logo search
МАТЕРІАЛИ ІV Всеукраїнської науково-практичн

Лексема «Аmerican» та її сполучуваність

Зацікавлення мовознавців таким перспективним напрямом сучасного мовознавства як теорія лексичної сполучуваності та відносна безсистемність дослідження стала стимулом для проведення наступного аналізу. Проблемою сполучуваності, зокрема, займалися такі науковці, як Л. А. Булаховський (1952), Л. В. Щерба (1965), И. С. Куликова(1973), М. Д. Степанова (1978), А. М. Мухін (1985), Г. Г. Почепцов (2001), О. І. Федоренко (2004) та ін.

У даній роботі під терміном «сполучуваність» розуміється поєднання за певним синтаксичним зв’язком будь-яких слів, тому як різновид дистрибуції вона охоплює не тільки валентні, а й невалентні зв’язки (узуальні й оказіональні) [3: 267]. Зокрема, під лексичною сполучуваністю у вузькому значенні розуміється здатність слова сполучатись з окремими словами (сполучуваність на рівні одного слова) [1: 193], а в широкому значенні розуміється здатність слова сполучатися з іншими словами в тексті [1: 192]. Тобто сполучуваність слова реалізується в контексті [2: 109].

Метою даної статті є визначення лексичної та функціональної семантики лексеми «Аmerican» у структурі словосполучень в системі мови.

Об’єктом дослідження виступає прикметниково – іменникова лексема «Аmerican».

Предметом даної розвідки виступають дистрибутивні особливості даної лексеми у досліджуваному дискурсі.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що дослідження лексичної сполучуваності слів належить до провідних проблем сучасного мовознавства (Т. В. Грошко, В. В. Жайворонюк, В. В. Михайленко, О. І. Федоренко, та ін.) і зумовлена зростаючою необхідністю комплексного дослідження цієї проблеми.

Матеріалом для нашого дослідження слугували 50 словосполучень екстрагованих з корпусу сучасної британської англійської мови (British National Corpus) та наступні лексикографічні джерела: Collins Essential English Dictionary, Webster’s Online Dictionary, Longman Dictionary of Contemporary English, Oxford English Dictionary та Macmillan Dictionary.

Для дослідження семантичної структури лексеми «Аmerican» був здійснений її дефініційний аналіз на основі словникових статей з п’яти тлумачних словників. Це вказало на ієрархічно впорядковану структуру значення (Див. Таблиця 1.)

Таблиця 1.

Дефініційний аналіз значення лексеми «American»

CEED

MD

LDCE

WOD

OED

A person / someone from the United States of America

+

+

+

+

A citizen of the United States

+

A native or inhabitant of North America or South America

+

An American Indian of North America or South America

+

The English language as spoken in the US

+

Отже, на основі дефіниційного аналізу та на матеріалі словникових статей, можна зробити висновок, що ядерним компонентом семантики лексеми «American» слід вважати наступну дефініцію – A person/someone from the United States of America.

Дистрибутивний аналіз лексеми «American» на матеріалі текстових даних електронного текстового корпусу дав змогу вирізнити такі моделі сполучуваності, представлені у таблиці:

Таблиця 2.

Моделі сполучуваності лексеми «American»

Правостороння сполучуваність

Лівостороння сполучуваність

Adj + N

Det + Adj+ N

Adj2+Adj1+N

Det + Adj2+Adj1+N

Adv(ly) + Adj

V+ Adj

Det+ N

Виявлено, що з 50 опрацьованих прикладів вживання лексеми «American», 48 контекстів реєструє значення прикметникової лексеми «американський», тоді як лише 2 – іменної лексеми «американець».

Структура словосполучення з даною лексемою вирізняє наступні складові:

1. двокомпонентна, наприклад: American law, American values, American company, American publicist, American jobs, an American;

2. трьохкомпонентна, наприклад: the American economy, the American scene, American military forces, the American media, an American scale;

3. чотирьохкомпонентна, наприклад: the American cinema magazine, a major American bank, the American political system;

4. п’ятикомпонентна, наприклад: the radical American Muslim leader.

За результатами проведеного дослідження, можна стверджувати, що зазвичай лексема «American» виконує атрибутивну функцію до іменника. А за своєю структурою, досліджувані словосполучення мають двох, трьох, чотирьох і п’ятикомпоненту структуру.