§ 8.3.1. Практичні орієнтири науково-технічного перекладу

Вже перші труднощі в процесі науково-технічного перекладу ви­никають при відтворені безеквівалентної лексики. Для цього можливі такі способи: а) транслітерація (DieselLampe); б) калькування (Atombo­mbe - атомна бомба); в) наближений переклад (Der Heilige Nikolaus -Дід Мороз, хоча все частіше останнім часом застосовується калька); г) описовий переклад (das Mitbestimmungsrecht - право громадянина на участь в управлінні підприємством, der Anlernberuf — професія, яка здобувається в процесі нетривалого навчання безпосередньо за місцем праці); д) елімінація національно-культурної специфіки (Ra-dezkymarsch - військовий марш); у) перерозподіл значення (Bundes­rat - верхня палата); є) передача одного поняття за допомогою кількох понять (механізм управління автомобілем - Lenkung und Bremsanla­ge des Wagens); ж) наближена передача слів-реалій (швейцарська лек­сема "Stimmbьrger" як "громадянин з правом голосу"); з) передача ви­падкових безеквівалентних одиниць (Tag und Nacht - доба); і) переклад структурних екзотизмів (wegloben - позбутися поганого працівника, давши йому схвальну рекомендацію для іншої праці).

Чимало проблем постає перед перекладачем, який намагається до­сягнути відповідного рівня адекватності перекладу, для чого пропону-

ється ряд методів: 1) конкретизація (замість "Holz " -"дерев 'яні бруси "); 2) генералізація (замість "Elektromobil" — "ein Fahrzeug"; 3) смисловий розвиток ("100 Jahre Zugverkehr" - "історія становлення і розвитку залізничного транспорту"); 4) антонімічний переклад ("Der Gelehrte machte vor keinen Hindernissen halt" - "вчений долав усі перепони"); 5) синтаксичні трансформації ("die getroffenen MaЯnahmen erlauben die Einrichtung im Labor eines groЯen Gerдtes" — "вжиті заходи дозволя­ють розташувати в лабораторії великий прилад"; 6) перерозподіл змісту, за якого відбувається неспівпадіння як у плані лексики, так і в плані граматики ("die Schwerverletzten wurden aus dem Wraks mit Brech­werkzeugen geborgen " - "важко поранені були визволені з понівечених кузовів шляхом злому спеціальними інструментами'*).

Німецька мова науково-технічних текстів відзначається наявністю складних розгорнутих речень з інфінітивними зворотами, поширеними означеннями та ввідними конструкціями. Бурхливо зростає кількість нових понять та відповідних термінів, які не встигає у словниках закрі­пити термінографія. При цьому не слід плутати "точний" та "букваль­ний" переклад. Точність передбачає короткість, виразність, логічну по­слідовність, повноту викладу матеріалу та відповідність нормам мови. Поетапність процедури науково-технічного перекладу:

1. спершу слід прочитати повністю або його головні фрагменти й лише потім звернути увагу на ключові речення;

2. після перекладу заголовку тексту слід зробити граматичний ана­ліз речень;

3. перший варіант перекладу речення може бути наближеним до

буквального;

4. даний етап передбачає редагування перекладеного речення;

5. після перекладу всього тексту слід внести необхідні стилістичні правки. Тепер текст можна вважати перекладеним.

Етапи №. .1 та № 3 вимагають знання необхідної лексики даної фахо­вої мови та її словотвірних особливостей. Не останню роль при цьому грає вміння впізнавати значення терміна за контекстом та його слово­творчими формами, спроможність користуватися різними словниками. Етап № 2 передбачає знання граматичних особливостей обох мов. Ма­ються на увазі вміння пізнавати та перекладати граматичні форми та

410

411

конструкції, способи вираження модальності, порядок слів у реченнях, утворення та застосування часів дієслів, вміння аналізувати й перекла­дати складні речення, досконале знання морфологічних, стилістичних і семантичних розбіжностей між вихідною мовою та мовою перекладу. Останнє є також необхідною передумовою для етапів № 4 та № 5.

