§ 9.1. Моделі перекладу як творчого процесу
XX та XXI ст. - це століття контактів та перекладів, які прокладають мости взаєморозуміння між прірвою різних цивілізацій. Прагнення до взаєморозуміння сприяє актуальності перекладу, який у новій лінгвістичній науці - перекладознавстві - традиційно розглядають як процес та його результат. Переклад як процес полягає у творчому відтворенні оригіналу (оригінального тексту, чи ОТ) засобами іншої мови, результатом чого стає паралельний перекладений текст (ПТ). Зупинимося на категорії тексту, творчій специфіці ОТ та ПТ. Врахуємо при цьому об'єкт перекладознавства, яким (як у лінгвістиці) постають саме системи двох мов.
За останні 200 років у сучасному мовознавстві склалось п'ять основних концепцій мови (герменевтична, філологічна, лінгвістична, структуральна та прагматична), які багатогранно висвітлюють єдиний об'єкт дослідження - мову (як мовну діяльність). Розглядаючи співвідношення цих концепцій із перекладознавством, зазначимо, що герменевтична концепція полягає в пошуках символічного смислу, що притаманного кожному мовному феномену, тобто у визначенні прихованого змісту декодованих (у т. ч. перекладних) текстів. Філологічний підхід вивчає мову як матеріал до текстів, які треба проаналізувати, перекласти та прокоментувати; лінгвістичний чи мовознавчий підхід займається саме принципом будови цих текстів. При структуральному підході мова (у т. ч. і перекладного тексту) аналізується як абстрактна система мовних знаків, організованих за певною моделлю; за прагматичною концепцією мова у вигляді тексту (у т. ч. й перекладного) стає компонентом людської діяльності.
Побіжне ознайомлення з основними категоріями герменевтично спрямованого перекладознавства засвідчує їх логіко-філологічний характер, який дещо відстає від парадигми розвитку понятійного апарата всієї лінгвістики. Внаслідок цього прагматично-структуральні аспекти, які могли б забезпечити науковість розгляду перекладознавчих катего-
рій, розуміння їх механізмів та практичність їх застосування (в межах сучасних лінгвістичних теорій), на жаль, поки що залишилися неви-світленими. Це значною мірою стосується досліджень таких важливих категорій, як оригінальний та перекладний текст, що в перекладознавстві не вийшли за межі загальнофілологічної таксономії. Отже, завданням підрозділу є розгляд категорії тексту в системі загальнолінгвістич-них координат на основі пост-структурної голістичної концепції. Саме такий підхід забезпечить глибше розуміння герменевтичної сутності міжмовних текстових перетворень.
Отже, літературний твір (як і будь-який оригінальний текст) складає собою цілісну систему мовних елементів (змістово-формально-сус-пільних за своїм характером), які структурно укладені у висловлювання так, щоб виконати певні функції (прагматичні наміри автора). Іншими словами, в його основі лежить певна "мовна картина світу" (МКС), яка (як його концептуалізація мовними засобами) складає собою адаптивну саморегулюючу систему і організована у зв'язні висловлювання та описи за допомогою різних денотативних ситуацій згідно з намірами автора. Через творчі наміри автора (щодо художнього ідейно-емоційного впливу на читача) переломлюються й функції вищого рівня узагальнення: функції мови (конікативна, мислеутворююча, номінативна, емоційна і т. д.), функції тексту (інформуюча, акумулююча, естетична, експресивно-імпресивна на створення певного настрою тощо), функції суспільної комунікації (створення певних суспільних установок і т. п.), що створює їх складний, проте цілісний комплекс. У такий спосіб отриманий авторський текст (з іманентними йому системними та суспільно наданими властивостями МКС) становить певну цілісність форми (у т. ч. композиційної), змісту та авторських задумів.
Перекладач, який користується засобами іншої МКС, що не завжди співвідносні із засобами оригіналу, має для відтворення цієї цілісності розв'язати низки творчих завдань - він має в ПТ зберегти інформацію (зміст, засоби образності, колорит, ритм і т. п.), її форму (композицію, стиль) та авторські інтенції (у т. ч. і приховані), що проводиться на певній основі (моделі). Відтворена інформація, однак, включає, попри всі її перетворення та пов'язані з цим втрати, незмінний зміст повідомлення (її комунікативний інваріант щодо відображених ситуацій),
516
517
який наближається до смислу повідомлення, змінну частину (внаслідок незбігання різномовних картин світу з'являються певні зміни - трансформації, у т. ч. семантико-стилістичні) та фонову (різнотипні алюзії), частина якої зникає - вона або непотрібна, або неперекладна. Форма та задуми, що часто мають символічний зміст, який розкривається за допомогою герменевтичного аналізу, також можуть зазнати певних змін залежно від структурних можливостей мови та творчого розуміння перекладача. Певні модифікації цього плану звично спостерігаються у віршових перекладах.
