§ 53. Інші види фразеологічних словників

Словник-довідник "Фразеологія перекладів Миколи Лука-

ша" (2003), укладений О. Скопненком і Т. Цимбалюк, — перша спроба якнайповніше описати індивідуально-авторські вживання фразеологізмів у мові перекладів М. Лукаша з реєстром понад 6 ти­сяч [318]. Він охоплює українську ідіоматику, пареміологію, пе­рифрази, тавтологічні словосполучення, усталені порівняння, а та­кож традиційні формули припрошення, побажання, клятв, божби, прокльонів, каламбурні словосполучення, вирази розмовних кліше тощо, уживані в мові Лукашевих перекладів: нехай йому (тобі) абищо!, апетит розбирає, спати як бабак, як одна біда йде, то й другу за собою веде, підняти бунт (на кого), поміж двох вогнів, до нуду, щоб вас у нутробі крутйло-мордувало й не переставало! Деякі ФО побудовані за моделями українських фразеологізмів, хоч вони характерні тільки для оригіналу: для святого Петра кращого місця за Рим не тра [треба], струсити купідонову пов'язку (з чого) "забути про кохання до кого-небудь", від пучок на ногах до останньої волосини на голові, до останнього реала "абсолютно все, повністю", жити Робінзонами (де) "усамітнюватися". Подібні фразеологічні вирази вводять нас у світ інших етнокультур, зберіга­ють колорит оригіналу, передають специфічні конотації іншо­мовних висловів. Вирізнимо вдало дібраний спосіб розміщення та­кого величезного матеріалу — під опорними словами. Перше місце серед них посідає іменник; якщо його немає, то опорні слова обира­ються в такому порядку: прикметник, прислівник, дієслово або сло­во з логічним наголосом. Звороти в середині кожного гнізда роз­міщуються за алфавітним порядком перших компонентів. Гніздо­вий спосіб розташування наочно засвідчує фразеотворчий діапазон

428

Українська фразеографія

опорних лексем. Десять ремарок (вульг., груб., жарт., зневажл., ірон., книжн., лайл., несхв., урон., фам.) розподіляють фразеологіч­ний матеріал перекладів за їх функціонально-стилістичним уживан­ням. Алфавітний покажчик, який подано в кінці словника, значно полегшує користування досить великою за обсягом працею.

Зразок розміщення й розробки статей:

МУР

ставити мур (між чим). Чинити перешкоди.

... я ж бо завжди ставлю мур між жаданнями моїми і моєю чес-тивістю і не зламаю сього звичаю навіть заради великодушності, що ваша достойність мені виказує. Сервантес, с. 535.

МУРАШВА

аж мурашва полізла пбза спиною. Хто-небудь тремтить, здригається від хвилювання, переживання.

У Яна Бібіяна аж мурашва полізла поза спиною; він упізнав своє власне обличчя. Єлин Пелин, с 86.

Таким чином, українська фразеографія як розділ фразеології, на відміну від лексикографії, тільки набирає обертів, хоч уже й пред­ставлена в академічних зібраннях. Фразеографія жорстко залежить від ступеня розробки загальної фразеологічної теорії, від конкрет­них досліджень запасу літературної, ареальної, субстандартної ідіо­матики, зіставно-типологічних студій. Практичні потреби укладан­ня словників вимагають і відповіді на багато питань: що включати до словника, як розташовувати матеріал, що і як відображати в стат­ті, як показати дискурсивну функцію й семантичну специфіку ФО та ін. Проаналізовані вище словники засвідчують інтенсивний по­шук українських учених, перед якими ще, правда, лежить неозоре фразеографічне поле діяльності.

429

Розділ 18

НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

У фразеології продовжують розроблятися синхронічний і діа­хронічний аспекти, уточнюється термінологія, досліджуються си­стемні зв'язки ФО, розкривається — із залученням генетичних і типологічних паралелей — механізм фразеотворення. Багато з та­ких питань утрадиційнилося. Новими аспектами у фразеології ми вважаємо не тільки нові напрями досліджень фразеології, а й більш фундаментальне висвітлення й раніше окреслених, але недостатньо опрацьованих питань.

На зміну структурно-семантичній парадигмі поступово прихо­дить психокогнітивний аспект (О. Баранов, Д. Добровольський, Є. Бартмінський, С. Небжеговська, С. Денисенко, О. Забуранна, О. Левченко). З останніх робіт українських фразеологів найбільш виразно він представлений, мабуть, у працях О. Селіванової, яка за­пропонувала нову концепцію мотиваційних процесів. Вона описала пропозиційно-диктумну, асоціативно-термінальну, інтеграційно-по­рівняльну, модусну й змішану мотивації. Авторка простежила зако­номірності знакової переінтерпретації українських фразеологізмів у мережі культурних кодів етносвідомості (соматичного, біоморф-ного, просторового, предметного, духовного), дослідила чинники позначення фразеологізмами концептосистеми народу, узагальнив-

430

Нові аспекти у вивченні української фразеології

ши це в монографії "Нариси з української фразеології (психокогні-тивний та етнокультурний аспекти)" [238]. Когнітивна лінгвістика значно розширила поле досліджень, дала можливість використову­вати найрізноманітнішу позалінгвістичну інформацію.

Різко інтенсифікувалося вивчення ареальної (діалектної) фра­зеології української мови. Учені намагаються звернути увагу на по­дальше накопичування діалектного матеріалу (на цей період припа­дає публікація словників чи фрагментів словників Г. Аркушина, Н. Бабич, Г. Доброльожі, А. Івченка, В. та Д. Ужченків, В. Чабанен­ка, М. Якима та ін.), на необхідність подати ареальну фразеологію як систему, розробити ефективну методику ареального опису, про­аналізувати фразеологію в ідеографічно-тематичному аспекті, уточ­нити й адекватно відобразити дериваційну базу, способи й чинники фразеотворення, включити фразеологію нових регіонів як об'єкт дослідження, показати конкретні (активні) мовні процеси на тлі аналогічних процесів інших говірок. Важливо також установити об­сяг і межі діалектної фразеології, виявити її основний корпус в українській мові, визначити основні фактори й шляхи розвитку української діалектної фразеології. Українські говірки останнім ча­сом зазнають істотних змін, численні поля лексичних і фразеологіч­них номінацій архаїзуються, а тому потреба фіксації їх у словниках та фундаментальних дослідженнях є нагальною.

