§ 1.4. Фахові мови
а) Загальні особливості фахових мов
Дослідження фахових мов (інакше: "спеціальні мови", "технолек-ти") має об'єктом особливості мови певної галузі науки. При цьому фахова мова до певної міри протиставляється загальновживаній мові, хоча словниковий запас першої бере початок саме із другої. Але якраз проблеми, пов'язані зі специфічною лексикою фахових мов, породили необхідність виділення окремої науки - термінознавства. В той час, як наука про фахові мови має на меті дослідження власне мови певної сфери науки і техніки, предметом дослідження термінознавства є не мова як така, а саме термін як єдність поняття і назви. Таким чином, термі-нознавство включає і понятійну сферу певної фахової галузі.
На перших порах дослідження фахових мов стосувалося виключно професійної лексики. Лише недавно воно виокремилося у власну гілку лінгвістики, хоча залишається дуже тісно пов'язаним із термінознав-ством. Фаховою мовою можна називати сукупність усіх мовних засобів, які застосовуються у професійно замкнутій сфері комунікації з метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють у цій сфері. До цієї дефініції варто додати ще й той факт, що функціонування даної мови забезпечується винятково чітко встановленою термінологією.
Фахові мови зрідка термінуються в німецькій мові як "Arbeitssprache", "Berufssprache", "Gruppensprahe", "Handwerkersprache", "Sekun-dдvsprache", "Sondersprache", "Standessprache", "Fachsprache". Особливість фахових мов полягає у наявності спеціального, орієнтованого на потреби певного фаху набору лексичних одиниць, що мають плавні й гнучкі зв'язки із загальновживаною лексикою, яка теж присутня у фаховій мові. З іншого боку, остання відрізняється специфічною частотою вживання певних граматичних, синтаксичних, стилістичних засобів. Усю лексику фахового тексту можна поділити на 4 види:
терміни даної галузі, які мають власну дефініцію (див. ближче матеріал про термінологію);
міжгалузеві загальнонаукові термінологічні одиниці (в т. ч. терміни суміжних наук) - наприклад, поширені терміни філософії, політології, математики, філології і т. п.;
напівтерміни або професіоналізми, до яких можна віднести і номенклатури, щоправда, професіоналізми, як правило, можуть тлумачитися на противагу номенклатурним одиницям (пор. професіоналізм "BeiЯzange"таномен "Opel-Vectra";
професійні жаргонізми, які не претендують на точність та однозначність, мають великий рівень образності та емоційно забарвлене значення (напр. "Hexe " - "підйомник матеріалів на будові", "SchieЯbude"-"ударний інструмент джазової капели").
Динаміка фахових мов часто віддаляє їх від вихідної бази загальнолітературної мови та може призвести до виникнення непорозумінь між фахівцем та нефахівцем, творить штучну атмосферу елітарності.
Фахові тексти мають свою специфіку побудови. її формують, наприклад, такі ознаки:
дієслово витрачає своє часове співвідношення і вживається здебільшого в теперішньому часі;
дієслово вживається часто в пасивній формі;
дієслово як вид слова відіграє відносно меншу роль;
іменник відіграє важливу роль;
однина вживається частіше, ніж множина;
прикметник вживається відносно часто.
Окремі фахові мови користуються специфічними мовними засобами, які, у свою чергу, можуть мати місце і в інших фахових мовах. Кілька субмов можуть формувати більші класи з їх спільними ознаками. Так, серед фахових мов можна розрізняти мови соціальних наук і мови технічних галузей, які мають не лише специфічні терміносистеми, але й різну організацію тексту, мовну структуру. У цьому зв'язку можна запропонувати ієрархічну систему фахових мов та їх класів у межах загальнонаціональної мови. Зрозуміло, не лише субмова права, але й інші субмови поділяються так само на підвиди (фахові мови): Див. рис. 3.
За рівнем абстрактності фахові мови можна умовно поділити на кілька видів:
найвищий ступінь абстрактності (штучні символи, формули - базові теоретичні науки);
дуже високий ступінь абстрактності (експериментальні науки - комунікація між науковцями, технарями);
28
29
Субмова права
Фахова мова цивільного права
в исокий ступінь абстрактності (мови з дуже великою долею фахової термінології і чітко обумовленим синтаксисом - прикладні науки);низький ступінь абстрактності (мови з досить значною долею фахової термінології та відносно незв'язаним синтаксисом - сфера матеріального виробництва;
дуже низький рівень абстрактності (мови з незначною кількістю фахових термінів та незв'язаним синтаксисом; сфера споживання, торгівля).
СУБКЛАС Природничі науки Субклас
Фахова мова Фахова мова кримінального Субмови Субмова мовознавчих дисциплін Субмова філософії Рис. 3. Схематична структура фахових моє
До точних наук з високим ступенем абстрактності слід віднести природничі й технічні науки, оскільки вони зосереджені на універсальних законах, на емпірично доведених засадах, соціальні ж науки, навпаки, мають герменевтичне спрямування, оскільки їх метою є інтерпретація людського буття. В технічних дисциплінах особливості та ознаки відповідного предмета мають бути описані бездоганно, їх мови описують конкретні об'єкти чи феномени, які можна відчути чи виміряти. Мовам соціальних наук належить описова функція, суть понять встановлюється інтерпретативно.
