідач, автор; тобто що, як і в якій послідовності висловлюється в тексті), ані референтна (тобто філософська) специфіка художнього образу взагалі.
- Теорія і практика перекладу
- Нарис проблематики 123
- Нарис проблематики 204
- Нарис проблематики 377
- Нарис проблематики 397
- § 1.1. Об'єкт і предмет дослідження. Значення перекладу в сучасному суспільстві
- § 1.2. Теорія перекладу й споріднені науки
- § 1.3. Національне забарвлення мов оригіналу і перекладу: проблема відповідностей і розбіжностей між ними
- Нічна пісня мандрівника
- § 1.4. Фахові мови
- § 1.5. Термінологічні аспекти перекладу
- § 1.6. Загальні особливості науково-технічного перекладу
- § 1.7. Можливості та перспективи машинного перекладу (мп)
- § 2.1. Нарис проблематики
- § 2.2. Оригінал як текст: типи тексту
- § 2.2.1. Акцентування категорії "текст''''
- § 2.2.2. Сутність поняття і терміна "текст"
- § 2.2.3. Типи тексту
- § 2.2.4. Класифікація тексту з перекладознавчого боку
- § 2.2.5. Сутність поняття і терміна "гіпертекст"
- §2.3. Оригінал як висловлювання: прагматика висловлювання § 2.3.1. Сутність поняття і терміна "висловлювання".
- § 2.3.2. Прагматика висловлювання
- § 2.3.3. Структура висловлювання
- § 2.4. Оригінал як дискурс: стратегії і тактики співрозмовників
- § 2.4.1. Сутність поняття і терміна "дискурс"
- § 2.4.2. Стратегії і тактики співрозмовників дискурсу
- § 2.5. Оригінал як фрейм: структурні компоненти ситуації
- § 2.5.1. Сутність поняття і терміна "фрейм"
- § 2.5.2. Структура поняття "фрейм"
- § 2.6.1. Сутність поняття і терміна "інформація"
- § 2.6.2. Зміни інформації під час її перекодування
- §2.7. Оригінал як концепція: її зміст та мовленнєве втілення
- § 2.7.1. Сутність поняття і терміна "концепція'''
- § 2.7.2. Оригінал як основа концептуального перекладу
- § 2.8. Оригінал як процес: його інтерпретація
- § 2.8.1. Сутність поняття і терміна "інтерпретація"
- § 2.8.2. Структура перекладацького впливу на текст як процес
- § 2.9. Оригінал як естетичність
- § 2.9.1. Сутність поняття і терміна '•'•естетичність'''
- § 2.9.2. Специфіка естетичності нехудожнього тексту
- § 2.10. Оригінал як об'єкт перекладу: чинники його (не)адекватності
- Ist es der Sinn, der alles wirkt und schaft?
- § 2.10.2. Оригінал як джерело адекватності
- § 2.10.3. Оригінал як джерело неадекватності
- §2.11. Контрольні завдання
- § 2.11.1. Контрольні запитання
- § 2.11.2. Контрольні тести (матеріал для відповідей шукайте у відповідних розділах та параграфах)
- § 2.11.3. Контрольні самостійні вправи
- § 3.1. Орфоепічні аспекти перекладу
- § 3.2. Практичні аспекти інтонації німецького речення
- § 3.2. Практичні аспекти інтонації німецького речення
- Ich 'gehe ins "Kino nicht / weil ich keine "Zeit habe.