Як бачимо, переклад (як творчий процес) полягає у знаходженні відповідностей між різнотипними категоріями тексту оригіналу та перекладу. Враховуючи складну системно-структурну організацію оригінального та перекладеного тексту (ОТ та ПТ), цей процес, перебіг якого внаслідок недослідженості на корі головного мозку має лише гіпотетичний характер, описується на різних логічних основах, які звично позначають терміном "моделі" (термін Ю. Найди, 1964). Іншими словами, моделі перекладу - це загалом умовний опис низки послідовних ментальних операцій над мовними одиницями, виконуючи які перекладач мав би здійснити переклад оригіналу. Завдання моделей полягають у тому, щоб уявити процес перекладу в цілому, встановити його алгоритм, указати загальний напрямок думки перекладача і послідовні етапи переходу оригіналу від тексту оригіналу до перекладу. У перекладознавстві склалися такі моделі перекладу як: ситуативна, семантична, психолінгвістична, трансформаційна, комунікативна, інформативна, мовних відповідників тощо. До цих концепцій, на нашу думку, можна віднести ще нейролінгвістичну та голістичну моделі, не згадувані в стандартних описах, проте відомі в паралельних дослідженнях (наприклад, з нейролінгвістики тощо). Зупинимося коротко на найрозповсюдженіших з них.
А. Ситуативна модель (Дж. Кетфорд; М. Веннерем; М. Сел-Горн-бі; В. Г. Гак та ін.). В основі моделі лежить визнання співвіднесеності мовних одиниць оригіналу та перекладу з фактами оточуючої дійсності (референтами та денотатами), єдиними для всього людства. На цій основі переклад виступає процесом заміни (субституції) матеріальних знаків денотатів (= слів) в одній мові на знаки іншої мови, які відпо-
518
відають тим же денотатам. При відсутності денотата у мові перекладу (наприклад, піску для ескімосів чи снігу для бедуїнів) перекладач має застосувати компенсаційні перекладознавчі прийоми й засоби. Саме вона оптимально пояснює переклад як відтворення денотатів за допомогою зміни мовних форм. Продавець при появі покупця перепитує: "Sie wьnschen?", переклад якого здійснюється не еквівалентним "Ви (що) бажаєте?", а адекватним: "Чим можу послужити?".
Ситуативна модель наближається до дійсності, певною мірою спрощуючи її. Вона, однак, не розкриває основного механізму переходу від тексту оригіналу до тексту перекладу і не може пояснити багатоварі-антність перекладу одного і того ж фрагмента оригіналу.
Б. Трансформаційна модель. Ця модель (Р. Якобсон; Еттінгер; Ю. В. Розенцвейг), що виникла під впливом ідей трансформаційної граматики (Z. Harris; N. Chomsky), базується на перетворенні (трансформації) синтаксичних структур ОТ у структури ПТ. Ці перетворення описуються в двох концепціях. За першою концепцією, сутність перекладу полягає у відборі за певними "способами перекладу" відповідних одиниць ПТ, які з одиницями ОТ належать до єдиного трансформаційно-перекладацького комплексу. Перекладач, на думку представників другої концепції, мінімізує вихідні структури саме в глибинні ядерні структури, що збігаються для різних мов за спільністю логіко-синтак-сичних зв'язків та відповідної їм лексики. Саме вони й за певними етапами (при врахуванні мовленнєвої ситуації: пресупозиції висловлювань) заміщуються адекватними структурами мови перекладу. Наслідком цього постає текст перекладу, який за відтвореними структурами відповідає оригіналу. Близькою до цієї моделі (концепція 1) є теорія мовних відповідників Я. В. Рецкера, за якою перекладач використовує лексикографічні та авторські засоби, що ґрунтуються на трансформаціях перекладача, для адекватного відтворення ОТ. Отримані результати можна побічно використати для зіставного вивчення мов.
Як бачимо, трансформаційна модель дозволяє створити теоретичну базу для опису перекладацьких трансформацій, їх основних способів. Проте перекладацькі трансформації стосуються переважно граматичних структур, а не їх семантичних та комунікативних аспектів. Нерозв'язаною в межах цієї моделі залишається також проблема перекла-
. 519
ж
дацької еквівалентності, особливо ситуативної (див. надписи Fragile! "Обережно, скло!").
В. Семантична, чи змістова модель (Е. Кошмідер; Е. Найда; Л. С. Бархударов; Я. В. Рецкер; А. В. Федоров; А. К. Жолковський та I. А. Мельчук; та ін.), що ґрунтується на компонентному аналізі (И. Кац; М. Бір-віш та ін.), проявляються у двох основних концепціях. За цією моделлю переклад зводиться до аналізу плану предметно-логічного та єкс-пресивно-стилістичного змісту (концепція 1) чи, враховуючи здобутки трансформаційного підходу, до аналізу глибинних смислів як змістових категорій генеративної семантики (концепція 2). Внаслідок цього визначаються елементарні смислові, стилістичні та ін. характеристики, чи семи змісту, яким при синтезі перекладного тексту знаходять відповідники у мові перекладу. Іншими словами, ця модель полягає у визначенні всіх змістових елементів оригіналу та заміні їх при перекладі. Чим більше збігів елементарних смислів у мовах оригіналу, тим адекватнішим є переклад (та навпаки).
