§ 5.15.5. Артикль та особливості повідомлюваної інформації

Означений та неозначений артиклі служать для тематично-рематич-ного розгортання висловлювання. Як правило, висловлювання почина­ється темою (відомим, що виражалося означеним артиклем), а завер­шується ремою (невідомим із неозначеним артиклем). Порядок слів у німецькому висловлюванні залежить, однак, від низки факторів і тому при перекладі потрібно орієнтуватися на означений / неозначений ар­тиклі. Для оптимального вираження тема-рематичного співвідношення досвідчені перекладачі досить ефективно використовують певний по­рядок слів. Визначеність (тему) засвідчує прямий порядок слів: Поїзд прибув (Der Zug kam), а незвичність (рему) - непрямий порядок слів: прибув поїзд (Es kam ein Zug). Це означає, що невідому частину речення (рему), що часто виражає підмет речення, доцільно перекладати в кінці речення. Продемонструємо це на наступних прикладах:

Ein Mann und eine Frau kamen herein. Sie tranken einen Punsch an der Bar: У бар зайшли чоловік та жінка. Вони випили по кухлю пуншу біля стійки.

Ein Gast kam verspдtet herein, wurde wieder erkannt und vergnьgt begrьЯt: Зайшов із запізненням гість, якого пізнали та зраділо привітали;

Es kam ein Mдdchen mit einem roten Hьtchen herein: Зайшла дівчинка у червоному капелюшку;

Eine Delegation ungarischer Wissenschaftler traf in Berlin ein: До Бер­ліна прибула делегація угорських вчених.

Слід зазначити, що функцію позначення нового, як і неозначений артикль, може виконувати й числівник. Тому при перекладі україн-

ських речень на німецьку мову, де трапляються такі числівники, підмет з числівником має бути на першому місці:

Сьогодні з Києва до Бонна від 'їхали 25 молодих вчених: 25 junge Wi­ssenschaftler reisten heute aus Kyiw nach Bonn ab.

Складні взаємовідношення означеного та неозначеного артиклів, їх тонку гру письменники використовують для досягнення певного сти­лістичного ефекту. Інколи оповідання чи романи розпочинаються з ви­значеності, тобто читач потрапляє в буцімто відому обстановку, чим і досягається напруженість повідомлення (див. початок оповідання Т. Манна "Das Wunderkind": Das Wunderkind kommt herein - im Saale wi­rd's still). Неозначений артикль, навпаки, запроваджує невизначеність ситуації, яку перекладачеві необхідно відповідним чином відтворити. Ганс Гібенрат, герой роману "Unterm Rad" Г. Гессе, повертаючись після романтичної пригоди, "якуві сні відкрив якісь ворота, пройшов темним проходом, піднявся східцями нагору, плюхнувся на якийсь стіл, що стояв поруч, і прийшов до тями, що він вдома і саме у своїй квартирі": Trau­mbefangen цffnete Hans ein Tor, kam durch einen finsteren Gang, stieg Tre­ppen empor, setzte sich auf einen dastehenden Tisch und erwachte erst nach lдngerer Zeit zu der Empfindung, zu Hause und in deiner Stube zu sein.