Лінгвісти (насамперед Б. Гавранек) розрізняють у процесах комунікації чотири функціональні стилі залежно від диференційованих соціальних потреб:
загальний комунікативний стиль (розмовна мова у побуті, в усному мовленні);
професійний практичний стиль (офіційне спілкування, ділова мова);
науково-теоретичний стиль (мова науки);
естетичний стиль (мова літератури, поезія).
Фахові мови в цій класифікації представлені двома видами стилів -професійно-практичним та науково-теоретичним. Визначення фахових мов включає в себе кілька семантичних фрагментів, насамперед:
а) засіб оптимального розуміння між фахівцями в окремій профе сійній сфері;
б) наявність специфічної фахової лексики та окремих норм відбору, застосування та частоти загальновживаних лексичних і граматич них засобів;
в) актуалізація у фахових текстах, які, крім прошарку професійної лексики містять, загальномовні сегменти, отже, фахова мова не може мати статус відокремленого від загальнонаціональної мови суб'єкта;
г) приналежність до фахових текстів професійного мовлення, у той час як до загальномовних елементів як частини системи мови на лежать літературна мова, розмовна мова або діалект.
Виходячи з такого дефінування, лінгвісти нараховують сьогодні близько 300 фахових мов. їх безоглядне застосування слід обмежувати
ЗО
31
рамками вузької спеціальності, оскільки їх повне запровадження у сфері суспільного спілкування призводить до т. зв. "комунікативних бар'єрів", викликає непорозуміння і може спекулятивно використовуватися з метою певної зверхності, елітарності. Мабуть, недаремно близько половини громадян {опитування проводилося в Німеччині) вважають, що юристи ще більше заплутують справу, аніж вона є такою насправді. З цього приводу цікавий випадок наводить Г. Флюк, пародійно ілюструючи "перенесення" мови відомої казки про Червону Шапочку на мову юриспруденції із застосуванням лексики карного кодексу:
Im Kinderanfall unserer Stadtgemeinde ist eine hierorts wohnhafte, noch unbeschulte Minderjдhrige aktenkundig, welche durch ihre ьbliche Kopfbe-kleidnng gewohnheitsrechtlich Rotkдppchen genannt zu werden pflegt. Der Mutter besagter R. wurde seitens deren Mutter ein Schreiben zugestellt, in welcher dieselbe Mitteilung ihrer Krankheit und Pflegebedьrftigkeit machte, worauf die Mutter derR. dieser die Auflage machte, der Gross mutter eine Sendung von Nahnmgs- und Genassmitteln zu Genesungszwecken zuzustellen.
Da wolfseits Verknappungen auf dem Ernдhrungssektor vorherrschend waren, fasste er den Beschluss, bei der Grossmutter der R. unter Vorlage falscher Papiere vorsprachig zu werden. Weil dieselbe wegen Augenleidens krank geschrieben war, gelang dem in Fressvorbereitung befindlichen Untier die desfallsige Tдuschungsabsicht, worauf es unter Verschlingen der Bettlдgerigen einen strafbaren Mundraub zur Durchfьhrung brachte.
Таким чином, фахові тексти розрізняються на текстовому й термінологічному рівнях. Наочним прикладом у цьому зв 'язку може бути зіставлення юридичних, економічних та технічних текстів. В юридичних текстах постає питання: "Чи інституції, реалії у вихідній мові та мові перекладу можна порівнювати і якою мірою (наприклад, міжмовні омоніми на кшталт "Pension" та "пенсія", які мають різні значення, і подібних прикладів юриспруденція знає чимало)?". В економічних текстах спостерігається певне міжнародне "вирівнювання" термінології, що є насамперед результатом впливу американської економіки, хоча й у цій галузі має місце амбіційний спротив окремих поширених мов, які намагаються запроваджувати власні термінологічні одиниці (наприклад, замість англійського "реконверсія" в німецькій мові вживається "Umstellung"). Зовсім інша ситуація з технічними текстами. Тут на чільному місці проступає вимога міжнародної стандартизації принаймні в рамках однієї терміносистеми. Ці
та подібні особливості фахових текстів повинні неодмінно враховуватися в перекладацькій діяльності.