Пов'язані із семантичною і психолінгвістична (О. О. Залевська, І. Є. Клюканов, Ю. Г. Кузьмін) та нейролінгвістична (О. Р. Лурія) мо делі. За допомогою цих моделей формується "внутрішня програма май бутнього повідомлення" та проектується нейронна взаємодія структур головного мозку, яка при перекладанні може спостерігатися за допо могою приладів (томографів, СПЕТ). Поряд з тим, ці моделі, що мають значні перспективи, перебувають лише на початку свого наукового ста новлення. Ми до цього часу не знаємо, як відбувається "розгортання" та "згортання" таких повідомлень, які елементи змісту зберігаються у внутрішній програмі і як вибирається один із можливих шляхів реалі зації такої програми в тексті перекладу. .
Загалом семантична модель, забезпечуючи розуміння механізму трансформацій, ґрунтується, за зауваженням В. Н. Комісарова, на досить суб'єктивному розподілі всіх мовних засобів за змістовими категоріями. У різних мовах ці категорії не завжди збігаються (розчинна кава - instant coffee). Проблематичним за цією моделлю є відтворення багатоплановості слова та значення, його численних асоціацій. Поза увагою залишається й мета комунікації, що відіграє вирішальну роль при відборі засобів перекладу.
520
Г. Комунікативна модель (О. Каде; А. Найберт; В. Віллс; Л. К. Ла-тишев та В. І. Провоторов). За цією моделлю, прагматичні основи дослідження якої заклала Лейпцізька школа (О. Каде, А. Нойберт), процес перекладу розглядається як акт двомовної комунікації, що ґрунтується на обміні закодованою інформацією через певні інформаційні (письмові чи усні) канали зв'язку між "передавачем" та "отримувачем". Проблема перекладу зводиться до проблеми зміни кодів. У такий спосіб відправник кодує повідомлення та відправляє його відповідним каналом (письмовим чи усним); перекладач, що здійснює перекодування з вихідної мови оригіналу (ВМ) на код мови перекладу (ПМ), виступає загалом з'єднувальним ланцюжком між "передавачем" повідомлення та його "отримувачем".
Як бачимо, в комунікативній моделі враховуються відношення між знаками (синтактика), між знаком та денотатом (семантика) та між ко-муніканїами (прагматика), що складають інваріантну основу висловлювання. Проте кодові відношення можуть ґрунтуватися лише на повному ізоморфізмі між структурами ВМ та ПМ, тобто їх структурні елементи мають повністю накладатися, що невластиве для природних мов. Семантичний та трансформаційний аспекти повідомлення також залишаються поза аналізом.
Д. Інформативна модель (В. С. Виноградов, Р. Миньяр-Белоручев та ін.). За цією моделлю текст та його основна одиниця - слово - є носіями різноманітної інформації, яку рецептор (перекладач) має сприйняти та осмислити в повному обсязі, тобто з усіма її смисловими, стилістичними, ситуативними, естетичними та іншими фоновими особливостями. На противагу моделям Б та В, в основі яких лежить відтворення глибинних структур та компонентів, основою перекодування є відтворення змісту думки, тобто інформації. Тому, на думку прихильників цієї концепції, процес перекладу ґрунтується на інтелектуальних характеристиках відправника (автора) та отримувача (перекладача), своєрідності культур та бачення світу, властивого двом мовним спільнотам, а також на ситуативних та комунікативних умовах породження вихідного тексту. За Р. Міняр-Бєлоручевим, слова, що декодуються, несуть певну інформацію, відтворити інваріант якої (а не перетворити структуру) - головне завдання перекладача. Прибічники цієї моделі ре-
521
І
к омендують навіть запроваджувати коефіцієнт інформативності, який показуватиме її небажані втрати.
Таке розуміння усуває проблеми багатопланового змістового наповнення (у т. ч. і асоціацій) при перекладі, що суттєво покращує семантичну модель, не заперечує комунікативного призначення інформації, проте залишає поза увагою перекладознавців сам трансформаційний механізм перекладу.
Е. Голістична концепція. Як бачимо, зазначені вище моделі розкривають лише окремі сторони функціонування лінгвістичного механізму перекладу і мають обмежену пояснювальну силу. Тому певну спробу поєднати ці моделі зробили Ю. Найда (теорія динамічної та згодом функціональної еквівалентності) і В. Н. Комісаров (теорія рівнів еквівалентності). За міркуваннями російського перекладознавця, відношення еквівалентності (відповідності) встановлюються між аналогічними рівнями текстів оригіналу та перекладу (від рівня знаків до рівня цілей комунікації). Запропоновані рівні мають, однак, різні логічні основи, які не поєднуються в єдиній моделі, що позбавило запропоновану модель бажаної всезагальності.
У дослідженнях низки перекладознавців (Р. Зорівчак, А. Науменко та ін.) спостерігається бажання всебічно охопити предмет вивчення і тому останнім часом чимало лінгвістів (у т. ч. О. Огуй та ін.) виступають за впровадження цілісного підходу, за яким ОТ має сприйматися як цілісність, а не сума елементів. Процес перекладу спрямовується на досягнення цієї цілісності. Певні початки цьому поклала теорія динамічної еквівалентності Е. Найди, за якою переклад має дорівнювати оригіналові, а не бути його точною копією, та згодом теорія рівнів еквівалентності (В. Н. Комісаров). Р. П. Зорівчак ще в 1983 р. відзначила, що оригінальний текст має сприйматися як ціле. До нього потрібно, па її думку, підходити до тексту як до одиниці, а не як до суми окремих елементів, що механічно поєднуються. Кожний елемент має двосторонню функцію, призначену автором: комунікативну та естетичну. У мегаобразі, макрообразі й кожному мікрообразі твору реалізується така ж функція елементів та структур. Тому метою перекладача стає не копіювання елементів та структур оригіналу, а відтворення ефекту їх функцій у мові, на яку здійснюється переклад. Перекладач має "зло-
вити" ефект текстових функцій, інформацій, взаємодії різнорівневих систем та різнотипних структур у ПТ, розкрити його герменевтичнє спрямування. В такому розумінні голістичний переклад співвідноситься з динамічною еквівалентністю Ю. Найди, згідно з якою має зберегтися функціональність тексту.
