logo
теорія і практика перекладу (німецька мова)

§ 9.4. Способи та прийоми перекладу

Побіжне ознайомлення з основними категоріями герменевтично спрямованого перекладознавства засвідчує їх логіко-філологічний ха­рактер, який дещо відстає від парадигми розвитку понятійного апарата всієї лінгвістики. Внаслідок цього прагматично-структуральні аспекти, які могли б забезпечити науковість розгляду перекладознавчих катего­рій, розуміння їх механізмів та практичність їх застосування (в межах сучасних лінгвістичних теорій), на жаль, і до цього часу залишилися невисвітленими. Це значною мірою стосується досліджень такої важ­ливої категорії, як прийоми чи способи перекладу, переважна більшість яких, за невеликим винятком, не вийшла за межі загальнофілологічної таксономії. Отже, завданням підрозділу є класифікаційний розгляд ка­тегорій перекладу та способів перекладу в системі загальнолінгвістич-них координат на основі пост-структурної голістичної концепції. Саме такий підхід забезпечить глибше розуміння герменевтичної сутності міжмовних текстових перетворень.

537

Я к відомо, в процесі перекладу текст зазнає як міжмовних замін (псев-дотрансформацій за допомогою формальних та функціональних відповід­ників), так і певних перекладацьких змін (трансформацій). Ці трансфор­мації та псевдотрансформації, простежуючись на різних рівнях мовної діяльності (фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному та текстовому), передають відповідними іншомовними засобами.

За традиційним підходом, модифікованим нашим терміном "спосіб"5, трансформації реалізуються в ПТ за допомогою відповідних способів (особливих прийомів щодо визначення мовних засобів, необхідних для адекватного перекладу), які допомагають зберегти риси авторського стилю при відповідному відтворенні змісту ПТ. Ці способи, за біль­шістю класифікацій, охоплюють: 1) транслітерацію та транскрипцію, калькування та добір варіантів, необхідних для еквівалентних псевдо-замін; 2) конкретизацію та узагальнення; 3) логічний розвиток понять; 4) компенсацію; 5) антонімічний переклад; 6) запровадження нових слів чи опускання старих понять; 7) цілісно-ситуативне перетворення (заміну). Більшість способів перекладу (такі як 2, 3, 5, 6) спрямовані на лексико-семантичні трансформації. Лише еквівалентна, цілісно-си­туативна заміна, компенсація та частково запровадження нового слова можуть стосуватися практично всіх рівнів мови як мовної діяльності. Використання цих способів покликане забезпечити в певному контек­сті максимальне співвіднесення мовних картин світу ОТ та ПТ, тобто більший ступінь адекватності. Саме так вдається наблизити норми спо­лучуваності, ідіоматизувати переклад, уникнути чужомовних реченнє-вих та словотвірних моделей тощо.

ПТ виступає як синтагматичне ланцюжкове поєднання мовних еле­ментів, які можуть компресуватися, декомпресуватися та переміщу­ватися (особливо при компенсації). Отже, синтагматичні особливості описуються термінами "компресія, декомпресія; компенсація". У ПТ проявляються й міжмовно-еквівалентні (калькування, транскрипція, транслітерація) та парадигматичні відношення чергування через добір функціональних відповідників (синонімічний варіант), антонімічний переклад та гіперо-гіпономічну конкретизацію/ генералізацію. Пере­хрещення синта- та парадигматичних властивостей характеризує епі-дигматичні особливості перекладу, такі як логічний розвиток понять,

що призводить до різнотипних семантичних зсувів: денотативних, конотативних, зрощення та розщеплення значень. Використання цих способів допомагає перекладачам до мінімуму зменшити розходження між ОТ та ПТ, зберігаючи картину світу двох мов. Лише так вдається досягти герменевтичної мети перекладу - по змозі, показати паралель­ну "мовну картину світу" іншомовців, у всій повноті її зв'язків.