б) Аспекти редагування науково-технічних текстів
Окрім описаних вище деяких аспектів термінознавчої діяльності, існує багато інших її функціональних особливостей. Усі вони разом взяті визначають останній етап будь-якого науково-технічного перекладу - процес його редагування. Весь технологічний процес редагування містить кілька видів робіт:
аналітичне порівняння перекладу з текстом оригіналу;
перевірку повноти та адекватності перекладу й оригіналу;
перевірку використання науково-технічної термінології, правильності й одинаковості застосування термінів, їх відповідності стандартам;
перевірку написання фізичних величин та їх одиниць, умовних позначень, скорочень, символів;
редагування стилю викладу;
перевірку правильності розшифрування абревіатур;
контроль використання транскрипції та транслітерації;
перевірку орфографії та пунктуації;
перевірку правильності написання різних найменувань (фірм, компаній, організацій, машин, приладів, виробів, матеріалів, посад, географічних назв);
внесення поправок;
усунення ненормованих варіантів терміна зі сфери протиріччя;
корекція всього тексту.
До процесу редагування перекладу часто залучаються спеціалісти відповідної галузі, які теж можуть внести поправки в передачу смислу тексту оригіналу. У цьому випадку відбувається обмін інформацією, корисною як для спеціаліста, так і перекладача, який сприяє підвищенню їх кваліфікації.
Своїми особливостями відзначається редагування термінологічних словників, тезаурусів, енциклопедій. У зв'язку з цим можуть виникнути наступні проблеми:
32
33
к 1) вибір принципу упорядкування словника;
підбір та оцінка внутрі- і міжмовних еквівалентів та варіантів лексичних одиниць;
вибір типу і способу побудови словникової статті;
вибір типу і способу побудови дефініцій;
розробка довідникового апарата словника (позначки, посилання, текстові й графічні ілюстрації);
вибір способу подання матеріалу словника (текстовий, картковий, класифікаційний).
Відбір і спосіб фіксації термінів визначається також функцією словника. Від неї залежить і побудова дефініцій термінів. Так, словник, орієнтований лише на узуального споживача, має алфавітне розташування термінологічних одиниць, науковий словник визначеної термосистеми може бути систематизований за певними підтемами: лексичне значення в навчальному словникові має вид популярного й короткого тлумачення, в науковому ж тлумачному словнику - розгорнутого визначення, що передає головні змістовні особливості поняття, яке термінується.
Загальний процес редагування завершує всю роботу термінознавця в плані лінгвістичного опрацювання науково-технічного тексту з урахуванням призначення і функціонально-стилістичних особливостей останнього.
в) Поняття анотування та реферування текстів
У зв'язку з інформаційним бумом, коли загальна кількість інформації подвоюється через кожні S-10 років, виникає проблема її опрацювання. Тут маємо чергове протиріччя: з одного боку, вчений зобов'язаний стежити за новими досягненнями у своїй спеціальності, з іншого, - він не в змозі віднайти й засвоїти інформацію необхідного об'єму. Та йому не обов'язково знайомитися з усією літературою, де можлива присутність для вченого інформаційних "шумів", надлишкових чи відомих знань.
У науково-технічній літературі зазвичай розрізняють три типи інформації: 1) фактографічну - інформація про факти, явища, процеси, події; 2) логіко-теоретичну - повідомлення про методи отримання фактографічної інформації, висновків із фактів, посилання на джерело інформа-
ції; 3) оціночну - вираження авторського ставлення до повідомлення. Зрозуміло, що найважливішою інформацією з точки зору оброблення тексту є фактографічна інформація, яка виражається переважно спеціальними одиницями підмови науки.
Розрізняють два види компресії тексту - анотування та реферування. Анотування - це максимально коротка характеристика матеріалу. Пронести необхідний відбір літературних джерел допоможуть користувачеві їхні відповідні реферати, тобто короткі викладення наукової праці, книги, статті, які передають головні ідеї, напрям наукового пошуку. Такий реферат може бути складений перекладачем, спеціалістом, інформаційним працівником.
На практиці розрізняють кілька видів анотування та реферування, причому реферат може включати в себе як попередній коментар усі етапи продукування анотації. Поетапний алгоритм має такий вигляд: 1) предметна рубрика (в т. ч. визначення відповідної галузі); 2) назва геми; 3) вихідні дані джерела; 4) стисла характеристика матеріалу; 5) критична оцінка першоджерела; 6) стислий виклад змісту; 7) висновки автора; 8) коментар референта. Зауважимо, що анотування включає в себе перші п'ять етапів, у той час як етапи 6-8 є прерогативою процесу реферування, яке, повторимося, може включати й перші п'ять етапів.
З ростом кількості джерел росте й число створювачів рефератів. Тому виникає необхідність розробки методики автоматичного реферування. При цьому всі методи опираються на віднайдення ключових слів, у функції яких у науково-технічних текстах виступають термінологічні одиниці. При цьому терміни слугують основою формального аналізу семантики тексту.
Прикладом методики спрощеного аналізу слугує алгоритм компресії інформації тексту. Під компресією тексту мається на увазі один із можливих варіантів його квазіреферування, тобто складання реферату на основі відбору й комбінування готових фрагментів тексту. Автоматизація процесу реферування є надзвичайно великою науковою й практичною потребою не стільки задля досягнення своєї мети (отримання реферату), скільки завдяки розробці методології автоматичного визначення найсуттєвішого, цінного в науково-технічній інформації.