Голістична модель має ґрунтуватися на перевагах попередніх моделей. Як відомо, денотативна модель указує на необхідність опису ідентичних ситуацій у мові перекладу, тобто вона стосується відтворення ситуацій у межах композиції. Семантична модель передає відповідні змістові категорії (чи як змістові компоненти, чи як семи) на певних горизонтальних рівнях (фонеми, морфеми, слова, речення, тексту). Трансформаційна модель, що демонструє механізм міжмовних перетворень, відтворює інваріантні, переважно синтаксичні структури оригіналу засобами перекладу. Інформаційна модель має допомогти, оцінивши ситуацію, відтворити різнобічну інформацію (від семеми та семи до алюзії й асоціацій), закладену в значенні. Саме комунікативна модель пояснює прагматику застосування мовних засобів з герменев-тичних позицій. Недоліком попередніх описів було лише горизонтальне трактування їх категорій. Динаміку ж забезпечують саме вертикальні міжрівневі зв'язки, які пронизують горизонтальні мовні рівні (фоно- та морфосемантичний, фразеологічний тощо). Свідченням цьому є те, що значення слова в каламбурі обігрується на декількох площинах - головного, похідного та асоціативного значення (типу Йшли троє - дощ та два студенти. Один йшов у плащі, а другий — в університет).
На цій основі визначаємо цілісну модель перекладу. Переклад - це відтворення форми твору (композиційних ситуацій ОТ) через адекватну передачу основної інформації (як інваріантної, так і необхідної фонової) та її герменевтичних функцій (які виражаються через стиль твору) за допомогою адекватного перетворення мовних структур та значень (смислів) на відповідних (між-)мовних рівнях засобами іншої мови. У такий спосіб переклад як процес виступає специфічною формою міжмовної взаємодії, складною мовно-текстовою інтеракційною операцією, що значною мірою проявляється як інформаційний процес кодування та декодування герменевтичних функцій, спрямований на синхронізацію різнорівневих відношень двох мов у ПТ для досягнення комунікації між епохами, культурами та цивілізаціями.
522
523
У такий спосіб переклад як творчий процес дозволяє наблизитися до оригіналу, що й здійснюється на певних рівнях (у т. ч. і проміжних міжрівнях) за допомогою належних засобів, способів та прийомів. Тому в подальшому зупинимося саме на рівнях перекладу, його засобах та способах (прийомах), щоб адекватно оцінити повноцінність перекладу. Саме ці аспекти оптимально характеризують переклад як наслідок творчої діяльності.
- Теорія і практика перекладу
- Нарис проблематики 123
- Нарис проблематики 204
- Нарис проблематики 377
- Нарис проблематики 397
- § 1.1. Об'єкт і предмет дослідження. Значення перекладу в сучасному суспільстві
- § 1.2. Теорія перекладу й споріднені науки
- § 1.3. Національне забарвлення мов оригіналу і перекладу: проблема відповідностей і розбіжностей між ними
- Нічна пісня мандрівника
- § 1.4. Фахові мови
- § 1.5. Термінологічні аспекти перекладу
- § 1.6. Загальні особливості науково-технічного перекладу
- § 1.7. Можливості та перспективи машинного перекладу (мп)
- § 2.1. Нарис проблематики
- § 2.2. Оригінал як текст: типи тексту
- § 2.2.1. Акцентування категорії "текст''''
- § 2.2.2. Сутність поняття і терміна "текст"
- § 2.2.3. Типи тексту
- § 2.2.4. Класифікація тексту з перекладознавчого боку
- § 2.2.5. Сутність поняття і терміна "гіпертекст"
- §2.3. Оригінал як висловлювання: прагматика висловлювання § 2.3.1. Сутність поняття і терміна "висловлювання".
- § 2.3.2. Прагматика висловлювання
- § 2.3.3. Структура висловлювання
- § 2.4. Оригінал як дискурс: стратегії і тактики співрозмовників
- § 2.4.1. Сутність поняття і терміна "дискурс"
- § 2.4.2. Стратегії і тактики співрозмовників дискурсу
- § 2.5. Оригінал як фрейм: структурні компоненти ситуації
- § 2.5.1. Сутність поняття і терміна "фрейм"
- § 2.5.2. Структура поняття "фрейм"
- § 2.6.1. Сутність поняття і терміна "інформація"
- § 2.6.2. Зміни інформації під час її перекодування
- §2.7. Оригінал як концепція: її зміст та мовленнєве втілення
- § 2.7.1. Сутність поняття і терміна "концепція'''
- § 2.7.2. Оригінал як основа концептуального перекладу
- § 2.8. Оригінал як процес: його інтерпретація
- § 2.8.1. Сутність поняття і терміна "інтерпретація"
- § 2.8.2. Структура перекладацького впливу на текст як процес
- § 2.9. Оригінал як естетичність
- § 2.9.1. Сутність поняття і терміна '•'•естетичність'''
- § 2.9.2. Специфіка естетичності нехудожнього тексту
- § 2.10. Оригінал як об'єкт перекладу: чинники його (не)адекватності
- Ist es der Sinn, der alles wirkt und schaft?
