Розділ 3. Мовна репрезентація дискурсу (лінгвістичні особливості та жанрові форми політичного дискурсу у сучасному інформаційному просторі України)

Сформулювавши метологічно-теоретичні засади аналізу дискурсу як соцолінгвального явища сучасного комунікативного простору і дослідивши на основі них прагматико-семантичну організацію дискурсу – тобто його внутрішню структуру, “зміст”, уважаємо за необхідне зосередитися на питанні мовної репрезентації, мовного втілення – тобто зовнішній оболонці, “матеріальній формі” дискурсу. Це питання ми розглядатимемо на матеріалі політичних текстів сучасної української періодики, в яких “фіксується”, “матеріалізується” український політичний дискурс. Вибір саме цього різновиду масовоінформаційного дискурсу зумовлений передовсім тим, що мовні структури політичного дискурсу відрізняються високим ступенем репрезентативності.

1. Содержание

   • Розділ 1. Методологічні та теоретичні засади аналізу дискурсу
   • Теоретичні передумови виникнення дискурсології як науки
   • Аналіз дискурсу як основний методологічний інструмент нової наукової парадигми
   • 1.3. Сучасні методи дослідження
   • 1.4. Дискурс у комунікативному середовищі
   • 1.4.1. Комунікативна природа дискурсу
   • 1.4.2. Дискурс як породження реальної комунікації
   • 1.4.2.1. Визначальні чинники дискурсотворення
   • 1.4.2.2. Основні дискурс-моделі
   • 1.4.2.3. Комунікативно зумовлені види дискурсу
   • 1.5. Значення та співвідношення понять “текст” і “дискурс”
   • 1.5.1. Текст як елементарна одиниця дискурсу
   • 1.5.2. Диференційні ознаки та межі тексту
   • 1.5.3. Теоретичне трактування понять “текст” і “дискурс”, “дискурс” і “мовлення”
   • 1.5.4. Основні лінгвістичні категорії дискурсу як “тексту в ситуації”
   • 1.6. Висновки до першого розділу
   • Розділ 2. Прагматико-семантична організація дискурсу
   • 2.1. Прагматика дискурсу
   • 2.1.1. Сутність концепції прагматики дискурсу
   • 2.1.2. Втілення комунікативної інтенції у дискурсі
   • 2.1.3. Прагматично детерміновані характеристики учасників дискурсу
   • 2.1.4. Засоби прагматичної організації дискурсу
   • 2.1.5. Прагматична структура дискурсу
   • 2.1.6. Дискурс як прагматична модель дійсності
   • Характерні ознаки моделі віртуальної реальності*.
   • Актуальна
   • Дискурсивні модел
   • Реальност
   • Регулятивна
   • Ілюзорна
   • 2.1.7. Дискурсні можливості мовної особистості та прагматичні стратегії їхньої реалізації
   • Форматор рефлексії (Юлія Мостова)
   • 2.1.8. Аргументація як засіб відтворення ментальної моделі дійсності та метод досягнення прагматичних цілей дискурсу
   • Дискусія
   • 2.2. Семантика дискурсу
   • 2.2.1. Розвиток теорії семантики: від значення слова до значення дискурсу
   • 2.2.2. Семантичні механізми породження дискурсу
   • 2.2.3. Змістове поле дискурсу
   • 2.2.4. Дискурсивні моделі як відображення семантичних модусів реальності
   • 2.2.5. Семантичне розгортання дискурсу
   • 2.2.6. Функціонально-семантичні категорії дискурсу
   • 2.2.8. Евалюативність дискурсу: семантична актуалізація оцінності та ціннісні домінанти
   • 1. Автор-спостерігач 2. Коментатор
   • 2.3. Висновки до другого розділу
   • Розділ 3. Мовна репрезентація дискурсу (лінгвістичні особливості та жанрові форми політичного дискурсу у сучасному інформаційному просторі України)
   • Політична мова як відображення політичної діяльності
   • 3.1.1. Основні підходи до аналізу мовної репрезентації політичної діяльності
   • 3.1.2. Мовне втілення теми у політичному дискурсі
   • 3.1.3. Мовна опозиція як дискурсивний чинник
   • 3.1.4. Лексико-фразеологічна характеристика сучасного політичного дискурсу
   • 3.1.5. Неоднозначність та езотеричність політичного мовлення
   • З містова невизначеність
   • 3.1.6. Молодіжний тезаурус політичного дискурсу
   • Поняття “політика”.
   • Комунікативна цінність (частотність уживання) запропонова­них політичних понять у середовищі студентської молоді.
   • 3.1.7. Новий стилістичний канон у мові політики
   • 3.2. Жанрова палітра сучасної політичної преси
   • 3.2.1. Дискурсні можливості та особливості інтерв’ю з політиком
   • 1. За характером інформації:
   • 2. За типом інтеракції:
   • 3. За фактуально-часовою спрямованістю:
   • 4. За типом комунікативної стратегії:
   • 3.2.2. Гасло як жанр у функціональній структурі жанрового політичного простору в період передвиборчих кампаній
   • 3.2.3. Сучасний політичний фольклор
   • 3.3. Висновки до третього розділу
   • Висновки
   • Список використаних джерел