34
35
Виділення таких факторів є не що інше, як оцінка фактів, певною мірою оцінка ефективності того чи іншого наукового дослідження.
Визначальною гіпотезою підходу до проблеми квазіреферування є припущення, що найважливіша фраза тексту має найбільше число лексичних зв'язків з іншими фразами даного тексту. Під лексичним зв'язком мається на увазі присутність однакових компонентів (основ) тексту, який розглядається. Для отримання точніших результатів доцільно враховувати також функціональну вагу слова, яку можна визначити з допомогою дерева семантичних зв'язків речення, де враховується ступінь "віддаленості" слова від вершини дерева всього речення.
Далі формується матриця лексичної суміжності, де фіксуються всі загальні елементи масиву в лінійній послідовності. Окрім того, можна побудувати таку матрицю виходів, де фіксуються циклічні шляхи з метою виявлення структури абзаців. З допомогою такої методики можна перевірити стилістичну правильність побудови абзаців. У більшості випадків у кінці абзацу є речення, що містить найменшу кількість лексичних одиниць, і навпаки, абзац вводиться переважно лінгвістично найбільш вагомими фразами. Таким чином, у квазіреферат потраплять найважливіші фрази абзацу.
У сфері автоматичних сфер управління такі роботи спрощують процеси фіксації даних, покращують збереження інформації, прискорюють пошук і групування необхідних відомостей, упорядковують документообіг завдяки вилученню з обігу проміжних та нерелевантних даних.
Автоматичне квазіреферування є також одним із перших кроків до автоматичної оцінки науково-технічної інформації, до автоматичного створення високоефективних фактографічних систем.
Усезростаючий інформаційний обмін передбачає не лише збільшення науково-технічних публікацій, у тому числі й перекладів, а й підвищення їх якості. І хоча в даний час видається багато словників, довід-никової літератури й посібників з перекладу, вони не завжди надають достатню допомогу перекладачеві в подоланні всіх труднощів, оскільки торкаються лише окремих випадків, конкретних питань, не вникаючи в проблему оформлення всього тексту перекладу.
- Теорія і практика перекладу
- Нарис проблематики 123
- Нарис проблематики 204
- Нарис проблематики 377
- Нарис проблематики 397
- § 1.1. Об'єкт і предмет дослідження. Значення перекладу в сучасному суспільстві
- § 1.2. Теорія перекладу й споріднені науки
- § 1.3. Національне забарвлення мов оригіналу і перекладу: проблема відповідностей і розбіжностей між ними
- Нічна пісня мандрівника
- § 1.4. Фахові мови
- § 1.5. Термінологічні аспекти перекладу
- § 1.6. Загальні особливості науково-технічного перекладу
- § 1.7. Можливості та перспективи машинного перекладу (мп)
- § 2.1. Нарис проблематики
- § 2.2. Оригінал як текст: типи тексту
- § 2.2.1. Акцентування категорії "текст''''
- § 2.2.2. Сутність поняття і терміна "текст"
- § 2.2.3. Типи тексту
- § 2.2.4. Класифікація тексту з перекладознавчого боку
- § 2.2.5. Сутність поняття і терміна "гіпертекст"
- §2.3. Оригінал як висловлювання: прагматика висловлювання § 2.3.1. Сутність поняття і терміна "висловлювання".
- § 2.3.2. Прагматика висловлювання
- § 2.3.3. Структура висловлювання
- § 2.4. Оригінал як дискурс: стратегії і тактики співрозмовників
- § 2.4.1. Сутність поняття і терміна "дискурс"
- § 2.4.2. Стратегії і тактики співрозмовників дискурсу
- § 2.5. Оригінал як фрейм: структурні компоненти ситуації
- § 2.5.1. Сутність поняття і терміна "фрейм"
- § 2.5.2. Структура поняття "фрейм"
- § 2.6.1. Сутність поняття і терміна "інформація"
- § 2.6.2. Зміни інформації під час її перекодування
- §2.7. Оригінал як концепція: її зміст та мовленнєве втілення
- § 2.7.1. Сутність поняття і терміна "концепція'''
- § 2.7.2. Оригінал як основа концептуального перекладу
- § 2.8. Оригінал як процес: його інтерпретація
- § 2.8.1. Сутність поняття і терміна "інтерпретація"
- § 2.8.2. Структура перекладацького впливу на текст як процес
- § 2.9. Оригінал як естетичність
- § 2.9.1. Сутність поняття і терміна '•'•естетичність'''
- § 2.9.2. Специфіка естетичності нехудожнього тексту
- § 2.10. Оригінал як об'єкт перекладу: чинники його (не)адекватності
- Ist es der Sinn, der alles wirkt und schaft?