- § 2.10.2. Оригінал як джерело адекватності
- § 2.10.3. Оригінал як джерело неадекватності
- §2.11. Контрольні завдання
- § 2.11.1. Контрольні запитання
- § 2.11.2. Контрольні тести (матеріал для відповідей шукайте у відповідних розділах та параграфах)
- § 2.11.3. Контрольні самостійні вправи
- § 3.1. Орфоепічні аспекти перекладу
- § 3.2. Практичні аспекти інтонації німецького речення
- § 3.2. Практичні аспекти інтонації німецького речення
- Ich 'gehe ins "Kino nicht / weil ich keine "Zeit habe.
- § 3.3. Контрольні вправи
- §4.1. Нарис проблематики
- § 4.1.1. Слово та його дефініція для перекладознавства
- § 4.1.2. Значення та його дефініція для перекладознавства
- § 4.1.3. Інформація та її типи в перекладі
- § 4.2. Проблема перекладу слова як форми: відтворення власних назв (звичайних і "промовистих") та їх скорочень
- § 4.2.1. Власні назви
- § 4.2.2. "Промовляючі імена"
- § 4.2.3. Скорочені слова
- §4.3.Вправи
- § 4.4. Проблема перекладу слова як змісту: полісемія та омонімія, метафоризація, гра слів
- § 4.4.1. Проблеми перекладу різних процесів: полісемія та омонімія
- § 4.4.3. Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
- § 4.4.2. Проблеми перекладу метафор
- § 4.4.3. Проблеми перекладу гри слів, чи каламбурів
- §4.5. Вправи
- § 4.6. Проблеми перекладу умов комунікативного вживання: лексика в просторі, часі та суспільстві
- § 4.6.1.1. Безеквівалентна лексика та реалії і способи її перекладу
- § 4.6.2. Діалектизми та способи їх перекладу
- § 4.6.3. Вправи
- § 4.6.4. Слова в часі (неологізми, архаїзми та історизми): особли вості їх перекладу *
- § 4.6.4.1. Неологізми
- § 4.6.4.2. Архаїзми та історизми
- § 4.6.4.3. Вправи
- § 4.7. Слова в суспільстві та особливості їх перекладу
- § 4.7.2. Лексика певних соціальних прошарків
- § 4.7.3. Лексика певної статі
- § 4.7.4. Вікова лексика
- § 4.7.5. Субмови замкнутих груп (Slang, Jargonismen, Argotismen)
- § 4.7.6. Соціальна лексика
- § 4.7.7. Вправи
- § 4.8. Фразеологічні труднощі перекладу. Вправи
- § 4.8.1. Словосполучення та фразеологізми: нарис проблематики
- § 4.8.2. Класифікація фразеологізмів і переклад: нарис проблематики
- § 4.8.3. Класифікація фразеологічних єдностей та їх переклад
- § 4.8.4. Класифікація фразеологічних сполучень і виразів та їх переклад
- § 4.8.5. Вправи
- 1. Визначте кліше серед наведених фразеологізмів та перекладіть їх українською мовою
- 2. Знайдіть українські відповідники для німецьких парних словосполучень
- § 4.8.6. Класифікація фразеологічних висловів та їх переклад
- § 4.8.7. Вправи
- 1. Який тип емоцій (обурення, згоду, визнання, виклик тощо) виражають ці вислови? Знайдіть українські відповідники цим приказкам
- 2. Знайдіть оптимальні варіанти для перекладу цих прислів'їв
- 3. Які еквіваленти до цих "крилатих висловів" Ви знаете?
- 4. Перекладіть українською мовою цю бувальщину, що ґрунту- гі'ься на подібному "крилатому виразі"
- 5. Перекладіть ці "крилаті вислови" чи знайдіть їм відповідни ки українською мовою
- § 5.1. Нарис проблематики
- § 5.2. Іменники: їх переклад
- § 5.2.1. Особливі форми однини та множини
- § 5.2.2. Особливі випадки лексичної омонімії
- § 5.2.3. Особливі випадки перекладу синонімів та "пустих слів"
- § 5.2.4. Відмінкові форми
- § 5.2.5. Вправи
- 1. Вивчіть омоніми напам'ять! Знайдіть приклади на їх використання
- 2. Знайдіть правильну форму (Worte - Wцrter) та перекладіть українською мовою. Складіть подібні завдання
- 3. Виберіть оптимальний синонім та перекладіть речення з Grund oder Ursache?
