Взаємодія вербального та невербального спілкування у романі у. С. Моема «Театр»

Людське існування складно уявити без щоденної комунікації, адже комунікація – це технічний процес обміну інформацією між двома і більше індивідами (або групами) [4: 23].

Комунікація поділяєтесь на вербальну та невербальну, тобто здійснюється з використанням слів та за допомогою міміки, жестів, пози, інтонації тощо. У сучасних умовах провідним є мовне спілкування або вербальна комунікація, що реалізується за допомогою мовлення [3]. Живе розмовне мовлення не можна розглядати ізольовано від емоцій, індивідуальних особливостей мовця, ситуації спілкування. Те, як проявляються емоції, жести партнера, важливо для процесу спілкування, адже невербальна комунікація відбувається, як правило, неусвідомлено, мимовільно [1]. При взаємодії людей 60-80% комунікації здійснюється за рахунок невербальних зacoбів, а тільки 20-40% – за рахунок вербальних [2: 198].

Об’єктом статті є аналіз кореляції мовних та немовних засобів спілкування у тексті роману У. С. Моема «Театр».

Як правило, у процесі спілкування невербальні засоби поєднуються з вербальними. Їх взаємодія є конче важливою для співрозмовників у плані здійснення їx комунікативної діяльності та досягнення мети. Інтерпретувати ці сигнали потрібно не ізольовано, а в єдності з урахуванням контексту.

В художньому творі невербальні засоби допомагають глибоко зрозуміти різні ситуації. Наприклад:

1. Her jaw was set and her eyes were frowning. “You devil!” [5: 54].

У наведеному прикладі передається стан злості, хвилювання та спантеличеності головної героїні Джулії як вербально, так і невербально. Розлючена новиною про від’їзд коханого Майкла, вона називає свого менеджера гаспидом (devil!), словом, яке словником фіксується як розмовне. Його конотативне значення передає негативну оцінку актриси поведінки свого менеджера: “devil” – a person who behaves badly [6: 405 ].

Немовні засоби вираження стану героїні в наведеному прикладі:

– інтонація окличного речення;

– міміка (her jaw was set), дієслово set описує непорушний вираз обличчя людини охопленої злістю: set – if your face is set, it has a fixed expression on it, especially one that is angry, worried etc. [6: 1400];

– погляд, що супроводжується нахмуреними бровами (her eyes were frowning), дієслово frown передає значення хмуритись, робити вираз обличчя злим: frown – to make an angry, unhappy, or confused expression, moving your eyebrows together [6: 613].

Невербаліка даного прикладу є конгруентною, тобто відповідає емоціям та почуттям людини, вираженими словами, тим самим підсилюючи ефект.

2. (Oh God, if I could only tell him go to hell). But she looked at him with a gay smile in her lovely eyes [5: 212].

Це приклад поєднання внутрішнього мовлення з переданою автором протилежною реакцією героїні на події.

Декілька мовних засобів виражають стан героїні: вигук – Oh God (used to emphasize what are you saying when you are surprised, shocked or annoyed) [6: 656]. Структура речення внутрішнього мовлення героїні if I could only... виражаючи бажання мовця здійснити якусь нереальну дію, що протирічить реальності, теж вказує на роздратування та емоційну оцінку ситуації.

Зазначені мовні засоби описуюуть стан крайнього гніву та роздратування. Проте в авторському описі поведінки героїні зображено протилежну картину реакції героїні з веселою посмішкою (gay smile) та дружнім, добрим виразом очей (lovely eyes).

3.When Charles realized that he loved her, his manner changed a little he seemed stuck with shyness and when they were together was often silent [5: 104].

Цей приклад ілюструє той випадок, коли мовчання як немовний засіб заміняє мову, передаючи при цьому більше змісту, ніж слова.

Наведені приклади ілюструють різні типи взаємодії мовних та немовних засобів спілкування залежно від ситуації: немовні засоби можуть підсилювати або суперечити емоційним почуттям, вираженим словами. А у деяких випадках невербаліка може навіть заміняти мовні засобі спілкування, що у котре доводить, що інформація, передана через невербальні канали надійніша за слова, адже вона належить до знакових систем підсвідомого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

1. Волкова Н. П. Педагогіка / Н. П. Волкова. – ВЦ «Академія», 2003. – Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/ 3457/85

2. Галичев А. И. Кинесический и проксемический компоненты речевого общения: автореф. дис. на получение степени канд. филол. наук: 10,02.19 / Моск. воен. институт. / А. И. Галичев. – М., 1987 – 22 с.

3. Комунікація та її функції в суспільстві: реферат. – Режим доступу: ukrref.com.ua

4. Косенко Ю.В. Основи теорії мовної комунікації: навч. посіб. / Ю.В. Косенко. – Суми: Сумський державний університет, 2011. – 187 с.

5. Моэм У. С. Театр: Книга для чтения на английском языке./ У. С. Моэм. – Спб.: Корона принт, КАРО, 2005. – 384 с.

6. Longman. Exams dictionary / [director D. Summers]. – England: Pearson Education Limited, 2006. – 1833 p.