На останнє десятиліття припадає комплексне дисертаційне ви­вчення фразеології окремих регіонів. Найбільша кількість таких досліджень пов'язана з вивченням фразеології південно-західних говірок: лемківських (Г. Ступінська), верхньонаддністрянських (Н. Романюк), гуцульських (М. Олійник), західноподільських (Н. Ко­валенко). Ще раніше (1991—1992) захистив докторське дисертацій­не дослідження фразеології українських діалектів карпатського ре­гіону В. Лавер. Фразеологія північних говірок представлена в ди­сертаційному дослідженні поліських антропогностичних порівнянь Г. Доброльожі, у багатьох етнографічних (тема смерті) й лексико-фразеологічних роботах В. Конобродської. Окремі аспекти фразео­логії говірок південно-східного наріччя розробили на матеріалі пів-деннонаддніпрянських говірок Т. Грица (фразеологія Гуляйпільсь-кого району Запорізької області), а на матеріалі східнослобожансь-ких і східностепових говірок — Р. Міняйло (активні фразеологічні процеси в говірках сходу України). Серед актуальних аспектів ви-

431

Розді/П8

вчення діалектної фразеології виокремимо її ідеографічний аналіз (Т. Грица, Г. Доброльожа), генезис (Г. Доброльожа, А. Івченко, В. Ужченко), способи структурної трансформації говіркових фра­зеологізмів (Н. Романюк).

Провідним методом дослідження ареальної фразеології стає ме­тод структурно-семантичного моделювання, який особливо ефек­тивно використовують А. Івченко, М. Олійник, Н. Коваленко. Це дало змогу виявити фразеотворчі відношення у сфері діалектної фразеології, основні способи мотивації, визначити додаткові семи в семантичній структурі фразеологізмів.

Певний підсумок вивчення ареальної фразеології зроблений в опублікованих монографіях поки що лише А. Івченка та В. Ужчен-ка. Перший намагався представити узагальнювальне й синтетичне дослідження української народної фразеології як цілісної системи, у якому об'єднано опис ономасіологічних процесів найпродуктив­ніших семантичних груп. Другий — здійснити огляд діалектної фразеології за останні ЗО років, показати стан вивчення фразеології новітніх говірок сходу України, активні ареальні процеси, виділити культурологічні аспекти проблеми.

Про те, що вивчення української жаргонно-арготичної фразео­логії, її адаптація в діалектах і літературній мові "перебуває на по­чатковому етапі" [102: 179], уже згадувалося. У вчених і в пересіч­ного мовця сформувався стійкий стереотип про "суто російський характер жаргонного слововживання" (Л. Ставицька), неконкурен­тоспроможності української мови в стилістично знижених сферах комунікації. Звичайно, кальок, суржику, "російських вкраплень" у сучасному українському жаргоновживанні дуже багато. Але все од­но "це специфічно українські риси" (О. Ткаченко). Потужний укра­їнський етно- та лінгвоментальний код "аж світиться у російськомов­них дискурсах" (Л. Ставицька). З іншого боку, до російського жар­гону з нашої мови запозичені такі лексико-фразеологічні елементи, як халява, забивати баки, гірший, цікавий, ковтать, вабить, фай-ний, файка; український синтаксис легко прочитується в жаргоніз­мах до лампочки, дохауза "додому" [268: 15—16].

Гостро ставиться й питання конотації фразеологічних одиниць як важливого аспекту їх семантичної структури. Під конотацією звичайно розуміють додаткові семантичні й прагматичні особли­вості ("співзначення") фразеологічного значення, які нашаровують-

432

Нові аспекти у вивченні української фразеології

ся на їхній предметно-поняттєвий аспект і зумовлюються як зміс­том, так і внутрішньою формою фразеологізму. На рівні власне се­мантичного аспекту, розшифровує поняття конотації професор О. Тараненко, це різноманітні асоціації, пов'язані у сприйнятті мов­ців з тим або іншим позначуваним предметом, які можуть об'єктиву­ватися у фразеологічних одиницях (конотація швидкості, чогось ворожого, шкідливого тощо). Прагматичний аспект конотації вияв­ляється в різних мовних формах емоційного ставлення мовця до позначуваного об'єкта, до предмета мовлення та його емоційної оцінки (несхвально, пестливо та ін.) [308: 248]. Розрізняють конота­цію в широкому й вузькому розумінні, лінгвістичну й екстралінг­вістичну, інгерентну й адгерентну. Оскільки конотація, виражаючи національну специфіку мови, створює асоціативно-образне, сим­волічне, культурно-історичне тло фразеологізму, ефективним засо­бом її виявлення є психолінгвістичний експеримент, а її занурення в матеріальне й духовне життя народу спричинює так звану куль­турно-національну конотацію фразеологізмів. Тут під конотацією розуміють єдність суб'єктивних та об'єктивних, комплексних, гете­рогенних, переважно імпліцитних елементів у семантичній струк­турі ФО, які постають на основі образного уявлення про дійсність і які відбивають менталітет народу. Екстралінгвальна "насиченість" фразеологізмів є підосновою їх культурно-національної конотації, яка апелює до певного досвіду пересічного мовця; детермінована етимологічно-образною системою національної культури; спричи­нена насамперед стилістично й культурно маркованими компонен­тами "з їх потужним шаром фонових знань" (Л. Мельник). Культур­но-національна конотація — це образно-асоціативна частина фра­зеологічного значення, що постає в результаті співвідношення зву­кової оболонки фразеологізму з культурним кодом певної мовної спільноти, при якому імпліцитно (частіше) чи експліцитно (напри­клад, у словникових дефініціях) виявляється ментальність етносу.

Майже аксіомою стало твердження, що конотація (культурно-національна конотація), культурологічне наснаження (культурно-національний компонент значення) властиві не всім ФО: "не всі фразеологізми набувають ролі культурних знаків" [280: 250]. Проте більш адекватним є твердження, що практично всім фразеологізмам властивий культурно-національний компонент (В. Ужченко), хоч не всі фразеологізми однаково прозоро відображають його в еле-

433

Розділу

ментах своєї внутрішньої форми. Тут неозоре поле для визначення ступеня "приховування" культурно-національної конотації, для ек­сплікації порогу її відчування й сприймання, що виявляється в по­всякденному прагматичному використанні ФО пересічним ("наїв­ним") мовцем. Конотація властива всім ФО уже "a priori", оскільки кожна з них органічно "вросла" в усю національну фразеологічну систему з її підвищено-чутливим образно-смисловим та експресив­но-емоційним регістром звучання. Завдання науковців — скориста­тися різними операційними методиками, зокрема психолінгвістич­ним експериментом, правильно їх застосувати, а результати витлу­мачити в контексті комунікативних процесів.

