МАТЕРІАЛИ ІV Всеукраїнської науково-практичн

Функціонування нових запозичень з англійської мови в сучасній німецькій мові

Запозичення іншомовних лексичних одиниць є результатом міжмовного контактування. У наш час питома вага запозичених слів у лексичній системі кожної мови зростає внаслідок формування глобального інформаційного простору, суспільних та економічних процесів, спрямованих на світову інтеграцію, збагачуючи мови та впливаючи на їхній розвиток [2: 160].

Головним джерелом лексичних запозичень у сучасному світі є англійська мова, тому актуальним є завдання вивчення функціональних характеристик неологізмів англомовного походження в інших світових мовах.

Предмет нашого дослідження становлять особливості структурної та лексико-семантичної адаптації англійських запозичень у системі сучасної німецької мови.

Використовуючи словник неологізмів німецької мови [3] та Корпус сучасної німецької мови [4], ми виділили 267 нових запозичень з англійської мови, визначили їх морфологічні характеристики, переклали їх.

Аналіз матеріалу дослідження дозволив виявити деякі закономірності. Досить значна кількість неологізмів англійського походження належать до досить розгалужених словотвірних гнізд (Carjacking, Carnapping, Carsharing; Internetadresse, Internetbanking, Internetcafe, Internethandel, Internetliteratur, Internetmagazin, Internet-Portal, Internet-Seite). Словотвірною основою в таких гніздах можуть бути як синоніми повнофункціональних німецьких лексем (car), так і інтернаціоналізми англомовного походження (Internet).

З деякими застереженнями масив англіцизмів розділяється на асимільовані і неасимільовані лексичні одиниці. Кореневі іменники лише набувають категорію роду (das Link, das Mail, der Organizer). Асиміляція відбувається через афіксацію (McDonaldisierung, Virtualisierung), або словоскладання (Onlinedienst, Internethandel) з використанням німецьких словотвірних елементів. Зв’язок словотворення і запозичення відображається в створенні „гібридних” слів, що складаються з запозиченої основи і німецького афіксу або зі складної основи, частини якої мають різну етимологію. Іноді онімечення відбувається на графічному рівні: напр., літера c у процесі запозичення найчастіше замінюється на літеру k (Klick, Plastik, Protektor). Що стосується дієслів, то за правилами німецької граматики вони здобувають суфікс –en і залучаються до німецької системи дієвідмінювання, причому спостерігається тенденція розглядати запозичені з англійської мови дієслова як прості слабкі (пор. форми genetworkt, gelayoutet).

За сферами вжитку і лексико-семантичними полями наш матеріал було розділено наступним чином:

інформаційні технології (abspacen, Autoteiler, Chatforum, Digitalfernsehen, Electronic Mail);
менеджмент і економіка (Assessmentcenter, Banking, Fundraising, Insourcing, Lean Management);
освіта (Teleteaching, E-Learning, Telelernen);
спорт, розваги (Beachvolleyball, Bungeejumping, Canyoning, Extremsport, Outdoorsport);
описові характеристики людини (Babyklappe, Couchpotato, sexy, Twentysomething);
професії (Teleworker, Sneaker, Personal Trainer, Outplacer);
нові реалії (Eurogeld, Elchtest, Doppelpass, Carjacking, Button).

За допомогою Корпусу німецької мови, виходячи з середньої зафіксованої частоти лексичної одиниці на 1 млн. слів, були визначені зміни в динаміці вживання англіцизмів-неологізмів носіями німецької мови. Відповідно, матеріал дослідження було розподілено на дві групи:

1. Широковживані слова (частота вжитку більше 10). Це такі слова, як Cent, E-Mail, Euro, Handy, Internet, Link, Interview, online, Pilot, Seite, WWW, в більшості неасимільовані, тематично пов’язані з новими економічними реаліями та інноваційними інформаційними технологіями.

2. Слова обмеженого вжитку (з частотою менше ніж 10) становлять більшість у матеріалі дослідження. Вони характеризуються вищим ступенем асиміляції, аніж попередня група, є складнішими за морфемною структурою, належать до всіх тематичних груп (Website, toppen, Skater, Plastik, Mailadresse, Internethandel, Handynummer).

Згідно з даними Корпусу вживання англійських запозичень має тенденцію до збільшення, тобто зростає не тільки кількість англіцизмів, але і частота їх застосування в усному й писемному мовленні носіїв німецької мови. Існують як суспільно-історичні, так і лінгвістичні причини проникнення і закріплення англійських запозичень у німецькій мові. До останніх можна віднести, насамперед, широкі можливості адаптації англійської лексики до флективної морфологічної системи і подальшого словотворення в мові-реципієнті [1: 217].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

Бей О. Globalisierung meint Anglophonisierung? / Олег Бей // Львівський національний університет ім. Івана Франка. – 2007. – С. 215–217.
Семигінівська Т.Г. Вплив глобалізації на мову як аспект культури суспільства. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2007/1(102_2)/9_Semyginivska.pdf
Neuer Wortschatz: Neologismen der 90er Jahre im Deutschen / Walter de Gruyter. – Berlin: Schriften des Instituts für Deutsche Sprache, 2004. – 393 с.
Das Deutsche Referenzkorpus – DeReKo // Institut für Deutsche Sprache. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.owid.de/pls/db/p4_anzeige.artikel?v_id=298542&v_modulsuche=j# https://cosmas2.ids-mannheim.de/cosmas2-web/

Содержание