Нарис проблематики 397

4

5

Розділ 9. Переклад як творчість : 516

1. Моделі перекладу як творчого процесу 516

2. Засоби перекладу для досягнення адекватності 524

3. Рівні та одиниці перекладу 529

4. Способи та прийоми перекладу. 537

5. Еквівалентність та розуміння перекладу як творчого

процесу 550

9.6. Контрольні запитання та завдання ^. 553

Додатки:

№ 1. Українсько-німецький вокабюлярій до підручника 559

№ 2. Словник перекладацьких термінів 564

№ 3. Типові скорочення у фаховій німецькій літературі 568

№ 4. Нормативна транслітераційна таблиця для відтворення

українських власних назв... 575

№ 5. Головні математичні символи 579

Рекомендована література 581

ВСТУП

Становлення українського перекладу - необхідна ланка в утверджен­ні освіти, науки та красного письменства, без яких немислима сьогод­нішня Україна.

На глибоке переконання И. В. Гете, переклад - "один з найбільш важливих і найбільш суттєвих засобів спілкування між людьми ". Навіть важко уявити собі, скільки інформації, цілих пластів чужомовної куль­тури, духовного багатства втрачала б світова цивілізація у випадку від­сутності перекладу як явища. За умов глобалізації даних процесів роль цього виду інтелектуальної діяльності ще більше зростає, що зумовлено явищами міжнародного інтегрування та кооперування ринкових еконо­мік, термінологічного "вибуху", нагромадження фахових мов, активіза­ції міжнародного туризму, гармонізації освітніх стандартів тощо.

В Україні на зламі XIX й XX ст. під стяги перекладацтва ставали най­кращі сили: перекладали поспіль усі письменники - від Куліша, Франка і до модерністів, більшість українських учених та громадських діячів. В Радянській Україні найкращі перекладацькі сили оживили національну мову та чуття причетності до світового культурного розвою, за що їх і переслідували разом з письменниками-дисидентами.

Не став винятком і новий злам сторіч. Ледве чи хтось сьогодні не ба­чить у перекладацтві його велетенського оновлювального заряду, однак мало хто достеменно усвідомлює його силу впливу, способи й обсяг дії. Наявні теоретичні розвідки та посібники з питань перекладознавства досі не стали предметом ані фахової, ані громадської дискусії.

За останні роки в Україні різко зросла питома вага іноземних мов. В той час мізерна кількість недержавних видавництв та видавничих про­грам, які певною мірою зорієнтовані на вкрай необхідну сучасну укра­їнську перекладну наукову літературу, не можуть успішно розгорнутися через брак добрих перекладачів. На думку багатьох фахівців, лиховіс­ною нормою стали переклади недосконалі, що тільки тиражують пере­кладацьке недбальство, залягаючи мертвим книжковим баластом, дис­кредитують і зарубіжного автора, і українського видавця. Отже, маємо на сьогодні чимало різних фахівців, котрі здатні читати іноземними мовами, але обмаль тих, які можуть справді якісно перекладати фахову

6

7

літературу. Маємо чимало здібних неофітів у цій галузі, але обмаль тих, хто захоче в ній залишитися, наосліп здобуваючи майстерність.

Пропонований підручник не становить за мету заповнити всі пере-кладознавчі проблеми, дати відповіді на всі теоретичні та практичні виклики сучасної науки трансляції. В процесі його написання авто­ри дійшли одностайного висновку про необхідність заснування цілої "Бібліотеки перекладача німецької мови" й активізували вже працю у цьому напрямі в рамках Української спілки германістів вищої школи. Опубліковано посібник з художнього перекладу, монографія з питань термінотворення, подано до друку посібник з військового перекладу, готуються посібники з науково-технічного перекладу, фахових мов, орфоепічних засад перекладацької риторики тощо. Таким чином, вже через кілька років український загал перекладачів буде озброєний до­статньою кількістю дидактичного матеріалу, теоретичною базою та практичними зразками німецько-українського та українсько-німецького перекладу, який би цілком відповідав сучасним вимогам як усного, так і письмового його варіантів.

Звісно, цей підручник як перша ластівка в німецько-українському пе-рекладознавстві не позбавлений ґанджів. Але з розумінням просимо по­ставитися, наприклад, до дублювання деяких тез. Певні розділи зумовили своєю концептуальною сутністю необхідність окремих повторів матеріа­лу, що зробило виклад стрункішим, аргументованішим, зрозумілішим.

Автори підручника будуть щиро вдячні за всі висловлені побажання та зауваження для його наступної доповненої редакції й просять надсилати їх за адресою: м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 14, кафедра теорії і прак­тики перекладу з німецької мови, проф. Кияку Тарасові Романовичу.

ЧАСТИНА І ТЕОРІЯ ПЕРЕКЛАДУ

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