§ 5.7. Дійсний спосіб дієслова: вживання та переклад часових форм

Категорія способу виражає відношення названої дієсловом дії до дійсності з погляду мовця. Дійсний спосіб через часові форми харак­теризує реальні дії, які (не) відбуваються, (не) відбулися чи (не) мають відбутися. Іншими словами, часові форми дієслова виражають катего­рію часу - граматичну категорію дієслова, яка є специфічним мовним відображенням об'єктивного часу, що служить для темпоральної ло-

238

239

калізації події або стану, про які йдеться в реченні. У сучасній німець­кій мові розрізняють п'ять основних часових форм (Prдsens, Prдterit, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur), якими перекладають лише три часові форми українського дієслова. Ця асиметрія створює певні труднощі в процесі перекладу, які зростають при врахуванні специфіки часових форм німецького дієслова.

Як відомо, основним значенням нім. Prдsens є вираження теперіш­нього часу (ich arbeite jetzt). Поряд із тим презенс виражає дію в ми­нулому часі (Prдsens historicum: 1810 Kolumbia wird/ ist unabhдngig) та в майбутньому (Prдsens futuralis). Останній, в першу чергу, стосується перфективних дієслів (тобто завершеного виду), які (разом із моди­фікаторами часу) вживаються для передачі майбутньої дії: Ich komme bald. Morgen beginnt das neue Schuljahr. Для передачі майбутньої дії ду-ративних дієслів без особливої різниці може вживатися як футур І, так і презенс: Bald werden wir zusammenarbeiten/ bald arbeiten wir zusammen. Переклад футурального презенсу доцільно здійснювати синтетичними формами майбутнього часу (незабаром ми співпрацюватимемо).

Досить складним є переклад типових іменних присудків, що ґрунту­ються на допоміжних дієсловах sein "бути", heiЯen "зватися" та werden "ставати" у презенсі. Як правило, дієслово sein в перекладі опускається (das ist ein Theater), хоча зрідка воно може вживатися для підсилен­ня самого висловлювання, як у відповіді Понтія Пилата (Was ist/heiЯt Wahrheit? Що є істина¹?). У деяких випадках спостерігається еквіва­лентна заміна sein іншими відповідниками, зумовлена нормами мови перекладу:

Die Sprache ist ein Мова репрезентує засіб комунікації;

Kommunikationsmittel:

Wo ist der Flughafen? Де знаходиться аеродромі

Dort ist nichts: Нічого там немає.

Подібним чином перекладають конструкції з heiЯen (Wo heiЯt Alibi? Що таке алібі?). Іншу конструкцію (werden + іменний присудок) час­то перекладають дієсловом (Das Papier wird dunkel: папір темніє). Це ж стосується описових частин складного дієслівного присудка. Багато конструкцій із десемантизованими дієсловами перекладаються за імен-

ними частинами: wir kцnnen diesen Gedanken zum Ausdruck bringen: ми ■шожемо виразити цю думку; sie beschlieЯen uns Hilfe zu leisten: вони вирішують нам допомогти. У ряді випадків необхідно пристосувати частини дієслівного присудка до норм української мови: wir leisten Ih­rer Einladung gerne Folge: ми охоче приймемо Ваше запрошення (за­мість дослівного: *'охоче послідуємо Вашому запрошенню).

Усі три групи минулого часу (Prдterit, Perfekt, Plusquamperfekt) у німецькій мові перекладаються здебільшого минулим часом. Це в пер­шу чергу стосується претерита, який характеризує повторювану дію и минулому часі, що відбувається без зв'язку з теперішнім. Претерит засвідчує інформаційне повідомлення (Die Arbeiter legten die Arbeit nieder) та перелік подій (ich stand auf wusch mich, turnte, etc.). Поряд із тим, він отримує в німецькому публіцистичному тексті не властиву йому перфективну функцію - залучення до інформації: Auf Einladung der Regierung traf in Kyjiw eine deutsche Delegation ein.

