§ 4.7.2. Лексика певних соціальних прошарків

За даними соціолінгвістичних дослідженнь простежується чіткий взаємозвязок між соціальним статусом (верхній, середній чи нижній прошарки суспільства), рівнем освіти та мовою. Нижні прошарки сус­пільства вживають у німецькій мові переважно регіональні вирази, а в українській - суржик, що доцільно враховувати при перекладі. Верхні суспільні прошарки вживають переважно літературний стандарт.

Суттєву проблему складають німецька мова ФРН та НДР, що вна­слідок різних соціально-політичних умов (1945-1990), мають не лише специфічні реалії, а й відповідний лексичний склад (DDR: Stasi - 'Staats­sicherheit; держбезпека'; Fьnjjahresplan: п'ятирічка etc.). На стилі письмової мови НДР відбився "соцреалізм", пропагований СРСР (див. "Актова зала" Г. Канта). Найкращі перекладачі, відтворюючи твори письменників НДР, підсвідомо враховували цю обставину, вживаючи відповідні конструкції. Проте в перспективі при перекладі творів часів НДР доцільно брати до уваги й цей нюанс.

Ряд лінгвістів визначають специфіку мови "гастарбайтерів", для якої властиві: еліптичний стиль, максимальна конкретність, дейктичні та ситуативнозалежні вирази. На цій піджін-німецькій відбиваються діалектальні особливості регіону, які спричиняють відкидання флек­сій, дієслівних управлінь та артиклів. Штутгартські турки, розмовля­ючи за швабським взірцем, кажуть, наприклад: was kostд: kilo? замість was kostet ein Kilo? Для відтворення такого специфічного мовлення досвідчений перекладач може використати еліптичні речення, усічені розмовні форми без закінчень, фонетичні помилки, але, як і при пере­кладі діалектизмів, буде загнаний у глухий кут при намаганнях переда­ти їх регіональність.