§ 8.2.3. Специфіка перекладу висловлювань з різних субмовлень

Хоча перекладацькі труднощі у галузі будь-якого функціонального стилю за своєю суттю типові, успіх адекватного перекладу залежить завжди від фонових знань перекладача, рівень яких зумовлюється, в першу чергу, його знайомством з оригіналом як фреймом (тобто розу­мінням типових ситуацій, закладених в оригінал). Через це переклада­чеві наукових і ділових текстів потребується постійне оновлення тер­мінологічних знань у формі особистого спілкування-досвіду або кон-

сультацій з фахівцями, або ж придбання відповідних словників. Дещо іншою виглядає ситуація у галузі публіцистичного функціонального стилю. Якщо нові терміни у стилях науки, техніки, офіційно-ділової комунікації зрозуміти можна тільки через їх денотати, то новоутворен­ня публіцистичного стилю стають зрозумілими через контекст, який левовою часткою виступає у публіцистиці як широкий. Побутовий функціональний стиль характеризується насамперед сленгом, тому, як і у випадку з пресою, перекладачеві треба бути у постійному контакті з відповідними джерелами. Але на відміну від публіцистичного пере­кладу, де головне полягає у лінгвальних відповідниках, побутовий вже потребує оцінювати оригінал перш за все як ситуацію, і перекладати не вербальність оригіналу, а його фреймовість. Перекладати найсклад­ніше белетристичний функціональний стиль, бо тут всі слова, будучи звичайними лексемами, набувають у конкретного автора конотативної неповторності. А це означає, що художній переклад потребує такої кількості та системності фонових знань, яка пересилює не лише всі останні функціональні стилі разом узяті, а й взагалі психологічні та енциклопедичні можливості навіть непересічної людини.

У наступних параграфах детальніше розбираються мікрорівневі (ілюстративні) та макрорівневі (для самостійного опрацювання) при­клади до різних типів субмовлення (деякі з нижче наведених прикладів запозичено та творчо перероблено з різних розмовників, довідників і словників, через що висловлюється щира подяка їх авторам).