Дослідження вітчизняних (А. Ажнюк, В. Говердовський, С Єр-моленко, Р. Зорівчак, В. Калашник, Є. Отін) і зарубіжних (Л. Блум-філд, Т. Лиховидова, Е. Найда, Ч. Осгуд, Е. Різель, В. Телія, Д. Шме-льов) учених засвідчують різні погляди на природу конотації, невизначеність семантичного статусу, її структурування, способи виявлення, опрацювання конотації ідіом у фразеографічній практи­ці. Вивчення цих та інших аспектів потребує зусиль багатьох уче­них — і не лише фразеологів.

Дослідження української фразеології з етнолінгвістичного й культурологічного погляду різняться тим, що перше здійснюється ретроспективно, а друге — на синхронному рівні. Але між ними немає "китайської стіни". Образна основа фразеологічної метафо­ри, денотативно! основи (ретроспектив) одночасно служить і коно­тативно й культурологічно категоризуючим фактором. На шкалі "свій // чужий", наприклад, сприймаються фразеологізми із зооло­гічними образами кінь // верблюд (у "Галицько-руських народних приповідках" І. Франко фіксує понад 100 приповідок зі словом кінь і практично повну відсутність їх зі словом верблюд). Зате в народів Сходу учені налічують понад 1000 стійких висловів з назвою "ко­рабля пустелі". Завдання культурологічних студій — описати спе­цифіку мовної (фразеологічної) картини світу, окреслити базові (культурно значущі, ключові) концепти як основні одиниці менталь­ності. Актуальними з цього погляду є такі питання: фразеологізми як засіб вираження українського менталітету, українська фразеоло­гічна картина світу, вивчення безеквівалентної української фразео­логії, українських (слов'янських) етнофразем як мовного феномена, усебічний лінгвокультурний аналіз української (східнослов'янсь-

434

Нові аспекти у вивченні української фразеології

кої) фразеології, культурної складової фразеологічних зворотів і шляхи її виявлення. Не варто й забувати, що системне вивчення мовної картини світу спирається на міцний фундамент лінгвоукраї-нознавства. Надзвичайно важливі тут праці основоположника ет­нолінгвістики О. Потебні, який у своїй концепції значно випередив етнолінгвістичні погляди Е. Сепіра та Б. Ворфа.

Активно розробляється у сфері фразеологічного значення ант­ропоцентризм як рушійна сила розвитку номінативних мовних за­собів, що дає можливість аналізувати мову як систему культурних категорій, як константи культури (Ю. Степанов, О. Баранов, Д. Доб-ровольський, О. Забуранна, Ю. Караулов, Н. Кирилова). Під антро­поцентризмом розуміють спрямованість мовних (resp. фразеологіч­них) одиниць на позначення світу людини, "людини в мові", а мов­не значення — це інтерпретація світу людиною. Його сприймають "як суб'єктність подання семантичного змісту", "відсуб'єктне про­філювання когнітивного змісту". За О. Падучевою, "усі значення є суб'єктивними, антропоцентричними й етноцентричними". Повер­нення до гумбольдтівської парадигми аналізу мовних одиниць, зок­рема фразеологічних, поставило в центрі лінгвістичних студій оцін­ну діяльність людини в інтерпретації мовної (фразеологічної) кар­тини світу. Вважається, що близько 95 % ФО тісно пов'язані з лю­диною, з її оцінкою, зображенням. Антропоцентричний підхід дав змогу звернути увагу на психологічні аспекти формування мовної (фразеологічної) картини світу, а культурні феномени розглядати як константи культури.

Значна увага приділяється компонентному складові фразеоло­гічних одиниць. Серед дисертаційних досліджень останніх років назвімо, наприклад, деякі теми, як-от: "Власні назви в українській фразеології та пареміології", "Словацька й українська фразеологія з компонентами — назвами метрологічних і грошових одиниць", "Фразеологізми з компонентами — назвами людей", "Фразеологіз­ми української мови з компонентом "душа" та ін. У цих працях ком­понент розглядається як концепт, тобто знання про позначуване в усіх його зв'язках і відношеннях, фонових сем, усього того, що ми знаємо про об'єкт. А назване, зрозуміло, дещо змінює аспекти дослідження фразеологічних одиниць, їх внутрішньокомпонентних зв'язків, взаємовідношення лінгвістичного й екстралінгвістичного. Хоча методика досліджень концепту потребує удосконалення:

435

Розді/П8

складність аналізу концепту зумовлена й тим, що в ньому виділя­ється центральна та периферійна зони, він є об'єктом уваги не тіль­ки лінгвістики, а й філософії, психології, логіки, культурології.

Показові теми останніх міжнародних загальноєвропейських конференцій, де превалює або нова тематика, або відомі теми висвіт­люються з урахуванням нових фразеологічних досягнень. Наприклад, Братиславська конференція (Словаччина, вересень 2004 р.) була при­свячена "фразеологічній мові спеціальності" (традиційне "про­фесійні фразеологізми"). Основні проблеми сучасного вивчення намічені, зокрема, у статті В. Мокієнка "Фразеологія і мова спе­ціальності: аспекти дослідження". Вони зводяться до таких посту­латів: тема допускає проекцію як у синхронію, так і діахронію; важ­ливим прагматичним аспектом названої проблеми є об'єктивний опис фразеологічного корпусу різних типів мови спеціальності; із прагматичних міркувань доцільніше широке розуміння фразеології, а при діахронічному аналізі, навпаки, — надання переваги вузькому розумінню; діахронічний аналіз має поєднувати лінгвістичні мето­ди дослідження з екстралінгвістичними; синхронічний опис ефек­тивний у методичній літературі; ФО, виступаючи "міченими атома­ми" відповідної професійної мови, спеціально маркують текст.