Розглянемо детальніше зазначені способи, а також визначимо осо­бливості їх реалізації на структурному рівні.

1. Міжмовно-еквівалентні способи транскрипції та трансліте­рації характерні для творення еквівалентів. Транскрипція і транслі­терація - це способи перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою літер перекладної мови. При тран­скрипції відтворюється приблизна звукова форма іншомовного слова {skateboarding, cleptocracy скейтбордінг, юіептократія), а при тран­слітерації, звичній для відтворення назв - їх графічна форма (Camp­bell, Dorset — Кемпбелл, Дорсет). Цей спосіб характерний для формаль­них відповідників (еквівалентів), якими виступають саме культурні та етнонаціональні запозичення (Reissfeder - рейсфедер; computer, Kom­puter - комп'ютер; grape-fruit - грейпфрут). Інколи перекладачі зло­вживають такими запозиченнями і, відтворюючи етнонаціональну специфіку, транслітерують без потреби німецькі слова: Гей, кельнер! (Kellner), хоча вони могли б обійтися словом офіціант. Перевагами цих способів є максимальне наближення до мови оригіналу, внаслідок чого перекладач уникає можливості зробити смислову помилку. Про­те такий підхід не розкриває достатньою мірою значення, приблизно зрозуміле з контексту.

Міжмовно-еквівалентні способи калькування та добір закономір­них відповідників спрямовані на досягнення закономірних функці­ональних відповідників. Калькування - це переклад лексичної оди­ниці оригіналу шляхом заміни її складових частин - морфем чи слів (якщо це стійке словосполучення) їх лексичними відповідниками в мові перекладу. Отже, калькування допомагає створити нову одиницю, яка до деталей копіює структуру вихідної лексичної одиниці: superpo­wer - Supermacht - наддержава; Wolkenkratzer - хмарочос; mass cultu­re - Masskultur - масова культура тощо. У ряді випадків калькування

538

539

с упроводжується зміною порядку калькованих елементів: land-based missile: ракета наземного базування. Інколи калькування поєднується з транскрипцією (чи транслітерацією): miniskirt: міні-юбка. Калькуван­ня допомагає здійснити оптимальний добір функціональних відповід­ників, проте не завжди пояснює суть явища (Freistoss зовсім не вільний, а штрафний удар).

Закономірні відповідники відзначаються парадигматичним ха­рактером заміни, тобто фонемі, морфемі, слову, словосполученню та реченню чи висловлюванню мови оригіналу відповідають аналогічні та цілком еквівалентні одиниці, єдино можливі для мови перекладу. Ці відповідники, що виступають псевдотрансформаціями, належать (на противагу наступним способам) до єдино можливих варіантів і можуть спостерігатися на основних мовних рівнях: менше на фонетичному (Wau-waul "Гав-гав!"), певною мірою на морфологічному (spazieren: шпацирувати; annulieren: анулювати), суттєво - на лексичному та ін­коли - на синтаксичному рівнях.

Добір функціональних лексичних відповідників, що розглядався в 3.3, включає: а) варіантні відповідники на рівні слів, словосполучень та речень, що зафіксовані у словнику (Frieden т. "мир"; den Frieden abschlieЯen "укладати мир"; популярне: Willst du den Frieden, bereite den Krieg (lat. si vis pacem, para bellum) "хочеш миру, готуйся до війни"); б) відповідники, які не фіксуються в загальних та спеціальних словни­ках, проте виводяться на основі похідних чи із певної ситуації (neue PC im CIP-Pool "нові комп'ютери в комп'ютерному центрі"); в) незафіксо-вані двомовними словниками міжмовні синоніми, що своїми семами можуть майже не відрізнятися від закономірних відповідників (Frieden т. "перемир'я"; Kooperation "кооперація та співробітництво"; den Frieden brechen "порушити мир") тощо. Останній тип лексичних відпо­відників часто призводить до часткової зміни словесного наповнення: Immerhinfiel mir ein Stein vom Herzen: Все ж у мене відлягло від серця (=в мене впав камінь з душі).

