Формування соціокультурної компетенції студентів-філологів на засадах кооперації (і курс мовного вищого закладу освіти)

На сучасному етапі розвитку вищої педагогічної освіти одним із головних завдань навчання іноземних мов є формування соціокультурної компетенції. Вчені неодноразово висловлювали думку про необхідність заглиблюватися в культуру, систему світовідчування та світорозуміння народу, мова якого вивчається. Під соціокультурною компетенцією (СКК) вони розуміють сукупність знань про країну, мова якої вивчається, національно-культурних особливостей соціальної і мовленнєвої поведінки носіїв мови, здатність користуватися такими знаннями у процесі спілкування з урахуванням звичаїв, правил поведінки, норм етикету, соціальних умов і стереотипів поведінки носіїв мови [3: 14]. На думку В.В. Сафонової, соціокультурний підхід пов’язаний не тільки з поняттям загальної чи національної культури, але і з традиціями в соціальній сфері, стереотипами повсякденного життя, взаємозв'язком розвитку мови і суспільства в цілому. Ігнорування соціального аспекту комунікації в процесі навчання призводить до помилок на рівні соціокультурних фонових знань, непорозуміння між комунікантами [6: 8].

Формування СКК як мета навчання іноземних мов у вищому навчальному закладі освіти передбачає розуміння різниці між рідною культурою та культурою країни, мова якої вивчається, позитивне сприйняття інших культур та вміння долати соціокультурні відмінності [4: 8]. Зокрема, на І курсі мовного вищого закладу освіти відбувається перехід від вивчення загальних основ іноземної мови до глибшого усвідомлення тонкощів мови, і тому соціокультурні знання є вирішальним фактором при формування СКК на цьому етапі навчання.

Спостереження дослідників за навчальним процесом на заняттях з іноземної мови на І курсі мовного вищого закладу освіти показує, що більшість студентів малознайомі з іншомовною культурою, мають монокультурну свідомість, не готові до розвитку спілкування, в результаті чого недооцінюють важливість навчання іншомовної культури [3: 11].

На нашу думку, необхідною умовою формування СКК І курсу мовного вищого закладу освіти може виступати кооперативне навчання, тобто навчання через взаємодію двох чи більше студентів, оскільки під час роботи в групах студенти оволодівають вміннями виражати свої думки, навичками співпраці, вчаться нести відповідальність за свої слова, прагнуть здійснювати самостійний пошук нової інформації.

Метою даної статті є вивчити теоретичні засади формування СКК студентів-філологів І курсу мовного вищого закладу освіти з використанням технологій кооперативного навчання. Виходячи з поставленої мети, слід виділити наступні завдання: врахувати психологічні характеристики студентів-філологів І курсу мовного вищого закладу освіти, виділити лінгвістичні особливості СКК, обґрунтувати доцільність застосування принципу дидактичної культуровідповідності у процесі навчання іноземних мов на І курсі мовного вищого закладу освіти.

Серед психологічних характеристик особистості студента-філолога І курсу мовного вищого закладу освіти з предметом нашого дослідження співвідноситься у першу чергу здатність до самоспостереження, самовираження та порівняння себе з однолітками. Для студентів-першокурсників є характерним те, що вони спостерігають за своїми діями, поведінкою, переживаннями, думками, діями інших людей [5: 254]. Тому вони є сприйнятливі до етнокультурних стереотипів, оскільки порівнюють поведінку представників інших культур із своєю, і не можуть ще толерантно оцінити всю ситуацію. Завдання викладача полягає в тому, щоб допомогти студентам розвіяти ці стереотипи. Важливими шляхами є включення студентів до проектної роботи, вирішенню різноманітних проблемних, нетрадиційних, пошуково-пізнавальних завдань, залучення до дискусійних форм спілкування, рольових ігор та інші. Обмінюючись при цьому різною соціокультурною інформацією, студенти мають можливість не тільки показати своє ставлення до певної проблеми, але і збагатити свій культурний світогляд.

Виділення лінгвістичних особливостей СКК допомагає студентам зрозуміти прихований соціокультурний зміст англійської мови як засобу міжкультурної комунікації. Для цього викладачу необхідно організувати процес засвоєння і правильного вживання конотаційно навантаженої лексики, наприклад, ознайомлення студентів з соціокультурним змістом лексичних одиниць типу “a garden party”, “a television licence”, “slave trade”, “a tearjerker” та ін. Важливо допомогти студентам зрозуміти соціокультурні умовності, наприклад, написання листівки-подяки за отриманий подарунок [2: 40]. Також слід приділяти увагу темам розмов, нормам та цінностям, які відповідають правилам етапу розвитку суспільства (наприклад, уникнення обговорення особистих тем поза вузьким колом людей), з вербальним та невербальним нормам поведінки під час спілкування, зокрема, дотримання дистанції при спілкуванні між малознайомими людьми та діловими партнерами [4: 10].

