§ 32. Активні і пасивні фразеологізми

Фразеологізми з погляду їх уживаності можна розділити на дві групи — активні й пасивні (застарілі ФО й фразеологізми-іннова-ції).

Активні фразеологізми різного стилістичного забарвлення й стильової закріпленості регулярно вживаються в сучасній літера­турній мові. Серед них усталені вирази різної структури: вхопити шилом патоки, (рости) як гриби після дощу, хай би грець узяв, гарячі жнива, молодий та зелений, в очах жовтіє, з жиру; різного експре­сивно-стилістичного забарвлення: жувати жуйку, зневажл.; наду­ти губи, фам.; не на такого нарвався, грубо; з різним ступенем се­мантичної цілісності й мотивованості: байдики бити, верстати дорогу, на чесне слово; різних сфер первісного функціонування: ви­кидати за борт, вийти з борозни, вілляти хвостом, з-під стоячого підошву випоре. Проте й серед аналізованої групи знаходимо часто-вживані фразеологізми — битися до останнього, (бігти) без пам 'яті, нема ні одвіту, ні привіту; "її люди трапляються, не сьо-годні-завтра хтось посватає", "Олександра заверещала не своїм го­лосом та затріпала чорними руками" (М. Коцюбинський). І навпаки, паралельно зустрічаються й менш уживані або уживані в певних ситуаціях. Наприклад, етнографічний вислів поїхати на оглядіти активно функціонує лише в період сватання. Не так часто натрапи­мо на ФО з дзирками "поглядаючи кругом; озираючись", хоч він і зафіксований академічним словником. Активні й частотні фразео­логізми (глянути) одним оком, свіжим оком, критичним оком, ла­сим оком, невеселим (сумовитим, безрадісним) оком. І навпаки, вислів (дивитися) зизим оком рідковживаний.

Застарілі фразеологізми відбивають і звичайні поняття, і такі, що з різних причин вийшли з активного вжитку. Сюди належать вирази вивідувати ума (в кого), видавити олію (з кого) "добре поби­ти кого-н.", вказати типики "провчити кого", возити попа в решеті "брехати під час сповіді", на духу "на сповіді", волити волю (чию), уступити в закон "звінчатися з ким-небудь", " — А що, лизнула скляного бога? — питався він... — Дурочка" (Панас Мирний), тоб­то "випила хмільного". Застаріли фразеологізми піти під аршин,

240

Стилістика і конотація українських фразеологізмів

взяти під аршин (у царській армії новобранців "підганяли під мір­ку", тобто брали чоловіків певного зросту); вислови, що відобража­ють різні знахарські методи лікування: виливати переполох "лікува­ти перелякану людину знахарським способом", "Наша знахарка — баба Горпиниха, що й уроки виливає, бешиху шепче і пропасницю вичитує" (Панас Мирний), глянути недобрим оком "зурочити". Не чуємо більше троїстих музик "оркестра, що складається з трьох му­зичних інструментів: скрипки, бубна і цимбал" [207: 260; 254, IV: 286] — не фіксують виразу троїсті музики (у М. Рильського — ка-пелія троїста) й словники. Відійшло в минуле високе історичне погибоше (загинути) яко (як) обри ("Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров'ю літер. Що ми загинем, яко обри, Що буде степ, руїна й вітер", Є. Маланюк). У сучасному вжитку функціонує майже виключно не до шмиги "не так, як слід", "не до вподоби" лише в заперечній формі. Хоча в XIX ст. була й стверджувальна — до шмиги "розумно, до діла, до речі" [207: 288]. І. Манжура серед приказок і прислів'їв у кінці того ж століття (1890) подає вислови мишку зірвати "побити", дати гену "сильно побити", сопляка уби­ти "злякатися", пропало, як на батозі "стільки ж взиску (користі?), як з батога за удар", усі шістнадцять "управився, немає нічого". Утратив актуальність ряд фразеологічних гнізд зі стрижневими сло­вами Бог, Господь: Боже благослови, Христом-Богом благати, Бо­гом благати, їй лее Богу, їй же ти Богу, нехай Бог (Господь) пома­гає (кому) "побажання успіху кому-н. у якійсь справі" й традиційні привітання з доброзичливим побажанням —хай Бог (Господь) про­щає, хай Господь милує (боронить), ані Боже мій "ні за яких обста­вин, ніколи". Рідше вживаються фразеологізми зі старослов'янським з походження словом враг: враг його матері, враг його бери, хай йому враг (виражають захоплення, незадоволення, досаду), враг його душу знає, враги його душу знають (виражають невідомість). З різних причин утратили актуальність фразеовербалізми сімейно-побутових реалій іти на діти "виходити заміж за вдівця з дітьми", запропонувати руку й серце (кому), прописати іжицю (кому) "по­бити кого". Можна назвати низку давніх форм покарання, тортур, фактів життя каторжан, як-от забити в колодку (кого), залити в кай­дани, волочити кайдани, волочити по етапах, які перейшли до па­сивного складу фразеологічного запасу мови.

