Вплив англіцизмів на формування польського молодіжного соціолекту

В умовах глобалізації наш світ підлягає постійним і не відворотнім змінам. Змінюється життя людини, і стиль мовлення – не виключення. Інтенсивність процесу поповнення словникового складу зумовлена соціально-історичним розвитком мови. Найсуттєвішим змінам підлягає той шар мови, який використовує соціально-демографічна група віком від 14 до 27 років, тобто молодь. Характерною особливістю молодіжного соціального діалекту є його надзвичайно швидка мінливість, що зумовлене зміною поколінь. Цей вид альтернативної лексики є досить динамічним та прийнятним до запозичень. Загалом це стиль мови, що посідає місце антитечне формальній, офіційній – “правильній” мові [1,2].

Проблема формування польського молодіжного соціолекту знайшла своє відображення у працях польських вчених Оленської М., Вардзали К., Чарнецької К., Пенчака М., Буттлера Д., Моха В., Гємза А., Савіцької Г., Стемпняка С., однак необхідність дослідження формування і розвитку молодіжного соціолекту виникає постійно, адже цей тип побутово-розмовного мовлення є найбільш динамічною структурою, що реагує на найменші зміни в суспільно-політичному житті й культурі народу, молодіжний соціолект характеризується найбільшою відкритістю до інновацій та змін. Тому неможливо дослідити питання повністю, адже процес поповнення словникового складу даного пласту мови є неперервним [3].

Молодіжний соціолект є тим компонентом в структурі міста, який відображає вікову стратифікацію населення. Його складають такі підсистеми, як загальномолодіжний жаргон, спеціалізовані молодіжні жаргони, до яких відносяться шкільний та студентський, професійні соціолекти (комп’ютерний, музичний тощо), наркожаргон та кримінальний жаргони. Кожен соціолект є окремою системою, що відображає стиль життя його користувачів, однак у повсякденному житті соціальні діалекти тісно переплітаються між собою та взаємодіють. Слова, які використовують малі соціальні групи характеризуются підвищеною експресивністю, це пов’язано з тим, що у молодому віці є схильність максималізувати та перебільшувати певні поняття та якості, що виражається або в ступені крайнього захоплення або ж крайнього невдоволення, що знаходить своє відображення в мові [4].

Отже, соціолект – це мова, якою розмовляє певна соціальна група, соціальний прошарок або яка переважає всередині певної субкультури. Соціолекти є відгалуженням загальнонародної мови та зумовлені соціально-професійною диференціацією суспільства [5].

Говорячи про польський молодіжний соціолект, можна виділити, що після впровадження демократичної політичної системи у Польщі, посилилися мовні тенденції і процеси мінімалізації дистанції між публічною (офіційною) та поточною (неофіційною) шарами мови, зростання індивідуалізації і експресивності мовлення, консолідації та кодифікації стандартів варіацій мови. “Мовна мода” у Польщі змінилася: запозичення з англійської мови впроваджуються не тільки у неофіційний (знижений) шар мови, але і публічний.

Метою даної статті є дослідження впливів англіцизмів на формування польського міського молодіжного соціолекту. Матеріалом для аналізу слугують сленгізми, відібрані з друкованих та електронних лексикографічних джерел.

Англіци́зм (англі́зм) – різновид мовного запозичення: слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. Різновидом англіцизму є американізм – запозичення з американського варіанта англійської мови [6].

Як окреслила Катажина Вардзала, причинами запозичення з англійської мови є:

• тенденція до збільшення експресивності мовлення;

• необхідність найменування нових явищ, які в більшій мірі прийшли з Америки. Це ті поняття, які характеризують дозвілля, ігри, напрямки в творчості, найбільшою мірою – в музиці [7].

Англіцизм, вкорінюючись у словниковий склад мови, проходить декілька етапів: на початку мова їх приймає як цитати, що не відмінюються та не змінюються; потім змінююється форма слова, вона нагадує рідне слово, але вимова залишається оригінальною; в кінці відбувається повне фонетичне уподібнення: boysband – boyband – bojband, trick – tric – trik, bounce – baunce – bauns – bouns – bałns.

