Колірна метафора як засіб кодування емоційної інформації в художньому тексті

Дана стаття присвячена дослідженню особливостей передачі емоційної інформації засобом колірної метафори в англомовному художньому тексті. Вибір теми зумовлений підвищенням інтересу лінгвістів до вивчення питання про співвідношення колірного й емоційного досвіду людини та його відображення засобами мови.

В сучасній лінгвістиці проблема кодування емоційної інформації засобами мови неодноразово привертала увагу дослідників (В.І. Шаховський [7], Л.Г. Бабенко [1], Н.С. Болотнова [2], С.В. Гладьо [3], В.А. Маслова [5]), однак залишаються не до кінця вивчені питання про причини використання кольоропозначень в якості засобу передачі емоцій. Дослідження передачі емоцій у мові за допомогою кольоропозначень дозволяє співвіднести ці кольоропозначення із сукупністю перцептивних і когнітивних механізмів, які забезпечують формування емоційної інформації, її зв'язок на ментальному рівні з певними кольорами та її кодування на вербальному рівні.

Актуальність представленої роботи обумовлена недостатнім вивченням когнітивних передумов передачі емоційної інформації в художньому тексті, а також необхідністю дослідження питання кодування емоцій засобом колірної метафори.

Об’єктом дослідження виступають кольоропозначення в стилістичній функції метафори в романі Ф.С. Фіцджеральда «Ніч лагідна».

В якості предмета дослідження розглядається емоційний потенціал колірних метафор і контекстуальні умови їх реалізації в романі Ф.С. Фіцджеральда «Ніч лагідна».

Метою даної роботи є виявлення особливостей колірних метафор як носіїв емоційної інформації в контекстуальних умовах художнього тексту на прикладі роману Ф.С. Фіцджеральда «Ніч лагідна».

В художньому тексті поряд з образами персонажів, природи і матеріальних об’єктів важливу роль відіграє колірний образ. Під колірним образом розуміємо зображення в художньому тексті спільного колірного досвіду, колірних відчуттів за допомогою конкретних мовних одиниць – кольоропозначень (лексем, вільних словосполучень, фразеологізмів). Колірний образ створюється за допомогою стилістичних прийомів, які містять у своїй структурі кольоропозначення [8: 83].

Одним із ефективних художніх засобів, який має комплексний емоційний вплив, безумовно, є метафора (колірна метафора, зокрема). Метафора пробуджує у читача знайомі йому асоціації, відчуття, емоції, що в певній мірі пояснюється її природою.

В нашому дослідженні ми будемо дотримуватися когнітивної теорії метафори Е. МакКормака, який вважає, що метафора – це складне багатошарове явище, яке потрібно вивчати як в семантичному, так і когнітивному, комунікативному, психологічному і інших аспектах. Сутність метафоризації МакКормак подає у вигляді єдності двох процесів – когнітивного і семантичного [4: 373].

На наш погляд, з точки зору лінгвістики емоцій, найбільш цікавими для дослідження є нові метафори. Тут ми погоджуємося з Ф. Уілрайтом в тому, що ці метафори викликають емоційне напруження [6: 108]. Мертві метафори також виражають емоції, але рівень їх емоційності буде набагато нижчим, ніж у новоутворених метафор, так як вони найбільш передбачувані в текстовому континуумі і менш інформаційні з точки зору новизни.

Наприклад, розглянемо кольоропозначення yellow «жовтий». Відповідно до словників, одне з переносних значень прикметника yellow – «боягузливий; ниций; підлий» («mean; cowardly»). Реалізацію даного значення, зокрема, знаходимо в контексті роману Ф.С. Фіцджеральда «Ніч лагідна» ( F.S. Fitzgerald «Tender is the Night»):

And I did it pretty well, didn’t I? I wasn’t yellow [9: 78] (yellow в значенні боягузливий).

Розглянемо також кольоропозначення blue «синій, голубий». Даний прикметник часто використовується в значенні «сумний; похмурий; пригнічений» («low in spirits; sad; dеpressed»). Це значення слова дуже часто використовується в сполученні з дієсловом to feel для опису емоційного стану персонажів:

They were so sorry, dear; they went down to meet each other in a taxi; honey; they had preferences in smiles and had met in Hindustan, and shortly afterward they must have quarreled, for nobody knew and nobody seemed to care – yet finally one of them had gone and left the other crying, only to feel blue [9: 164].

Виходячи з вищесказаного, можна зробити наступний висновок: колірна метафора – це результат складної психічної діяльності людини, який виникає при співвідношенні колірного (біологічного) досвіду з соціальним та, в свою чергу, відбивається через призму емоцій.

Таким чином, наведені приклади демонструють, що колірна метафора є одним з найефективніших мовних засобів експлікації і фіксації емотивного компонента значення слова. За допомогою колірної метафори автор виражає цілий комплекс почуттів, відчуттів, емоцій. У контексті художнього твору вона викликає емоційне напруження, а тому є унікальним засобом кодування емоційної інформації.

Однак, окрім асоціативних колірних метафор існують й інші форми емоційного впливу, які мало залежать або майже не залежать від індивідуального досвіду особистості: контраст, «новизна» художнього слова, а також повторення, які можуть бути предметом подальших досліджень.