3.1.6. Молодіжний тезаурус політичного дискурсу
У нашому дослідженні наводяться результати, одержані у процесі роботи з чотирма базовими актуальними політичними поняттями – політика, мітинг, вибори, влада. В отриманому після експерименту списку асоціацій було виділено:
• слова-реакції, що мають істотні чи лінгвістично вивірені ознаки;
• слова-реакції, що мають несуттєві, латентні, конкретно-ситуаційні ознаки, і назви предметів, які можуть співіснувати в поданому явищі;
• слова-реакції, що вказують на негативну оцінку слова-стимулу;
• слова-реакції, що виражають порівняння, метафори, переносне значення, культурні кліше, називають історичні персони;
• слова-реакції, що відображають індивідуальні асоціації та не піддаються класифікації;
• антоніми.
Експеримент проводився з групою студентської молоді (80 осіб) Київського національного університету ім. Тараса Шевченка за методом вільних асоціацій (методика запозичена у білоруських учених, котрі проводили аналогічні дослідження молодіжного політичного тезаурусу у Білоруському державному університеті). Респонденти діяли за такою інструкцією: “Вам зачитуватимуться слова. Після прочитання кожного з них Ви повинні записати слово, яке першим спало Вам на думку. Якщо Ви не встигаєте вчасно відреагувати на запропоноване слово, ставте прочерк”.
Дані представлені в таблицях, що фіксують частотні характеристики різних категорій слів-реакцій на зазначені вище вербальні стимули (табл. 3.1.-3.5).
Як показує аналіз наведених даних, формування реальних політичних еталонів для здійснення вибору тільки починається. При цьому навіть в однорідних соціальних групах (у нашому випадку мова йде про студентів) немає єдиних еталонів вибору. Звичайно, в описі своєї політичної поведінки молодий міський виборець здебільшого послуговується загальноприйнятою політичною лексикою: політик, демократ, влада, депутат, диктатор тощо. Однак тлумачення цих еталонних слів дуже далеке від того, що можна вважати нормою.
Таблиця 3.1
- Розділ 1. Методологічні та теоретичні засади аналізу дискурсу
- Теоретичні передумови виникнення дискурсології як науки
- Аналіз дискурсу як основний методологічний інструмент нової наукової парадигми
- 1.3. Сучасні методи дослідження
- 1.4. Дискурс у комунікативному середовищі
- 1.4.1. Комунікативна природа дискурсу
- 1.4.2. Дискурс як породження реальної комунікації
- 1.4.2.1. Визначальні чинники дискурсотворення
- 1.4.2.2. Основні дискурс-моделі
- 1.4.2.3. Комунікативно зумовлені види дискурсу
- 1.5. Значення та співвідношення понять “текст” і “дискурс”
- 1.5.1. Текст як елементарна одиниця дискурсу
- 1.5.2. Диференційні ознаки та межі тексту
- 1.5.3. Теоретичне трактування понять “текст” і “дискурс”, “дискурс” і “мовлення”
- 1.5.4. Основні лінгвістичні категорії дискурсу як “тексту в ситуації”
- 1.6. Висновки до першого розділу
- Розділ 2. Прагматико-семантична організація дискурсу
- 2.1. Прагматика дискурсу
- 2.1.1. Сутність концепції прагматики дискурсу
- 2.1.2. Втілення комунікативної інтенції у дискурсі
- 2.1.3. Прагматично детерміновані характеристики учасників дискурсу
- 2.1.4. Засоби прагматичної організації дискурсу
- 2.1.5. Прагматична структура дискурсу
- 2.1.6. Дискурс як прагматична модель дійсності
- Характерні ознаки моделі віртуальної реальності*.
- Актуальна
- Дискурсивні модел
- Реальност
- Регулятивна
- Ілюзорна
- 2.1.7. Дискурсні можливості мовної особистості та прагматичні стратегії їхньої реалізації
- Форматор рефлексії (Юлія Мостова)
- 2.1.8. Аргументація як засіб відтворення ментальної моделі дійсності та метод досягнення прагматичних цілей дискурсу
- Дискусія
- 2.2. Семантика дискурсу
- 2.2.1. Розвиток теорії семантики: від значення слова до значення дискурсу
- 2.2.2. Семантичні механізми породження дискурсу
- 2.2.3. Змістове поле дискурсу
- 2.2.4. Дискурсивні моделі як відображення семантичних модусів реальності
- 2.2.5. Семантичне розгортання дискурсу
- 2.2.6. Функціонально-семантичні категорії дискурсу
- 2.2.8. Евалюативність дискурсу: семантична актуалізація оцінності та ціннісні домінанти
- 1. Автор-спостерігач 2. Коментатор
- 2.3. Висновки до другого розділу
- Розділ 3. Мовна репрезентація дискурсу (лінгвістичні особливості та жанрові форми політичного дискурсу у сучасному інформаційному просторі України)
- Політична мова як відображення політичної діяльності
- 3.1.1. Основні підходи до аналізу мовної репрезентації політичної діяльності
- 3.1.2. Мовне втілення теми у політичному дискурсі
- 3.1.3. Мовна опозиція як дискурсивний чинник
- 3.1.4. Лексико-фразеологічна характеристика сучасного політичного дискурсу
- 3.1.5. Неоднозначність та езотеричність політичного мовлення
- З містова невизначеність
- 3.1.6. Молодіжний тезаурус політичного дискурсу
- Поняття “політика”.
- Комунікативна цінність (частотність уживання) запропонованих політичних понять у середовищі студентської молоді.
- 3.1.7. Новий стилістичний канон у мові політики
- 3.2. Жанрова палітра сучасної політичної преси
- 3.2.1. Дискурсні можливості та особливості інтерв’ю з політиком
- 1. За характером інформації:
- 2. За типом інтеракції:
- 3. За фактуально-часовою спрямованістю:
- 4. За типом комунікативної стратегії:
- 3.2.2. Гасло як жанр у функціональній структурі жанрового політичного простору в період передвиборчих кампаній
- 3.2.3. Сучасний політичний фольклор
- 3.3. Висновки до третього розділу
- Висновки
- Список використаних джерел