§ 45. Етимологічне коментування в збірниках паремій

Етимологія, тобто походження та історія, фразеологізмів була предметом принагідної уваги уже в першій половині XIX ст. у за-гальномовних словниках і фольклористичних збірках. Автор "Слов­ника української мови" П. Білецький-Носенко (рукопис укладений 1838—1843 pp.) робив спроби пояснити походження деяких висло­вів (тягати до хверта, дати тйнфу, точити баляндраси, крутити веремія, гнати в три вирви, ханьки м 'яти\ описуючи певну ситуа­цію. Частіше ж він просто з'ясовував значення окремих компонен­тів у цих висловах: Пантелйкь (Пентелйкъ). Гора в Греції. "Збити з' Пантелйку". Указував на мову запозичення: Шпетити, Висмію­вати. Честити проти честі. Сварити. "Шпетити на всю губу". Голо­сно сварити. По-німецьки: spotten. Часом додавав синонімічний вислів, утворений за тією ж структурно-семантичною моделлю, як-от: Хирй писати. Кажуть про ходу п'яного: писать мыслете.

Значний етнографічний матеріал, "брехеньки", коментарі інших укладачів, усну народну творчість залучав М. Номис у, безсумнів­но, кращому пареміологічному зібранні XIX ст. "Українські при­казки, прислів'я і таке інше" (1864). Наприклад, вислів я тебе пере­жену на гречку супроводжується таким коментарем: "В рукопису д. Марковича є до сії приказки така замітка з Пирятина: "Взято, здається, од бджіл, як їх на гречку в порожні вуллі переганяють". Не перечу: може, воно й так; додам тільки, що колись у дяків і, огулом мовлячи, в школах кара школярам... така була: ставили на гречку навколюшки і часами голими коліньми" [310, № 3632]. Фразеоло­гічні варіанти — вирватися як Пилип з конопель, вискочити як Пи­лип з коноплі, гульк, як Пилип з кукурудзів — пояснюються відомим з польських джерел (Рей, Хмелевський, Вуйціцький та ін.) перека­зом історичного анекдота про шляхтича Пилипа, "родом із Коно­пель Сандомирського краю", який "вбовтнувся в річ без ладу" [310, № 3153], хоча навіть польські дослідники сумнівалися в достовір­ності цієї легенди, пов'язуючи слово Пилип (пилип) з його народно-діалектним значенням "заєць" (С. Скорупка, Д. Гессен, С. Стипула

368

Етимологічний аналіз української фразеології

та ін.)- Часом укладач пояснює екстралінгвістичні умови станов­лення вислову, як-от: допавсь як дурень до мила [310, № 12197].

Більш обґрунтовані етимології І. Франка в "Галицько-руських народних приповідках", оскільки поряд з етнографічним матеріа­лом він широко залучає діалектні варіанти та паралелі з інших мов. Власне, це не тільки тлумачний фразеологічний словник, а й прооб­раз праці з наукового етимологізування народної фразеології. Ціл­ком придатні й нині численні авторські пояснення етимона: 1. За-гнути хвіст під себе. Втихомирити, посмирніти. Вислів узятий із обсервації пса, що вдарений або копнений, затинає хвіст під себе. 2. Вода би го не протонула ("він би не втонув у воді"). Приказка осно­вана на віруванню, що великі грішники, чародії не тонуть у воді [49, XVI: 245]. 3. Плете банелюки. Говорить дурниці. Банелюка— ти­тул поширеної колись італійської повісті, перекладеної в XVII в. польським письменником Твардовським на польську мову з Historya przedziwna о krolewnej Banialuce [49, XXIV: 552]. Залучення вели­чезного екстралінгвістичного матеріалу, використання структур-носемантичних моделей (звичайно, без новітніх термінів), лаконіч­на манера викладу свідчать про хист І. Франка як видатного етимо­лога.

Названі автори апробували насамперед такий метод, як "етимо­логічне коментування", а їхні праці підготували твердий ґрунт для подальших дослідників.