- § 3.3. Контрольні вправи
- §4.1. Нарис проблематики
- § 4.1.1. Слово та його дефініція для перекладознавства
- § 4.1.2. Значення та його дефініція для перекладознавства
- § 4.1.3. Інформація та її типи в перекладі
- § 4.2. Проблема перекладу слова як форми: відтворення власних назв (звичайних і "промовистих") та їх скорочень
- § 4.2.1. Власні назви
- § 4.2.2. "Промовляючі імена"
- § 4.2.3. Скорочені слова
- §4.3.Вправи
- § 4.4. Проблема перекладу слова як змісту: полісемія та омонімія, метафоризація, гра слів
- § 4.4.1. Проблеми перекладу різних процесів: полісемія та омонімія
- § 4.4.3. Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
- § 4.4.2. Проблеми перекладу метафор
- § 4.4.3. Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
- §4.5. Вправи
- § 4.6. Проблеми перекладу умов комунікативного вживання: лексика в просторі, часі та суспільстві
- § 4.6.1.1. Безеквівалентна лексика та реалії і способи її перекладу
- § 4.6.2. Діалектизми та способи їх перекладу
- § 4.6.3. Вправи
- § 4.6.4. Слова в часі (неологізми, архаїзми та історизми): особли вості їх перекладу *
- § 4.6.4.1. Неологізми
- § 4.6.4.2. Архаїзми та історизми
- § 4.6.4.3. Вправи
- § 4.7. Слова в суспільстві та особливості їх перекладу
- § 4.7.2. Лексика певних соціальних прошарків
- § 4.7.3. Лексика певної статі
- § 4.7.4. Вікова лексика
- § 4.7.5. Субмови замкнутих груп (Slang, Jargonismen, Argotismen)
- § 4.7.6. Соціальна лексика
- § 4.7.7. Вправи
- § 4.8. Фразеологічні труднощі перекладу. Вправи
- § 4.8.1. Словосполучення та фразеологізми: нарис проблематики
- § 4.8.2. Класифікація фразеологізмів і переклад: нарис проблематики
- § 4.8.3. Класифікація фразеологічних єдностей та їх переклад
- § 4.8.4. Класифікація фразеологічних сполучень і виразів та їх переклад
- § 4.8.5. Вправи
- 1. Визначте кліше серед наведених фразеологізмів та перекладіть їх українською мовою
- 2. Знайдіть українські відповідники для німецьких парних словосполучень
- § 4.8.6. Класифікація фразеологічних висловів та їх переклад
- § 4.8.7. Вправи
- 1. Який тип емоцій (обурення, згоду, визнання, виклик тощо) виражають ці вислови? Знайдіть українські відповідники цим приказкам
- 2. Знайдіть оптимальні варіанти для перекладу цих прислів'їв
- 3. Які еквіваленти до цих "крилатих висловів" Ви знаете?
- 4. Перекладіть українською мовою цю бувальщину, що ґрунту- гі'ься на подібному "крилатому виразі"
- 5. Перекладіть ці "крилаті вислови" чи знайдіть їм відповідни ки українською мовою
- § 5.1. Нарис проблематики
- § 5.2. Іменники: їх переклад
- § 5.2.1. Особливі форми однини та множини
- § 5.2.2. Особливі випадки лексичної омонімії
- § 5.2.3. Особливі випадки перекладу синонімів та "пустих слів"
- § 5.2.4. Відмінкові форми
- § 5.2.5. Вправи
- 1. Вивчіть омоніми напам'ять! Знайдіть приклади на їх використання
- 2. Знайдіть правильну форму (Worte - Wцrter) та перекладіть українською мовою. Складіть подібні завдання
- 3. Виберіть оптимальний синонім та перекладіть речення з Grund oder Ursache?
- 4. Перекладіть мікротексти українською мовою
- 2. Der Esel und der Wolf
- § 5.3. Займенники (Pronomen): їх переклад
- § 5.3.1. Загальні спостереження
- § 5.3.2. Присвійні займенники
- § 5.3.3. Особові займенники
- § 5.3.4. Запитальні займенники
- § 5.3.5. Заперечний займенник
- § 5.3.6. Вказівні займенники
- § 5.3.7. Зворотний займенник
- § 5.3.8. Безособові займенники
- § 5.3.9. Неозначено-особовий займенник
- § 5.3.10. Вправи
- 1. Перекладіть українською
- 2. Перекладіть текст, вставивши пропущені присвійні та вказівні займенники
- 3. Перекладіть текст, враховуючи різнотипні вживання займенника
- 4. Перекладіть анекдоти на вживання різнотипних займенників
- 5. Перекладіть німецькою
- 6. Перекладіть гумореску, відповідно вживаючи особові та зворотні займенники
- § 5.4. Прикметники (Adjektive): їх переклад
- § 5.4.1. Використання прикметників в атрибутивній позиції
- § 5.4.2. Ступені порівняння
- § 5.4.3. Вправи
- 1. Знайдіть відповідники цим прикметниковим конструкціям, при потребі користуючись довідниковою літературою
- 2. Перекладіть вирази, зважаючи на попередні рекомендації
- 3. Розширте ці речення прикметниками в однині та перекладіть їх
- 4. Використайте ці речення в множині та перекладіть їх
- 5. Перекладіть жарти українською мовою
- 6. Перекладіть текст, що ґрунтується на прикметниках Romeo und Julia im kleinen Kaffeehaus
- § 5.5. Числівники (Numeralien): їх переклад
- § 5.5.1. Переклад кількісних числівників
- § 5.5.2. Переклад порядкових числівників
- § 5.5.4. Вправи
- 1. Перекладіть речення українською мовою
- 2. Перекладіть речення німецькою мовою та перевірте їх, використавши типові зразки
- § 5.6. Дієслово: загальні характеристики тапереклад пасиву
- § 5.6.2. Дієслівний стан: використання та переклад
- § 5.6.3. Вправи
- 1. Перефразуйте речення та перекладіть їх українською мовою
- Перекладіть тексти українською мовою
- § 5.7. Дійсний спосіб дієслова: вживання та переклад часових форм
- § 5.7.1. Вправи
- 1. Знайдіть оптимальну часову форму (Imperfekt, Perfekt oder Plusquamperfekt) та перекладіть текст Die Bremer Stadtmusikanten
- 2. Утворіть форми дієслова в претериті та перекладіть речення
- 4. Перекладіть анекдоти українською мовою, зважаючи на вживання часових форм
- 5. Прочитайте, знайдіть дієслівні омоніми, спробуйте їх перекласти, відтворюючи гру слів
- 6. Перекладіть вправу, враховуючи модальні відтінки часового оживання
- 7. Перекладіть тексти, враховуючи модальні відтінки часового ііживання
- 1. Mark Twain und sein Verleger.