- § 2.10.2. Оригінал як джерело адекватності
- § 2.10.3. Оригінал як джерело неадекватності
- §2.11. Контрольні завдання
- § 2.11.1. Контрольні запитання
- § 2.11.2. Контрольні тести (матеріал для відповідей шукайте у відповідних розділах та параграфах)
- § 2.11.3. Контрольні самостійні вправи
- § 3.1. Орфоепічні аспекти перекладу
- § 3.2. Практичні аспекти інтонації німецького речення
- § 3.2. Практичні аспекти інтонації німецького речення
- Ich 'gehe ins "Kino nicht / weil ich keine "Zeit habe.
- § 3.3. Контрольні вправи
- §4.1. Нарис проблематики
- § 4.1.1. Слово та його дефініція для перекладознавства
- § 4.1.2. Значення та його дефініція для перекладознавства
- § 4.1.3. Інформація та її типи в перекладі
- § 4.2. Проблема перекладу слова як форми: відтворення власних назв (звичайних і "промовистих") та їх скорочень
- § 4.2.1. Власні назви
- § 4.2.2. "Промовляючі імена"
- § 4.2.3. Скорочені слова
- §4.3.Вправи
- § 4.4. Проблема перекладу слова як змісту: полісемія та омонімія, метафоризація, гра слів
- § 4.4.1. Проблеми перекладу різних процесів: полісемія та омонімія
- § 4.4.3. Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
- § 4.4.2. Проблеми перекладу метафор
- § 4.4.3. Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
- §4.5. Вправи
- § 4.6. Проблеми перекладу умов комунікативного вживання: лексика в просторі, часі та суспільстві
- § 4.6.1.1. Безеквівалентна лексика та реалії і способи її перекладу
- § 4.6.2. Діалектизми та способи їх перекладу
- § 4.6.3. Вправи
- § 4.6.4. Слова в часі (неологізми, архаїзми та історизми): особли вості їх перекладу *
- § 4.6.4.1. Неологізми
- § 4.6.4.2. Архаїзми та історизми
- § 4.6.4.3. Вправи
- § 4.7. Слова в суспільстві та особливості їх перекладу
- § 4.7.2. Лексика певних соціальних прошарків
- § 4.7.3. Лексика певної статі
- § 4.7.4. Вікова лексика
- § 4.7.5. Субмови замкнутих груп (Slang, Jargonismen, Argotismen)
- § 4.7.6. Соціальна лексика
- § 4.7.7. Вправи
- § 4.8. Фразеологічні труднощі перекладу. Вправи
- § 4.8.1. Словосполучення та фразеологізми: нарис проблематики
- § 4.8.2. Класифікація фразеологізмів і переклад: нарис проблематики
- § 4.8.3. Класифікація фразеологічних єдностей та їх переклад
- § 4.8.4. Класифікація фразеологічних сполучень і виразів та їх переклад
- § 4.8.5. Вправи
- 1. Визначте кліше серед наведених фразеологізмів та перекладіть їх українською мовою
- 2. Знайдіть українські відповідники для німецьких парних словосполучень
- § 4.8.6. Класифікація фразеологічних висловів та їх переклад
- § 4.8.7. Вправи
- 1. Який тип емоцій (обурення, згоду, визнання, виклик тощо) виражають ці вислови? Знайдіть українські відповідники цим приказкам
- 2. Знайдіть оптимальні варіанти для перекладу цих прислів'їв
- 3. Які еквіваленти до цих "крилатих висловів" Ви знаете?
- 4. Перекладіть українською мовою цю бувальщину, що ґрунту- гі'ься на подібному "крилатому виразі"
- 5. Перекладіть ці "крилаті вислови" чи знайдіть їм відповідни ки українською мовою
- § 5.1. Нарис проблематики
- § 5.2. Іменники: їх переклад
- § 5.2.1. Особливі форми однини та множини
- § 5.2.2. Особливі випадки лексичної омонімії
- § 5.2.3. Особливі випадки перекладу синонімів та "пустих слів"
- § 5.2.4. Відмінкові форми
- § 5.2.5. Вправи
- 1. Вивчіть омоніми напам'ять! Знайдіть приклади на їх використання
- 2. Знайдіть правильну форму (Worte - Wцrter) та перекладіть українською мовою. Складіть подібні завдання
- 3. Виберіть оптимальний синонім та перекладіть речення з Grund oder Ursache?