Виокремлені аспекти різною мірою висвітлювалися в доповідях М. Алефіренка "До проблеми співвідношення фразеологічних оди­ниць і складних термінів мови спеціальності", О. Федосова "Фразео­логічні одиниці в мові популярної психології", М. Малохи "Похо­дження фразеологізмів — назв рослин, які використовуються в чак­лунстві і народній медицині поляками й східними слов'янами", О. Ніколаєвої "Фразеологія реклами", Б. Ран "Ремесло і його відоб­раження в російській і українській фразеологіях". Наслідком опису фразеологічного матеріалу в театральному (А. Григораш), юридич­ному (М. Янковичова), мисливському й гірницькому (Д. Ужченко), музичному (Л. Золотих), спортивному (В. Хлебда) та ін. текстах може стати укладання спеціалізованих словників, довідників і на­вчальних посібників для професіоналів відповідного профілю. Про­блема такого аналізу — у можливостях найрізноманітнішої інтер­претації терміна "фразеологічна одиниця" для кожної окремої "мови спеціальності" (В. Мокієнко). Низка доповідей висвітлює різні ас­пекти "мови спеціальності" з погляду порівняння фразеології різ­них мов (М. Янковичова, І. Наумова, М. Даті, Ван Ій-дінь). Пильна

436

Нові аспекти у вивченні української фразеології

увага звернена на політичний дискурс (В. Хлебда, І. Наумова, М. Даті). Л. Даниленко досліджує загальний концепт ремесло в чеських та українських пареміях.

Підвищений інтерес до системного вивчення фразеології, мож­ливість активніше застосовувати комп'ютерні технології, потреба укладання ідеографічних словників з необхідністю приводять до ономасіологічного (ідеографічного, тематико-ідеографічного) опи­су фразеологічних систем літературної та ареальної фразеології. Таке групування дасть змогу ефективніше досліджувати весь ком­плекс семантико-структурної організації системних зв'язків у фра­зеології (стійкість — нестійкість, імпліцитність — експліцитність, образність — безобразність, системне — асистемне, статика — ди­наміка, компресія — нарощення у фразеологічному складі тощо) на матеріалі уже певним чином згрупованого й систематизованого фразеологічного фонду, аргументовано твердити про активні дже-релосфери, провадити порівняльні й етимологічні дослідження, ви­являти характер образності й мотивації фразеологічних одиниць, досліджувати діапазон фразеотворчості окремих концептів-образів, характер охоплення фразеологізмами лінгвістичного континууму, виявляти загальні та специфічні риси національної (ареальної) фра­зеології. Тематичне групування дозволить краще оцінити провідні мотиви народного фразеотворення, самобутність народних виразів. Це тим важливіше, що починає активно розроблятися культуро-знавчий аспект фразеології, її національна специфіка, мовно-фразео­логічна картина світу. Культурно-національна конотація, тобто си­стема образів, закріплених у фразеологічному складі мови, служить своєрідною "нішею" для кумуляції світобачення, так чи інакше пов'язана з матеріальною, соціальною та духовною культурою пев­ної мовної спільноти, а тому може свідчити про її культурно-націо­нальний досвід [280: 215]. До сьогодні маємо лише окремі заува­ження щодо теоретичних проблем фразеологічної ідеографії [6; 74; 297; 84; 85; 86; 179], окремий розділ "Ономасіологічна характерис­тика фразеології українських говорів" у монографії А. Івченка [102: 6—175] й лише одну опубліковану монографію Ю. Прадіда "Фразео­логічна ідеографія (проблематика досліджень)" 1997 р., у якій серед першочергових теоретичних завдань названий опис лінгвістичних та екстралінгвістичних принципів вирізнення окремих фразеологіч­них мікро- та макросистем, опрацювання класифікаційної схеми,

437

Розділ_18

яка б повно і всебічно характеризувала світобачення людини, тобто структури ідеографічної ієрархії фразеологічної системи мови [224:

П].

Важливе розширення сфери об'єктів уваги дослідників, зокре­ма за рахунок мікрофразеології (згадаймо побажання X. Касареса вивчати фразеологію "одного села чи однієї родини"). Спорадично до неї зверталися деякі лінгвісти, як-от М. Демський (пішов на гукову гору), М. Олійник (п 'і¹ти на Прологу), Ф. Янковський (біл. вьінесці за Ціта), Л. Івашко (рос. построить дом в Колдиицах) "по­мерти". Проте й до сьогодні не визначений статус ареальних мікро-фразеологізмів у загальномовній фразеологічній системі, їх співвід­несеність з мікрофразеологізмами інших фразеосемантичних ідео­графічних угруповань, їх генетично-культурологічні параметри. Потребують уваги також основні групи назв вузьколокальних реа­лій як просторових і антропонімічних "опор" їхньої внутрішньої форми, характер лексикографічної розробки, специфіка семантики, активність у певному континуумі, головні принципи класифікації та й сам термін "мікрофразеологізм" [298].

Завжди актуальними будуть фразеологічні інновації певних ча­сових зрізів як вияв їх динаміки на синхронному зрізі мови. У мові "все живе, все рухається, все змінюється" (І. Бодуен де Куртене). До дії інтеграційних, глобалізаційних процесів, процесів європеїзації та інтернаціоналізації, узагалі до змін у суспільстві найчутливіші лексико-семантична та фразеологічна системи. Потребують дослі­дження, зокрема, образно-емоційна основа фразеологізмів на внут-рішньомовному та міжмовному рівнях, виявлення тенденцій ста­новлення (особливо в засобах масової інформації як найоперативні-шому жанрі), моделювання в межах лексико-семантичних систем, становлення ФО в тісному зв'язку з екстралінгвістичними умовами, багатоаспектний зв'язок фразеологізмів і суспільства, ідеографічна класифікація ФО, виявлення найпродуктивніших фразеотвірних сфер (укажемо на пріоритет комп'ютерної мови), ревіталізація (відродження) стійких сполук, механізми мовної еволюції, інтен­сивність поповнення фразеологічними неологізмами, стратифікація ФО з погляду їх функціональної доцільності та фразеографічного статусу. У зв'язку з цим постає необхідність вивчення розвитку нео-графії і неофразеології. Тут доречними були б словники "Нове в

438

Нові аспекти у вивченні української фразеології

лексиці і фразеології"', що нині лише до певної міри компенсується публікаціями в збірнику "Культура слова".