- 2. Menzel und ein junger Maler
- 3. Der Wert des Lebens
- 4. In der Kьrze liegt die Wьrze
- 5. Kerze und Kьchenschabe
- 6. Перекладіть німецькою мовою
- §5.8. Дієслово. Наказовий спосіб: вживання та переклад форм
- § 5.8.1. Вправи
- 1. Перекладіть українською мовою
- Перекладіть німецькою мовою
- § 5.9. Дієслово. Умовний спосіб: вживання та переклад часових форм
- § 5.9.1. Загальні характеристики
- § 5.9.2. Презентальні форми кон'юнктиву в непрямій мові: їх переклад
- 3. Perfekt Konjunktiv та Plusquamperfekt Konjunktiv переклада ють минулим часом індикатива:
- § 5.9.3. Презенс кон'юнктиву в значенні реальної можливості
- § 5.9.4. Претеритальні форми кон'юнктиву в ірреальних реченнях
- § 5.9.5. Порівняльні речення зі сполучниками "als ob", "als wenn"
- § 5.9.6, Вправи
- § 5.10. Дієслово. Інфінітив як безособова форма: вживання та переклад
- § 5.10.1. Вправи
- 4. Трансформуйте підрядні речення в інфінітивні групи. Пере кладіть ці речення українською мовою:
- 5. Утворіть до наступних дієслів Infinitiv II Passiv. Перекладіть ці конструкції українською мовою:
- 6. Перекладіть наступні тексти, що ґрунуються на вживанні інфінітива:
- § 5.11. Інфінітиви після дієслів із модальним значенням: scheinen, glauben, verstehen, pflegen, suchen, haben, sein etc.
- § 5.11.1. Вправи
- 1. Перекладіть наступні речення з "haben" та "sein":
- 2. Перекладіть наступні речення з "scheinen":
- 3. Перекладіть українською речення з "scheinen" та "glauben", зважаючи на особливості різнотипних інфінітивів. Потренуйте в парах усний переклад:
- 4. Перекладіть речення з дієсловами, що виражають модальні значення:
- 5. Перекладіть речення з дієсловами, що виражають модальні значення в науково-технічній мові:
- § 5.12. Модальні дієслова: вживання та переклад
- § 5.12.1. Загальна характеристика
- § 5.12.2. Модальні дієслова з інфінітивом і
- 3. Mцgen - wollen
- § 5.12.3. Модальні дієслова з інфінітивом II
- § 5.12.4. Завдання
- 2. Перекладіть науково-технічні речення українською мовою, зважаючи на вживання різних модальних дієслів:
- 2.1. Kцnnen
- 2.2. Dьrfen
- 2.4. Sollen
- 2.5 Wollen
- 3. Перекладіть анекдоти українською мовою. Врахуйте при цьому семантику модальних дієслів:
- 4. Перекладіть німецькою мовою, зважаючи на особливості вжи вання модальних дієслів у розмовній мові:
- 5. Перекладіть анекдоти німецькою мовою. Використайте мо дальні дієслова у зазначених місцях:
- § 5.13. Віддієслівні дієприкметникові конструкції як безособові форми: вживання та переклад
- § 5.13.1. Вправи
- 1. Перекладіть партиципіальні конструкції, працюючи в парах:
- 2. Перекладіть ці типи означень, використовуючи науково-технічну лексику:
- § 5.14. Прийменники: вживання та переклад
- § 5.14.1. Загальна характеристика
- § 5.14.2. Переклад українських прийменників переміщення
- § 5.14.3. Переклад парних прийменників із німецької мови
- § 5.14.4. Переклад прийменникових конструкцій у фразеологізмах
- § 5.14.5. Загальні особливості перекладу прийменників та прийменникових конструкцій з німецької
- § 5.14.6. Вправи
- 1. Використайте відповідні прийменники (з дативом) та перекладіть речення українською мовою:
- § 5.15. Артикль: особливості вживання та переклад з німецької
- § 5.15.1. Характеристика артикля