Граматичні відповідники вважаються регулярними, якщо вони мак­симально можливо наближаються до значення / смислу відповідних форм та конструкцій перекладної мови. Вони можуть бути морфоло­гічними, коли замінюється якась граматична категорія (Pl-Sg.: neue

Informationen "нова інформація"; news "новина"), чи синтаксичними. Кардинальні заміни (псевдотрансформації) синтаксичної конструкції стають необхідними, коли аналогічні конструкції (типу Accusativo cum infinitive "vs. gerund) відсутні в мові перекладу. Тому вони, як правило, з'являються значно рідше, ніж лексичні:

Ich hцrte meine Wirtin in der Kьche Kaffee mahlen: Я чув, як господи­ня перемелює на кухні каву (Bцll).

Як бачимо, еквівалентна заміна, що загалом складає парадигматич­ну підстановку іншомовного засобу, може стосуватися заміщення мов­ної одиниці/ конструкції, рівноцінної іншою, (чи одного символічного образу іншим). У такому випадку переклад зводиться до простої (пере­важно лексичної) підстановки, внаслідок якої може змінитися україн­ська пунктуація:

Enttдuschung: Schnee auf der Seele (Heyse): Розчарування - сніг на

душі;

Ein frischgebackenes Ehepaar: Es dampft noch (Heyse): свіжоспечена

(сімейна) пара - ще парує...

У близькоспоріднених мовах спостерігаються рідкісні випадки як синтаксичної (Что с воза впало, то пропало іцо з воза впало, те про­пало), так і текстової еквівалентності:

Ах, озера вечірній блюз, Ах, озера вечерний блюз,

На сто віків помолоділа. на сто веков помолодела.

Який божественний союз Какой божественный

Води і музики, і тіла. союз

Л. Скирда Воды и музики, и тела.

2. Парадигматичний спосіб антонімічного перекладу: Сутність антонімічного перекладу полягає в заміні того чи іншого поняття на про­тилежне йому за принципом протиставлення (контрадикторності). Вна­слідок цього стверджувальне речення замінюється заперечним, тобто підбирається антонім із запереченням до вихідного поняття, і навпаки:

Sie ist nicht mehr am Leben "Вона померла" (вона більше не живе, тобто померла - спостерігається заперечення смислового іменного присудка, яке перекладається стверджувальною формою).

540

541

Die wissenschaftlich-technische Revolution machte vor keinem Wissen­schaftszweig halt = НТП охопив буквально всі галузі науки (той самий принцип, проте заперечення виражене kein);

Gewerkschafts- und Friedensbewegung wollte den Krieg verhindern und eine offene Aggression stoppen "Профспілковий та антивоєнний рух хоті­ли не допустити війни та зупинити цю неприховану агресію" (стверджу­вальним формам оригіналу протистоять заперечні форми перекладу);

Eine solche SchluЯfolgerung ist nicht unbegrьndet "Для такого висно­вку є достатні підстави" (тобто спостерігається зняття двох заперечень за допомогою стверджувального синоніма).

Змістовно близькою до антонімічного перекладу є конверсивна за­міна - заміна певного відношення елементів описаної ситуації на про­тилежне, що відбувається з допомогою використання слів-конверсивів, зміни порядку слів та синтаксичної функції слів у реченні:

Gold ist teurer als Silber "Срібло дешевше від золота" (де "дешевше" є конверсивом до слова "дорожче", підсилене порядком слів);

Wir stehen vor der gleichen Aufgabe "Перед нами постає те ж саме завдання" (де підмет стає додатком, а додаток - підметом).

