Особливості перекладу художнього тексту в контексті міжкультурної комунікації (на матеріалі поеми г. Лонгфелло "Пісня про Гайавату")

Дослідження міжкультурної семантики перекладу художнього твору допомагає не лише прослідкувати динаміку розгортання художнього образу та текстових концептів твору в цілому, але й зробити важливі висновки про особливості світосприйняття та асоціативно-образного мислення автора твору, менталітет обох культур і, таким чином, поглибити психолінгвістичні та міжкультурні аспекти текстової інтерпретації. Оскільки основною особливістю художнього перекладу є необхідність відтворення у перекладі смислових, формальних, текстових елементів, особливого значення набуває відтворення художніх образів, що будуються на основі образного значення окремих слів та асоціативності мислення, яка виявляється, головним чином, у метафорично-образній системі художнього твору. Кожний поетичний твір – це особливий світ, який повинен розтлумачити та декодувати перекладач. Унікальність перекладу поезій зумовлює неможливість перенесення всіх їх параметрів в нову мовно-культурну систему, саме завдяки чому створюються певні проблеми для ефективності міжкультурної комунікації.

Задля дослідження особливостей перекладу в контексті міжкультурної комунікації на прикладі поетичного твору, необхідно розглянути особливості семантико-стилістичної структури перекладів О. Олеся, О. Соловей та К. Шмиговського, які займалися перекладами "Пісні про Гайавату" американського поета Г. Лонгфелло [2: 56].

Переклади К. Шмиговського, і особливо О. Соловей, структурно є значно ближчими до тексту оригіналу (тоді як О. Олеся характерне розбиття авторського смислу на окремі фрагменти). У перекладах К. Шмиговського та О. Олеся відзначаємо деформації загального стилістично-емотивного тону оповіді, наприклад: like a miserable woman – наче баба та нікчемна (О. Олесь); немов столітня баба (К. Шмиговський); стара безсила жінка (О. Соловей); cowardly old woman – баба полохлива (О. Олесь); сліпа столітня баба (К. Шмиговський); боязка й ляклива жінка (О.Соловей). Важливою особливістю перекладу О.Соловей є чітке структурне та семантичне відтворення паралелізмів тексту оригіналу (найслабше відтворених у перекладі О.Олеся), наприклад: lurid seemed the sky above him, lurid seemed the earth beneath him – угорі – зловісне небо, унизу – земля зловісна (О. Соловей); синє небо, довга стежка – все здавалося зловісним (К. Шмиговський); хмурим ліс йому здавався (О.Олесь).

Прикладом дії об'єктивних факторів при відтворенні метафоричної образності оригіналу можуть бути і 59 метафор оригіналу, що їх усі перекладачі відтворили за допомогою еквіваленту на рівні семантики та / або концептуальної структури – наприклад, метафоризація об'єктів/явищ природи за антропоморфною основою мовні здібності / здатність до комунікації / почуття, емоції (rivulet talking – струмочок подавав голос (С.); струмочок вів розмову (О.), потічок переказував (Ш.); melancholy fir-trees sighing – засмучені смереки, утішаючи зітханням (О.), засмучені смереки зітхали (С.), запечалені ялиці співчутливо зітхають (Ш.); метафоричне сприйняття неба як матеріального об'єкта: sun burned the sky – вогнем палало небо (С.), небо палало (О.), сонце запалило небо (Ш.); broke the sky – полетіли з неба скалки (О.), на тріски розбила небо (С.), на скалки блакить розприсла (Ш.). Більшість антропоморфних метафор, зосереджених на соціальній діяльності людини, також відтворені усіма перекладачами за допомогою еквівалентного образу: sturgeon in his armour – в броню закутий (О.), [Міше-Нама] в бойовій зброї (С.), [осетер] бойовий у нього виряд (Ш.); words do not smite like war-cubs – слово – це не зброя (О.), словом не вразиш, як томагавком (С.), б'є топір дошкульніш слова (Ш.) [3].

О.Соловей приділяє найбільше уваги до метафорики оригіналу; детально відтворює конотації та асоціації, має тонке відчуття семантичних та концептуальних аспектів метафоричних виразів оригіналу; відчутний вплив мови оригіналу; елементи необуквалізму у поєднанні з індивідуальним образним баченням та розширенням, "оживленням" образів оригіналу. Переклад відзначається значною оригінальністю [4]. Щодо перекладу К. Шмиговського – його стратегія перекладача базується на точнішому відтворенні смислового боку оригіналу шляхом вживання конвенційних виразів мови перекладу чи деметафоризації; уникає "оживлення" образу в мові перекладу чи порушення традиційних конотацій/асоціацій мови перекладу [3]. У перекладі О. Олеся поема зазнає відчутного впливу літературної традиції мови перекладу; найбільша кількість випадків опущення метафори або трансформації образу оригіналу внаслідок неточного перекладу оригінальних висловів там, де їх можна відтворити більш точно (як це робили О.Соловей та К. Шмиговський).