- § 5.15.2. Відсутність артикля
- § 5.15.3. Вживання неозначеного артикля
- § 5.15.4. Вживання означеного артикля
- § 5.15.5. Артикль та особливості повідомлюваної інформації
- § 5.15.6. Вправи
- 1. Охарактеризуйте вживання артикля та перекладіть ці речення:
- 2. Вставте артикль та закінчення й перекладіть речення:
- 3. Вставте необхідні артиклі та перекладіть ці тексти
- 4. Перекладіть німецькою:
- 5 .16. Додаткові тексти та переклад: zusдtzliche texte
- § 6.1. Нарис проблематики: синтаксичний рівень і його одиниця:
- § 6.2. Типи речень/висловлювань
- § 6.3. Загальні принципи перекладу порядку слів у простих та ускладнених реченнях
- § 6.3.1. Вправи
- 2. Перекладіть ці інформаційні замітки, пояснивши порядок слів у реченнях:
- 3. Перекладіть текст "Aus der Geschichte Цsterreichs", врахову ючи порядок слів:
- § 6.5. Проблеми перекладу ринотипових підрядних речень
- § 6.5.1. Підметові речення (Subjektsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.2. Вправи
- 4.5.2. Предикативні речення (Prдdikatsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.3. Вправи
- 2. Перекладіть присудкові речення (Prдdikativsдtze) в науково-технічній мові:
- 4 .5.3. Додаткові речення (Objektsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.4. Вправи
- 1. Розрізніть підрядні додаткові від підметових та перекладіть їх:
- 2. Перекладіть додаткові {Objektsдtze) в науково-технічній мові!
- 6.5.5. Вправи
- 1. Перекладіть означальні (Attributsдtze) в науково-технічній мові: Attributsдtze і
- 4.5.5. Підрядні обставинні речення часу (Temporalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.6. Вправи
- 4.5.6. Підрядні обставинні речення місця (Lokalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.7. Вправи
- 1. Перекладіть речення часу (Lokalsдtze) в науково-технічній мові:
- 4.5.7. Підрядні обставинні речення причини (Kausalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.8. Вправи
- 4.5.8. Підрядні обставинні речення мети (Finalsдtze) особливості структури та перекладу
- § 6.5.9. Вправи
- 1. Перекладіть речення мети {Finalsдtze) в науково-технічній мові:
- 4.5.9. Підрядні обставинні речення наслідку (Konsekutivlsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.10. Вправи
- 1. Перекладіть речення наслідку в науково-технічній мові:
- § 6.5.11. Підрядні обставинні речення способу дії (Modalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.12. Вправи
- 1. Розрізніть речення з модальним та часовим вжитком indem, indes та перекладіть їх:
- 2. Перекладіть модальні {Modalsдtze) в науково-технічній мові:
- § 6.5.13. Підрядні обставинні речення умови (Konditionalsдtze), особливості структури та перекладу (див. 2.3.)
- § 6.5.14. Вправи
- 1. Перекладіть українською мовою:
- 3. Перекладіть ірреальні умовні речення українською мовою:
- 7.5.12. Підрядні обставинні речення порівняння (Vergleichsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.15. Вправи
- 1. Перекладіть порівняльні (Komparativsдtze) в науково-технічній мові:
- §6.5.16. Підрядні обставинніречення обмеження (Restriktivsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.17. Вправи
- 1. Перекладіть рестриктивні (Restriktivsдtze) в науково-технічній мові!