3. Парадигматичний спосіб генералізації (гіперонімічне перейме­нування, за Р. П. Зорівчак) полягає в тому, що дещо специфічне, кон­кретне чи видове в перекладі подається узагальнено, тобто за допомо­гою родового поняття; конкретне, специфічне при цьому опускається, тобто вузьке поняття про реалію замінюється ширшим. Застосовуючи цей прийом, перекладач уникає необхідності робити примітки (особли­во при другорядних деталях), що засвідчують наступні приклади:

а) "Was wьrden Sie beim Maslowski-Gedдchtnisrennen tippen? "fragte er mit gierigem Respekt" (Remarque): "А на кого Ви рекомендуєте за­ кластися на наступних скачках?" (для уникнення зайвого коментаря випущено ім'я відомого жокея) - спитав він шанобливо та жадібно.

б) Aus einem offenen Fenster gegenьber quakte ein Gramophon den Ho- henfriedberger Marsch (Remarque): Із відкритого вікна навпроти доно­ силося грамофонне квакання військового маршу.

Як бачимо, прізвище композитора військових маршів опущене, оскільки воно ускладнило б сприйняття оригіналу українським чита­чем, проте пропонується узагальнююче слово військовий.

До типових зразків генералізації доцільно віднести як регулярні від­повідники {Hand - рука; FuЯ - нога), так і заміну частин словосполу­чення, що виражають певне поняття, його збірною назвою {junge Men­schen, Mдdchen und Jungen "молодь"), чи займенником або прислівни­ком: Leipzig. In Leipzig findet der traditionelle Jahrmarkt statt. "Лейпціг. Тут відбувається традиційний ярмарок". Крім того, в художніх творах українською мовою не прийнято з пунктуальною точністю вказувати на зріст та вагу персонажів, якщо це не пов'язано зі спортом: a young man of 6 feet 2 inches "молода людина високого росту". Як бачимо, за принципом дії цей спосіб грунтується на парадигматичному чергуван­ні змістовно відповідних елементів.

Інший парадигматичний спосіб - спосіб конкретизації зводиться до заміни лексичної одиниці (слова чи словосполучення) із ширшим лексичним значенням в ОТ на вужче у ПТ. У результаті застосування цього прийому використовуються логічні гіперонімо-гіпонімічні від­ношення включення: одиниця ОТ виражає родове поняття, або гіперо-нім {меблі), а створювана відповідність ПТ - належне до нього видове поняття, або підклас {стіл, стілець), тобто знову спостерігаються чер­гування при заповненні певної парадигматичної позиції. Конкретизація завжди супроводжується диференціацією понять/значень співвідносно з нейтральним родовим:

Entschuldigt vielmals Freunde, ich kenne viele farbenprдchtige Theori­en, aber nur eine graue Praxis (Heyse): Тисячу вибачень, друзі! Я знаю багато барвистих теорій, але лише одну сіру практику (Гейзе);

Merke dir eins, Knabe: Nie, nie, nie kann man sich lдcherlich bei einer Frau machen, wenn man etwas ihretwegen tut. Selbst beim albernsten Thea­ter nicht (Remarque): Запам'ятай, хлопче: ніколи в світі не пошиєшся в дурні перед жінкою, якщо робиш будь-що заради неї. Навіть коли б грав найбанальнішу комедію.

Ich war mьde an diesem Montagsmorgen, es lagen noch sechs Anrufe vom Sonntag vor (H. Bцll): У той понеділок зранку я почував себе втом­леним - мене ще чекало шість викликів з понеділка.

Das ganze ist doch Schwindel. Ein wunderbarer Schwindel von Mama Natur (Remarque) Кохання - це омана. Чудесна омана матері-приро-ди... Перекладачі М. Дятленко та А. Плюто використовують конкре-

542

543

т изацію, логічно розвиваючи зміст попередніх висловлювань Робі Ло-кампа та Густава.

