Проблеми формування у майбутніх учителів англійської мови стратегічної компетентності у діалогічному мовленні

Нові концепції вивчення культури, такі як міжкультурна прагматика та вивчення мовної критики були включені до категорії нового культурного вчення, гаслом якого є “мова в культурі”. Міжкультурна прагматика вивчає різні можливості стосовно того як значення може бути створеним і повідомленим.

Оволодіння майбутніми філологами іншомовним спілкуванням передбачає у них формування комунікативної копетентності, однією із складових якої є стратегічна компетентність (СтК), що є основою навчальної автономії. СтК включає вміння самостійно здобувати й використовувати знання, планувати навчальний процес та оцінювати свої знання [2, С. 266-272].

Вчителеві необхідно планувати навчальний процес так, щоб допомогти учневі оволодіти необхідним різновидом стратегій. Здатність учня навчатися, яка входить до складу загальної компетенції, означає і його здатність використовувати необхідні стратегії у координації із особистим навчальним стилем та засобом знань для ефективного досягнення цілей [1, С. 27-35]. Важливо створити такі педагогічні умови, при яких студенти «вийдуть на зустріч знанням», так як отримані знання у готовому вигляді часто прослизує повз свідомість і не закріплюється у пам'яті. Окрім того, що самостійна робота викликає активність у студентів, вона володіє й одним важлим компонентом – має індивідуалізований характер. Кожен майбутній філолог використовує джерела інформації в залежності від своїх потреб і можливостей. Він працює у своєму темпі, проектує і планує свою діяльність, щоб прийти до протрібного результата. За допомогою різних пам’яток студентів можна направити виконання певного виду діяльності, вказати або допомогти знайти кращий шлях до опанування певними діями або знаннями, які б вони могли використовувати належним чином. Адже, пам’ятку розглядають, як засіб опанування іноземною мовою (ІМ) та її методикою одночасно [3].

Аналітичний огляд чинних документів з навчання ІМ та підручників з англійської мови (АМ) показав, що науковцями ще недостатньо приділено уваги формуванню стратегічної компетентності (СтК), проте зарубіжні методисти зокрема колектив авторів, що займається розробкою рівнів володіння ІМ, приділяють увагу СтК (Relevant Qualitative Factors for Reception, Strasburg 2009; Oral Assessment Criteria Grid, Strasburg 2009). Тому постає питання про вирішення таких завдань як:

• сформулювати вимоги до до рівня сформованості стратегічної компетентності на основі аналізу освітніх документів щодо навчання ІМ, аналізу підручників для першого курсу мовного ВНЗ;

• охарактеризувати природу стратегічної компетентності, обґрунтувати їх структуру;

• визначити труднощі оволодіння нею і на цій основі розробити пам’ятки й укласти підсистему вправ для формування стратегічної компетентності;

• експериментально перевірити ефективність розробленої методики;

• розробити методичні рекомендації щодо навчання майбутніх учителів АМ формування стратегічної компетентності в усному спілкуванні, керуючись результатами природного експерименту.

Лише після вирішення поставлених нами завдань ми зможемо сформувати вміння у майбутніх учителів англійської мови використовувати навчальні стратегії для компенсації недостатніх знань в ІМ, які можуть бути реалізовані у процесі навчання діалогічного мовлення.