§ 2.2.3. Типи тексту

Оскільки під текстом розуміється лише словесно втілена думка про навколишній світ, остільки видів тексту може бути велике розмаїття в залежності від рівня пізнання (часткове чи цілісне), ступеня впливу (нейтральний чи емоційний), зрілості адресата (дитина чи дорослий), форми мовлення (усне чи письмове) і т. ін. Серед такої безлічі тексто­вих видів можна і треба виділити головні, які є суттєвими для перекла-дознавства. Логічно буде класифікувати їх за пануванням у них однієї

з основних функцій мови: науковий (панує функція пізнання), діловий (функція інформативна), публіцистичний (вплив), художній (естетична), побутовий (спілкування). У стилістиці такі типи тексту звуться функці­ональними стилями і поділяються на підтипи (або жанри) в залежності від додаткової активності в них ще однієї з мовних функцій (детально про функції та стилі йдеться далі). Так, зокрема, К. Е. Зоммерфельдт та Г. Шрайбер вичленовують з публіцистичного стилю жанри "об 'яви, ре­клами, інструкції" тощо, а київські укладачі найсучаснішої "Програми з теорії і практики перекладу" для вищої школи ще більше деталізують жанровий підхід, розмежовуючи тексти "газетно-інформаційний", "сус­пільно-політичний", "економічний", "науково-технічний", "науково-по­пулярний ", "художній", "міжнародно-дипломатичний", "юридичний" тощо. Для перекладознавства така ретельна класифікація значної ролі не відіграє, бо труднощі йому приносять саме функціональні стилі, а не їх гібриди та підстилі: зокрема, наприклад, термінологія наукового типу тексту, конотативність публіцистичного, поетичність художнього, спонтанність побутового і т. ін.

Функціонально-стильовий підхід, запропонований нами для пере-кладознавчої класифікації типів тексту, притаманний і багатьом іншим сучасним філологам. З боку перекладознавства важко (та і несуттєво) встановлювати ціннісну ієрархію між вказаними типами тексту, але не­має сумніву, що найвагомішим і через це найважчим для перекладу є текст художній, бо лише в ньому не тільки активно діють усі 5 основних функцій, але й присутні всі інші типи тексту. Не випадково ж російський теоретик перекладу А. В. Фьодоров справедливо писав ще півсторіччя тому, що теорія та історія європейського перекладу складалася практич­но як еволюція перекладу художнього. Специфіку та класифікацію ху­дожніх текстів буде розглянуто в подальшому підрозділі, а наразі скажу лише про те, що один з видів белетристичних текстів активно вплинув і продовжує міцно впливати з кінця XX ст. на всі інші типи нехудожнього тексту, тому є сенс окреслити його тут у загальних рисах.