Важливим є застосування принципу дидактичної культуровідповідності у процесі навчання студентів І курсу мовного вищого закладу освіти, який передбачає відбір соціокультурного матеріалу, засобів, методів і технологій для ефективного формування СКК студентів. Услід за В. В. Сафоновою, вважаємо, що при відборі фактів, подій і явищ культури, а також способів їх інтерпретації необхідно визначити ціннісну значимість матеріалу для формування невикривлених уявлень про історію, культуру та стиль життя народу, мова якого вивчається; прогнозувати небезпеку насадження стереотипних культурних переконань серед студентів і можливості маніпулювання їх свідомістю; замислитися про доцільність використання культурознавчого матеріалу, враховуючи вікові особливості, когнітивні та комунікативні можливостей студентів; звернути увагу на наявність такого культурознавчого матеріалу, на основі якого можна познайомити студентів із способами захисту від культурної агресії та культурної дискримінації [6: 230]. Наприклад, опрацьовуючи тему “Appearance”, можна запропонувати студентам текст про расову дискримінацію (“Ebony and Ivory”), із завданням обговорити шляхи розв’язання расових конфліктів на досвіді Великої Британії [1: 153]. Працюючи над текстом, студенти не тільки вивчають лексичні одиниці по темі за програмою, але також вчаться бути толерантними до представників інших культур.

Отже, при розробці ефективної методики формування СКК студентів-філологів І курсу мовного вищого закладу освіти на засадах кооперації слід розробити систему вправ, яка буде спрямована на врахування психологічних характеристик студентів І курсу мовного вищого закладу освіти, лінгвістичних особливостей СКК та принципу дидактичної культуровідповідності в процесі навчання іноземних мов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

1. Калініна Л. В., Самойлюкевич І. В. Across Cultures: Great Britain – Ukraine. Student Book: Лінгвокраїнознавчий комплекс для учнів старших класів з поглибленим вивченням англійської мови та профільного навчання: підручник. – К.: Наш час, 2007. – 160 с.

2. Калініна Л. В., Самойлюкевич І. В. Getting America-wise: Personal Writing = Навчання письма в особистій сфері спілкування. – К.: Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л. Галіцина, 2006. – 112 с.

3. Ніколаєва С. Ю. Цілі навчання іноземних мов в аспекті компетентнісного підходу/ Іноземні мови. – 2010 – № 2. – С. 11-17.

4. Програма з англійської мови для університетів/інститутів (п’ятирічний курс навчання): Проект/ Колект. автор.: С. Ю. Ніколаєва, М. І. Соловей (керівники), Ю. В. Головач та ін.; Київ. держ. лінгв. ун-т та ін: «Нова Книга», 2001. – 245 с.

5. Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 360 с.

6. Сафонова В.В Проблемные задания на уроках английского языка в школе: Учебное пособие. – 3-е издание, дополн. и переработ. – М.: «Еврошкола», 2001. – 253 с.

E. V. Ocheretnaya

Криворізький державний педагогічний університет

Науковий керівник: викладач Л. Ф. Сорочан

Using cartoons to teach English to young learners

When teaching young learners we constantly have to keep in mind the fact that what we have in front of us is a mixed class with varied abilities, expectations, motivation level, knowledge and last but not least, different learning styles. Thus, we need to vary our approaches and offer as much opportunity as possible to make the whole class find a little something to hold on to, expand and grow.

Studying a second language is unlike studying most other subjects in that it involves taking on elements of another culture, while most other school subjects involve elements common to one’s own culture. With respect to language learning, therefore, the individual will have various attitudes that might apply to language learning, beliefs about its value, meaningfulness and implications, expectations about what can and can not be achieved. All of these characteristics originate and develop in the overall cultural context as well as the immediate family.