- 4. Перекладіть мікротексти українською мовою
- 2. Der Esel und der Wolf
- § 5.3. Займенники (Pronomen): їх переклад
- § 5.3.1. Загальні спостереження
- § 5.3.2. Присвійні займенники
- § 5.3.3. Особові займенники
- § 5.3.4. Запитальні займенники
- § 5.3.5. Заперечний займенник
- § 5.3.6. Вказівні займенники
- § 5.3.7. Зворотний займенник
- § 5.3.8. Безособові займенники
- § 5.3.9. Неозначено-особовий займенник
- § 5.3.10. Вправи
- 1. Перекладіть українською
- 2. Перекладіть текст, вставивши пропущені присвійні та вказівні займенники
- 3. Перекладіть текст, враховуючи різнотипні вживання займенника
- 4. Перекладіть анекдоти на вживання різнотипних займенників
- 5. Перекладіть німецькою
- 6. Перекладіть гумореску, відповідно вживаючи особові та зворотні займенники
- § 5.4. Прикметники (Adjektive): їх переклад
- § 5.4.1. Використання прикметників в атрибутивній позиції
- § 5.4.2. Ступені порівняння
- § 5.4.3. Вправи
- 1. Знайдіть відповідники цим прикметниковим конструкціям, при потребі користуючись довідниковою літературою
- 2. Перекладіть вирази, зважаючи на попередні рекомендації
- 3. Розширте ці речення прикметниками в однині та перекладіть їх
- 4. Використайте ці речення в множині та перекладіть їх
- 5. Перекладіть жарти українською мовою
- 6. Перекладіть текст, що ґрунтується на прикметниках Romeo und Julia im kleinen Kaffeehaus
- § 5.5. Числівники (Numeralien): їх переклад
- § 5.5.1. Переклад кількісних числівників
- § 5.5.2. Переклад порядкових числівників
- § 5.5.4. Вправи
- 1. Перекладіть речення українською мовою
- 2. Перекладіть речення німецькою мовою та перевірте їх, використавши типові зразки
- § 5.6. Дієслово: загальні характеристики тапереклад пасиву
- § 5.6.2. Дієслівний стан: використання та переклад
- § 5.6.3. Вправи
- 1. Перефразуйте речення та перекладіть їх українською мовою
- Перекладіть тексти українською мовою
- § 5.7. Дійсний спосіб дієслова: вживання та переклад часових форм
- § 5.7.1. Вправи
- 1. Знайдіть оптимальну часову форму (Imperfekt, Perfekt oder Plusquamperfekt) та перекладіть текст Die Bremer Stadtmusikanten
- 2. Утворіть форми дієслова в претериті та перекладіть речення
- 4. Перекладіть анекдоти українською мовою, зважаючи на вживання часових форм
- 5. Прочитайте, знайдіть дієслівні омоніми, спробуйте їх перекласти, відтворюючи гру слів
- 6. Перекладіть вправу, враховуючи модальні відтінки часового оживання
- 7. Перекладіть тексти, враховуючи модальні відтінки часового ііживання
- 1. Mark Twain und sein Verleger.
- 2. Menzel und ein junger Maler
- 3. Der Wert des Lebens
- 4. In der Kьrze liegt die Wьrze
- 5. Kerze und Kьchenschabe
- 6. Перекладіть німецькою мовою
- §5.8. Дієслово. Наказовий спосіб: вживання та переклад форм
- § 5.8.1. Вправи
- 1. Перекладіть українською мовою
- Перекладіть німецькою мовою
- § 5.9. Дієслово. Умовний спосіб: вживання та переклад часових форм
- § 5.9.1. Загальні характеристики
- § 5.9.2. Презентальні форми кон'юнктиву в непрямій мові: їх переклад
- 3. Perfekt Konjunktiv та Plusquamperfekt Konjunktiv переклада ють минулим часом індикатива:
- § 5.9.3. Презенс кон'юнктиву в значенні реальної можливості
- § 5.9.4. Претеритальні форми кон'юнктиву в ірреальних реченнях
- § 5.9.5. Порівняльні речення зі сполучниками "als ob", "als wenn"
- § 5.9.6, Вправи
- § 5.10. Дієслово. Інфінітив як безособова форма: вживання та переклад
- § 5.10.1. Вправи
- 4. Трансформуйте підрядні речення в інфінітивні групи. Пере кладіть ці речення українською мовою:
- 5. Утворіть до наступних дієслів Infinitiv II Passiv. Перекладіть ці конструкції українською мовою:
- 6. Перекладіть наступні тексти, що ґрунуються на вживанні інфінітива:
- § 5.11. Інфінітиви після дієслів із модальним значенням: scheinen, glauben, verstehen, pflegen, suchen, haben, sein etc.
