76. Відношення до перекладу в Давньому Світі (Рим).
Грецька культура значно впливала на становленя важливих сфер римської культури – такої, наприклад, як література, але одночасно в римської культурі було достатньо самобутності.
Викликає інтерес те, що перші римські історики писали грецькою мовою. першим усним перекладачем став римський сенатор Гай Ацілій.
Першим перекладачем та одночасно засновником великої римської літератури був грек Луцій Лівій Андронік (275-200 рр.). Одною з важливіших заслуг Андроніка можна вважати те, що основи римської поезії він заклав своїм перекладом “Одисеї” Гомера латинською мовою. При перекладі Андронік зустрівся з необхідністю вводити нові слова, які передавали би поняття та реалії, відсутні у римської дійсності та латині. Можна стверджувати, що, таким чином, Андронік став засновником адаптаційного перекладу. На замовлення римських державних діячів він переклав грецькі комедії та трагедії (відомі 12 назв таких творів).
Наприкінці ІІІ – на початку IІ ст. до н.е. після перемоги над Карфагеном у другій Пунічної війні Рим стає могутнішей державою Середземномор’я. Серед поетів у той період виділявся Квінт Єній (239-169 рр.), який однаково добре володів трьома мовами – рідною окською, грецькою та латинською, та займався як самостійною творчістю, так і перекладом. Він перекладав грецькі п’єси.
Тит Макцій Плавт (ІІІ – початок ІІ ст. до н.е.), відомий як комедіограф, використовував прийом контамінації (в основі його творів були грецькі образи).
Цецілій Стацій (220 – 168 рр.) зтворював свої комедії, використовуючи твори греків Менандра, Алексида, Філемона. Він ближче ніж Плавт дотримувався грецьких образів, уникаючи при цьому контамінації.
Публій Теренцій Арф (190 – 159 рр.), який нарівні з Плавтом вважався засновником римської комедії, переклав 108 комедій Менандра. До нашого часу дійшли тільки 4 комедії Теренція. Його часто називають засновником реалістичної драма.
Таким чином, розвиток римської літератури на перших етапах, відбувався під впливом перекладів, переробок із грецької мови. Грецька мова в Римі мала дуже незвичайний статус. З обного боку, грецька мова була мовою самих низьких прошарків, а з другого – вона була у пошані у верхівки римського суспільства. Грецькою мовою володіло багато римських державних діячів, не говорячи вже про поетів. Наприклад, імператор Август писав як латинською, так і грецькою мовою, імператор Клавдій писав грецькою мовою.
У середніх школах у Римі викладали не тільки грецьку мову, але також і переклад з грецької.
І ст. до н.е. наповнене подіями, у результаті яких республіканська форма правління змінилась монархічною. Література вступила у новий етап, який називають “золотим віком” римської літератури. Відповідно, з одного боку, змінюється мета перекладу, та з іншого – поширюється круг перекладаної літератури.
Ціцерон (106 – 43 рр. до н.е.) створив норми латинської літературної мови. Для історії перекладу він дуже цікавий тим, що в своїх творах він торкався теоретичних проблем перекладу. У різні періоди свого життя він сам займався перекладом. У 16 років він переклав з грецької поему Арата “Явище”. У 32 роки переклав твір Ксенофонта “Домострой”. Він також переклав вірші великих грецьких поетів. Ціцерон вважав, що дослівний переклад – це свідоцтво мовної бідності перекладача.
В розвитку давньої літератури поетична творчість передує прозаїчнії. Але вже у І ст. до н.е. з’являються переклади прозаїчні. Історик Синеса (118- 67 рр.) переклав латинською мовою “Мілетські оповідання”.
Поява прозаїчних перекладів відбивала зміни в культурі, та починаючи з І ст. н.е. саме прозаїчний переклад стає ведучим.
До нас дійшло чотири романи ІІІ – ІV ст. н.е. Серед них – “Історія Аполонія, царя Тирського”, “Щоденник Троянської війни”, “Історія падіння Трої”, “Іудейська війна”, перекладені з грецької на латинську.
Анцій Манлій Северин Боецій (480 – 524 рр.) перекладав твори не художньої, а грецької філософської літератури. Доля більшості перекладів Боеція нам невідома, але ми знаємо, що вони значно вплинули на мислителів Середньовіччя та Відродження.
Магн Аврелій Касіодор Сенатор (490 – 575 рр.) брав участь та керував перекладом творів Флавія “Іудейські давності” та “Проти Апіона” з грецької латинською мовою..
Слід підкреслити, що в Римі перекладали головним чином з грецької на латинську.
- Відповіді
- 1 Группа
- Самое главное в переводе – ответить на вопрос для чего?
- 2 Группа
- 3 Группа:
- 4 Группа
- Перевод личных имен. Перевод имен понимается двояко. Прежде всего многие иностранные имена, имеют русское соответствие в русском языке: Katrin – Екатерина; Michael – Михаил.
- 13. Еквівалентність перекладу. Рівні способу описання ситуації, значення синтаксичних структур, словесних знаків
- 17. Основні можливості передачі слова як лексичної одиниці
- Люди живут в разных климатических условиях
- Этнографические
- Приемы передачи реалий
- Создать неологизм
- Приблизительный перевод
- Выбор приемов передачи реалий
- 1) Переводы, выделяемые по соотношению типов языка перевода и языка оригинала:
- 2) Переводы, выделяемые по общей характеристике субъекта переводческой деятельности и по его отношению к автору переводимого текста:
- 3) Переводы, выполняемые по типу переводческой сегментации текста и по используемым единицам перевода:
- 4) Переводы, выделяемые по признаку формы презентации текста перевода и текста оригинала:
- 5) Переводы, выделяемые по признаку характера и качества соответствия текста перевода тексту оригинала:
- 6) Переводы, выделяемые по признаку жанрово-стилистической характеристики переводимого материала и жанровой принадлежности:
- 7) Переводы, выделяемые по признакам полноты и способа передачи смыслового содержания оригинала:
- 8) Переводы, выполняемые по признаку основной прагматической функции:
- 9) Переводы, выделяемые по признаку первичности/непервичности текста оригинала:
- 10) Переводы, выделяемые по типу адекватности:
- 3 Варианта передачи
- 24. Переклад в Росії. Коротка історія.