Посутні зміни в усіх сферах суспільного життя відображаються і в нових мовних засобах його вираження. На часі формування бан­ку нових сполучень слів, які різною мірою вже фразеологізувалися, перебувають у процесі фразеологізації чи активного вжитку. До сьогодні сполуки непарламентські стосунки, прямий ефір, прокру­чувати гроші, викликати на килим, подвійний стандарт, па рівні світових стандартів, чорний піар, чорний ящик, звуковий бар 'єр, психологічний бар 'єр, прохідний бал, ефект присутності, запалити червоне світло та багато інших мають невизначений семантичний і, особливо, стилістичний статус, не кодифіковані (не зовсім визначе­на і їх "фразеографічна" доля).

Варто згадати і контрастивну (зіставну) фразеологію в її зв'язках з етнопсихологією, психолінгвістикою та когнітивною лін­гвістикою, її об'єкт, метод вивчення, питання міжмовних розхо­джень тощо. Перефразовуючи М. Покровського щодо семасіології (50-ті роки XX ст.), зазначимо, що фразеологія якоїсь окремої мови "немислима без порівняння її з іншими мовами", без висвітлення її в дзеркалі фразеологій інших мов: національна фразеологія, без­сумнівно, має виходити й на далекі "обрії"", оскільки ігнорування ширшого лінгвопростору спричинює некоректні висновки. Знакова система однієї мови виразно експлікується, виявляється лише на тлі іншої знакової системи. Тільки розпочинаються дослідження з emu-мології та історії українських фразеологізмів. Небезінтересним аспектом є і ступінь деталізації об'єктів (ситуацій) довкілля, який залежить від "зацікавленості носіїв мови" в його особливостях і який "визначає словниковий склад мови" [239:273]. Для об'єктивації вибірки слів-концептів поряд з п'ятьма принципами (словникової і словотвірної опрацьованості, частотності вживання, обов'язкової аксіологічної маркованості, "ключового" характеру їх для духов­ності певного лінгвокультурного ареалу) І. Голубовська називає і принцип їх високої продуктивності у фразеологічних одиницях мови [55: 111]. Отже, на часі широке застосування статистичних методів і визначення фразео- і культуротворчої амплітуди компо­нента-концепту.

Різноаспектна розробка фразеологічного складу становить інте­рес для побудови історії мови, оскільки саме ідіоми чітко зберіга-

439

Розді/П8

ють інформацію про попередні суспільно-історичні формації, тери­торіальне групування; для побудови соціальної діалектології (фра­зеологізми відображають менталітет різних верств); нарешті, для історії свого народу, висвітлення міграційних процесів, оскільки функціонування вторинних мовних ареальних одиниць того чи ін­шого регіону — попри всі втрати окремих ланцюгів фразеологічної системи — безпосередньо вказує на материнські говори метро­полії.

440

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. — К.: Наук, думка, 1989. — 136 с.

2. Аксамітау А.С. Беларуская фразеалогія. — Мінск, 1978. — 223 с.

3. Алексеенко М. Еще раз о нерешенных проблемах фразеоло­гии // Slavica stetinensia. — Szczecin, 1999. — № 8. — S. 83—103.

4. Алексеенко M, Вальтер X., Мокиенко В. К юбилею проф. Йо­сипа Матешича // Slowo. Tekst. Czas — VI: Nowa frazeologia w nowej Europie. — Szczecin; Greifswald, 2002. — S. 13—16.

5. Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова. Синергетика языка, сознания и культуры. — М.: Academia, 2002. — 394 с.

6. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. — X.: Вид-во Харк. ун-ту, 1987. — 135 с.

7. Аркушин Г. Сказав, як два зв'язав: Народні вислови та загад­ки із Західного Полісся і західної частини Волині. — Люблін; Луцьк, 2003. —С 76—133.

8. Атлас української мови: В 3 т. — К.: Наук, думка, 1988. — Т. 2. — 520 с

9. Афанасьев А.Н. Поэтические воззрения славян на природу. — М., 1869. —Т. 3.

441

Бібліографія

10. Афанасьев (Чужбинский) А.С. Словарь малорусского наре­чия // Афанасьев (Чужбинский) А.С. Собр. соч.: В 9 т. — СПб., 1890—1893. — Т. 9. — С. 289—464.

11. Бабич Н.Д. О фразеологическом словаре буковинских гово­ров // Вопросы фразеологии. VIII: Тр. Самарканд, ун-та им. А. На­вои. — Самарканд, 1975. — Вып. 272. — С. 5—13.

10. Бабкин A.M. Русская фразеология, ее развитие и источники.

— Л.: Наука, 1970. —262 с.

13. Бабкин A.M. Фразеология и лексикография (задачи русского фразеологического словаря) // Проблемы фразеологии. — М; Л., 1964. —С. 7—36.

14. Балади кохання та дошлюбні взаємини. — К.: Наук, думка, 1987. —472 с.

15. Балли Ш. Французская стилистика / Пер. с фр. К.А. Долини­на. — М: Изд-во иностр. лит., 1961. — 394 с.

16. Балясников А.В., Соколова О.И. Материалы к словарю диа­лектной фразеологии деревни Горки Варнавинского района Горь-ковской области // Вопросы фразеологии. VIII: Тр. Самарканд, ун­та им. А. Навои. — Самарканд, 1975. — Вып. 272. — С. 21—57.

17. БараннжД.Х. Фразеологія в усному монологічному мовлен­ні // Питання мовної культури. — К.: Наук, думка, 1968. — Вип. 2.

— С 34—38.

18. Батюк И.О. Фразеологічний словник. — К.: Рад. шк., 1966.

— 235 с.

19. Бевзенко СП. Актуальність вивчення української діалектної фразеології // Мовознавство. — 1974. — № 2. — С 15—19.

20. Бирих А.К., Мокиенко В.М., Степанова Л.И. Словарь рус­ской фразеологии. Историко-этимологический справочник. — СПб.: Фолио-Пресс, 1998. — 704 с.

21. Бігусяк М. Із спостережень над весільною лексикою гуцуль­ського говору // Гуцульські говірки: Лінгвіст, та етнолінгвіст. до-слідж. —Л.,2000. —С 125—141.

22. Білецькіш-Носенко П. Словник української мови / Підгот. до друку В.В. Німчук. — К.: Наук, думка, 1966. — 423 с

23. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лекси­кографічна розробка українських фразеологізмів. — К.: Наук, дум­ка, 1989.—156 с.

