§ 7.2.3. Статевий аспект індивідуального стилю

До аналізованої проблеми відноситься ще один чинник - статевість мовлення, або стателект, дослідження якого активно заявило про себе у лінгвістиці останніх років і тому ще занадто дискусійне. Ми схиляє­мося до думки, що статевий чинник (або через небажане використан­ня багатьма лінгвістами зайвого запозичення з англійської, тендерний, від gender - "стать", "граматичний рід") об'єктивний і його треба враховувати у перекладацькій діяльності. Зважаючи на те, що фрейм як загальний зміст традиційної ситуації має конвенційну (договірну) природу і описує характерне, типове для даного етносу, можна і треба віднести до обов'язкового компоненту його змістової структури і те, що притамане людському спілкуванню взагалі, а не лише комунікації окремого народу. Таким загальнолюдським чинником і є статевий ас­пект: бо людське мовлення, будучи, як і мова, чистою абстракцією, іс­нує не взагалі, а лише як жіноче та чоловіче і що ці мовленнєві типи суттєво різняться один від одного на всіх мовних рівнях. У відповідних дослідженнях про відмінні особливості чоловічого та жіночого мовлен­ня й спілкування аргументовано доводиться на кількісно і якісно зна­чному матеріалі, що представники різних статей інакше вимовляють голосні й приголосні, короткі та довгі звуки і, отже вживають частіше чи рідше лексеми з відповідним фонемним наповненням, інакше ви­користовують нормативну та ненормативну лексику, інакше вживають емоційні та експресивні граматичні засоби тощо. Отже, перекладач по­винен враховувати і статевий аспект, сприймаючи оригінал не як текст взагалі, а як статевий фрейм, щоб мовлення автора-жінки не замінити стильовою манерою чоловіка і навпаки.