§ 6.5.1. Підметові речення (Subjektsдtze), особливості структури та їх перекладу

Підрядні підметові речення, що відповідають на питання хто? що?, як правило, виконують функцію підмета головного речення або кон­кретизують його зміст. Вони запроваджуються німецькими сполучни­ками та сполучними словами wer, was, wo, wie; dass, ob; wovon, worin, wodurch (яким відповідають українські сполучні слова хто, що, який, котрий, чий та сполучники що, щоб, як, наче та ін.). У головному ре­ченні корелятом часто виступають вказівні займенники der, die, das, які відтворюють українською як "той, те, та" (часто посилюючи видільни­ми частками навіть, тільки, особливо):

Wer diese Formel anwenden will, der muss beachten, dass... Хто хоче використати цю формулу, той має (особливо) враховувати, що...

Інколи підмет головної частини, виражений словами той {та, те), може ускладнюватися видільною часткою і (й), що, завдяки мотивації

332

333

з місту головного речення підрядним, служить для посилення значу­щості підмета:

Wem es befohlen wird, der wird gehen: Кому накажуть, той і піде.

Якщо німецьке підметове речення стоїть після головного, то в го­ловному реченні для вказівки на наступне підрядне обов'язково вжива­ється корелят es, що звично не перекладається:

Es ist somit klar (es erhellt hieraus),dass die theoretische Linguistik heute bereits durchaus praktische Fragen behandelt: Звідси стає зрозумі­ло, що теоретичне мовознавство уже зараз розглядає цілком практичні проблеми.