- 4. Перекладіть мікротексти українською мовою
- 2. Der Esel und der Wolf
- § 5.3. Займенники (Pronomen): їх переклад
- § 5.3.1. Загальні спостереження
- § 5.3.2. Присвійні займенники
- § 5.3.3. Особові займенники
- § 5.3.4. Запитальні займенники
- § 5.3.5. Заперечний займенник
- § 5.3.6. Вказівні займенники
- § 5.3.7. Зворотний займенник
- § 5.3.8. Безособові займенники
- § 5.3.9. Неозначено-особовий займенник
- § 5.3.10. Вправи
- 1. Перекладіть українською
- 2. Перекладіть текст, вставивши пропущені присвійні та вказівні займенники
- 3. Перекладіть текст, враховуючи різнотипні вживання займенника
- 4. Перекладіть анекдоти на вживання різнотипних займенників
- 5. Перекладіть німецькою
- 6. Перекладіть гумореску, відповідно вживаючи особові та зворотні займенники
- § 5.4. Прикметники (Adjektive): їх переклад
- § 5.4.1. Використання прикметників в атрибутивній позиції
- § 5.4.2. Ступені порівняння
- § 5.4.3. Вправи
- 1. Знайдіть відповідники цим прикметниковим конструкціям, при потребі користуючись довідниковою літературою
- 2. Перекладіть вирази, зважаючи на попередні рекомендації
- 3. Розширте ці речення прикметниками в однині та перекладіть їх
- 4. Використайте ці речення в множині та перекладіть їх
- 5. Перекладіть жарти українською мовою
- 6. Перекладіть текст, що ґрунтується на прикметниках Romeo und Julia im kleinen Kaffeehaus
- § 5.5. Числівники (Numeralien): їх переклад
- § 5.5.1. Переклад кількісних числівників
- § 5.5.2. Переклад порядкових числівників
- § 5.5.4. Вправи
- 1. Перекладіть речення українською мовою
- 2. Перекладіть речення німецькою мовою та перевірте їх, використавши типові зразки
- § 5.6. Дієслово: загальні характеристики тапереклад пасиву
- § 5.6.2. Дієслівний стан: використання та переклад
- § 5.6.3. Вправи
- 1. Перефразуйте речення та перекладіть їх українською мовою
- Перекладіть тексти українською мовою
- § 5.7. Дійсний спосіб дієслова: вживання та переклад часових форм
- § 5.7.1. Вправи
- 1. Знайдіть оптимальну часову форму (Imperfekt, Perfekt oder Plusquamperfekt) та перекладіть текст Die Bremer Stadtmusikanten
- 2. Утворіть форми дієслова в претериті та перекладіть речення
- 4. Перекладіть анекдоти українською мовою, зважаючи на вживання часових форм
- 5. Прочитайте, знайдіть дієслівні омоніми, спробуйте їх перекласти, відтворюючи гру слів
- 6. Перекладіть вправу, враховуючи модальні відтінки часового оживання
- 7. Перекладіть тексти, враховуючи модальні відтінки часового ііживання
- 1. Mark Twain und sein Verleger.
- 2. Menzel und ein junger Maler
- 3. Der Wert des Lebens
- 4. In der Kьrze liegt die Wьrze
- 5. Kerze und Kьchenschabe
- 6. Перекладіть німецькою мовою
- §5.8. Дієслово. Наказовий спосіб: вживання та переклад форм
- § 5.8.1. Вправи
- 1. Перекладіть українською мовою
- Перекладіть німецькою мовою
- § 5.9. Дієслово. Умовний спосіб: вживання та переклад часових форм
- § 5.9.1. Загальні характеристики
- § 5.9.2. Презентальні форми кон'юнктиву в непрямій мові: їх переклад
- 3. Perfekt Konjunktiv та Plusquamperfekt Konjunktiv переклада ють минулим часом індикатива:
- § 5.9.3. Презенс кон'юнктиву в значенні реальної можливості
- § 5.9.4. Претеритальні форми кон'юнктиву в ірреальних реченнях
- § 5.9.5. Порівняльні речення зі сполучниками "als ob", "als wenn"
- § 5.9.6, Вправи
- § 5.10. Дієслово. Інфінітив як безособова форма: вживання та переклад
- § 5.10.1. Вправи
- 4. Трансформуйте підрядні речення в інфінітивні групи. Пере кладіть ці речення українською мовою:
- 5. Утворіть до наступних дієслів Infinitiv II Passiv. Перекладіть ці конструкції українською мовою:
- 6. Перекладіть наступні тексти, що ґрунуються на вживанні інфінітива:
- § 5.11. Інфінітиви після дієслів із модальним значенням: scheinen, glauben, verstehen, pflegen, suchen, haben, sein etc.
