Особливості використання журналістської лексики в романі Артура Хейлі "Evening News"

Артур Хейлі – канадський прозаїк британського походження, який створив ряд бестселерів в жанрі виробничого роману. У кожному з його романів зустрічаються різні фінансові чи технічні подробиці, у доповненні до драматичних відносин між героями, доступною мовою викладена інформація про те, як працює той чи інший пристрій або система і як вони впливають на суспільство і його індивідуумів. У романах докладно показаний генезис будь-якої системи, її розвиток, неминучі проблеми, що призводять зрештою до кризи, яка щасливо завершується до кінця роману. Його книги були дуже популярні у читачів і незмінно ставали бестселерами. Хейлі проводив близько року працюючи над сюжетом, близько шести місяців робив нотатки і чернетки і як результат, близько півтора року писав власне книгу. Така наполеглива робота – збір інформації про партизанську війну в перуанських джунглях у віці 67 років для "Evening News" (1990), або прочитання 27 книг про готельний бізнес для "Hotel" – додає його творам видимий читачам реалізм, хоча деякі критики вважають це прикриттям слабкого літературного таланту. Багато книг Артура Хейлі ставали бестселерами № 1 у списку Нью-Йорк Таймс. У світі було продано більше 170 мільйонів екземплярів 40 мовами [1].

У безперервному полюванні за сенсаціями журналісти нерідко самі стають жертвами злочинних посягань [2]. Таке сталось і з ведучим, який читав огляд вечірніх новин телекомпанії Сі-бі-ей Кроуфортом Слоуном. Викрадення терористами його батька, дружини і сина, звірячі катування, яким піддаються невинні люди, спроба вирвати їх із лап жорстоких гангстерів і становлять сюжетну лінію твору. В романі, який ми аналізуємо, автор використав дуже багато термінів саме журналістського спрямування. Саме ці терміни в його романі займають особливе місце в художній літературі. Мета нашої роботи – визначити типи та функції журналістської лексики у романі.

Проаналізувавши використання журналістської лексики, ми розробили таку класифікацію: терміни в авторській оповіді і діалогічне професійне мовлення журналістів. У романі Хейлі в авторській оповіді більшість становлять спеціальні терміни. Загальні журналістські терміни складають 30%. Наприклад, Minh held the captain's grief-stricken face in closeup. Всі загальні терміни ми можемо поділити за тематикою:

а) назва будівлі, офісів: newsroom;

б) назва машин, обладнання: satellite;

в) назви посад, професій: director;

г) діяльність людини: in shorthand;

д) назви видів телепрограм: network’s first feed.

Спеціальні терміни ми також можемо поділити за будовою і за тематикою. Спеціальні терміни складають 37%. За тематикою спеціальні терміни ми також можемо поділити на:

а) назви будівель, офісів: broadcast studio;

б) назви обладнання: teleprompter;

в) діяльність людини: kill Saudi Arabia;

г) назва видів телепрограм: hot story;

д) назви посад, професій: producer.

Терміни, використані у діалогічному мовленні журналістів складають 33%. В свою чергу ми можемо поділити мову журналістів на:

а) терміни: footage- відзнятий матеріал;

б)емоційно-забарвлена лексика: " Slap it together fast!" – «Хутко, склей це докупи!»

Ми визначили основні відмінності авторської оповіді від діалогічного професійного мовлення журналістів. В авторській оповіді використовується спеціальна лексика, але вона не передає тієї емоційності в романі. Можна сказати, вона використовується "сухо", без особливих емоцій. Діалогічне мовлення журналістів надає забарвленості лексиці, цікавості сюжетній лінії.

У діалогічному мовленні журналістів переважає розмовна мова емоційно забарвлена лексика. Наприклад, Every night that tiny news hole has only tooth pickings of all that's happened in the world. Подумаєш, кожен вечір видавати крихітну купку новин про події у світі.

Отже, значну долю діалогічного мовлення складає розмовна мова журналістів при виконанні тої чи іншої роботи. Спеціальної лексики у ній мало. Більше професіональної розмовної мови, присутні вульгаризми, сленг.

Ми можемо сказати, що використання цих термінів – родзинка цього роману. Автор викликає інтерес до цієї професії, цікаво подає всі терміни, а також описує всю складність цієї професії і дозволяє розширити своє розуміння цієї сфери, розкриваючи всю таємницю роботи журналістів. Дослідження журналістської лексики у художніх текстах є важливим і перспективним з огляду на те, що ця сфера лексики недостатньо досліджена з точки зору стилістики та перекладу, а також широким проникненням цієї лексики у повсякденне життя мільйонів людей та інтересом громадськості до особливостей роботи ЗМІ, до журналістських розслідувань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

1. Артур Хейлі. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki

2. Артур Хейли "Вечерние новости". – Режим доступу: http://lib.rus.ec/b/22568

V. M. Lysenko

V. N. Karazin Kharkiv National University

Supervisor: M. V. Ryabykh, associate professor, PhD holder in methodology of teaching foreign languages

Affective Factors And Second Language Acquisition

There are numerous approaches and theories of second language acquisition and teaching which have a huge impact on learning process. Generally, various theories provide information about how people acquire their language and give an insight into the problem of successful language learning.

