logo search
МАТЕРІАЛИ ІV Всеукраїнської науково-практичн

Лінгвістичні та прагматичні аспекти перекладу документів міжнародних організацій

Характерними прагматичними особливостями мови текстів офіційно-ділового стилю є традиційність засобів вираження, суворість композиції, особлива фразеологія, синтаксичні штампи, відсутність образності тощо. Типовою рисою текстів міжнародних організацій є наявність великої кількості мовних штампів та кліше [1: 9]. Для текстів законодавчих актів характерно повна відсутність індивідуалізації. Атропонімічная лексика має свої особливості в текстах законодавчих актів. Всі фізичні та юридичні особи є носіями певних ролей в юридичних текстах, тому вони носять назви, що відповідають виконуваним ними функціям. Найчастіше для перекладу даної лексики застосовують еквівалентний або вибірковий переклад (відповідно знаходять прямий еквівалент або використовують один з можливих синонімічних виразів, вибір якого зумовлений контекстом). У випадку відсутності еквіваленту певної лексичної одиниці, вдаються до дослівного перекладу, при якому у мові перекладу зберігаються семантичні та стилістичні ознаки оригіналу, тобто – до калькування [3: 47]. При перекладі документів необхідно передати і зміст оригіналу, і його стиль, при цьому важливого значення набуває форма тексту, яка має бути збережена. Документи міжнародних організацій не можуть бути включені до жодного з різновидів офіційно-ділового стилю, а утворюють окремий особливий різновид, що містить у собі риси інших різновидів офіційно-ділового стилю. Вони мають строго організовану структуру. На початку офіційних документів вказані загальні положення (le préambule), які встановлюють цілі і завдання наступного тексту документа, а також його обгрунтування [2: 98]. Глави усіх документів, якщо документ поділений на глави, мають назву. Кожен документ має від 6 до 10 глав. Будь-який законодавчий акт має конкретного суб'єкта і адресата. І якщо суб'єктом будь-якого законодавчого акта є держава, то адресати у цих законодавчих актів різні. У виборі морфологічних засобів впливу на адресата повідомлення велике значення має екстралінгвальна ситуація комунікації, а саме їхня належність до правових документів, які регулюють поведінку суб’єктів міжнародного права [4: 67]. Лексичні засоби зв'язку переважають над синтаксичними, для законодавчих актів характерне широке вживання термінів. Семантична сутність прикметника полягає у вираженні ознаки субстанції. Ужитий перед або після іменника прикметник звужує, конкретизує значення іменника, передаючи його ознаки. Вживання прислівників, що належать до різних семантично-граматичних груп, дозволяє характеризувати ознаки процесу, дії чи стану. Синтаксис офіційних документів характеризується великою частотністю вживання простих речень з наддовгою ланцюжком однорідних членів. Лексичні засоби зв'язку переважають над синтаксичними [6: 45]. Складнопідрядні речення з підрядними умовними відрізняються найбільш складною структурою, проте, в досліджуваних законодавчих актах вони зустрічаються не часто. Часто підрядне речення передує головному. Необхідність у подібних конструкціях в офіційних документах виникає у зв'язку з прагненням міжнародних організацій передбачити умови існування даного акту. Важливо зазначити, що ускладнення таких пропозицій має особливий характер, воно представлено синтаксичними розривами, які виконують функцію уточнення елементів обгрунтування і зосереджені в підрядному умови, на відміну від головного речення, яке коротко і чітко уявляє тільки постанова. В документах міжнародних організацій синоніми представлені як іменниками, так і прикметниками, а також приводами la délivrancele remboursementle versement (виплата), серед дієслів випадків синонімії виявлено не було. В текстах міжнародних організацій практично немає антонімів з яскраво вираженим протиставленням. Протиставити слова представляється можливим тільки на підставі окремих нюансів їхнього змісту: антонімами є іменники le remboursement і le versement, які, по суті, мають лише незначні смислові відмінності [5: 18].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

  1. Арутюнова Н. Д. Прагматика // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Наука, 1990.- 685 с.

  2. Власенко М.С. Комунікативно-прагматичний аспект іспанського законодавчого тексту: Дис. канд. філол. наук. – К.: Наукова думка, 2001. – 246 с.

  3. Казакова M.B. Практические основы перевода/ Казакова M.B. – Санкт-Петербург: Союз, 2005. – 271 с.

  4. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М.: Высш. шк., 1990. – 253 с.

  5. Полюк І. С., Бондар Л. В. Закономірності та особливості процесу письмового перекладу текстів різних жанрів. – К. : Політехніка, 2008. – 225 с.

  6. Сдобников В.В., Петрова О.В. Теория перевода. [учебник для студентов лингвистических вузов и факультетов иностранных языков]. – М.: АСТ, Восток-Запад, 2007. – 448 с.