§ 8.1.1. Соціально-професійне субмовлення та переклад

У теоретичній частині підручника вказувалось на те, що перекла­дацькі труднощі починаються з належності оригіналу до певного функ­ціонального стилю (соціально-професійного субмовлення), лексичний склад і конотативні особливості якого в їх найновітніших проявах ще не відображені у словниках, тому що потрапляють туди лише тоді, коли стають традиційними і тому перекладачеві вже майже непотрібні. Че­рез це він завжди повинен спиратись на власний досвід, професійну інтуїцію та консультації з фахівцями. Нагадаємо, що ми запропонували слідом за фахівцями з соціолінгвістики (мовної варіативності) класи­фікувати всі висловлювання насамперед за пануванням в них однієї з головних функцій мови. Ретельніша класифікація (виділення у кожно­му соціально-професійному субмовленні жанрів та піджанрів) значної ролі для перекладознавства не відіграє, бо труднощі йому роблять саме функціональні стилі, а не їх гібриди та підстилі. Незважаючи на розма­їття мовних функцій у багатьох стилістів, ми залишили стрижневими лише 5: пізнання (світомоделювання), повідомлення (інформування), впливу (спонукання), естетичну (цілісності), спілкування (комуніка­ції). Панування однієї з них і дозволяє створювати відповідні комплек­си текстів, якими послуговується певне соціально-професійне угрупу-вання: світомоделююча породжує науково-технічний функціональний стиль, інформативна - діловий, спонукальна - публіцистичний, есте­тична - белетристичний, комунікативна - побутовий. Саме відповідна функція і зумовлює перекладацькі перепони: наприклад, герметичну термінологічність у науково-технічному типі тексту, клішовану канце-лярність - у діловому, експресивну конотативність - у публіцистич­ному, національно забарвлену ситуативність - у побутовому, багато-

3%

397

з начну прагматичність - у белетристичному. Зрозуміло, що практика живого мовлення додає кожного разу фахівцям з мовної варіативності нові прояви субмовлення: економічний, рекламний, бізнесовий тощо, котрі деякі з вчених бажають назвати окремими функціональними сти­лями. Але якщо подивитися на них очима стиліста та перекладознавця, то неважко дійти об'єктивного висновку про їх належність до одного із вказаних п'яти стрижневих субмовлень, бо вони мають спільні з ними перекладацькі труднощі: наприклад, економічний текст належить до науково-технічного комплексу, рекламний - до публіцистичного, біз­несовий - до офіційно-ділового тощо. Вказані перекладацькі труднощі настільки складні й вагомі, що є сенс виділяти окремі типи функці­онально-стильового перекладу: науково-технічний, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, побутовий.