А. М. Гуцалюк

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: докт. філол. наук, доцент Л. А. Долгополова

Cтруктурно-семантичні особливості аналітичних конструкцій haben + Infiniv, haben + zu + Infinitiv

У науці про мову питанню синтаксичних змін завжди надавали важливого значення. Теоретичні та емпіричні надбання лінгвістики XIX століття у розробці історичного синтаксису германських мов заклали фундамент тих концепцій, які плідно функціонували у мовознавстві впродовж минулого століття [2]. У різних лінгвістичних студіях мову розглядають у синхронічній та діахронічній перспективі. Ці два підходи існують паралельно, і ми не можемо розглядати сучасну мову як сталу у часі, з чітко зафіксованими правилами, при цьому не приділяючи уваги походженню сучасних явищ, тому що будь-яка сучасна мова вміщує в собі досвід багатьох століть [1:164].

Питання, які стосуються синтаксичного аспекту речення, зокрема інфінітивних речень, є об’єктом пильного інтересу сучасних лінгвістів. Характерним є також брак розвідок, в яких би детально вивчалися функціональні ознаки інфінітивних конструкцій. Актуальність нашого дослідження визначається необхідністю вивчення інфінітивних конструкцій у діахронії й синхронії, що сприятиме подальшій розробці проблем і спрямованості сучасних лінгвістичних студій на виявлення функціональних особливостей інфінітивних конструкцій. Основним завданням є дослідження структурно-семантичних особливостей аналітичних інфінітивних конструкцій з дієсловом haben.

Конструкція haben + zu + Infinitiv належить до інфінітивних аналітичних конструкцій з модальним або модально-темпоральним значенням. І саме у модальних і модально-темпоральних конструкціях фіксуються структурні розбіжності, що стосуються частки zu, яка виступає обов’язковим елементом інфінітивної конструкцій з haben. Деякі лінгвісти, зокрема, К. Вельке, вважає haben + Infinitiv з часткою zu і без неї варіантами однієї і тієї ж конструкції [4:101]. Однак, розглядаючи дані конструкції навіть з формальної точки зору, можна відзначити певні розбіжності й вважати таку точку зору дискусійною. Зокрема, для сполуки haben + Infinitiv без zu є обов'язковою наявність прямого додатка, тоді як для аналогічної конструкції з zu такий додаток є факультативним. Наприклад:

Ich habe hier ein Heft liegen [10].

Що стосується розвитку конструкції haben + Infinitiv, то він відбувався одночасно у двох напрямках: з одного боку, розширювалося коло дієслів, з якими поєднується haben, а з іншого боку, змінювалося значення самого дієслова haben. Як результат маємо наявність в сучасній німецькій мові трьох нових комбінацій:

а) haben в значенні, близькому до besitzen у сполученні з інфінітивом дієслів, відмінних за семантикою від liegen і stehen:

Zwar hatte er viele einzelne Fakten vorliegen, aber sie passten nicht recht zusammen, es ergab sich kein Bild [5].

б) haben в іншому значенні ніж besitzen у поєднанні з інфінітивом дієслів, що є синонімічними до liegen і stehen:

Der Vater trдgt einen gefьllten Sack. Er hat ihn ьber Schultern und Nacken liegen [7].

в) haben в іншому значенні, ніж besitzen у сполученні з інфінітивом інших дієслів, відмінних за семантикою від liegen і stehen:

Glдnzend ging der direkte Verkauf. Heilberg hatte drei lange Leute durch die Stadt laufen, sie verkauften die Bilder an gewisse Mдdchen [6].

Аналізуючи наведені приклади, можна зробити висновок стосовно структурних особливостей даної конструкції, ‒ певної системи в розвитку дієслів, з якими поєднується haben, не спостерігається. Однак, пізніше поряд з неперехідними дієсловами в складі конструкції з'являються також і перехідні дієслова. Поповнення відбувається також за рахунок більш абстрактних дієслів (vorliegen) і дієслів руху (laufen). Єдине, що об’єднує всі ці дієслова з семантичної точки зору, – є значення тривалості, властиве й дієсловам liegen та stehen.

Що стосується семантики, то в більшості випадків конструкція haben + zu + Infinitiv має модальне значення і виражає необхідність, примушення, закон; при цьому висловлювання набуває чіткого, більш переконливого значення:

Der Sportler hat in 15 Sekunden 100 Meter zu laufen [11].

У деяких випадках ця конструкція вживається для вираження можливості:

Als Schuldirektor hatte er es von den Schьlern zu erwarten [9].

Окрім цього конструкція зустрічається в деяких сталих виразах:

Der Meister fragte den Arbeiter: Hast du nichts zu tun [8]?

Таким чином, характерною особливістю інфінітивної конструкції haben + Infinitiv є поєднання дієслова haben з дієсловами на позначення тривалості. Що стосується конструкції haben + zu + Infinitiv, то вона має необмежений зв’язок з інфінітивами, виражає необхідність і приймає модальність.

Перспективи дослідження полягають у подальшому вивченні специфіки й функціонування інфінітивної конструкції з haben.