Різновидами конкретизації, ймовірно, можна вважати переклади слів з широкою семантикою (gehen - kommen; sagen, lassen) та заміну загального (родового) поняття його складовими (Werktдtige "робітники та службовці"; Gaststдtten "ресторани та кав'ярні") чи займенника кон­кретним словом (solche Tagungen "подібні наради"; Die Lebensbedin­gungen auf dem Lande gleichen sich denen der Stadt an "умови життя на селі зближуються з міськими умовами"). До конкретизації належить і елімінація національно-культурної специфіки, коли при перекладі без-еквівалентної лексики етнокультурна специфіка опускається. Напри­клад, при перекладі іноземною мовою поняття стахановець передають як передовий робітник, а "Прощання слов'янки" як військовий марш.

Проміжне місце між конкретизацією та генералізацією займає змі­щення - заміна одного видового поняття іншим у межах спільного ро­дового поняття (Das Netz der Gesundheitseinrichtungen wird immer dich­ter "Мережа медичних закладів розширюється").

4. Синтагматичний спосіб перечленування. Цей спосіб, що об'єд­нує різнотипні феномени, характеризується спільними для них змінами в лінійній площині тексту - розширенням чи зменшенням його обсягу та, частково, переділом змісту. На лексичному рівні він проявляється як запровадження нового чи опускання вжитого слова. Цей прийом достатньо розповсюджений при перекладі для наближення до норм рід­ної мови. В основі цього явища лежать "фонові" чи типові знання носія мови, які дозволяють йому говорити з певними недомовками, що без зу­силь сприймають носії його мовної культури:

Sie ging hinaus, weil das Telefon klingelte ... [Bцll]: Вона вийшла, бо в холі задзвонив телефон.

The new American Secretary of States has proposed a world conference on food supplies: Новий держсекретар США запропонував скликати всесвітню конференцію щодо харчового забезпечення.

Цей спосіб властивий для перекладу німецького "канцеляриту" та науково-технічної мови: Zusammenarbeit in Wissenschaft und Technik "співробітництво в галузі науки та техніки"; Wir nehmen neue Aufgaben in Angriff '"ми приступаємо до розв'язання нових завдань".

Поряд із тим, можуть з'являтися плеоназми (надлишкові слова), що передають інформацію, не властиву мові перекладу чи надлишкову. До такої інформації належать вказівки на напрямок та місце дії, властиві ні­мецьким дієсловам: (ich nahm ein Buch vom Tisch heraus: я витяг зі столу книжку). Перекладачеві доводиться відкидати плеонастичний префікс her та aus, оскільки їх плеонастичне значення виражає префікс ви. Над­лишкові слова (а інколи й частини речення) опускають, враховуючи сту­пінь їх необхідності: So I paid my check and all. Then I left the bar and went out where the telephones were: Я розрахувався і пішов до автоматів.

Опускання деяких лексичних елементів, не властивих нормам укра­їнської мови, спостерігається при перекладі суспільно-політичних та науково-технічних текстів:

Neue Technik und Verfahren der Erzeugung und Weiterleitung der Ene­rgie "нова технологія виробництва та передачі енергії".

На проміжному лексико-синтаксичному підрівні із запровадженням нового слова чи опусканням пов'язані лексичне згортання та розгортан­ня. Лексично-синтаксичне розгортання грунтується на використанні замість слова цілого словосполучення з цим значенням: Darьber streitet man immer noch heftig "З цього приводу ведуться гострі суперечки"; die Pflege der Kultur "бережливе відношення до культури" тощо. Лекси-ко-синтаксичне згортання полягає у використанні замість словоспо­лучення якогось конкретного слова, що не призводить до суттєвої зміни значення: Der Titel des Referats heiЯt "Доповідь має назву..."; Ihr Ansp­ruch kommt im folgenden Dokument zum Ausdruck "їх претензії вираже­ні в наступному документі". Як запровадження/ опускання слова, так і згортання/розгортання призводять до компресії/ декомпресії тексту, що, виражаючи змістово-стильові потреби, має синтагматичне вираження.

