теорія і практика перекладу (німецька мова)

§ 4.7. Слова в суспільстві та особливості їх перекладу

Словниковий склад мови як частково відкрита система є об'єднанням різнотипних полів, груп та її окремих парадигм. Він містить як власні назви, так і загальні. Незліченому числу загальних назв, що стосуються одиничних об'єктів (позначення людей, топонімів тощо), протистоять у суспільстві відносно обмежені лексичні угрупування загальних назв. Вони розділяються за різними критеріями - співвід-

164

165

н есеністю з різнотипними соціальними групами. Це - лексика професійних груп (терміни та професіоналізми), соціально-територіальних груп (мова Ossi - Wessi), соціальних прошарків, певної статі (чоловічої чи жіночої), вікових груп (молодіжні вислови та мова дошкільнят чи старшого покоління), груп дозвілля (спортивний, дискотечний сленг) та кримінальних груп (арготизми). Зупинимося на них детальніше.

і § 4.7.1. Професійна лексика (професіоналізми, терміни та інтер-націоналізми)

У процесі суспільного виробництва значно посилюється пізнання навколишньої дійсності, що спричиняє до кількісного збільшення зрозумілих для людини її аспектів та, відповідно, до суттєвого зростання необхідних слів. Значну кількість з них складають терміни та фахові жаргонізми, сформовані спеціалістами в процесі фахової комунікації для своїх професійних занять, кількість яких перевищує загальновживану лексику щонайменше в 5 разів. Термінами виступають чітко де-фіновані, однозначні та стилістично нейтральні слова та вирази, що вживаються в певній галузі: Quadratwurzel; Diesel. За сферою вживання відрізняють відносно точні природничі {Membran, Synthese), технічні (Schraubenzieher; PC) та нечіткі суспільні терміни (Demokratie, Freiheit). Фаховими жаргонізмами виступають експресивно переосмислені в комунікації варіанти відомих слів, як наприклад: метонімічний ужиток eine Lunge, ein Magen для позначення шлункової чи легеневої операції в медицині. До них належать і ряд скорочень: OB (ohne Befund: без змін), OP-Saal (операційний зал). Завдяки дії мас-медіа термінологія (і новостворена, і запозичена) все глибше проникає в загально-побутову мову, про що засвідчує широкий вжиток лексики освіти (Ausbildung, herausbilden, heranziehen), політики (Lobby, Image), економіки (entWirtschaften; Management), медицини (Herztransplantation, AIDS), електроніки (Software, PC, Taschenrechner), мистецтва (Mosaik) та музики (Fuge) у мові художніх творів. Вивчення термінологічних аспектів для практики та теорії перекладу є настійною потребою сьогодення, бо навіть у художньому тексті ці аспекти стають стилістичним засобом, за використанням якого приховуються певні авторські наміри.

йіачму частину термінів складають інтернаціоналізми (комунікаційні терміни, спільні для багатьох мов, що стосуються актуальних Пишіть науки й техніки). Відносно часте вживання цих термінів зумовлюється не лише намаганням відтворити певні, інколи тимчасово (Ідсутиі у цій мові реалії (der Sputnik у німецькій мові 60-х pp.), але й При і пениям надати фразі більшої милозвучності (Phantasie - Einbild-Ьliyiskraft, Harmonie - Einklang, Musik — Tonkunst), уникнути у висловлюванні непотрібних асоціацій (Autor замість Dichter "автор, поет"), Чіткіше виразити абстрактні міркування (dominieren замість конкретних vorherrschen, Ton angeben), тобто оптимально забезпечити комуні-Кицію нейтральним мовним матеріалом. Проте елементарне зіставлення цих слів за тлумачними словниками показує, що їх обсяги значень для української та німецької мов рідко коли збігаються. За тлумачними словниками слово піонер в українській мові має рідко вживане значення "першопроходець" та "член молодіжної організації комуністичного спрямування", що стало історизмом. У німецькій мові (за зразком англійської) інтернаціоналізм Pionier отримав ще інше значення "мінер, нійськовослужбовець саперних частин". Інший інтернаціоналізм Revolution буцімто мав би перекладатися повсюди словом "революція", проте в термінологічному словосполученні "geologische Revolutionen der Erde" його переклад звучить як "геологічні катаклізми землі".

Серед інтернаціоналізмів виділяється група "несправжніх друзів перекладача" (Falsche Freunde des Ьbersetzers), слів та словосполучень, які збігаючись за формою з українськими інтернаціоналізмами, виражають достатньо відмінний зміст. Зразками таких слів можуть послужити: Kultusminister не "міністр культів", а "міністр культури", ein routinierter Ьbersetzer - не "фахівець-рутинер", а "досвідчений перекладач"; німецьке Produktion - не "продукція як сума продуктів", а "процес їх виготовлення". "Несправжні друзі перекладача" (на кшталт Konserven "музичні записи" тощо) стають джерелом багатьох перекладацьких ляпсусів, яких можна було б уникнути, якщо своєчасно зирну-ти у "Словник несправжніх друзів перекладача" чи німецький тлумачний словник (на зразок WAHRIG, DUDEN), інтуїтивно відчувши певну змістову невідповідність.

Л. Г. Латишев наводив у своїх лекціях анекдотичний випадок із перекладацьких промахів. Головний персонаж фільму часів НДР, якого

166

167

в ідрахували з вищого навчально закладу за погане навчання, скаржився своїй коханій на батька: Ich sollte unbedingt Akademiker werden. Alles andere interessierte ihn nicht. Перекладач фільму захоплено переклав: "Батько хотів, щоб я обов'язково став академіком, а решту його не цікавило", не врахувавши різниці між Akademiker "людина, що має вищу освіту, закінчивши вуз" та Akademiemitglied "член Академії наук". Через перекладацький ляпсус батько героя перетворився в самовпевнено-го самодура, який поставив синові непосильні та більш ніж нереальні завдання - академіками стають далеко не всі талановиті вчені.

Досвідчена літературний редактор Н. Галь багаторазово закликала викорінювати "словесну алгебру", вплив канцеляризмів, основу яких складають ті ж іноземні запозичення чи їх незграбні кальки: момент, проблема, результат, ситуація, людська істота {human being, mдnnliches Wesen), річ {thing, Ding, chose) тощо. Перекладачеві не слід забувати простої істини: слова, які в європейських мовах існують у повсякденному вжитку, отримують у нас інший, офіційний відтінок, звучать "по-іноземному", неприродно. Тому, якщо це не медичний текст, замість "він відчув глубоку депресію" краще написати "вш зовсім занепав духом". Не треба господині "вирішувати проблеми, що приготувати" - їй треба вирішити, що приготовити. "Ситуація не залишала їй вибору (простіше: у неї не було вибору). Це ж стосується й інших випадків: інтуїція підказувала їй (чуття), симптоми, які її стурбували (ознаки); я не рекомендую з ним зв'язуватися (не раджу); він був компетентний (він знав свою справу); ми знаходимося перед дилемою (перед вибором); його нерви не витримали (у нього не вистачило витримки); це абсурді (дурниця!).

Содержание