Особливості функціонування сепаративних метатекстів у романі ф. С. Фіцджеральда“Ніч лагідна”

Комунікація є важливим чинником існування суспільства, що забезпечує спілкування між людьми та іншими соціальними суб’єктами. “Метакомунікація” – це “комунікація про комунікацію”, отримання інформації не на змістовному рівні, а на рівні формування “особистого сприйняття співрозмовника”. Функція метакомунікації – розвиток чи заперечення інваріантних особливостей оригіналу (прототексту) у вториному, похідному тексті, “метатексті”. Багато текстів є “двотекстами”, тому що складаються з власне тексту та метатексту, за допомогою якого мовець коментує будь-який аспект тексту [1]. В.А. Шаймієв, виділяє і досліджує метатекст двох типів: (1) інтраметатекст, що представляє собою метатекстові оператори, вплетені в тканину основного тексту, тобто частини висловлювання різного типу, в яких експліковані прагматичні мовні смисли: вставні слова, словосполучення та предикативні частини складних речень і цілі речення, іноді окремі абзаци; (2) сепаративний метатекст – це композиційно дистанційоване від основного тексту утворення [2].

Об’єктом нашої статті є сепаративні тексти, включені до двох видань роману “Ніч лагідна” Ф. С. Фіцджеральда. Перше видання було надруковане московським видавництвом “Радуга” в 1983 році, а друге – лондонським “Pengiun Group“ в 1997. Обидва видання містять епіграф та передмову.

Епіграф – напис, який розташовується автором перед текстом твору або його частиною. Епіграф передає основну ідею, настрій або колізію твору, задає тон. Епіграф для аналізованого роману був взятий з поеми “Ода до солов’я” відомого англійського поета Джона Кітса:

Already with thee! Tender is the night…

…But here there is no light,

Save what from heaven is with the breezes blown

Through verdurous glooms and winding mossy ways [3: 30].

У згаданому вірші протиставляється неземне кохання, яке оспівується в пісні міфологічної німфи Дріади, земному життю, в тому числі і коханню, яке може пережити людина. Життя земне – прекрасне, але не безхмарне: воно, як прекрасний сад, охоплений темрявою. В житті існують щасливі моменти, не зважаючи на болючість шипів … Це є основною ідеєю роману.

Передмова – вступна стаття до якогось твору, збірки, багатотомного видання творів тощо, яка містить попередні пояснення, зауваження до цього твору. В передмові від англійських видавців до роману Ф. С. Фіцджеральда “Ніч лагідна” стисло висвітлюється біографія автора, творчий шлях та короткі описи найвідоміших романів [5: 1]. Книга московського видавництва включає передмову, написану дослідником творчості Ф. С. Фіцджеральда Н.Анастасьєвим. Він більше уваги приділяє творам письменника, підводить читача до розуміння особливостей роману, розкриває внутрішній світ Ф.С.Фіцджеральда, його ставлення до сучасників і показує вплив Ернеста Хемінгуея на його творчість [3: 7]. Ця передмова є більшою за обсягом, так як російське видання призначалось для російськомовного читача, який в меншій мірі володів лінгвокультурологічною інформацією аналізованого роману.

У романі, опублікованому видавництвом “Радуга” є й інші типи сепаративних текстів: авторська присвята та коментарі.

Авторська присвята свідчить про те, що митець прагне висловити свою повагу, вдячність, прихильність тій особі, якій присвячує свій твір. Присвята важлива ще й тим, що допомагає глибше зрозуміти творчі стимули поета та реалії його життя, а також його світогляд, симпатії, антипатії тощо. В російському виданні міститься присвята автора Джеральду та Сарі Мерфі: “To Gerald and Sara many fetes” [4: 30]. Ці люди були друзями Ф.С.Фіцджеральда, з якими він жив на острові Антиб в 1925 році [3: 341]. В англомовному виданні присвята відсутня, так як вона була виключена автором в пізнішому варіанті роману, який був тричі змінений Ф. С. Фіцджеральдом. Кожного разу автор змінював порядок глав у творі та хронологію подій. Останній варіант був надрукований посмертно його другом і відомим критиком Малкольмом Каулі, який зберіг всі зміни, що залишив автор [4]. На форзаці книги є примітка: “Complete and unabridged”, яка доводить, що це є останній варіант роману [5].

Коментар – пояснення до тексту, тлумачення твору. Коментарі для аналізованого роману були написані В.М.Толмачевим, професором МДУ ім. Ломоносова. Вони є великими за обсягом та винесені в кінець твору. Тут містяться відомості про 542 культурологічні факти, які можуть бути незрозумілими для іноземного читача. Потребують розгорнутих коментарів реалії, пояснення англомовних слів та виразів, незрозумілих для російськомовного читача, географічні та біографічні дані, стилістично навантажені лексичні одиниці: іноземні слова та вирази, варваризми, професіоналізми, та розмовна лексика.

Отже, сепаративні метатексти характеризуються не тільки особливими композиційними формами, а й виконують важливу комунікативну функцію, так як націлені, насамперед, на адекватне сприйняття основного тексту читачем, тобто вони пов'язані не з розгортанням основного тексту, а з його поясненням.