- § 5.11.1. Вправи
- 1. Перекладіть наступні речення з "haben" та "sein":
- 2. Перекладіть наступні речення з "scheinen":
- 3. Перекладіть українською речення з "scheinen" та "glauben", зважаючи на особливості різнотипних інфінітивів. Потренуйте в парах усний переклад:
- 4. Перекладіть речення з дієсловами, що виражають модальні значення:
- 5. Перекладіть речення з дієсловами, що виражають модальні значення в науково-технічній мові:
- § 5.12. Модальні дієслова: вживання та переклад
- § 5.12.1. Загальна характеристика
- § 5.12.2. Модальні дієслова з інфінітивом і
- 3. Mцgen - wollen
- § 5.12.3. Модальні дієслова з інфінітивом II
- § 5.12.4. Завдання
- 2. Перекладіть науково-технічні речення українською мовою, зважаючи на вживання різних модальних дієслів:
- 2.1. Kцnnen
- 2.2. Dьrfen
- 2.4. Sollen
- 2.5 Wollen
- 3. Перекладіть анекдоти українською мовою. Врахуйте при цьому семантику модальних дієслів:
- 4. Перекладіть німецькою мовою, зважаючи на особливості вжи вання модальних дієслів у розмовній мові:
- 5. Перекладіть анекдоти німецькою мовою. Використайте мо дальні дієслова у зазначених місцях:
- § 5.13. Віддієслівні дієприкметникові конструкції як безособові форми: вживання та переклад
- § 5.13.1. Вправи
- 1. Перекладіть партиципіальні конструкції, працюючи в парах:
- 2. Перекладіть ці типи означень, використовуючи науково-технічну лексику:
- § 5.14. Прийменники: вживання та переклад
- § 5.14.1. Загальна характеристика
- § 5.14.2. Переклад українських прийменників переміщення
- § 5.14.3. Переклад парних прийменників із німецької мови
- § 5.14.4. Переклад прийменникових конструкцій у фразеологізмах
- § 5.14.5. Загальні особливості перекладу прийменників та прийменникових конструкцій з німецької
- § 5.14.6. Вправи
- 1. Використайте відповідні прийменники (з дативом) та перекладіть речення українською мовою:
- § 5.15. Артикль: особливості вживання та переклад з німецької
- § 5.15.1. Характеристика артикля
- § 5.15.2. Відсутність артикля
- § 5.15.3. Вживання неозначеного артикля
- § 5.15.4. Вживання означеного артикля
- § 5.15.5. Артикль та особливості повідомлюваної інформації
- § 5.15.6. Вправи
- 1. Охарактеризуйте вживання артикля та перекладіть ці речення:
- 2. Вставте артикль та закінчення й перекладіть речення:
- 3. Вставте необхідні артиклі та перекладіть ці тексти
- 4. Перекладіть німецькою:
- 5 .16. Додаткові тексти та переклад: zusдtzliche texte
- § 6.1. Нарис проблематики: синтаксичний рівень і його одиниця:
- § 6.2. Типи речень/висловлювань
- § 6.3. Загальні принципи перекладу порядку слів у простих та ускладнених реченнях
- § 6.3.1. Вправи
- 2. Перекладіть ці інформаційні замітки, пояснивши порядок слів у реченнях:
- 3. Перекладіть текст "Aus der Geschichte Цsterreichs", врахову ючи порядок слів:
- § 6.5. Проблеми перекладу ринотипових підрядних речень
- § 6.5.1. Підметові речення (Subjektsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.2. Вправи
- 4.5.2. Предикативні речення (Prдdikatsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.3. Вправи
- 2. Перекладіть присудкові речення (Prдdikativsдtze) в науково-технічній мові:
- 4 .5.3. Додаткові речення (Objektsдtze), особливості структури та їх перекладу
- § 6.5.4. Вправи
- 1. Розрізніть підрядні додаткові від підметових та перекладіть їх:
- 2. Перекладіть додаткові {Objektsдtze) в науково-технічній мові!
- 6.5.5. Вправи
- 1. Перекладіть означальні (Attributsдtze) в науково-технічній мові: Attributsдtze і
- 4.5.5. Підрядні обставинні речення часу (Temporalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.6. Вправи
- 4.5.6. Підрядні обставинні речення місця (Lokalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.7. Вправи
- 1. Перекладіть речення часу (Lokalsдtze) в науково-технічній мові:
- 4.5.7. Підрядні обставинні речення причини (Kausalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.8. Вправи
- 4.5.8. Підрядні обставинні речення мети (Finalsдtze) особливості структури та перекладу
- § 6.5.9. Вправи
- 1. Перекладіть речення мети {Finalsдtze) в науково-технічній мові:
- 4.5.9. Підрядні обставинні речення наслідку (Konsekutivlsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.10. Вправи
- 1. Перекладіть речення наслідку в науково-технічній мові:
- § 6.5.11. Підрядні обставинні речення способу дії (Modalsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.12. Вправи
- 1. Розрізніть речення з модальним та часовим вжитком indem, indes та перекладіть їх:
- 2. Перекладіть модальні {Modalsдtze) в науково-технічній мові:
- § 6.5.13. Підрядні обставинні речення умови (Konditionalsдtze), особливості структури та перекладу (див. 2.3.)
- § 6.5.14. Вправи
- 1. Перекладіть українською мовою:
- 3. Перекладіть ірреальні умовні речення українською мовою:
- 7.5.12. Підрядні обставинні речення порівняння (Vergleichsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.15. Вправи
- 1. Перекладіть порівняльні (Komparativsдtze) в науково-технічній мові:
- §6.5.16. Підрядні обставинніречення обмеження (Restriktivsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.17. Вправи
- 1. Перекладіть рестриктивні (Restriktivsдtze) в науково-технічній мові!