Плюсквамперфект, що, узгоджуючись з претеритом, відзначає пе­редування дії в минулому часі, при перекладі може уточнюватися лек­сичними засобами (раніше; перш ніж; після того як): Die Regierung jьhrte die Reform durch, die sie versprochen hatte (Уряд провів реформу, яку він раніше пообіцяв). Речення з nachdem "після того як" звичайно перекладають дієприслівниковим зворотом: Nachdem wir diese Aufgabe gelцst hatten: вирішивши це завдання.

Перфект, як правило, вживається в німецькій розмовній мові, пере­важно діалоговій за своїм характером. У часовому відношенні перфект сумісний із презенсом (у газетному тексті - також з претеритом). Він або характеризує актуальні події минулого часу, пов'язані з моментом мовлення {bist du schon erwacht?), або суттєво підкреслює результатив­ну завершеність дії. Саме на цій основі Perfekt futuralis (ПФ) може до­датково виражати майбутню результативну дію (проте з великою част­кою категоричності): Nach den Prьfungen bin ich sehr mьde, aber in ein Paar Tagen habe ich mich erholt: після іспитів дуже втомився, проте через декілька днів відпочину. Замінити футуральний перфект у змозі лише дещо віджилий футур II (werde ich mich erholt haben), властивий саме для німецької письмової мови та мовлення вищих прошарків на­селення. Заміна ж футурального перфекта на футур і спотворює зміст

240

241

в исловлювання - виходить, що відпочинок розпочнеться лише за декіль­ка днів. Особливо характерна ця форма ПФ для підрядних речень часу, коли майбутня дія головного речення відбуватиметься за майбутньою дією підрядного. Українським відповідником у такому випадку висту­пає синтетична форма майбутнього часу від дієслів доконаного виду:

Hast du das Buch gelesen, gibst du es mir zurьck: Коли прочитаєш книгу, віддаси її мені назад.

Ich komme zu dir erst, nachdem ich die Arbeit beendet habe: Я почекаю, поки ти не прийдеш. Я прийду до тебе лише після того, коли закінчу роботу.

У деяких випадках перфект допомагає здійснити міжрівневий пере­розподіл змісту. За допомогою цього часу вдало передається результа­тивна безповоротність у поєднанні зі зловтішною насмішкою, які від­творюються за допомогою лексичних засобів:

"... Es war wirklich sehr klug von mir, mich so lange zu demьtigen und zu erniedrigen und zu dulden, dass Sie Liebhaber meiner Frau waren. Jetzt sind Sie es gewesen. Sie hat gewдhlt. Die Sicherheit und mich" (J. M. Sim-mel. Liebe ist nur ein Wort).

"... Я дуже правильно вчинив, коли принижувався та терпів, коли Ви були коханцем моєї дружини. Тепер Ви коханець у відставці. Вона вибра­ла надійність та мене" (Й. М. Зіммель. Кохання - всього лиш слова).

Futurum І Достатньо часто позначає дію в майбутньому часі - сут­тєву конкуренцію йому складає презенс футураліс перфективних дієс­лів (ich komme bald). Футур І вживається лише тоді, коли необхідно під­креслити категоричність чи невідворотність майбутньої дії, посилену модальною часткою doch:

Я все-таки туди поїду: Ich werde doch hinfahren;

Ми все-таки виконаємо свій обов'язок: Wir werden unsere Pflicht doch erfьllen.

Значно частіше німці використовують футур Г у модальному зна­ченні, виражаючи теперішню (а не майбутню!) дію, реальність якої ми тільки припускаємо з невеликим ступенем впевненості. Переклад цієї розмовної форми, незвичної для українського мовця, здійснюється лише теперішнім часом:

Ти, мабуть, його знаєш: Du wirst ihn (wohl) kennen;

Він, напевно, сидить зараз удома: Er wird jetzt zu Hause sitzen.

Досить рідко вживається футур II, який показує припущення про за­вершеність дії в майбутньому часі: Hoffentlich werden Sie bis dahin den Ent­wurfausgearbeitet haben: Мабуть, ви розробите до цього часу проект.