3. За фактуально-часовою спрямованістю:

1) фактуальні дані (минуле);

2) ставлення до подій чи особистостей (позачасове і сьо­годення);

3) намір (майбутнє).

У політичних інтерв’ю, здебільшого, представлені всі три види фактуально-часової спрямованості: минуле, сьогодення, майбутнє. Аспект минулого розглядається у зв’язку з подія­ми, які викликали широкий суспільний резонанс, що відбива­ється в типовому введенні в комунікацію з боку журналіста. (Наприклад: “Нашу бесіду хотілося б почати з дуже актуаль­ного сьогодні для України питання...” – цим зачином аспект минулого пов’язується із сьогоденням). Інтерв’юйований “до­сліджується” у двох напрямах: ставлення політика до певної реальної події, а також його ставлення до інформації про по­дію. Реальна подія може висвітлюватися з різних сторін і різ­них, часто взаємовиключних, позицій, що зумовлює такі типи: відомо, що...; є версія, що...; існує думка, що...; кажуть, що...; були повідомлення, що... тощо. Аспект майбутнього по­в’язаний із проблемою референції, чи суперечністю між фак­том і фактоїдом (фактоподібним вимислом). Фактичний план інформації передбачається питаннями журналіста на зразок: “Що конкретне, конструктивне Ви можете запропонувати?” Характерне для політичного інтерв’ю моделювання ситуації є осно­вою для одержання фактоїдної інформації: якби...; припусти­мо, що...; а зараз би Ви... тощо.