- § 6.5.18. Підрядні обставинні речення концесії (Konzessivsдtze), особливості структури та перекладу
- § 6.5.19. Вправи
- 1. Утворіть підрядні концесивні речення двох типів, вживаючи як obwohl, obgleich, obschon, так і trotzdem. Перекладіть ці речення:
- Перекладіть реальні концесивні речення:
- 3 . Перекладіть відносні концесивні речення з "wenn ... Auch":
- 4. Розмежуйте речення концесивні через obgleich, а умовні через falls. Зробіть їх переклад:
- 6. Перекладіть відносні концесивні речення з auch у підрядному:
- 1. Перекладіть розмовні концесивні речення з So. Переробіть ці речення на інші сполучники:
- § 7.1. Нарис проблематики
- § 7.1.1. Мікро- та макропереклад
- § 7.2. Індивідуальний стиль і переклад
- § 7.2.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль"
- § 7.2.2. Сутність поняття і терміна "ідіолект"
- § 7.2.3. Статевий аспект індивідуального стилю
- § 7.3. Індивідуальний стиль перекладача і адекватність ь
- § 7.3.1. Сутність поняття і терміна "індивідуальний стиль перекладача"
- § 7.3.2. Змістовна структура індивідуального стилю перекладача
- § 7.4. Ілюстративний текст
- §7.5. Тексти для самостійного аналізу
- 1. Оригінал
- 2. Українські переклади
- 3. Російські переклади
- 4. Білоруський переклад
- §7.6. Вправи до текстів
- § 8.1. Нарис проблематики
- § 8.1.1. Соціально-професійне субмовлення та переклад
- § 8.2. Функціональні стилі і переклад
- § 8.2.1. Сутність поняття і терміна "функціональний стиль"
- § 8.2.2. Функції тексту (мови)
- § 8.2.3. Специфіка перекладу висловлювань з різних субмовлень
- § 8.2.4. Типи функціонально-стильового перекладу
- § 8.2.5 Семантичні шари класичного та новітнього тексту
- § 8.3. Науково-технічний стиль
- § 8.3.1. Практичні орієнтири науково-технічного перекладу
- § 8.3.2. Приклади науково-технічного перекладу
- § 8.3.2.1. Ілюстративний текст
- § 8.3.2.2. Текст для самостійного опрацювання:
- § 8.3.2.3. Вправи до тексту
- § 8.4. Військовий переклад2
- 1. Lernen Sie den Wortschatz zum Text
- 2. Lesen und ьbersetzen Sie die Texte
- Die osze
- 3. Entziffern Sie und ьbersetzen Sie folgende Abkьrzungen ins Ukrainische
- 4. Ьbersetzen Sie folgende Begriffe und Wortverbindungen aus dem Deutschen ins Ukrainische vom Gehцr
- 5. Ьbersetzen Sie folgende Begriffe und Wortverbindungen ins Deutsche
- 6. Ьbersetzen Sie in hohem Tempo
- 7. Ьbersetzen Sie den Text aus dem Ukrainischen ins Deutsche vom
- 8. Ьbersetzen Sie den Text aus dem Deutschen ins Ukrainische vom Blatt
- 9. Ьbersetzen Sie beiderseitig
- 10. Ьbersetzen Sie den Text schriftlich.
- § 8.5. Офіційно-діловий стиль
- § 8.5.1. Ілюстративний текст
- § 8.5.2. Текст для самостійного опрацювання:
- § 8.5.3. Вправи до тексту
- § 8.6. Публіцистичний стиль
- § 8.6.1. Ілюстративний текст
- § 8.6.2. Текст для самостійного опрацювання
- § 8.6.3. Вправи до тексту
- § 8.7. Побутовий стиль
- § 8.7.1. Ілюстративний текст
- § 8.7.2. Текст для самостійного опрацювання
- § 8.6.3. Вправи до тексту
- § 8.8. Художній стиль
- § 8.8.1. Вступні міркування
- § 8.8.2. Специфіка художнього тексту
- § 8.8.3. Класифікація художніх текстів
- § 8.8.4. Принципи перекладознавчого аналізу художнього тексту
- § 8.8.5. Ілюстративний текст 1: j. W. Goethe. Gefunden (1813)
- § 8.7.6. Ілюстративний текст
- § 8.8.7. Ілюстративний текст 3: р. Celan, Todesfuge
- § 8.8.8. Текст 1 для самостійного опрацювання
- § 8.8.9. Текст 2 для самостійного опрацювання н. Heine. "Ein Fichtenbaum..."
- § 8.8.10. Текст 3 для самостійного опрацювання: "Заповіт" Тараса Шевченка:
- А. Коментар до тексту
- § 8.8.11. Вправи до текстів для самостійного опрацювання
- § 9.1. Моделі перекладу як творчого процесу
- §9.2. Засоби перекладу для досягнення адекватності
- § 9.3. Рівні та одиниці перекладу
- § 9.4. Способи та прийоми перекладу
- § 9.5. Еквівалентність та розуміння перекладу як творчого процесу
- § 9.6. Контрольні запитання та завдання
- § 9.6.1. Трансформації та прийоми: зразок аналізу
- Нарис історії Німеччини до 1945 року
- § 9.6.2.3. Порівняйте особливості перекладу художнього та публіцистичного тексту
- § 9.6.2.4. Встановіть особливості перекладу віршового тексту