Стратегії маніпулювання в англомовному казковому дискурсі (на матеріалі казок о.Уайльда)

Різноманіття комунікативних форм маніпулювання та багаточисельні мовні маніфестації маніпулятивної стратегії роблять маніпуляцію однією зі складних й актуальних проблем у наукових галузях. Феномен маніпуляції пов'язаний із загальною проблемою – оптимізація мовленнєвого впливу. Феномен маніпуляції як тип мовленнєвого впливу в художньому дискурсі варто розглядати у світлі когнітивної діяльності.

Мета наукової розвідки – проаналізувати феномен маніпуляції у казковому дискурсі як одному з різновидів художнього дискурсу; виокремити маніпулятивні стратегії та тактики, що їх зреалізовують.

Психологи схильні вважати маніпулювання «безпосереднім механізмом впливу на підсвідомість» [1: 53]. Мовленнєве маніпулювання у казковому дискурсі розглядають як вербально виражений вид психологічного впливу одного героя казки на іншого, у результаті чого у об’єкта маніпулювання виникає бажання або намір, що не являється його власним і призводить до отримання суб’єктом маніпулювання певної вигоди [3: 9].

У сучасній лінгвістиці закріпилося розуміння комунікації як мовленнєвої реалізації інтенцій її учасників. Інтенціональна спрямованість дискурсу знаходиться у центрі уваги когнітивістики. Утілені вербально, інтенції зреалізовуються завдяки певним стратегіям і тактикам дискурсу. Науковці зауважують, що в основі стратегій лежать комунікативні інтенції – «глобальні наміри» [4]. У працях учених знаходимо твердження, що стратегія – це «реалізація думки й інтенції мовця, яка виявляється в тексті» [2: 84].

У руслі когнітивного підходу стратегію розуміють як «комплекс мовленнєвих дій, націлених на досягнення комунікативних цілей», які «залучають до себе планування процесу мовленнєвої комунікації в залежності від конкретних умов спілкування й особистостей комунікантів, а також реалізацію цього плану» [6: 54], тобто стратегія – це комплекс мовленнєвих дій, що спрямовані на досягнення цілей.

Серед стратегій маніпулятивного впливу виокремлюють стратегію на підвищення; стратегію на пониження; стратегію театральності [7]. Так, у текстах казок О. Уайльда знаходимо приклад репрезентації стратегії театральності, що зреалізовується за допомогою тактики розмежування: «my love will dance to the sounds of the harp and the violin. She will dance so lighty… But with me she will not dance, for I have no red rose to give her» [9: 40]; тактики прогнозування: «many people would think me extremely foolish for parting with it» [9: 59]; тактики обіцянки: «I will give you my wheelbarrow» [9: 60]; тактики попередження: «I must be getting better» [9: 32]. Згідно іншої точки зору маніпуляція здійснюється шляхом використання комунікантом відповідних стратегій та тактик, до яких відносять: стратегію ухиляння від істини; стратегію викривлення інформації; стратегію імунізації; стратегію групової ідентифікації; стратегію модифікації іллокутивної сили висловлювань [5: 7 – 11]. Так, у текстах казок О. Уайльда знаходимо приклади репрезентації запропонованих науковцем стратегій маніпулювання. Наведемо приклад стратегії викривлення інформації, що зреалізовується за допомогою тактики гіперболізації: «In a bed in the corner of the room her little boy is lying ill. He has a fever, and is asking for oranges. His mother has nothing to give him but river water» [9: 30]. Прикладом стратегії модифікації іллокутивної сили висловлювань слугують вирази, що обмежують відповідальність автора за істинність висловлювання або підсилюють його іллокутивну силу: «I don’t think» [9: 31], «I really don’t know» [9: 39].

У результаті проведеного дослідження доходимо висновку, що маніпулювання у казковому дискурсі розглядають як вид психологічного впливу, що виражений вербально та, що здійснюється одним казковим персонажем на іншого. У текстах англомовних казок репрезентовано стратегії маніпулювання, що зреалізовуються різноманітними тактиками.