Прикладна лінгвістика в Україні на сучасному етапі розвитку

На території України прикладна лінгвістика почала розвиватися відносно не так давно, а тому вона вважається молодою наукою. Виникнення та початок розвитку цієї галузі на теренах нашої держави припадає на роки Радянської епохи.

В Україні перші організації, що працюють у галузі прикладної лінгвістики, почали з’являтися в 60-х роках в Києві. Серед них: структура в Інституті кібернетики під керівництвом проф. Е.Ф. Скороходька, група в Інституті мовознавства під керівництвом проф. B.C. Перебийніс і т. п. Оскільки мова пов’язана безпосередньо з усіма галузями діяльності людини, а «…предметом лінгвістики являются перш за все всі факти мовленнєвої діяльності людини…» [3, с 13], з’явилося багато нових перспективних напрямків: структурна, математична, комп’ютерна лінгвістика, кібернетика та ін.

В нашому дослідженні розглянуто ті кафедри, які мають право випускати спеціалістів у галузі прикладної лінгвістики на території України, тобто кафедри, що проводять навчання спеціалістів у галузі прикладної лінгвістики. Ми проаналізували 10 таких кафедр:

1) кафедра прикладної лінгвістики на базі філологічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна;

2) кафедра українського та російського мовознавства, а пізніше в 70-х роках – кафедра прикладної лінгвістики в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького;

3) кафедра теоретичної та прикладної лінгвістики в Київському національному лінгвістичному університеті;

4) відділення для підготовки спеціалістів в галузі прикладної лінгвістики на базі факультету романо-германської філології Волинського державного університету ім. Лесі Українки;

5) кафедра українського прикладного мовознавства у Львівському державному університеті ім. Івана Франка;

6) кафедра прикладної лінгвістики в Національному університеті «Львівська політехніка»;

7) кафедра прикладної лінгвістики в Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова на базі філологічного факультету;

8) кафедра прикладної лінгвістики в Гуманітарному інституті Українського державного морського технічного університету ім. адм. Макарова у м. Миколаїві;

9) кафедра інтелектуальних комп’ютерних систем, що випускає спеціалістів в області прикладної лінгвістики в НТУ «ХПІ» на базі факультету інформатики та управління;

10) кафедра прикладної лінгвістики в Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського на базі Гуманітарного факультету у м. Харкові.

В радянську епоху безпосередньо на території нашої держави було засновано 3 перших із вищеперерахованих випускових кафедр прикладної лінгвістики, а за роки незалежності – 7 інших. Такі показники свідчать про високий темп розвитку галузі та про необхідність у таких фахівцях в Україні. Одним із основних та уже традиційних напрямків роботи прикладних лінгвістів є переклад. «Професійна підготовка перекладачів полягає в розвитку цілого ряду компетенцій, які мають свої функції та специфіку та проявляються в практичній діяльності перекладачів різних профілів» [1, с. 8].

Не зважаючи на те, що в нашій державі функціонує цілий ряд осередків, які готують спеціалістів в галузі прикладної лінгвістики, на сьогоднішній день ще не створено єдиного державного стандарту, який міг би повністю визначити програму, необхідну для навчання студентів цієї спеціальності.

Прикладні лінгвісти мають досить широкий профіль підготовки, а тому можуть бути задіяні в різних областях освіти, науки, технологій та інших галузях, адже «…Прикладна лінгвістика – це галузь лінгвістики, орієнтована на практичне застосування здобутків теорії мови в різних сферах людської діяльності, пов'язаних з використанням мови…» [2].