- 5 Компонентов:
- 26. Антонімічний переклад як перекладацька трансформація. Антонимический перевод
- Способы введения нового термина
- 28. Прагматичні аспекти перекладу, пов’язані з суб’єктом мовлення.
- 3 Варианта передачи
- 29. Складові частини перекладознавства.
- Переводоведение
- Прикладное
- Частное (специальное) переводоведение
- Частные теории перевода ограниченные способом:
- Теории, ограниченные рангом или уровнем языковой структуры:
- Прикладное переводоведение
- Области прикладного переводоведения
- 2 Важных момента:
- 30. Канцелярит. Його ознаки та його шкода.
- 32. Прагматичні аспекти перекладу, обумовлені ситуацією спілкування.
- 3 Варианта передачи
- 33. Еквівалентні відповідності. Передача контекстуально-незалежних слів.
- 34. Стилістичні аспекти перекладу. Передача стилістично відмічених мовних одиниць. Стилистические аспекты перевода
- 35. Основні види перекладу. Інформативний переклад.
- Информационный перевод.
- 36. Передача неологізмів.
- 37. Еквівалентність перекладу. Типи еквівалентності. Рівень комунікації. Рівень розпізнавання ситуації.
- 1 Группа
- Самое главное в переводе – ответить на вопрос для чего?
- 2 Группа
- Использование идентичных образов (тех же понятий) в этих текстах означает, что базовая структура сообщения остается неизменной, указывается что говорится. Что именно сказано?
- 4 Группа
- 38. Небезпека буквального перекладу та причини буквалізму.
- 39. Основні види перекладу. Письмовий переклад.
- Письменный перевод.
- 40. Жанрово-стилістичні підвиди перекладу та особливості передачі нт-матеріалів. Відмінності нт-стилю в російській / українській мові та іноземній мові.
- 2 Жанра информативного перевода:
- Особенности перевода научно-технических и газетно-информационных материалов
- 41. Этапы работы над полным письменным переводом.
- 42. Выбор приемов передачи реалий. Зависимость способа от характера текста.
- 43. Дополнительная литература и работа переводчика с источниками информации.
- 44. Стилистические аспекты перевода. Передача повторов разного вида.
- 45. Пять факторов, которые усугубляют передачу фразеологических единиц.
- 46. Модуляция, или прием развития смысла.
- 47. Две стадии переводческого процесса.
- 48. Прагматические аспекты перевода, связанные с адресатом речи.
- 49. Передача произведений, отдаленных во времени.
- 51. Поиск «ненаходимых» слов.
- 52. Особенности перевода поэзии.
- 53. Вариантные соответствия.
- 54. Грамматические аспекты перевода. Общие положения.
- 55. Вопрос про возможность/невозможность перевода. Ограничение принципа перевода.
- 56. Реферативный и аннотативный переводы.
- 57. Переводческие приемы: добавление, опущение, замены, перестановки. Лексические трансформации.
- 58. Основные виды перевода. Художественный перевод.
- 59. Жанрово-стилистические подвиды перевода и особенности передачи газетных новостей.
- 60. История перевода как составная часть переводоведения. Две тенденции в отношении к переводу, которые проявились в давние времена: дословный и вольный переводы.
- 61. Стилістичні аспекти перекладу. Поняття каннотації. Перелік стилістично відзначених мовних одиниць.
- Названия театров, кинотеатров, гостиниц передаются транскрипцией или транслитерацией, и добавляется экспликация, т.Е. Пояснение, и названия часто берутся в кавычки.
- 63. Жанрово-стилістичні пілвиди перекладу та особливості передачі газетних заголовків.
- 64 Стилістичні аснекти перекладу. Передача субкультурних елементів в перекладі.
- 65. Лексичні трансформаціі диференціації та конкретизації.
- 66. Жанрово-стилістичні підвиди перекладу та особливості газетних матеріалів (англ./франц./нім.) кліше, еліпсис тощо.
- 69. Лексична трансформація генералізації значення.
- 72. Прагматичні аспекти перекладу, пов’язані з адресатом мовлення.
- Успешное выполнение функций переводчика предполагает, поэтому, всестороннее знакомство с историей, культурой, литературой, обычаями, современной жизнью и прочими реалиями народа исходного языка.
- 3 Варианта передачи
- 73. Передача безеквівалентної лексики. Реалії.
- Классификация реалий
- Одежда, жилье, мебель, утварь Приемы передачи реалий: 1) Транскрипция – передача по звучанию (звуковой оболочки). 2) Транслитерация – по написанию.
- 74. Основні види перекладу. Переклад усний. Змішані типи.
- 75. Стилістичні аспекти перекладу. Передача стилістичних прийомів. Зевгма алітерація.
- 76. Відношення до перекладу в Давньому Світі (Рим).
- 77. Об’єкт, предмет та методи перекладознавства.
- Методологические принципы перевода
- 78. Антонімічний переклад як перекладацька трансформація.
- 79. Чотири типові способи передачі фо.
- 4 Способа передачи фразеологических единиц оригинала в процессе перевода: