logo
теорія і практика перекладу (німецька мова)

§ 2.6.1. Сутність поняття і терміна "інформація"

У параграфі про соціальне призначення мови акцентувалося, що текст серед інших основних завдань виконує функції пізнання навко­лишнього (світомоделювання) та повідомлення, а це означає, що він несе в собі дані про наше буття і тому може бути розглянутим як ін­формація. Ця лексема (від лат. informatio - "пояснення, повідомлення") отримала статус терміна у другій половині XX ст. і прийшла з кібер­нетики. В логіці та побуті, де поняття інформації теж поширилось, під нею стали розуміти сукупність об'єктивних знань щодо фактичних да­них і залежностей між ними. Такі полярні крайнощі (конвенціональні зв'язки у першому випадку та об'єктивні знання у другому) вплинули на семантичне наповнення терміна "інформація" у мовознавстві, де він став використовуватись як синонім до лексеми "зміст" але у подвій­ному значенні: зміст, який вкладає автор у своє висловлювання, і зміст, який витлумачує сприймаючий із тексту адресанта. Оскільки така різ­ниця у значеннях поняття "інформація" не викликає суттєвих перекла­дацьких перешкод, то з боку перекладознавства є сенс розглядати тер­мін "інформація" як синонім до термінів "текст", "висловлювання", "дискурс", "фрейм", враховуючи, зрозуміло, ті змістові нюанси остан­ніх чотирьох понять, про які йшлося у вищенаведених параграфах.