§ 2.6.2. Зміни інформації під час її перекодування

Саме з погляду на те, що мовний оригінал є вербальним втіленням певної інформації, можна до теорії і практики її перекладу застосувати математичну модель категорії "інформація", запропоновану ще у 1965 році для штучного інтелекту провідним математиком світу російським академіком А. М. Колмогоровим, який стверджує, що кількість інфор­мації втрачається під час передавання останньої від адресанта до адре­сата (отже, і під час перекодування її іншою мовою, як це має місце при перекладі). Саме тому найважливішою складовою частиною теорії інформації є розділ про передавання інформації, засади якого заклав американський математик К. Е. Шеннон. Головними категоріями цього розділу є ентропія (невизначеність інформації) та кількість (визначе­ність) інформації, якими характеризується пропускна здібність каналу зв'язку, для успішного використання якого інформацію треба спочатку закодувати за певним алгоритмом, а потім декодувати за новим алго­ритмом (для автора тексту це будуть задум, його реалізація у конкрет­ній текстожанровій формі та спрямованість на певного читача як соці­ального угрупування, для перекладача - сприйняття змісту оригіналу для себе, перетворення його для майбутнього читача, порівняння зро­бленого варіанта з першотвором). Складність названого процесу пе-редання інформації (алгоритм-кодування-канал зв'язок-алгоритм-деко-дування) і викликає неминучу втрату інформації на кожному із п'яти вказаних етапів, тому її переклад можна назвати інформативним, або констатуючим.