logo
МАТЕРІАЛИ ІV Всеукраїнської науково-практичн

Специфічне оформлення заголовку як графічний прийом

Графічне оформлення заголовку у сучасній поетиці стає особливим графічним прийомом, стилістичним значенням якого є привертання уваги як рекламного слогану, а також вираження ідеї конкретного тексту та особистого стилю автора. Для лінгвістів найбільший інтерес становлять наступні аспекти заголовків: морфологічний, синтаксичний, стилістичний, одночасне використання знаків двох різних знакових систем, використання шрифтів та кольору, одночасне використання двох різних алфавітів [5: 75].

Аналіз заголовків українських віршованих текстів показав, що більшість з тих, де використовуються графічні прийоми, має іронічний ефект. Український поет В. Неборак назвав одну з своїх поем "Luckyj". У замітці "Замість коментаря" до неї автор пише, що "латинськими літерами прізвище “Луцький” пишеться "Luckyj" і візуально нагадує слово "lucky" – "щасливець". Таким чином назва поеми "Luckyj" натякає на стремління її героя, модерного українця, до щастя. А це тема, що її наша літературна традиція ще не встигла, з огляду на популярність інших тем, збаналізувати" [6: 69]. Так поет іронізує з приводу сучасних цінностей пересічних українців за допомогою ГОІ (графічно-орфографічних іншомовностей) у складі графічного прийому оформлення заголовку.

Статистика використання специфічного оформлення заголовку показує, що в українських й американських поетичних текстах однаково частотно вживаються ГОІ, як іншомовне кліше, аналога якому в мові не існує або якщо аналог має меншу експресивну окраску, напр. кантрі енд вестерн [3: 107], сепаратизм но пасаран!.. [4: 60], GIRL YOU WILL BE A WOMAN SOON [2: 58], Donbass Independent [3: 51], MEMORABILIA [8: 254], ADHUC SUB JUDIS LIS [8: 706], chérie [8: 959]. Проте в українській поетиці є специфіка у тому, що ГОІ (більшість з яких англомовного походження) можуть вживатись як в аутентичному вигляді (California Dreaming [2: 32], Back in USSR [2: 34]), так і транслітеровані українською мовою (кантрі енд вестерн [3: 107], нью-йорк – факін сіті [3: 78]). Особливою для української поетики також є використання іншомовної гарнітури, загалом, друковані латиницею тексти. Наприклад, назва вірша "FAMILIYA HRUZINA" Ю. Андруховича налаштовує читача на вірш, в якому тема грузинського прізвища буде розкриватись з конотацією на російську мову [2: 68]. По-перше, тут використано російсько-мовне ГОІ "Фамилия грузина" (укр. прізвище), а потім у контексті всієї збірки автор транслітерував цю назву латиницею, і у такий спосіб завуалював російське слово. Унікальним прикладом паралельного використання двох гарнітур в одному заголовку є назва збірки українського поета С. Жадана "Мері Крістмас, Джізус Крайст! (Veseloho Rizdva, Isuse!)" [3: 144], де український текст набраний латиницею, а американський – кирилицею.

Функцією графону в заголовках американських й українських поетичних текстах в загалі є надання довірчого тону та розмовного стилю. З одного боку, графон – це зниження стилю, що спрощує сприйняття інформації для пересічного читача, з іншого боку – це ускладнення тексту, додаткове кодування, що інтригує досвідченого інтерпретатора, а також неодмінно додає іронії або сарказму. В українській поетиці у специфічному оформленні заголовку використовуються як англомовні графони, під впливом західної масової культури, "I WANNA WOMAN" [2: 25], так і суто українські – "Варіація на тему оголошень у київському метрі" [4: 63]. Заголовки американських поетичних текстів, в яких використовується графон, як правило підготовлюють читача до тексту, повністю написаного за допомогою графону, напр. "buncha hardboil guys frum duh A. C. fulla" [8: 333], "oil tel duh woil doil sez" [8: 312], "ygUDuh" [8: 547].

Використання у заголовках скорочень й абревіатур має функцію замовчування інформації, яка або неважлива для розуміння тексту, або навпаки розпалює цікавість читача прочитати й дізнатись, про що йдеться у тексті, напр. "T. M." [7: 53], "T. A. M." [8: 925], "Пам’яті В. К." [3: 50].

Засоби пунктуації також додають особливих відтінків значення до лексичної частини заголовку. Особливо часто знаки пунктуації вживаються в заголовках американських поетичних текстів, а саме – крапки у значенні розсіяності "ah…" [7: 218], двокрапка як натяк на наступне роз’яснення до лексичної частини заголовку "artists:" [7: 206], тире, пояснююче, що все написане далі у тексті відноситься до лексичної частини заголовку "she came out of the bathroom and said –" [7: 178] або у значенні апозіопезіса "beds, toilets, you and me –" [7: 132], знаку питання у значенні риторичного питання "how come you’re not unlisted?" [7: 152].

Серед знаків ІСС в заголовках українських поетичних текстів вживаються тільки цифри, арабські або латинські, виключно у позначення дат, року або сторіччя, напр. "Коломийський полк у Парижі. 1815" [1: 66], "Ієронім Бош ХХ" [1: 38]. Заголовки американських поетичних текстів ширше та більш вільно використовують знаки ІСС, а саме вони можуть бути використані в якості метафори "$$$$$$" [7: 245], "& sun &" [8: 830], "there are possibly 2 ½ or impossibly 3" [8: 514]. Також в оформленні заголовків американських текстів вживаються арабські цифри у наступних значеннях: телефонного номеру "462-0614" [7: 111], години "12:18 a.m." [7: 148], відсотків (у даному випадку ймовірності) "99 to one" [7: 160], грошової суми "225 pounds" [7: 61] або градусів тепла "103 degrees" [7: 57], що у цифрах уявляються читачем жвавіше.