- § 5.11.1. Вправи
- 1. Перекладіть наступні речення з "haben" та "sein":
- 2. Перекладіть наступні речення з "scheinen":
- 3. Перекладіть українською речення з "scheinen" та "glauben", зважаючи на особливості різнотипних інфінітивів. Потренуйте в парах усний переклад:
- 4. Перекладіть речення з дієсловами, що виражають модальні значення:
- 5. Перекладіть речення з дієсловами, що виражають модальні значення в науково-технічній мові:
- § 5.12. Модальні дієслова: вживання та переклад
- § 5.12.1. Загальна характеристика
- § 5.12.2. Модальні дієслова з інфінітивом і
- 3. Mцgen - wollen
- § 5.12.3. Модальні дієслова з інфінітивом II
- § 5.12.4. Завдання
- 2. Перекладіть науково-технічні речення українською мовою, зважаючи на вживання різних модальних дієслів:
- 2.1. Kцnnen
- 2.2. Dьrfen
- 2.4. Sollen
- 2.5 Wollen
- 3. Перекладіть анекдоти українською мовою. Врахуйте при цьому семантику модальних дієслів:
- 4. Перекладіть німецькою мовою, зважаючи на особливості вжи вання модальних дієслів у розмовній мові:
- 5. Перекладіть анекдоти німецькою мовою. Використайте мо дальні дієслова у зазначених місцях:
- § 5.13. Віддієслівні дієприкметникові конструкції як безособові форми: вживання та переклад
- § 5.13.1. Вправи
- 1. Перекладіть партиципіальні конструкції, працюючи в парах:
- 2. Перекладіть ці типи означень, використовуючи науково-технічну лексику:
- § 5.14. Прийменники: вживання та переклад
- § 5.14.1. Загальна характеристика
- § 5.14.2. Переклад українських прийменників переміщення
- § 5.14.3. Переклад парних прийменників із німецької мови
- § 5.14.4. Переклад прийменникових конструкцій у фразеологізмах
- § 5.14.5. Загальні особливості перекладу прийменників та прийменникових конструкцій з німецької
- § 5.14.6. Вправи
- 1. Використайте відповідні прийменники (з дативом) та перекладіть речення українською мовою:
- § 5.15. Артикль: особливості вживання та переклад з німецької
- § 5.15.1. Характеристика артикля
- § 5.15.2. Відсутність артикля
- § 5.15.3. Вживання неозначеного артикля
- § 5.15.4. Вживання означеного артикля
- § 5.15.5. Артикль та особливості повідомлюваної інформації
- § 5.15.6. Вправи
- 1. Охарактеризуйте вживання артикля та перекладіть ці речення:
- 2. Вставте артикль та закінчення й перекладіть речення:
- 3. Вставте необхідні артиклі та перекладіть ці тексти
- 4. Перекладіть німецькою:
- 5 .16. Додаткові тексти та переклад: zusдtzliche texte
- § 6.1. Нарис проблематики: синтаксичний рівень і його одиниця:
- § 6.2. Типи речень/висловлювань
- § 6.3. Загальні принципи перекладу порядку слів у простих та ускладнених реченнях
- § 6.3.1. Вправи
- 2. Перекладіть ці інформаційні замітки, пояснивши порядок слів у реченнях:
- 3. Перекладіть текст "Aus der Geschichte Цsterreichs", врахову ючи порядок слів:
- § 6.5. Проблеми перекладу ринотипових підрядних речень
- § 6.5.1. Підметові речення (Subjektsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.2. Вправи
- 4.5.2. Предикативні речення (Prдdikatsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.3. Вправи
- 2. Перекладіть присудкові речення (Prдdikativsдtze) в науково-технічній мові:
- 4 .5.3. Додаткові речення (Objektsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.4. Вправи
- 1. Розрізніть підрядні додаткові від підметових та перекладіть їх:
- 2. Перекладіть додаткові {Objektsдtze) в науково-технічній мові!
- 6.5.5. Вправи
- 1. Перекладіть означальні (Attributsдtze) в науково-технічній мові: Attributsдtze і
- 4.5.5. Підрядні обставинні речення часу (Temporalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.6. Вправи
- 4.5.6. Підрядні обставинні речення місця (Lokalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.7. Вправи
- 1. Перекладіть речення часу (Lokalsдtze) в науково-технічній мові:
- 4.5.7. Підрядні обставинні речення причини (Kausalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.8. Вправи
- 4.5.8. Підрядні обставинні речення мети (Finalsдtze) особливості структури та перекладу
- § 6.5.9. Вправи
- 1. Перекладіть речення мети {Finalsдtze) в науково-технічній мові:
- 4.5.9. Підрядні обставинні речення наслідку (Konsekutivlsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.10. Вправи
- 1. Перекладіть речення наслідку в науково-технічній мові:
- § 6.5.11. Підрядні обставинні речення способу дії (Modalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.12. Вправи
- 1. Розрізніть речення з модальним та часовим вжитком indem, indes та перекладіть їх:
- 2. Перекладіть модальні {Modalsдtze) в науково-технічній мові:
- § 6.5.13. Підрядні обставинні речення умови (Konditionalsдtze), особливості структури та перекладу (див. 2.3.)
- § 6.5.14. Вправи
- 1. Перекладіть українською мовою:
- 3. Перекладіть ірреальні умовні речення українською мовою:
- 7.5.12. Підрядні обставинні речення порівняння (Vergleichsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.15. Вправи
- 1. Перекладіть порівняльні (Komparativsдtze) в науково-технічній мові:
- §6.5.16. Підрядні обставинніречення обмеження (Restriktivsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.17. Вправи
- 1. Перекладіть рестриктивні (Restriktivsдtze) в науково-технічній мові!