Not surprisingly, young people like cartoons. Hence, it stands to reason that if cartoons could be used in an educational context, an interest in learning might also be created. Canning-Wilson notes that visuals, including cartoons, “used to help one see an immediate meaning in the language may benefit the learner by helping to clarify the message, provided the visual works in a positive way to enhance or supplement the language point” [1; 72]. With great success, the U.S. television series “Sesame Street” has been doing just that for nearly 40 years. In the article “Children’s learning from television”, Fisch cites more than 35 international studies which all affirm the learning benefits from Sesame Street. For example, a “re-contact” study “showed that high school students who had watched educational television – and Sesame Street in particular – as pre-scholars had significantly higher grades in English, Mathematics, and Science in junior high or high school” [3]. Similarly, Cook conducted a reanalysis of an earlier study and found that the original conclusion of “greater growth in an assortment of academic skills” was still statistically significant and had held across “age, sex, geographic location, socio-economic status…, native language (English or Spanish), and whether children watched at home or in school” [3].

We would like to identify two contexts, namely formal instruction within the classroom and unstructured language acquisition in a natural setting. What is missing in the formal setting is that sometimes it is boring and strictly structured. On the contrary, being innovative, young learners are basically prone to learn new ideas from what they enjoy and experience from the environment. Therefore, with a teacher-centered approach, students usually sit, listen, recite and hopefully learn as they are at times less enthusiastic and devoid of enjoyment.

However, language learning is a ‘happy experience’ [5]. Children tend to learn best through direct experience, where they can see and relate an object within its environment. By providing youngsters with exposure to foreign language conversation in an enjoyable manner, and by familiarizing them with foreign cultures and ways of living, they are found to communicate in the target language more positively.

The National Teacher Training Institute or NTTI notes other possible benefits from using video in instruction, including to: reach children with a variety of learning styles, especially visual learners, and pupils with a variety of information acquisition styles; engage children in problem-solving and investigative activities; begin to dismantle social stereotypes; help pupils practice media literacy and critical viewing skills; provide a common experience for young learners to discuss [7].

Fisch concludes his paper by “looking across the research” and pointing out features in some educational television programs and cartoons that may have aided their usefulness, such as: age-appropriate language; humor; suspense; clarity; simple plot; reinforced concepts over episodes; dynamic visuals rather than static images; intelligent and clever characters; activities to “carry the learning forward” [3].

Watching cartoons promotes exposure to English language. Language is an essential part of learning. It serves as a means of making sense of a text, of expressing observations and judgments about it, and as a resource providing concepts and criteria to be developed in talking about cartoons. In this way, language facilitates a pragmatic literacy which helps in the understanding of television itself, its codes and conventions. It also, enables children to develop a general transferable literacy, in such a way that the competencies that they acquire in relation to television are not in opposition to skills and knowledge related to print literacy. Even though, the young learners, who are influenced by watching cartoons, are seen to be interested to use second language in everyday conversation. Watching cartoons promotes young learner’s conversational practice to such a degree that their parents feel satisfied.

Cartoons need to be selected in advance so that they adhere to the learning objectives, and suit the learners’ language level. The teacher needs to identify which skills and strategies have to be developed beforehand and afterwards. Pupils need to develop skills which allow them to understand the input: it is the language teacher’s responsibility to teach children how to read and listen to texts in a foreign language [2]. But if written texts can be graded or adapted to the pupils’ level, listening texts are usually employed in their original format and so they need careful preparation. Strategies and activities generally fall into three different categories: pre-watching, while watching and post-watching. Chamot and O’Malley (1987) have identified various types of learning strategies and among these is the ability to infer meanings (guessing/inductive inference). Learners need to understand how to use the context and the images to comprehend or learn new information, and then make analogies. Pre-watching activities usually aim to stimulate the pupils’ mind and help them remember what they know so that they can refer back to it. Strategies can be taught, and then used to accomplish other tasks. Therefore working with cartoon helps to develop listening skills but also inferring strategies, and the ability to use all the visual information to facilitate comprehension. When teachers adopt skills/ strategies approach, their attention is focused on guiding language learners through effective listening [6; 104]. To teach listening means concentrating on selection of main ideas, paying attention to linguistic markers, practicing note-taking skills, working in cooperative groups to collect information and then produce written and oral reports. Once students have learnt how to use these strategies they will adapt them to other situations similar to the ones in which they were initially trained – after being “automatized”, they will be saved in the students’ skill banks [2]. Naiman also introduced the idea of techniques employed by learners in order to memorize and learn new vocabulary [4]. Learners have to communicate with each other about specific content while language input is integrated with skill development.

Learning the English language by use of cartoons is increasing in popularity. The use of cartoons is a motivational device that works for English-speakers as well as those for whom English will be a second language. By using graphics and images, the young learners can gain insight into the meaning displayed. Understanding concepts by linking images to words can help learners quickly develop their language skills which, in turn, increase their understanding of how to read, write and speak English.