logo search
МАТЕРІАЛИ ІV Всеукраїнської науково-практичн

Сучасні підходи до вивчення іноземної мови в середніх загальноосвітніх навчальних закладах

Потреба сучасного суспільства у спеціалістах, які вільно володіють іноземними мовами у побуті та професійній діяльності зумовлює необхідність пошуку нових підходів до вирішення проблеми ефективнішого та інтенсивнішого навчання іноземних мов.

Актуальність дослідження даної проблеми зумовлена необхідністю вибору ефективних методів та підходів до оволодіння іноземними мовами в середніх загальноосвітніх навчальних закладах для задоволення вимог сучасного багатокультурного суспільства.

Метою роботи є ознайомлення з новими сучасними підходами до вивчення іноземних мов у школі, доповнення та конкретизація знань з педагогіки та методики для використання студентами філологічних спеціальностей у майбутній професійній діяльності.

Завданням статті є аналіз сучасних підходів до оволодіння іноземними мовами у школі та виокремлення ефективних традиційних методичних напрямів.

Держстандарт загальної середньої освіти України визначає провідним у досягненні цілей, зазначених у цьому документі, комунікативний підхід, як такий, що відповідає меті навчання спілкування і дозволяє змоделювати принципово важливі параметри спілкування: 1) особистісний характер комунікативної діяльності суб’єкта спілкування; 2) взаємини і взаємодія мовленнєвих партнерів; 3) змістова основа процесу спілкування; 4) система мовленнєвих засобів та функціональний характер їх засвоєння і використання; 6) евристичність 3: 86 . Важливу роль для ефективного засвоєння знань з іноземної мови, на думку Е. А. Ісакевича, слід відвести використанню можливостей діалога в контексті комунікативно-орієнтованого навчання, як "интерактивного процесса создания межличностного иноязычного пространства" 2: 11.

На нашу думку, ще одним ефективним підходом у вивченні іноземних мов є проблемне навчання, що базується на використанні проблемних ситуацій. Такий тип навчання дає можливість реалізувати мету сучасної освіти, визначену у Законі України "Про освіту", а саме: "…всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів…", "…збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу та підвищення освітнього рівня народу…" 4: 2.

Перехід багатьох країн Європи до інформаційного типу суспільства ставить перед учнями українських шкіл завдання здобуття навичок роботи з великим об’ємом інформації різного виду. Цього можна досягти використовуючи мультимедійне навчання, націлене на навчання учнів працювати з усіма видами інформації, формування уміння засвоювати, поповнювати та оцінювати її. До основних дидактичних властивостей мультимедіа відносять такі: 1) інтегрований підхід; 2) інтерактивна взаємодія з учнем; 3) максимальна індивідуалізація та адаптація процесу навчання; 4) маніпулювання об’єктами мультимедіа; 5) ілюстрація та демонстрація явищ, які неможливо спостерігати в реальному часі; 6) можливість проводити віртуальні практичні роботи 1: 11.

Важливим етапом засвоєння іноземної мови є формування іншомовної фонетичної компетенції, яке, як зазначає науковець В. Пащук, відбувається на початковому етапі навчання. Використання звукозапису віршованих творів, пісень, мікроситуацій, оповідань, зарисовок сприяє ефективному та швидкому запам’ятовуванню, удосконаленню вимови, створює мотивацію учнів.

Таким чином, ми вважаємо, що окрім традиційних підходів у навчанні іноземних мов у школах доцільно вводити сучасні підходи, які можуть забезпечити інтенсивніші шляхи вивчення іноземних мов, а саме проблемне, мультимедійне та комунікативне навчання. Ці підходи передбачають індивідуальний характер навчання, якісне засвоєння учнями знань з іноземних мов, інтеграцію всіх видів інформації та вміння працювати з нею тощо.

Окреслені вище сучасні методичні напрями дають можливість підвищити пізнавальні інтереси учнів до вивчення іноземних мов. До їхніх основних переваг ми відносимо: можливість розвитку критичного мислення учнів; здобуття ними навичок адекватного аналізу та самоаналізу; можливість виховати активну та творчу особистість модернізованого суспільства; створення атмосфери інтерактивної взаємодопомоги, що в свою чергу стимулює навчальну діяльність учнів; формування стійкої мотивації у навчанні; активне навчання (учень-суб’єкт).

На нашу думку, знання сучасних підходів до навчання активізують творчі здібності молодих педагогічних спеціалістів і дають поштовх до їхньої подальшої наукової діяльності.