Антонімічна атракція полісемантів (на матеріалі англійської юридичної термінології)

Антонімія, як вияв лексико-семантичної парадигматики, тісно пов’язана з багатозначністю, й про це констатують багато дослідників (Н. Бобух, Ю. Степанов, В. Іванова, Л. Новіков, S. Jones, M.L. Murphy, D.A. Cruse та ін.). Традиційно контакти по протилежності між багатозначними одиницями можна звести до трьох позицій: а) один полісемант протиставляється іншому у всіх чи деяких значеннях (коефіцієнт антонімічності); б) протиставлення значень в межах одного полісеманта (енантіосемія); в) один полісемант в різних значеннях „притягує” різні антоніми [1: 24-25]. В даній роботі мова йтиметься саме про останню позицію.

У фаховій термінології, де повинна переважати однозначність та системність, ми все ж таки змушені констатувати про наявність багатозначності та варіативності. Велика кількість термінів-полісемантів в термінографії служить влучним доказом. Полісемія не є єдиним пробілом при уніфікації та стандартизації термінології. Антонімія, як систематизатор фахового вокабуляру на основі бінарного принципу сегментації семантичного простору, не завжди може досконало виконувати свої функції. Моноантонімічність, як вимога до терміна не завжди виконується [3], а на противагу їй функціонує поліантонімічність, яка так само як і полісемія, може ускладнювати фахову комунікацію, вносячи туди варіативність. Розглядаючи поліантонімічні одиниці, було помічено, що у них можна простежити закономірний зв’язок з полісемією. Якщо полісемант володіє декількома антонімами, тобто є поліантонімічним, то ці антоніми будуть співвідноситись з певними значеннями цього полісеманта, але не завжди з усіма. Детально розглянемо даний зв’язок на прикладі терміна legitimate:

Рис.1