3.1.6. Молодіжний тезаурус політичного дискурсу

У нашому дослідженні наводяться результати, одержані у процесі роботи з чотирма базовими актуальними політич­ними поняттями – політика, мітинг, вибори, влада. В отри­маному після експерименту списку асоціацій було виділено:

• слова-реакції, що мають істотні чи лінгвістично вивірені ознаки;

• слова-реакції, що мають несуттєві, латентні, конкретно-ситуаційні ознаки, і назви предметів, які можуть співіснувати в поданому явищі;

• слова-реакції, що вказують на негативну оцінку слова-стимулу;

• слова-реакції, що виражають порівняння, метафори, пере­носне значення, культурні кліше, називають історичні персони;

• слова-реакції, що відображають індивідуальні асоціації та не піддаються класифікації;

• антоніми.

Експеримент проводився з групою студентської молоді (80 осіб) Київського національного університету ім. Тараса Шевченка за методом вільних асоціацій (методика запозичена у білоруських учених, котрі проводили аналогічні дослідження молодіжного політичного тезаурусу у Білоруському державному університеті). Респонденти діяли за такою інструкцією: “Вам зачитуватимуться слова. Після прочитання кожного з них Ви повинні записати слово, яке першим спало Вам на думку. Якщо Ви не встигаєте вчасно відреагувати на запропоноване слово, ставте прочерк”.

Дані представлені в таблицях, що фіксують частотні хара­ктеристики різних категорій слів-реакцій на зазначені вище вер­бальні стимули (табл. 3.1.-3.5).

Як показує аналіз наведених даних, формування реальних політичних еталонів для здійснення вибору тільки починається. При цьому навіть в однорідних соціальних групах (у нашому випадку мова йде про студентів) немає єдиних еталонів вибору. Звичайно, в описі своєї політичної поведінки молодий міський виборець здебільшого послуговується загальноприйнятою по­літичною лексикою: політик, демократ, влада, депутат, дикта­тор тощо. Однак тлумачення цих еталонних слів дуже далеке від того, що можна вважати нормою.

Таблиця 3.1