Таким чином, вищий ступінь еквівалентності відтворення авторського концептопростору та лінгвокультурного ґрунту поеми Г. Лонгфелло "Пісня про Гайавату" в перекладі О. Соловей підтверджує тезу про можливість максимального наближення до концептуальної структури оригінальної семантико-стилістичної системи навіть в умовах поетичного перекладу, такий переклад якомога краще сприяє ефективній міжкультурній комунікації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

1. Б’ялик В.Д. Міжкультурні конституенти мовної картини світу у перекладі / В.Д. Б’ялик // мова і культура. – 2004. – вип. 7. – т. VIII. Теорія і практика перекладу. – 112 с.

2. Гнатюк Н.Г. Ономастичні реалії в міжкультурному аспекті перекладу англомовних текстів / Н.Г. Гнатюк // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових праць / відп. ред. Н.М. Корбозерова. – 2003. – вип. 9. – 78 с.

3. http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2006/11(95)2/26_krivonos.pdf

4. http://tvori.com.ua/ukranomovni-varianti-perekladu-pisnya-pro-gajavatu

I. Pasternak

Bukovyna State University

Scientific adviser: V. Mykaylenko, DSc.

On Translating Economic Idioms

Due to the globalization the English language competence becomes an important and indispensable factor to make business communication successful. Today, more than ever, international business depends upon its personnel’s intercultural awareness and effective cross-cultural communication skills. But for the language of global communication, cooperating, dealing, meeting, negotiating, entertaining, and corresponding with partners, clients or competitors from different lingual cultural systems might have caused a bunch of obstacles. Business idioms are the core of most misunderstanding on the way of initiating and supporting cooperation.

The objective of the present paper is to draw the scholars’ attention to the cognitive phraseology and its significance for the lingual cultural collaboration in economic area.

Approximately 400 idioms retain the ethnic cultural stock of the language. Evidently, they can verbalize basic conceptual systems of the world view, among which there is the concept of economy (Oxford Dictionary). In the process of the world view cognition the human categorizes it with the help of language units which nominate the concepts and their systems. The “economy” concept can be represented by language units of various levels – lexical, grammatical, phraseological, the given concept, for example, distinguishes the following subconcepts: free economy, market economy, non-market economy, black economy, industrialism, state socialism, enterprise, free enterprise, private enterprise, etc. We must keep in mind that every unit belongs to a definite system and occupies a certain place in the relationship system [2: 36].

In our case the referred conceptual system can be also represented by idioms with the common semantic component “economy” in their structure. Every language has its own vivid and colorful idioms, they were created by people using for a long time. The idioms always appear in the phrase form but not in the sentence form. The fixity of its form and the globosity of its meaning show that no one can alter its structure and take it apart without changing its meaning, see the criteria of the idiom: invariability, idiomaticity, figurativeness, etc., suggested by Yu.Kovaliuk [3:6].

One can find several definitions of the idiom in any English dictionary:

1. A phrase characteristic of a particular language, that cannot necessarily be fully understood from the separate meanings of the individual words which form it, but instead must be learned as a whole unit of meaning.

2. A manner of speaking, a way of expressing oneself. An artistic style (for example, in art, architecture, or music).

3. An instance of such a style.

4. A communicative system under study, which could be called either a dialect or a language, when its status as a language or dialect is irrelevant. A programming technique which experienced programmers in a language are assumed to know.

The objective of the present paper is to outline some ways of interpreting English idioms (the Source Language) of the economic domain and translating them into Ukrainian (the Target Language).

The idiom (Late Latin idiōma, idiōmat-, from Greek, from idiousthai, to make one's own, from idios, own, personal, private) is traditionally defined as a speech form or an expression of a given language that is peculiar to itself grammatically; a group of words that has a meaning not deducible from the individual words (Fowler) as in the following examples: “macaroni defense” or “bed and breakfast”.

One of the major stumble points in comprehending the discourse for specific purpose is idioms and idiomatic expressions. Coming across an idiom or idiomatic expression in an economic text is often confusing as the words that seem familiar acquire rather different, figurative meaning. Understanding and appreciating intercultural differences promote a clearer communication, break down barriers, build trust, strengthen relationships, and open business opportunities.

The idiom, as defined in the Oxford Dictionary, from the point of translation is a phrase or grammatical construction that cannot be translated literally into another language because its meaning is not equivalent to that of its constituent, for example, “black knight”, “white squire”, etc.

The idiom is an expression, word, or phrase that has a figurative meaning that is comprehended in regard to a common use of that expression that is separate from the literal meaning or definition of the words of which it is made [1: 2] It is estimated to be at least 25,000 idiomatic expressions in the English language [6: 12].

We have selected English phrases of the economic domain, which can be termed as “economically marked”, Teyana Tkachuk [4: 63] proposed – “motivated idioms” (idioms having a money constituent in their structure). L. I. Yevtushenko et al. made an attempt to suggest their possible translations [7].