Стилістичні функції та прийоми перекладу алюзій і діалектних слів у романі та фільмі “Жінка французького лейтенанта”

Творчість Джона Фаулза (1926-2006) є одним із найяскравіших явищ сучасної літератури. Літературний доробок Фаулза – це цілий світ, у якому найвигадливішим чином поєднуються прийоми інтертекстуальності, наскрізної метафоричності, ігрового діалогу, орієнтації на історико-культурний матеріал. Завдяки синтезу новаторських і традиційних прийомів письменник розширює формальні межі роману, надаючи творам стилістичної й жанрової своєрідності. Такі романи як "The Collector", "The Ebony Tower" вирізняються багатоголоссям художнього сюжету. Складний метафоричний контекст тісно переплітається з інтертекстуальними елементами. Мета нашої роботи: визначення типу і способів перекладу алюзій та діалектних слів.

Роман "The French Lieutenant’s Woman" є продовженням літературного експерименту Фаулза. Як і решті романів письменника йому властива витонченість форми й змісту. Серед основних особливостей тексту роману: широке використання алюзій; наявність діалектних слів; використання архаїзмів. Наскрізна алюзивність тексту роману виступає засобом вираження авторської інтенції. Усі алюзії можна поділити на 4 групи:

1) Літературні. В романі широко використовуються посилання на твори митців різних епохи, особливо вікторіанської (Дж. Остін, Ч. Діккенса, У. Теккерея, Т. Гарді та ін.): "An orthodox Victorian would … have mistrusted that imperceptible hint of a Becky Sharp"[3:29]

2) Міфологічні й біблійні. Використовуючи грецьку міфологію, Фаулз порівнює головну героїню Сару із Каліпсо: "There were no Doric temples … but here was a Calypso".[3:140] Іронічність образу «бездоганної» місіс Поултні підкреслюється посиланням на сюжет Старого Заповіту:"…Ware Commons had appeared to evoke Sodom and Gomorrah in Mrs. Poultney’s face."[3:89]

3) Мистецькі: "as full of subtle curves and volumes as a Henry Moore or a Michelangelo". [ 3:7]

4) Алюзії – анахронізми. У тексті вікторіанського роману Фаулз посилається на факти та події, які можуть бути відомими лише людині середини ХХ століття. Такий прийом уможливлює критичне сприйняття роману: "A gentleman performed a quiet Anschluss".[3:69]

Відомі прийоми перекладу алюзій включають: а) експліцитні алюзії – знаходження існуючого українського еквіваленту перекладу; б) імпліцитні алюзії – транскодування з поясненням або без пояснення.

1. Літературні алюзії: "There was a antediluvian tradition that on Midsummer’s Night (much older than Shakespeare) young people.."[4;89] Російська перекладачка М. Беккер пропонує наступний варіант перекладу: "С незапамятных времен…повелось, что в ночь на Иванова дня молодежь.."[2:90] Це нівелює алюзію на відому Шекспірівську комедію. Доцільніше було б перекласти, використавши існуючий еквівалент перекладу п’єси: " Так справіку вже повелося (ще задовго до Шекспіра), що напередодні Літньої ночі молодь…"

2. Міфологічні алюзії: "Other passengers looked in from time to time, and were rebuffed by that Gorgon stare…" [3:403] "Інші пасажири час від часу зазирали в купе, проте завваживши погляд Медузи Горгони, відступали…" Отже, при перекладі використано існуючий український еквівалент.

3. Мистецькі алюзії: "I cannot imagine what Bosch-like picture…Mrs. Poulteney had built up.."[3:89] Ім’я відомого нідерландського художника при перекладі передається транскодуванням: "Навіть не уявляю, які картини у стилі Босха… вималювувала собі місіс Поултні.."

4. Алюзії – анахронізми: "There would have been a place in the Gestapo for the lady."[3:23]Моторошна реалія ХХ століття при перекладі транс кодується: "Для цієї добродійки обов’язково знайшлося б місце в гестапо."

З поміж більш ніж сотні різноманітних алюзій, що знаходимо на сторінках роману, у кіноверсії режисера Карела Рейша їхня кількість зводиться до мінімуму. Вочевидь творці фільму вирішили спростити сприйняття заплутаних фаулзівських підтекстів, зосередивши свою увагу на історії кохання. Так, у фільмі знаходимо: " No gentleman…. can be seen with the scarlet woman of Lyme." У російському перекладі кінострічки цю біблійну алюзію проігноровано. Перекладачі обмежились: "…не покажется со мной." Варто було б перекласти так: " Джентльмена … не повинні бачити з вавилонською блудницею Лайма.", використавши існуючий варіант перекладу відомої алюзії. Дві наступні алюзії: "Even a disciple of Darwin such as…" й "Hartmann has something very interesting to say…" у перекладі фільму збережено й передано шляхом транскодування.

Неабиякий інтерес становлять діалектні слова та прийоми їхнього перекладу. Діалектизми в романі слугують для відтворення широкої картини соціального життя вікторіанської Англії і є засобами авторської іронії. В процесі перекладу основною проблемою є знаходження українського еквіваленту. Так, для перекладу фонетичних й лексичних особливостей діалекту кокні пропонуються варіанти подільського діалекту: "’Tis the way ‘e speaks,miss" – "Оце він так чудно балакає, міс"; "Doan know,miss. I didn’t ask ‘un." – "Не відаю, міс. Я сі не питала"[3;70]; "And she been’t no lady. She be the French Loot’n’nt’s Hoer" – "Ніяка гона ни леді. Хльорка лійтінантска, от хто." [3:84]

Труднощі передачі діалектизмів й алюзій засобами іншої мови становлять перекладацький інтерес.