19. Блумфилд Л. Язык: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1968. — 607 с.

442

Бібліографія

25. Бобух Н.М. Антоніми та фразеологізми з семантично про­тилежними компонентами // Мовознавство. — 1992. — № 4. — С 62—67.

26. Бойківщина: Історико-етнографічне дослідження. — К.: Наук, думка, 1983. — 304 с

27. Большой толковый словарь донского казачества. — М.: Рус. словари; Астрель; ООО "Изд-во ACT", 2003. — 608 с.

28. Ботииа Л.Г., Санжарова В.П. Материалы для диалектного фразеологического словаря // Вопросы фразеологии. VIII: Тр. Са­марканд, ун-та им. А. Навои. — Самарканд, 1975. — Вып. 272. — С. 82—119.

29. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лекси­кона (базовые понятия) // Фразеология в контексте культуры / Отв. ред. В.Н. Телия. — М.: Языки рус. культуры, 1999. — С. 131—138.

30. Булаховский Л.А. Курс русского литературного языка. — К.: Рад. шк., 1952. — Т. 1. — 447 с.

31. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.: Рад. шк., 1955. —248 с.

32. Булаховський Л.А. Олександр Опанасович Потебня. — К.: Наук, думка, 1962. — 93 с

33. Булашев Г.О. Украинский народ в своих религиозных воз­зрениях. — Вып. 1. Космогонические украинские народные воззре­ния и верования. — К., 1909. — 515 с.

34. Бутенко Н.П. Словник асоціативних означень іменників в українській мові. — Л.: Вища шк., 1989. — 326 с.

35. Вандриес Ж. Язык: Лингвистическое введение в историю. — М.:Соцэкгиз, 1937. —410 с.

36. Вархол Н., Івченко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. — Братислава: Словацьке пед. вид-во, 1990. —259 с.

37. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание язы­ков / Пер. с англ. А.Д. Шмелева; Под ред. Т.В. Булыгиной. — М., 1999.

38. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов, ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: Перун, 2005. — 1728 с.

39. Верещагин Е.М., Костомаров ВТ. Национально-культурная семантика русских фразеологизмов // Словари и лингвострановеде-ние. — М.: Рус. яз., 1982. — С. 89—98.

443

Бібліографія

40. ВыготскийЛ.С. Мышление и речь // Собр. соч.: В 6 т. — М.: Педагогика, 1982. — Т. 2. — 504 с.

41. Виноградов В.В. Итоги обсуждения вопросов стилистики // Вопр. языкознания. — 1955. —№ 1. — С. 60—87.

42. Виноградов В.В. О взаимодействии лексико-семантических уровней с грамматическими в структуре языка // Мысли о совре­менном русском языке. — М.: Просвещение, 1969. — С. 5—23.

43. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических еди­ниц в русском языке // Избр. тр.: Лексикология и лексикография.

— М.: Наука, 1977. —С. 140—161.

44. Виноградова Л.Н. Народная фразеология, объясняющая, от­куда берутся дети // Фразеология в контексте культуры / Отв. ред. В.Н. Телия. — М.: Языки рус. культуры, 1999. — С. 235—239.

45. Вирган І.О., Пилинська M.L Російсько-український словник сталих виразів / За ред. М.Ф. Наконечного. — X.: Прапор, 2000. — 864 с.

46. Влахов С, Флорин С. Непереводимое в переводе. — М.: Высш. шк., 1986. —416 с.

47. Волков (Вовк) Ф.К. Этнографические особенности украин­ского народа // Украинский народ в его прошлом и настоящем. — Пг., 1916. — Т. 2. — С. 455—647.

48. Гаврилюк Н. Формули-міфи про народження дітей (До аре­альної характеристики на українському Поліссі і суміжних тери­торіях) // Проблеми сучасної ареалогії. — К., 1994. — С 332—339.

49. Галицько-руські народні приповідки: В 3 т. / Зібрав, упоряд­кував і пояснив д-р Іван Франко // Етногр. зб. — Т. 10—28. — Л., 1901—1910.

50. Гвоздарев Ю.А. Основы русского фразообразования. — Рос­тов н/Д: Изд-во Ростов, ун-та, 1977. — 184 с.

51. Гвоздарев Ю.А. Пусть связь речений далека... — Ростов н/Д: Кн. изд-во, 1982. — 206 с

52. Гнатюк В. Знадоби до української демонольогії // Етногр. зб. —Л., 1912. —Т. 34.

53. Гнатюк В. Похоронні звичаї й обряди // Етногр. зб. — Л., 1912. —Т. 31—32. —С 131—424.

54. Голобородько К.Ю. Лінгвістичний статус концепту // Лінг­вістика: Зб. наук, праць / Укл.: В.Д. Ужченко (наук, редактор) та ін.

— Луганськ: Альма-матер, 2003. — С. 16—22.

444

Бібліографія

55. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира. — К., 2002.

56. Горбач О. Арго українських вояків // Наук. Зап. Укр. Вільно­го Ун-ту. — Мюнхен, 1963. — Ч. 7. — С. 138—173.

57. Горбач О. Арго українських лірників // Наук. Зап. Укр. Віль­ного Ун-ту. — Мюнхен, 1957. — Ч. 1. — С. 5—44.

58. Горбач О. Арго українських школярів і студентів // Наук. Зап. Укр. Вільного Ун-ту. — Мюнхен, 1966. — Ч. 8.

59. Горбач О. Правопорушницькі східноукраїнські арготизми в дотичних словниках і в літературі перед 1-ою світовою війною // Наук. Зап. Укр. Вільного Ун-ту. — Мюнхен, 1966. — Ч. 8.

60. Горды М. О фразеологической концепции В.В. Виноградова // Slavica stetinensia. — Szczecin, 1999. — № 8. — S. 157—165.

61. Грща Т.Г. Матеріали до фразеологічного словника Гуляй-пільського району Запорізької області // Фразеологія говорів Гуляй-пільського району Запорізької області: Дис. ... канд. філол. наук.

— X., 1996. —С 121—181.

62. Гриценко П.Ю. Моделювання систем діалектної лексики.