Англіцизми у польській мові найчастіше характеризують такі поняття та явища:

a) назви осіб / виконавців певних дій: “frendzia” (від англ. friend) – подруга, “fashionistka”, ”trendsetterka” (від англ. “fashion”, “trendsetter”) – модниця, молода зірка шоу-бізнесу; “debeściara” (“the best”) – найкраща; “krejzol”/ “krejzolka” ( від англ. сrazy) – шалений, шалена; “kissować” (від англ. to kiss) – цілуватися; “sofciara” (від англ. soft) – дівчина зі слабкою психікою; “Krejzol” (від англ. crazy) – шалений, у позитивному значенні;

б) вирази пов’язані з зовнішнім виглядом: "fejs" (від анг. face) – обличчя; “klozy” – (від англ. clothes) – одяг;

в) вирази пов’язані з хобі, музичними напрямками та способом проводженням вільного часу: “afterek” / “afterka” (англ. after) – вечірка, яка відбувається після головної події вечора; “biforek” / “biforka” (англ. before) – вечірка, яка відбувається перед головною подією вечора; “szoł” (з англ. show ) – визначна подія, яка збирає велику кількість людей;

г) експресивні вирази та вирази пов’язані з оцінкою певних явищ: "No i crash” –невиправна помилка, безвихідна ситуація; „o co kaman?” – “ти про що?”, „elo” (від англ. hello) – “привіт”; “fenks” (від англ. “thanks”) – “дякую”; “madafaka” (англ. motherfucker) – “от, чорт!”, “дідько!” [8, 9].

Польські дослідники соціального молодіжного діалекту зауважують, що мова середовища молоді характеризується мінливістю, має емферичний характер. Тенденція до інтенсивного запозичення слів з англійської мови може піти на спад, так як це колись сталося з тенденцією до запозичення з російської мови. Більшість полоністів схиляється до думки, що через 5-6 років дані слова вже не будуть актуальними.

Отже, ми можемо зробити висновок, що використання англіцизмів у малих соціальних групах, до яких відноситься молодь, зумовлене тенденцією до збільшення експресивності мовлення та назві певних понять, які характерні стилю життя сучасного покоління. Англіцизми у мовленні зазвичай використовуються не усвідомлено, так як процес їх входження до мови є досить швидким, хоч і поетапним. В ході дослідження ми визначили ті сфери життя молодої людини, до якої найчастіше потрапляють запозичення з англійської мови та навели приклади запозичених слів на різних етапах їх асиміляції.

У подальшому перспективним вбачається дослідження тенденції до інтенсивного запозичення англійських слів, її спаду чи розвитку, рівнів асиміляції англіцизмів до польського словникового ряду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

1. Шендерук Е.Б., Перминова В.А. Молодіжний сленг в англійській мові / Шендерук Е.Б., Перминова В.А. – Режим доступу: www.rusnauka.com/3_SND_2010/Philologia/57994.doc.htm

2. Карпенко А.М. Молодіжний сленг як спосіб вербалізації буття / Карпенко А.М. – Режим доступу: http://eprints.oa.edu.ua/ 437/1/2_09_5.pdf

3. Т. И. Ерофеева Понятие "социолект" в истории лингвистики XX века / Т. И. Ерофеева. – Режим доступу: http://www.philology.ru/linguistics2/erofeeva-02.htm

4. Анісімова А.І. Актуалізація концепту “Людина” в мовній картині молодіжного сленгу / Анісімова А.І. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Aia/2008.pdf

5. Соціолект Вікіпедія. Вільна Енциклопедія – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Соціолект

6. Англіцизм Вікіпедія. Вільна Енциклопедія – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Англіцизм

7. Katarzyna Wardzala Problemy opisu mody jezykowej mlodziezy na podstawie wplywow angielszczyzny / Katarzyna Wardzala. – Uniwersytet Wrocławski. – s. 4.

8. Małgorzata Milewska-Stawiany Biforek i afterek, czyli angielski w polszczyźnie młodzieży / Małgorzata Milewska- Stawiany – Режим доступу: http://portalwiedzy.onet.pl/4870,5130, 1415840,1,czasopisma.html

9. Barbara Kulesza Najnowsze anglicyzmy w języku prasy młodzieżowej / Barbara Kulesza – Режим доступу: http://www.kwartjez.amu.edu.pl/Kulesza_2010_3-4.pdf