- § 6.5.18. Підрядні обставинні речення концесії (Konzessivsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.19. Вправи
- 1. Утворіть підрядні концесивні речення двох типів, вживаючи як obwohl, obgleich, obschon, так і trotzdem. Перекладіть ці речення:
- Перекладіть реальні концесивні речення:
- 3 . Перекладіть відносні концесивні речення з "wenn ... Auch":
- 4. Розмежуйте речення концесивні через obgleich, а умовні через falls. Зробіть їх переклад:
- 6. Перекладіть відносні концесивні речення з auch у підрядному:
- 1. Перекладіть розмовні концесивні речення з So. Переробіть ці речення на інші сполучники:
- § 7.1. Нарис проблематики
- § 7.1.1. Мікро- та макропереклад
- § 7.2. Індивідуальний стиль і переклад
- § 7.2.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль"
- § 7.2.2. Сутність поняття і терміна "ідіолект"
- § 7.2.3. Статевий аспект індивідуального стилю
- § 7.3. Індивідуальний стиль перекладача і адекватність ь
- § 7.3.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль перекладача"
- § 7.3.2. Змістовна структура індивідуального стилю перекладача
- § 7.4. Ілюстративний текст
- §7.5. Тексти для самостійного аналізу
- 1. Оригінал
- 2. Українські переклади
- 3. Російські переклади
- 4. Білоруський переклад
- §7.6. Вправи до текстів
- § 8.1. Нарис проблематики
- § 8.1.1. Соціально-професійне субмовлення та переклад
- § 8.2. Функціональні стилі і переклад
- § 8.2.1. Сутність поняття і терміна "функціональний стиль"
- § 8.2.2. Функції тексту (мови)
- § 8.2.3. Специфіка перекладу висловлювань з різних субмовлень
- § 8.2.4. Типи функціонально-стильового перекладу
- § 8.2.5 Семантичні шари класичного та новітнього тексту
- § 8.3. Науково-технічний стиль
- § 8.3.1. Практичні орієнтири науково-технічного перекладу
- § 8.3.2. Приклади науково-технічного перекладу
- § 8.3.2.1. Ілюстративний текст
- § 8.3.2.2. Текст для самостійного опрацювання:
- § 8.3.2.3. Вправи до тексту
- § 8.4. Військовий переклад2
- 1. Lernen Sie den Wortschatz zum Text
- 2. Lesen und ьbersetzen Sie die Texte
- Die osze
- 3. Entziffern Sie und ьbersetzen Sie folgende Abkьrzungen ins Ukrainische
- 4. Ьbersetzen Sie folgende Begriffe und Wortverbindungen aus dem Deutschen ins Ukrainische vom Gehцr
- 5. Ьbersetzen Sie folgende Begriffe und Wortverbindungen ins Deutsche
- 6. Ьbersetzen Sie in hohem Tempo
- 7. Ьbersetzen Sie den Text aus dem Ukrainischen ins Deutsche vom
- 8. Ьbersetzen Sie den Text aus dem Deutschen ins Ukrainische vom Blatt
- 9. Ьbersetzen Sie beiderseitig
- 10. Ьbersetzen Sie den Text schriftlich.
- § 8.5. Офіційно-діловий стиль
- § 8.5.1. Ілюстративний текст
- § 8.5.2. Текст для самостійного опрацювання:
- § 8.5.3. Вправи до тексту
- § 8.6. Публіцистичний стиль
- § 8.6.1. Ілюстративний текст
- § 8.6.2. Текст для самостійного опрацювання
- § 8.6.3. Вправи до тексту
- § 8.7. Побутовий стиль
- § 8.7.1. Ілюстративний текст
- § 8.7.2. Текст для самостійного опрацювання
- § 8.6.3. Вправи до тексту
- § 8.8. Художній стиль
- § 8.8.1. Вступні міркування
- § 8.8.2. Специфіка художнього тексту
- § 8.8.3. Класифікація художніх текстів
- § 8.8.4. Принципи перекладознавчого аналізу художнього тексту
- § 8.8.5. Ілюстративний текст 1: j. W. Goethe. Gefunden (1813)
- § 8.7.6. Ілюстративний текст
- § 8.8.7. Ілюстративний текст 3: р. Celan, Todesfuge
- § 8.8.8. Текст 1 для самостійного опрацювання
- § 8.8.9. Текст 2 для самостійного опрацювання н. Heine. "Ein Fichtenbaum..."
- § 8.8.10. Текст 3 для самостійного опрацювання: "Заповіт" Тараса Шевченка:
- А. Коментар до тексту
- § 8.8.11. Вправи до текстів для самостійного опрацювання
- § 9.1. Моделі перекладу як творчого процесу
- §9.2. Засоби перекладу для досягнення адекватності
- § 9.3. Рівні та одиниці перекладу
- § 9.4. Способи та прийоми перекладу
- § 9.5. Еквівалентність та розуміння перекладу як творчого процесу
- § 9.6. Контрольні запитання та завдання
- § 9.6.1. Трансформації та прийоми: зразок аналізу
- Нарис історії Німеччини до 1945 року
- § 9.6.2.3. Порівняйте особливості перекладу художнього та публіцистичного тексту
- § 9.6.2.4. Встановіть особливості перекладу віршового тексту