— К.: Наук, думка, 1984. — 227 с

63. Гриша О. Весілля у Гадяцькому повіті, у Полтавщині // Ма­теріали до українсько-руської етнології. — Л., 1899. — Т. 1. — С 111—156.

64. Грищенко П.П. Материалы до диалектного фразеологичес­кого словаря украинского Полесья (село Лучанки Овручского райо­на Житомирской области) // Вопросы фразеологии. VIII: Тр. Самар­канд, ун-та им. А. Навои. — Самарканд, 1975. — Вып. 272. — С. 162—177.

65. Гура А.В., Терновская О.А., Толстая СМ. Материалы к по­лесскому этнолингвистическому атласу // Полесский этнолингвис­тический сборник. — М.: Наука, 1983. — С. 49—153.

66. Гурбиш Е. Сопоставительный анализ анималистической тер­минологии русского и польского языков: Автореф. дис.... канд. фи-лол. наук. — Л., 1982. — 20 с.

67. Гуцульські говірки: Короткий словник / Відп. ред. Я. За-кревська. — Л., 1997. — 232 с.

68. Гуцулыцина: Іст.-етногр. дослідж. — К.: Наук, думка, 1987.

— 471с.

445

Бібліографія

69. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. —М.: Рус. яз., 1982.

70. Даніловіч М.А. Слоунік дыялектнай фразеалогіі Гродзенш-чыны. — Гродна: ГрДУ, 2000. — 267 с

71. Демський М.Т. Лити воду на колесо... // Укр. мова і л-ра в шк. — 1981. —№ 12. — С 62—63.

72. Демський М. Т. Дериваційна база діалектної фраземіки з бой­ківського ареалу // Українська діалектна лексика: 36. наук, праць.

— К.: Наук, думка, 1987. — С 45—61.

73. Демський М Т. На сполох бити... // Культура слова. — 1983.

— Вип. 24. — С 70—73.

74. Демський М. Українські фраземи й особливості їх творен­ня. — Л.: Просвіта, 1994. — 62 с

75. Дзендзелівський Й. Дослідження К.В. Широцьким жаргону учнів Кам'янець-Подільської духовної семінарії // 36. Харк. іст.-фі-лол. т-ва. — X., 1998. — Т. 6. — С 167—206.

76. Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии // Вопр. языкознания. — 1998. — № 6. — С. 48—57.

(ҐпДоброльожа Г. Красне слово — як золотий ключ: Постійні нар. порівняння в говірках Серед. Полісся та суміжн. територій. — Житомир: Волинь, 2003. — 160 с.

{їїиДоброльожа Г.М. Ідеографічний словник поліських народ­них порівнянь з компаративними об'єктами — назвами тварин. — Житомир: Волинь, 1997. — 53 с

79. Доленко М. Т. Материалы для словаря диалектных фразеоло­гизмов Подолья // Вопросы фразеологии. VIII: Тр. Самарканд, ун-та им. А. Навои. — Самарканд, 1975. — Вып. 272. — С. 131—61.

S0. Доленко М.Т. О диалектной фразеологии Подолья Украин­ской ССР // Вопросы фразеологии. VIII: Тр. Самарканд, ун-та им. А. Навои. — Самарканд, 1975. — Вып. 272. — С. 14—20.

81. Дубровин М.И. Иллюстрированный сборник идиом на пяти языках. — М: Росмэн, 1997. — 221 с.

82. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського літературно­го мовлення. — К.: Наук, думка, 1973. — 288 с.

83. ДуХун Вей. Вербальные и невербальные средства коммуни­кации в китайском и русском языках // Когнитивные стратегии язы­ковой коммуникации: Доклады международной научной конферен­ции. — Симф., 1998. — С. 62—66.

446

Бібліографія

84. Эмирова A.M. К теоретическим основам фразеологической идеографии // Вопросы фразеологии. — Самарканд, 1979. — Вып. XIV. — С. 50—61.

85. Эмирова A.M. Русская фразеология в коммуникативном ас­пекте. — Ташкент: ФАН, 1988. — 91с.

86. Эмирова A.M. Русская фразеология в коммуникативно-праг­матическом освещении: Автореф. дис.... д-ра филол. наук. — Таш­кент, 1989. —41 с.

87. Етимологічний словник української мови / Голов, ред. О.С. Мельничук. — К.: Наук, думка, 1982—1989. — Т. 1—3.

88. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. — Чернигов. — Вып. 1. — 1885; Вып. 2.

— 1897; Вып. 3.—1899.

89. Этнография восточных славян: Очерки традиционной куль­туры. — М.: Наука, 1987. — 557 с.

90. Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. — К.: Наук, думка, 1987. —245 с.

91. Жайворонок В.В. Слово в етнологічному контексті // Мово­знавство. — 1996. — № 1. — С. 7—14.

92. Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень // Мовознавство. — 2001. — № 5. — С 48—63.

93. Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии: Очер­ки по этнографии края / Под ред. В.В. Иванова. — X., 1898. — Т. 1.

— 1008 с.

94. Жуков В.П. Русская фразеология. — М.: Высш. шк., 1986.

— 310с.

95. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. — М., 1978. —160 с.

96. Журавлев А.Ф. Из русской обрядовой лексики: "Живой огонь" // Общеславянский лингвистический атлас: Материалы и исследования. 1976. — М.: Наука, 1978. — С. 204—228.

97. Зіновіїв К. Вірші. Приповісті посполиті. — К.: Наук, думка, 1971. —391с.

98. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. —Л.: Вища шк., 1983. — 175 с.

99. Иванов В.В., Топоров В.Н. Славянские языковые моделиру­ющие семиотические системы: (Древний период). — М.: Наука, 1965. —246 с.

447

Бібліографія

100. Ивагико Л.А. Очерки русской диалектной фразеологии.

Л.: Изд-во ЛГУ, 1981. — 111 с.

101. Исаевич СИ. Малорусские народные игры окрестностей Переяславля // Киевская старина. — К., 1887. — Т. 18. — С. 451— 486.

102. Івченко А. Українська народна фразеологія: ономасіологія, ареали, етимологія. — X.: Фоліо, 1999. — 304 с.

103. їжакевич Г.П. Стилістика фразеологічних одиниць // Су­часна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І.К. Білоді-да. — К.: Наук, думка, 1973. — С 150—210.

