§5.8. Дієслово. Наказовий спосіб: вживання та переклад форм

Категорія способу є граматичною категорією дієслова, яка виражає відношення названої дієсловом дії до дійсності з погляду мовця. На про­тивагу дванадцяти граматичним способам у тюркських мовах, індоєвро­пейські мови мають три способи: дійсний, умовний та наказовий, який служить для передачі наказу, спонукання та прохання. Наказовий спосіб української мови (за винятком побажання до 3-ї особи: Хай/нехай він...!) відповідає німецькому імперативу з його чотирма формами (відповідно накази від 2-ї особи однини та множини, 1-ї та 3-ї особи множини).

248

249

П ереклад 2-ї особи однини та множини, як правило, співвідносить­ся з українськими відповідниками: Wer Rosen mag, hьte die Knospen! Любиш троянди, плекай і бутониі Проте в деяких випадках доводить­ся звертатися до підрядних речень та спонукальних форм, аналогічних до українських конструкцій з нехай: Lass ihn grьЯen! Хай йому переда­дуть привіті Спонукальні форми цього типу були розповсюджені ще в Лютерівському перекладі "Біблії": Lass meine Bitte vor dir gelten! Lass mich nicht in dieses Haus bringen, dass ich nicht sterbe daselbst!

Подібні форми досить часто трапляються у фразеологізмах: Habe Glьck, und die ganze Welt ist dein Freund! Якщо маєш щастя, і ввесь світ тобі за другаї LaЯ die Henne gackern, wenn sie nur jeden Tag legt! Хай вже курка кудкудакає, аби кожен день яйця несла.

Традиційним є переклад 3-ї особи множини, що використовується як ввічлива форма: Leben Sie wohl, essen Sie Kohl, trinken Sie Bier, lieben Sie mir ! Живіть, будь ласка, добреї і т. д.

При перекладі 1-ї особи множини доцільно вживати не стільки фор­му "Давайте прочитаймо, давайте підемо!", що склалася під впливом російської мови, як відповідно формою 1-ї особи множини "Lesen wir! Gehen wir! = Читаймо! Ходімої".