Синтагматичний спосіб перечленування проявляє себе й суто на морфологічному та синтаксичному рівнях як: членування, об'єднання речень та морфолого-категорійні заміни6. При морфолого-категорій-них замінах, які часто бувають наслідком логічного розвитку понять чи компенсації, граматична одиниця оригіналу може перетворитися в одиницю ПТ з іншим граматичним значенням. Ці граматичні перетво­рення можуть стосуватися як форм однини/множини (він збирає досвід (одн.) - нім. Erfahrungen (PL), так і частини мови, коли може змінити-

544

545

ся і тип речення: er ist kein guter Schwimmer "він погано плаває". Цей спосіб особливо властивий для комічної характеристики дій "непро-фесіоналів" (Er ist ein richtiger Strandmann "він любить засмагати"). Ін­коли так перекладають прикметники, утворені від географічних назв: Australian prosperity "процвітання Австралії"; the American Government "уряд США".

При об'єднанні речень синтаксична структура двох оригінальних речень при перекладі об'єднується, а при членуванні одне речення, відповідно, розбивається на два та більше: Es war schon lange her. Es scheint mehr als ein Jahrhundert "Це було давно - здавалося, пройшли сотні років". Подібні зміни можуть, у свою чергу, призвести до пере­будови їх структури, що засвідчує взаємопов'язаність морфолого-син-таксичних категорій: Die Katastrophe ermordete 20 Personen "У резуль­таті катастрофи загинули 20 осіб".

5. Синтагматичний спосіб компенсації полягає в заміні стилістич­них засобів оригіналу іншими рівноцінними стилістичними засобами в перекладному тексті чи в компенсуванні стилістичних засобів, опуще­них в одному місці, рівноцінними стилістичними засобами в іншому. Виділимо у прикладі експресивні елементи напівжирним шрифтом, а нейтральні — напівжирним курсивом:

Dieses Dokument ist bis heute gьltige Richtschnur: "Цей документ і донині зберігає своє основоположне значення";

Стилістична компенсація часто стає зрозумілою лише на рівні ціло­го тексту:

Wie kommt es, sagte ich, daЯ sie Muller heiЯen und nicht Mьller.

Ach, sagte sie. Das ist eine dumme Geschichte, ьber die ich mich schon oft geдrgert habe ".

"Wieso", sagte ich.

"Mein GroЯvater hieЯ noch Mьller, aber er hatte viel Geld und sein Name war ihm zu ordinдr, und er gab wahnsinnig viel Geld dafьr, um die beiden Pьnktchen aufunserem auszumerzen. Ich bin wьtend auf ihn" (Bцll, Das Brot, S.231).

"Як сталося, що Ваше прізвище Муллер, а не Мюллер, - сказав я. "Ах, - відповіла вона, - це дурна історія, яка мене так дратує. - "Чому?" - запитав я.

"Мого дідуся ще звали Мюллером. Він був багатим, а його прізвище здавалося йому занадто звичним і він заплатив страшенні гроші / силу-силенну грошей, щоб переробити "ю" в "у". Я на нього дуже гніваюся". У зазначеному прикладі стилістично забарвлений прикметник wa­hnsinnig ("шалений") перенесений з характеристики особистості на предмет. Подібна компенсація властива й іншому прикладу - інтерпре­тації прізвищ "Муллер та Мюлер".

Як правило, компенсація часто з'являється при деметафоризації, властивій іншому прийому, - логічному розвитку поняття: фройдів-ське Sie litt an TorschluЯpanik у гумористично переосмисленій ситуа­ції довелося відтворити як: "Вона панічно боялася старості та смерті". Образна емфатична метафора ("побоювання, що закриють ворота"), яка виражала певну характеристику об'єкта, замінена при перекладі вказівкою на самий об'єкт ("смерть"). Стилістична компенсація відбу­вається за рахунок запровадження нового слова панічно, яке частково компенсує наведену вище метафору.