241

Розділим

Так само до пасивного корпусу мовних одиниць належать і фразеологічні інновації, зокрема 80-х — 90-х років XX та початку XXI ст. Цілком природно, що дослідники (В. Кононенко, Т. Косме-да, О. Левченко, А. Смерчко, В. Стишов, Л. Струганець та ін.) про­понують широкий загал активно вживаних виразів різної семантич­ної цілісності й стійкості. Серед них розрізняють ідіоми (утрима­тися на плаву, тягнути одіяло (ковдру) на себе, розуміти, звідки ноги ростуть), усталені словосполучення, у яких є слова з вільним і фразеологічно зв'язаним значенням (чорний ринок, ядерна кноп­ка), усталені термінологічні словосполучення номінативно-харак­теризуючого типу (оксамитова революція, коридори влади) та па­ремії— усталені вирази з імпліцитно-комунікативною та евристич­ною функцією [263: 2]. Адаптується до української мови терміноло­гічна сполука паблік рилейшенз: пі-ар (Пі-ар), піар, ПР, PR, map-технології, "Такий чорний піар полізе на всі канали — жах!" (Ст., 30.11.2000); "грамотна професійна робота за чорним PR-ом" (Д, 12.09.2001).

Як наслідок соціально-економічних змін в епохи історичних зрушень постають нові форми взаємовідносин людей, розвивають­ся нові форми економічного життя. Мова зазнає великих змін пере­дусім на лексико-семантичному рівні. У своєму дзеркалі інновації відображають нову суспільно-політичну й економічну ситуацію. Поступові мовні зміни соціальної стабільності в період соціальних потрясінь пришвидшуються. Відбуваються переосмислення й зміни не тільки в семантичній структурі лексем, а й словосполучень, змі­нюється їх конотація. На основі різних тропів шляхом екстраполя­ції, тобто перенесення мовного образу з однієї сфери до іншої, усне й публіцистичне мовлення, насамперед засоби ЗМІ — особливо те­лебачення й періодика, відіграють вирішальну роль у збагаченні мови активно вживаними позначеннями суспільно-політичних ре­алій, як-от: чорні діри, непарламентські стосунки, прямий ефір, смажені факти, прокручувати гроші, телефонні зайці, ділові люди, чума XX століття, девальвація грошей, пор. серії з опорними ком­понентами альтернативний (альтернативне рішення, альтерна­тивна думка, альтернативний проект, альтернативні вибори), ті­ньовий (тіньова економіка, тіньові дільці, тіньовий обіг, тіньовий бізнес). Активізується слово бізнес "економічна, комерційна, під­приємницька або біржова діяльність, спрямована на отримання

242

Стилістика і конотація українських фразеологізмів

прибутку", яке входить у тісніші сполуки з іншими словами, утво­рюючи неологізми: бізнес-еліта, бізнес-ідея, бізнес-клас, бізнес-конференція, бізнес-новини, бізнес-партія, бізнес-структура. Вели­кий бізнес протиставляється середньому й малому бізнесові. "Попе­реджувальна" спортивна семантика сполуки жовта картка екстра­полює своє значення на будь-яку сферу. Із розширенням семантики вислову вийти на вулицю "мітингувати" під нього підводиться біль­ша кількість денотатів, з якими співвідноситься ФО, — "протесту­вати проти будь-чого".

Новотвори у фразеології — це не тільки нові за формою й зміс­том {шокова терапія), а й старі за формою, але інші за конотацією (старший брат) чи нові варіанти старих за формою словосполу­чень {набирати очки). Зміни у сфері фразеології відображають взає­модію інтра- та екстралінгвістичних чинників. Кожен новотвір вда­лий, "якщо ми його розуміємо, і витворений він не проти законів нашої мови" (І. Огієнко).

Серед новотворів виділяється декілька семантичних розрядів: 1) сучасні політичні процеси і явища {ескалація беззаконня, міжна-ціональні конфлікти); 2) економічна ситуація {перехід до ринку, ва­лютний коридор, індексація цін); 3) соціальні відносини {вести діа­лог, навішувати ярлики); 4) соціальні прошарки, угрупування чи об'єднання {кланові структури, корумповані елементи); 5) ситуації для соціуму {за межею бідності); 6) засоби впливу на когось {хо­лодний душ); 7) характерологічні найменування осіб {верхні ешело­ни влади, нові українці); 8) експресивні найменування країн {імперія зла, ближнє чи дальнє зарубіжжя); 9) характеристика часових пе­ріодів {застійні часи, посткомуністичний період); 10) оцінка соці­ально-політичних та побутових явищ (тоталітарний режим, ліві си­ли, больові точки, гарячі точки, межа малозабезпеченості); 11) ду­ховна культура (дефіцит моралі, дорога до храму, національне під­несення) тощо [263: 13—14].

Невідомо, що з визначеного загалу залишиться в майбутньому у фразеологічній скарбниці, які з виразів витримають випробування часом. Однак безсумнівно, що частина їх унаслідок інтенсивного функціонування в мові засобів масової інформації набуває семан­тичних нюансів, поступово з вузькоспеціальної сфери стає набут­ком широкої мовної практики, потрапляє до літературного вжитку, динамізуючи таким чином усю лексико-ідіоматичну мовну систему.

243

Розділ 11