- § 6.5.18. Підрядні обставинні речення концесії (Konzessivsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.19. Вправи
- 1. Утворіть підрядні концесивні речення двох типів, вживаючи як obwohl, obgleich, obschon, так і trotzdem. Перекладіть ці речення:
- Перекладіть реальні концесивні речення:
- 3 . Перекладіть відносні концесивні речення з "wenn ... Auch":
- 4. Розмежуйте речення концесивні через obgleich, а умовні через falls. Зробіть їх переклад:
- 6. Перекладіть відносні концесивні речення з auch у підрядному:
- 1. Перекладіть розмовні концесивні речення з So. Переробіть ці речення на інші сполучники:
- § 7.1. Нарис проблематики
- § 7.1.1. Мікро- та макропереклад
- § 7.2. Індивідуальний стиль і переклад
- § 7.2.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль"
- § 7.2.2. Сутність поняття і терміна "ідіолект"
- § 7.2.3. Статевий аспект індивідуального стилю
- § 7.3. Індивідуальний стиль перекладача і адекватність ь
- § 7.3.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль перекладача"
- § 7.3.2. Змістовна структура індивідуального стилю перекладача
- § 7.4. Ілюстративний текст
- §7.5. Тексти для самостійного аналізу
- 1. Оригінал
- 2. Українські переклади
- 3. Російські переклади
- 4. Білоруський переклад
- §7.6. Вправи до текстів
- § 8.1. Нарис проблематики
- § 8.1.1. Соціально-професійне субмовлення та переклад
- § 8.2. Функціональні стилі і переклад
- § 8.2.1. Сутність поняття і терміна "функціональний стиль"
- § 8.2.2. Функції тексту (мови)
- § 8.2.3. Специфіка перекладу висловлювань з різних субмовлень
- § 8.2.4. Типи функціонально-стильового перекладу
- § 8.2.5 Семантичні шари класичного та новітнього тексту
- § 8.3. Науково-технічний стиль
- § 8.3.1. Практичні орієнтири науково-технічного перекладу
- § 8.3.2. Приклади науково-технічного перекладу
- § 8.3.2.1. Ілюстративний текст
- § 8.3.2.2. Текст для самостійного опрацювання:
- § 8.3.2.3. Вправи до тексту
- § 8.4. Військовий переклад2
- 1. Lernen Sie den Wortschatz zum Text
- 2. Lesen und ьbersetzen Sie die Texte
- Die osze
- 3. Entziffern Sie und ьbersetzen Sie folgende Abkьrzungen ins Ukrainische
- 4. Ьbersetzen Sie folgende Begriffe und Wortverbindungen aus dem Deutschen ins Ukrainische vom Gehцr
- 5. Ьbersetzen Sie folgende Begriffe und Wortverbindungen ins Deutsche
- 6. Ьbersetzen Sie in hohem Tempo
- 7. Ьbersetzen Sie den Text aus dem Ukrainischen ins Deutsche vom
- 8. Ьbersetzen Sie den Text aus dem Deutschen ins Ukrainische vom Blatt
- 9. Ьbersetzen Sie beiderseitig
- 10. Ьbersetzen Sie den Text schriftlich.
- § 8.5. Офіційно-діловий стиль
- § 8.5.1. Ілюстративний текст
- § 8.5.2. Текст для самостійного опрацювання:
- § 8.5.3. Вправи до тексту
- § 8.6. Публіцистичний стиль
- § 8.6.1. Ілюстративний текст
- § 8.6.2. Текст для самостійного опрацювання
- § 8.6.3. Вправи до тексту
- § 8.7. Побутовий стиль
- § 8.7.1. Ілюстративний текст
- § 8.7.2. Текст для самостійного опрацювання
- § 8.6.3. Вправи до тексту
- § 8.8. Художній стиль
- § 8.8.1. Вступні міркування
- § 8.8.2. Специфіка художнього тексту
- § 8.8.3. Класифікація художніх текстів
- § 8.8.4. Принципи перекладознавчого аналізу художнього тексту
- § 8.8.5. Ілюстративний текст 1: j. W. Goethe. Gefunden (1813)
- § 8.7.6. Ілюстративний текст
- § 8.8.7. Ілюстративний текст 3: р. Celan, Todesfuge
- § 8.8.8. Текст 1 для самостійного опрацювання
- § 8.8.9. Текст 2 для самостійного опрацювання н. Heine. "Ein Fichtenbaum..."
- § 8.8.10. Текст 3 для самостійного опрацювання: "Заповіт" Тараса Шевченка:
- А. Коментар до тексту
- § 8.8.11. Вправи до текстів для самостійного опрацювання
- § 9.1. Моделі перекладу як творчого процесу
- §9.2. Засоби перекладу для досягнення адекватності
- § 9.3. Рівні та одиниці перекладу
- § 9.4. Способи та прийоми перекладу
- § 9.5. Еквівалентність та розуміння перекладу як творчого процесу
- § 9.6. Контрольні запитання та завдання
- § 9.6.1. Трансформації та прийоми: зразок аналізу
- Нарис історії Німеччини до 1945 року
- § 9.6.2.3. Порівняйте особливості перекладу художнього та публіцистичного тексту
- § 9.6.2.4. Встановіть особливості перекладу віршового тексту