Зі стилістичною компенсацією пов'язані й стилістичні нейтраліза­ція та спеціалізація. Стилістична нейтралізація - мотивоване зняття експресивного, емоційно-оцінного, образного відтінку, звичне при пе­рекладі українською мовою німецьких науково-технічних текстів, як правило, експресивних: Die neuen Methoden gewinnen immer mehr an Boden "Нові методи набувають все більшого розповсюдження". Сти­лістична спеціалізація - мотивоване використання експресивного, емоційно-оцінного, образного слова замість стилістично нейтрально­го: Wie begegnet man Hunger und Not in den дrmsten Lдndern? "Як по­класти край голоду та злидням у найбідніших країнах?".

6. Епідигматичний прийом смислового розвитку поняття. Ціліс­не переосмислення значення / поняття реалізується у світлі формаль­но-логічної категорії перехрещування: частина обсягу одного поняття переходить до обсягу іншого та навпаки. Завдяки цьому зміст лексич­ної одиниці (поняття) нібито розкривається, даючи конкретнішу інфор­мацію, ніж в оригіналі. Внаслідок смислового розвитку предмет замі­нюється його ознакою, ознака - предметом чи процесом, процес - його причиною, причина - наслідком, знаряддя - виконавцем тощо. Сюди ж належить і спосіб, коли активний стан чергується із пасивним. При ло-

546

547

г ічному розвитку поняття побічні елементи стають головним, тобто натяк може передатися прямо. Такий спосіб особливо властивий деме-тафоризації.

Розглянемо ці типи на прикладі перекладів.

Заміна предмета на його ознаку: Das nennt die Welt Schwein! hцrte ich plцtzlich Gustav schmettern. "Herrschaften, das ist schon mehr als Schwein, das ist eine Riesenmuttersau mit zwanzig Ferkeln" (Remarque): "Ось це називається поталанило!" - почувся громовий голос Густава. - Панове, це більше ніж везіння, це фантастичне везіння (кращі варіанти: це про­сто казка; це чудо із чудес!)

Заміна ознаки на предмет: Gustav erzдhlte mir, dass er bald heira­ten wolle. Es sei was Kleines unterwegs, da helfe alles nichts (Remarque): Густав сказав, що скоро збирається одружитися. Його наречена (кон­кретизація за рахунок запровадження нового поняття для зняття на­тяку) чекає на дитину, і тут вже нічим не зарадиш...

Wenn sich die Lьge eingenistet hat, brьtet sie gewiЯ keine Wahrheiten aus (Heyse, S. 11): Там, де брехня за квочку, правда не вилупиться.

Місцезнаходження замінює обставини: An der Bahre des Humors steht grinsend sein Totschlдger: der blцde Witz (Heyse): На смертному одрі гумору стоїть, тішачись, його вбивця: безглуздий жарт.

Наслідок може замінити причину: Ich erschreckte mich nicht. Ein Stein hat mir weh getan; diese Schuhe taugen nicht fьr das Land (H. Mann): Зовсім я не злякався. Просто наступив на гострий камінчик. Ці череви­ки не для сільських доріг.

Продукти діяльності замінюються суб'єктами діяльності: In sozio­logischen Arbeiten findet das eine andere Darstellung "Соціологи дають цьому зовсім іншу інтерпретацію".

