Полікультурне виховання старшокласників під час навчання іноземної мови

В Україні проблема полікультурного віховання набула особливої актуальності коли в умовах соціально – єкономічних, та політичніх реформ склався новий освітній напрям, який характеризує розширення етнізації змісту освіти, зростання ролі рідної мови навчання та ідей народної педагогіки. В ціх умовах полікультурне віховання сприяє єнтічній ідентифікації школярів, формуванню їхнього культурного самовизначення, та запибігає етнокультурної ізоляції від інших стран та народів.

Важливість полікультурного виховання спостережуеться в сучасних концепціях освіти та виховання в Україні: Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ ст.), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепція громадянського виховання та ін.

Полікультурне виховання сприяє збереженню та приумноженню культурних цінностей, норм, зразків поводження та форм діяльності, розумінню старшокласниками культурного різноманіття сучасних співтовариств, необхідності культурніх розбіжностей. Цей процес соціалізації складається з виховання шкорів та підготовки їх до життя у полікультурному суспільстві.

Пошуку у цієї області присвячені головним чином праці американських, німецьких та російських дослідників: А. Померіна, С. Хохмана, В. Гепферта, Ж. Хакла, Дж. Бенкса, К. Даффі, Г. Дмітрієва, Н. Криловой, А. Джуринського, Т. Менської, А. Шафрікової, Г. Палаткіной та ін. Вишеозначені джерела безумовно є великою теоретичною основою дослідження полікультурного виховання. Але в ціх працях немає повної ясності що до структіри та змісту полікультуного виховання, не досліджені педагогічні шляхи використання полікультурного потеціала викладання іноземної мови.

Для вирішення цієї проблеми необхідно звернутися до навчання міжкультурної комунікації – особливого типу культури, який характеризується адекватним взаєморозумінням людей, які належать до різних національних культур, інтеркультурною компететністю, толерантністю, емпатією, другодомінантністю особистості, її бажанням міжнаціональної злагоди у всіх сферах спілкування.

Основними компонентами полікультурного навчання є:

1) лінгвістичний: рівні та аспекти мовної системі;

2) комунікативний: адекватність спілкування;

3) прагматичний: правила та норми поводження;

4) історичний: минуле вивчаємоі країни;

5) єтнографічний: особливості побуту та звичаї єтносу;

6) естетичний: художня культура, що відбиває традиції народа;

7) етнопсихологічний: специфіка сприйняття світу, національні особливості менталітету представників культури що вивчается [2].

Успішність здійснення полікультурного виховання під час навчання іноземної мови необхідно:

• створення емоційного настрою, що допомагає ввести учнів у світ іншої культури з метою цілісного її сприйняття;

• встановлення діалогу з людиною іншої культури, відтворення ситуації „ученого незнання”, коли учень виявляється в проміжку культур і різних логік, „вживання” в іншу культуру;

• виявлення проблем, що перешкоджують, успішній інтеркультурній комунікації, і внесення їх для обговорення учнями;

• розгляд культурного різноманіття заведення яскравого контрасту і скасування його при відособленному їх розляді;

• занурення учнів у стан „експерименту” й культурної творчості в процесі художньо-пізнавальної діяльності, що грунтується на аналізі семантичного значення художньої мови [3].

Таке сполучення методів і прийомів роботи дає можливість зацікавити старшокласників заняттями, воно дозволяє представити очевидне дивним і парадоксальним з погляду іншої культури, що сприяє створенню ситуації подиву і стає основою для роздумів учнів над культурними явищами і культурним різноманіттям [4].

“Сприйняття іншої культури повинне бути яскравим, емоційним. Саме тут здобуває значення роль педагога, який повинний допомогти старшокласнику проникнути в іншу культуру, зробити так, щоб культурне різноманіття стало частиною його життя”, – пише дослідник Г.Дмитриєв [1: 41].

Таким чином, використання перелічених педагогічних умов допомогає створити атмосферу полікультурного середовища, що сприятиме підвищенню ефективності полікультурного виховання під час навчання іноземної мови.

Дана стаття тільки окреслює основні напрямки підвищення ефективності полікультрного виховання підчас навчання іноземної мови. Подальше дослідження проблеми лежить у розробці методичних форм організації навчання іноземної мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

1. Дмитриев Г. Многокультурное образование / Г.Дмитриев. – М.: Народное образование,1999. – 208 с.

2. Солодка А.К. Через мову – до розуміння культури. З досвіду використання лінгвокультурології у полікультурному вихованні учнів старшої школи / А.К.Солодка // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2004. – № 1. – С.24-31.

3. Солодка А.К. Використання етнопсихології та психології міжкультурних відмінностей у вихованні вторинної мовної особистості / А.К.Солодка .// Рідна школа. – 2006. – №7 (918). – С. 12-16.