The investigation we have conducted has led us to a conclusion that there are three main theories that can be individuated: the Creative Construction Theory, Communicative Language Teaching and the Cognitive Approach. In this paper we are planning to delineate the Creative Construction Theory. This theory is based on the assumption that language acquisition is innately determined and that we are born with a certain system of language that we can call on later. Some linguists and methodologists support this theory and claim that each human being possesses a set of innate properties of a language which is responsible for the child’s mastery of the native language in such a short time [2]. According to this approach, this mechanism, which is often referred to as the ‘language acquisition device’ (LAD), governs all human languages, and determines what possible form a human language may take. Some linguists, Stephen Krashen in particular [4], distinguish between acquisition and learning. Acquisition is viewed as a subconscious process which leads to fluency. Learning, on the other hand, is a conscious process which shows itself in terms of learning rules and structures. Furthermore, Krashen claims that there are three internal processors that operate when students learn or acquire a second language: the subconscious ‘filter’, the ‘organizer’ and the conscious ‘monitor’. The ‘organizer’ determines the organisation of the learner’s language system. The ‘filter’ is responsible for the extent to which the learner’s acquisition is influenced by social circumstances such as motivation and other affective factors which normally include anger or anxiety. The ‘monitor’ is responsible for conscious learning. The learners correct mistakes in their speech according to their age and self-consciousness [4]. Our research is primarily based on Krashen’s Input Hypothesis. This hypothesis includes five interrelated hypotheses that are listed below: 1. The Acquisition-Learning Hypothesis claims that there is a difference between acquisition and learning. Acquisition is ‘a subconscious and intuitive process of constructing the system of a language, not unlike the process used by a child to ‘pick up’ a language’. Learning is a conscious process in which ‘learners attend to form, figure out rules, and are generally aware of their own process’ [2]. 2. The Monitor Hypothesis has nothing to do with acquisition but with learning. The learned system acts only as an editor or ‘monitor’, making minor changes and polishing what the acquired system has produced. According to Krashen, three conditions are necessary for monitor use: 1) sufficient time, 2) focus on form, 3) knowing the rules [8: 27]. 3. The Natural Order Hypothesis states that we acquire the rules of a language in a certain order that is predictable [8: 27]. However, this does not mean that every acquirer will acquire grammatical structures in exactly the same order. It states that certain structures tend to be acquired early and others to be acquired late [7: 28]. 4. The Input Hypothesis poses that it is important for the acquirer to understand language that is a bit beyond his or her current level of competence. This means, if a learner is on a level I the input he gets should be I + 1 [2]. 5. The Affective Filter Hypothesis states that it is easier for a learner to acquire a language when he/she is not tense, angry, anxious, or bored. According to some researchers [7; 5], performers with optimal attitudes (affective factors) have a lower affective filter. A low filter means that the performer is more open to the input language. According to the affective filter hypothesis, there are three attitudinal or affective (emotional) factors that contribute to the presence of either a high or low filter. These factors are: motivation, self-confidence and anxiety. Motivation is defined as the learners’ orientation with regard to the goal of learning a second language [3]. According to the Gardner’s socio-educational model [6], motivation is divided into two basic types: integrative and instrumental. Integrative motivation, defined as the desire to be like valued members of the community who speak the second language, is predicted to relate to proficiency in terms of the two functions. The presence of integrative motivation should encourage the acquirer to interact with speakers of a second language (L2) out of sheer interest, and thereby obtain intake. Instrumental motivation, defined as the desire to achieve proficiency in a language for utilitarian, or practical reasons, may also relate to proficiency. Its presence will encourage performers to interact with L2 speakers in order to achieve certain goals. The authors mentioned about argue that while the presence of integrative motivation predicts a low affective filter, the presence of instrumental motivation predicts a higher one. With instrumental motivation, language acquisition may cease as soon as enough is acquired to get the job done. Also, instrumentally motivated performers may acquire just those aspects of the target language that are necessary. But the recent research conducted in Ukraine has shown that instrumentally motivated students have the highest index of second language acquisition, while students with instrumental-integrative motivation have a lower one and integrative motivated students have the lowest one [1]. Personality factors are interrelated with motivational ones. Briefly, it is hypothesized that the self-confident or secure person will be more able to encourage intake and will also have a lower filter. The less self-confident person may understand the input but not acquire [8]. And the most controversial factor is anxiety. According to Dr. Stephen Krashen, anxiety among second-language learners creates an ‘affective filter’. This prevents them from acquiring comprehensible linguistic input, an essential component of the second-language acquisition process. Consequently, the level of anxiety and frustration compounds as learners fail to make satisfactory progress. But our recent survey in V.N. Karazin National University has shown that anxiety improves the quality of second language acquisition and leads to a progress in learning process. Most of the interrogated students would rather study in the atmosphere of a certain level of anxiety in order to have a progress in second language acquisition but it is only possible under the condition that students don’t increase their anxiety themselves by not getting ready for classes properly. When a person feels that he/she has done everything possible to acquire a certain material, he/she begins to analyze this information more consciously having a level of anxiety which is essential for the following learning process, and is the background of interest to the subject of learning. We also predict that such a method is effective in case students feel the authority of the monitor (teacher) and trust him/her completely observing a high level of his/her competence. Because it is a foreign language classroom that is the only one place where students can have an opportunity to practice and use their language so that they will improve their skills. That’s why an optimal level of anxiety and instrumental motivation are the most effective factors of acquiring a foreign language in the non-foreign language environment. Such an approach to the learning process is not only typical for Ukraine, but also for the countries where English is not a means of communication.