7. Парафрастичний переклад - це такий спосіб перекладу, при якому лексична одиниця ОТ замінюється (чи доповнюється) словоспо­лученням, яке дає відносно повне визначення його значення засобами мови перекладу. Як правило, цей спосіб, що відзначається певною гро­міздкістю та багатослівністю, використовують для передачі значення безеквівалентного слова оригіналу: це його професія, яку він засвоїв у процесі короткочасного навчання за місцем роботи {Anlerneberuf). Цей спосіб часто використовують разом з транскрипцією: "У руці він

тримав писанку": In seiner Hand hielt er eine Pisanka, ein bemaltes Ei; Er diente in der Reichswehr: він служив у рейхсвері (Reichswehr), армії Веймарської республіки. Інколи замість описової парафрази використо­вують наближений переклад, коли замість реалії перекладач застосовує близьку, але не ідентичну їй реалію мови перекладу: Sankt Nikolaus -Дід Мороз, Hanswurst - Петрушка тощо. Перевагами цього способу є ясність, здатність розкрити суть явища. Недоліком є або багатослів­ність, або перекладна неточність, що витікають із суті явища.

8. Епідигматичне цілісно-ситуативне перетворення - заміна об­разу, докорінна зміна способу, яким описується ситуація, в основі якого лежать декілька важкорозрізнюваних трансформацій. Цей тип особли­во характерний для перекладу фразеологізмів {er drischt leeres Stroh "він переливає з пустого в порожнє"; це трапиться, коли рак на горі свисне = на Миколи та ніколи), коли заміна зовнішньо нерівноцінна, але функціонально адекватна. Такий підхід властивий і для перекла­ду образної, метафоричної мови: Diese Firma steht gegenwдrtig auf der Kippe "Ця фірма знаходиться на грані краху (букв, "стоїть на ребрі"). Подібну адекватну заміну (правда, уже на рівні образу) використав Ф. І. Тютчев, коли, перекладаючи вірш про сосну та пальму, замінив сосну на кедр і зберіг необхідне для алегорії (про двох закоханих, яким не судилося зустрітися) протиставлення чоловічого та жіночого родів. У деяких випадках, коли відсутній необхідний вираз чи немає прямої потреби, може спостерігатися деідіоматизація (вживання нейтрально­го виразу замість метафори чи ідіоми): Ich habe die Nase voll Ihren Ver­sprechungen: я ситий по горло Вашими обіцянками - я більше не вірю Вашим обіцянкам.

Як бачимо, механізм перетворень ґрунтується не на синтагматиці, як вважають деякі дослідники, а на епідигматиці - саме на об'ємно-про­сторовому образі того, що відтворюють. Як правило, для відтворення вистачає міжмовних парадигматичних засобів (синонімічні чи анто­німічні варіанти; конкретизації, генералізації тощо), що, при потребі, може призвести до синтагматичної (де)компресії. Проте відсутність необхідного цілісного образу в перекладній "мовній картині світу" чи невідповідність мовним нормам спонукають до використання епідиг-матичних засобів (логічного розвитку понять на основі метафори чи

548

549

метонімії, ситуативно-цілісних перетворень) тощо. Саме використання останніх способів перетворення призводить до максимальних перекла­дацьких трансформацій ПТ, його компресії чи декомпресії.

У результаті цього аналізу постає змінене розуміння перекладу. Враховуючи різні моделі перекладу, які співвідносяться з концепція­ми мови (денотативна з філологічною, семантична - з інформаційною тощо), використання різнотипних засобів, переклад виступає певною формою міжмовної взаємодії при відтворенні специфічно організованої в тексті "картини світу" (як національно-мовної концептуалізації дій­сності) однієї мови засобами іншої. Ця взаємодія зводиться до складної мовно-текстової інтеракційно-трансформаційної операції7, спрямова­ної на стильово-інформаційне кодування та декодування паралельних структур, тобто на епідигматичну, парадигматичну та синтагматичну синхронізацію різнорівневих відношень двох мов у ПТ. Як трансфор­моване відтворення специфічним чином структурованого ОТ (з його художніми засобами, що визначають жанровий характер твору, та тим­часовими зв'язками фонових знань) перекладений текст передає лише основну частину оригіналу, максимально наближену до оригінальної картини світу, бо при міжмовних трансформаціях частина інформації (переважно фонової) губиться. Це посилює актуальність проблеми ек­вівалентності.