Лінгвокогнітивний аспект позначення помешкання в сучасній англійській мові

Злам тисячоліть у лінгвістиці ознаменувався черговою зміною моди на ракурс мовних явищ, появою і реалізацією в лінгвістичних дослідженнях іншого "стилю мислення". Відбувся поворот до розгляду мовних явищ під антропоцентричним кутом зору, тобто визначилася настанова досліджувати мову в нерозривному зв’язку з мисленням, свідомістю, пізнанням, культурою, світоглядом як окремого індивідуума, так і мовного колективу, до якого він належить. У центрі лінгвістичної уваги опинився детермінований певною культурою користувач мовою – суб’єкт, що пізнає світ, мислить, оцінює, відчуває.

На зміну системно-структурній парадигмі (структуралізму), де мова інтерпретувалася як своєрідна суворо організована система, у якій кожне явище має свою цінність залежно від місця в цій системі і де було проведено чіткі межі між мовною синхронією і діахронією, мовою і мовленням, звуком і фонемою, морфом і морфемою, словом і лексемою, значенням і смислом, висловленням і реченням тощо, прийшла когнітивна лінгвістика, котра розглядає мову не як «систему в самій собі і для самої себе», а у зв’язку з людиною, без якої виникнення й функціонування цієї системи було б неможливим [1: 33].

Когнітивна лінгвістика – це новий лінгвістичний напрям, у центрі уваги якого знаходиться мова як когнітивний механізм, задіяний у репрезентації (кодуванні) та передачі інформації. Когнітивна лінгвістика відкриває широкі перспективи бачення мови в усіх її різноманітних зв’язках з людиною, з її інтелектом і розумом, з усіма мисленнєвими й пізнавальними процесами, нею здійснюваними, і, нарешті, з тими механізмами та структурами, які лежать у їх основі [4].

Когнітивна лінгвістика ввела в науковий обіг таку категорію, як концепт – одиницю, на основі якої людина створює своє уявлення про світ, одиницю, яка об’єднується в системи, що характеризуються певними властивостями.

З погляду когнітивної науки концепт – це оперативна змістова одиниця пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи, всієї картини світу, що відображена в людській психіці [3: 90].

Культурний концепт у мовній свідомості репрезентований як багатовимірна сітка значень, які виражаються лексичними, фразеологічними одиницями, текстами, правилами етикету, а також мовленнєво-поведінковими тактиками, що відображають повторювані фрагменти соціального життя [2: 137].

Проведений концептуальний аналіз одиниць свідчить, що лексико-когнітивну структуру концепту ПОМЕШКАННЯ творять не лише прямі номінативні значення, а й оцінні, емоційні, конотативні значення, відображені в словникових дефініціях й асоціаціях.

Арсенал мовних одиниць, залучених до репрезентації концепту ПОМЕШКАННЯ у проаналізованому художньому творі, виявився досить розгалуженим. Ономасіологічна основа досліджуваного концепту розгортається навколо чотирьох ключових значеннєвих сфер: 1) оселя; 2) дім, будинок для родини; 3) рідна країна, батьківщина; 4) сусідство, околиця.

Вихідним у контексті представленого художнього матеріалу є визначення концепту ПОМЕШКАННЯ як місця проживання, що актуалізовано лексемами house (59), building (51), flat (30), estate (9), seat (9), cabin (4), castle (3), farm (3), cave (2), lodging (2), chamber (2), shelter (1).

Будь – який концепт зберігає у собі певну інформацію, що є втіленою в ряді ознак даного предмета. Водночас різноманітність номінативних значень концепту ПОМЕШКАННЯ зводиться до описання притулку й захисту для родини та героїв твору. Семантична паралель концепту ПОМЕШКАННЯ найчастіше проходить з житловим простором як для родини, так і для окремих персонажів твору. Для вербалізації ознак концепту залучалися лексичні одиниці house, home, cottage, chamber та ін.

He has homes in London, New York, California, the south of France, the west of Scotland, the north of anywhere with a swimming pool [5: 317].

Питання вираження культурних концептів за допомогою мовних одиниць становить великий інтерес для сучасних дослідників, бо вони мають відношення до самих основ життя людства, його духовних і матеріальних цінностей. Перспективним є подальше дослідження концептів та виявлення ознак концептів, що є актуальними для сучасної мовної картини світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

1. Голубовська І. О. Антропологізм у мовознавстві та викладанні іноземних мов // Лінгвістика ХХI століття: нові дослідження та перспективи. / Редкол.: В. В. Акуленко (голов. ред.) та ін. – К.: Логос, 2006. – № 1. – 2006. – С. 33-39

2. Карасик В.И. Языковой круг. – М.: Гнозис, 2004. – 390 с.

3. Кубрякова Е. С. Концепт / Е. С. Кубрякова // Краткий словарь когнитивных терминов. – М.: Изд-во Моск. ун-та,1997. – С. 90-93

4. Таценко Н. В. Теоретичні засади антропоцентризму мовних інновацій / Н. В. Таценко // Вісник Житомирського державного університету. – Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2006. – Випуск 28. – С. 208-212

5. Hugh Laurie. The Gun Seller. – Arrow Books, 2004. – 311.