Що стосується словотвору, то перекладачеві слід добре засвоїти се­мантичні особливості іменникових суфіксів (наприклад, чоловічого -er, жіночих -ung,-tion, -tat, -ik, -ur), прикметникових суфіксів (-bar, -los, -frei, -artig, -fцrmig, -mдЯig), невідокремлюваних префіксів (miЯ-, un-, be-, ge-, zer-, ver-, enti-, emp-), відокремлюваних (ab-, ein-, ein-, aus-, mit-), префіксів відокремлюваних і невідокремлюваних, залежно від наголо­су (ьber-, unter-, durch-, um-, wieder-, voll-). Треба вміти також належно перекладати складні іменники (чи як одне слово-кальку на кшталт "das Kraftwerk" - "електростанція", чи конструкцією з іменником у родово­му відмінку - "Durchmesser" - "вимірювач тиску", чи іменником з при­йменником - "Betonkonstruktion" - "конструкція з бетону", чи іменни­ком з прикметником - "Wasserpumpe" - "водяна помпа"). Віддієслівні іменники нерідко перекладаються українською мовою як дієслова.

Особливу увагу слід звертати на переклад вузькогалузевих термінів. Тут доводиться рахуватися з тим, що термінам, на жаль, властива ба­гатозначність надто в різних терміносистемах ("die Luft" - "повітря" і "щілина"; "der Strom" - "потік" і "струм").

В науково-технічних текстах специфічні функції можуть викону­вати службові слова (прийменники, сполучники). Окрему роль віді­грають артиклі (вживання означеного й неозначеного артиклів, зміна значення слова через зміну артикля ("der Leiter" - "керівник", "die Leiter" - "драбина"), широке застосування мають займенники "man" та "es". У деяких терміносистемах (наприклад, фізика, хімія, математи­ка) надзвичайно широко використовуються модальні дієслова, які до того ж виступають у сполуці із займенником man (наприклад, "Heute muЯ man mehr Aufmerksamkeit neuen Technologien schenkon" - "сьогод­ні треба більше уваги приділяти новим технологіям"); дієслово sollen + man висловлює необхідність, припис, доручення іншої особи ("die Eigenschaften des Betons soll man im Bauwesen berьcksichtigen" - "осо­бливості бетону слід враховувати в будівельній справі"). До того ж модальне дієслово sollen з інфінітивом (вільним або зв'язаним) може

висловлювати допущення з чужих слів ("diese Experimente sollen an der Odessaer Universitдt durchgefьhrt werden" - "Кажуть, що ці експеримен­ти ніби проводяться в Одеському університеті").

Дієслово "wollen" в І особі множини плюс інфінітив надає реченню відтінку легкого наказу ("Wollen wie die Kernstruktur analysieren" - "Да­вайте проаналізуємо структуру ядра"). Подібна конструкція може нада­вати також значення майбутнього часу ("Weiter wollen wir die mathema­tischen Formeln anwenden" - "далі ми будемо застосовувати математич­ні формули"). Дієслово "mцgen" має значення доручення і переклада­ється словами "можливо, нехай" ("Mag er den EinfluЯ der magnetischen Wellen beschreiben" - "нехай він опише вплив магнітних хвиль"). В імперфекті кон'юнктиві, як відомо, "mцgen" висловлює бажання. Ді­єслово ж "kцnnen" висловлює фізичну можливість, "dьrfen" - "сміти, мати право", але останнє в імперфекті кон'юнктиві може також вислов­лювати допущення і перекладається із застосуванням слів "можливо, здається, очевидно". Дієслово "lassen" надає реченню спонтанний від­тінок (дозволяти, заставляти), а разом із зворотним займенником "sich" інфінітив має пасивне значення з відтінком можливості. До речі, пасив­на форма дієслів, яка дуже часто вживається в німецькій мові, переда­ється українською мовою нерідко активною формою. Окремі труднощі складає переклад інфінітивних конструкцій, поширених означень, які здебільшого передаються підрядними реченнями, форм умовного спо­собу, сполучникових та безсполучникових підрядних речень.