Структурно-семантичні та прагматико-функціональні особливості словотвірної парадигми з ядром to depend в сучасних англійських ділових текстах.

Метою статті є описати структурний склад словотвірної парадигми з ядром to depend і проаналізувати парадигматико-функціональний потенціал компонентів цієї парадигми у сучасній англійській мові.

Як відомо, словотворчі відношення та їх визначальні характеристики є центральною проблемою вивчення процесу словотвору.

За своєю структурою англійські слова можуть бути простими, похідними та складними. У словотворчій системі похідні та складні слова протиставляються простим, відносно яких ці слова являються вторинними, насамперед тому що мають складнішу структуру ніж останні та в хронологічному плані виникають пізніше. З цього приводу слід надати кілька прикладів: прості слова складаються з основи, яка є семантично немотивованою та незалежною від інших слів, до неї може приєднуватись флексія, яка служить для вираження морфологічних відношень to depend-(it) depends. Похідні слова – це слова утворені за словотвірною моделю додання афікса до твірної основи, якщо це суфіксація. Поняття похідного зазвичай семантично пов'язане з поняттям простого слова, наприклад: dependent, independent, dependence, dependency [5, http://www.ldoceonline.com]. Складне слово – слово, отримане у результаті складання двох або більше твірних основ. Виходячи з цього тільки складні та похідні слова можуть підлягати словотворчому аналізу процесу словотворення. У наслідку саме вони являються одиницями словотворчої системи [1, с.50-55].

Словотвірна парадигма з ядром "to depend" включає наступні елементи: dependent, dependant, dependence, dependency, dependable, independent, depending, interdependence, interdependency, interdependent [2, c.430].

Отже, на основі ядерної лексеми утворюються нові слова за допомогою суфіксів та префіксів [3, с.54-62].

Мовні засоби масової інформації, зокрема електронні, найбільше відображають нові явища – неологізми, запозичення, лексичні конструкції, нові фразеологізми, сталі словосполучення та науково-технічні терміни. Джерелом для експерементально- прикладної частини розділу обрано гіпертексти сучасних англійських видань: "The Financial Times" (FT) та "The Wall Street Journal" (WSJ) [6]. Вибір саме цих видань зумовлених потребою відстежити специфічні прагматико-функціональні особливості вживання та частотність застосування інтерграційної термінолексеми depend разом з основними компонентами її смислового мікрополя у тематично споріднених публіцистичних виданнях.

З огляду на визначений термінологічний напрям, ми обмежилися дослідженням одного з найпоширеніших та найскладніших мас-медійних жанрів – проблемна стаття (англ. feature article). Вона розширює діапазон термінологічних одиниць та сприяє глибшому семантичному аналізові досліджуваних терміноелементів. Це і дає змогу докладніше вивчити "внутрішній семантичний потенціал" термінолексеми depend та інших лексичних компонентів у фаховому та мас-медійному просторі [4, с.238-246].

Отже, статифіковано та підсумовано загальну кількість вживань термінологічних об'єктів depend, dependable, dependence, dependency, dependent, dependant, independent, depending on/upon. Отримано такі результати: терміноелементи вжито, dependable 37 разів, depend – 135, dependency – 47, dependence – 15, dependent – 10, dependant – 6, depending on – 35, depending upon – 20. Загальна кількість становить 305 терміновживань [8, www.law.cornell.edu/ ucc/ucc.table.htm].

Узнагальнення результатів поетапного обчислення основних статистичних закономірностей та варіативності досліджуваних терміноодиниць (depend, dependable, dependence, dependency, dependent, dependant, independent, depending on/upon.) дає змогу стверджувати, що їх можна поділити на дві термінологічні групи: 1) група високочастотних термінологічних об'єктів (depend, dependable, dependence, dependency, dependent); та 2) група низькочастотних термінологічних об'єктів (dependant).

Таким чином частотність уживання термінів групи високочастотних термінологічних об'єктів вказує на нерівномірність та неоднорідність їх використання в термінологічно-нейтральних текстах сучасної наукової та ділової сфери та свідчить про нерівномірний ступінь прагматико- функціонального навантаження.