104. Калашник B.C., Колоїз Ж. В. Словник фразеологічних ан­тонімів української мови. — К.: Довіра, 2001. — 284 с

105. Калашник B.C., Ужченко В.Д. Становлення та сучасне фун­кціонування поетичного образу "калиновий міст" // Українська мова: Історія і стилі. — X.: Вид-во "Основа" при Харк. держ. ун-ті, 1992. —С 150—160.

106. Караванський С. Екскурсія до лябораторії слова // Ярина з городу Хоми Черешні. — Торонто; Онтаріо; Канада, 1981. — С 109—160.

107. Каракуця ОМ. Фразеологізми української мови з компо­нентом "душа" (структурно-семантичний, ідеографічний, лінгво-культурологічний аспекти): Дис. ... канд. філол. наук. — X., 2002.

— 212 с.

108. Картотека словника гуцульських говірок відділу українсь­кої мови Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН Украї­ни, м. Львів.

109. КасаресХ. Введение в современную лексикографию. — М.: Изд-во иностр. лит., 1958. — 354 с.

110. Кассирер Э. Сила метафоры // Теория метафоры. — М.: Прогресс, 1990. — С. 33—43.

111. Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). — Л.: Літопис, 2002. — 304 с.

108. Клингер В. Животное в античном и современном суеверии.

— К.: Кіевь. тип. Императ. Ун-та св. Владимира, 1911. — С. 107— 115.

113. Коваленко Н.Д. Фраземіка говірок Західного Поділля: Ав- тореф. дис. ... канд. філол. наук. — К., 2001. — 20 с

448

Бібліографія

114. Коваль АЛ. Слово про слово. — К.: Рад. шк., 1986. — 394 с.

115. Коваль В.И. Восточнославянская этнофразеология: дерива­ция, семантика, происхождение. — Гомель, 1998. — 213 с.

116. Коваль У.І. Народныя уяуленні, павер'і і прыкметы: Давед-нік па усходнеславянскай міфалогіі. — Гомель: Беларускае Аген-цтва навукова-тзхнічнай і дзелавой інфармацьіі, 1995. — 180 с

117. Коломієць JI.L Уваги до історичної фразеології у рукопис­ній спадщині О.О. Потебні // Потебня і деякі питання сучасної славістики. — X.: Вид-во Харк. ун-ту, 1962. — С. 55—65.

118. Коломієць Л.І., Майборода А.В. Шапка як гніздове слово фразеологізмів // Мовознавство. — 1969. — № 2. — С 78—80.

119. Коломієць Л.І., Майборода О А. Відлуння культу вогню в українській фразеології // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Сер. Філологія. — X., 2004. — Вип. 41. — № 631. — С 95—98.

120. Коломієць М.П. Фразеологічні синоніми. — Д., 1989. — 68 с.

121. Коломієць М.П., Регугиевський Є.С. Словник фразеологіч­них синонімів. — К.: Рад. шк., 1988. — 200 с

122. Комаров М. Нова збірка народних малоруських приказів, прислів'їв, помовок, загадок і замовлянь. — О., 1890. — 118 с.

123. Конобродська 5. Номінація поліського поховального обря­ду // Український діалектологічний збірник. — К.: Довіра, 1997. — Кн.З. —С.428—458.

124. Кононенко В. Мова. Культура. Стиль: 36. статей. — К.; Іва­но-Франківськ: Плай, 2002. — 460 с

125. Кононенко В. Символи української мови. — Івано-Фран­ківськ: Плай, 1996. — 272 с

126. Кононенко В.І. Словесні символи в семантичній структурі фраземи // Мовознавство. — 1991. — № 6. — С 30—36.

127. Коптілов В. У світі крилатих слів. — К.: Веселка, 1968. — 159 с.

128. Космеда Т. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики. — Л.: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. — 350 с

129. Костомаров М.І. Об историческом значении русской на­родной поэзии // Костомаров М.І. Слов'янська міфологія. — К.: Либідь, 1994. — С. 44—200.

15 7-254 449

Бібліографія

130. Костомаров Н. Историческое значение южно-русского на­родного песенного творчества // Костомаров Н.И. Собр. соч.: Ист. монографии и исслед. — СПб., 1906. — Т. 21. — Кн. 8. — С. 427— 676.

131. Кочергам М. Мовознавство на сучасному етапі // Дивосло-во. — 2003. — № 5. — С. 24—29.

132. Кузнецова И. Религиозно-мифологический "подтекст" не­которых украинских устойчивых сравнений с компонентом-анима­лизмом // Третій міжнар. конгрес україністів 26—29 серп. 1996 p.: Мовознавство. — X., 1996. — С. 207—212.

133. Кулиш П. Записки о Южной Руси. — СПб., 1856. — Т. 1.

— 332 с.

134. Культура і побут населення України. — К.: Либідь, 1991.

— 232 с.

135. Купин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. — М., 1986. — 338 с.

136. Купин А.В. Фразеология современного английского языка.

— М.: Междунар. отношения, 1972. — 288 с.

137. Куценко Л.В. Вигукові фразеологізми в сучасній українсь­кій мові: Автореф. дис.... канд. філол. наук. — Д., 1995. — 19 с.

138. Лавер В.И. Семантико-структурные варианты диалектных фразеологизмов в южнокарпатских украинских говорах и их линг-во-географическая интерпретация // Вопросы фразеологии. VIII: Тр. Самарканд, гос. ун-та им. А. Навои. — Самарканд, 1975. — Вып. 272. —С. 178—191.

139. Ларин Б.А. Эстетика слова и язык писателя. — Л.: Худож. лит., 1974. —285 с.

140. Ларин Б.А. Об эвфемизмах // Ларин Б.А. История русского языка и общее языкознание. — М.: Просвещение, 1977. — С. 101 — 114.

141. Ларин Б.А. Очерки по фразеологии (о систематизации и ме­тодах исследования фразеологических материалов) // Ларин Б.А. История русского языка и общее языкознание. — М.: Просвещение, 1977. —С. 125—149.

142. Ларін Б.О. Про народну фразеологію // Укр. мова в шк. — 1959. —№5. —С. 29—36.

143. Лепешау І.Я. Этымалапчны слоунік фразеалагізмау. — Мінск: БелЭн, 2004. — 448 с.

450

Бібліографія

144. Лепегиау І.Я. Этымалапчны слоунік фразеалагізмау. — Мінск: Нар. асвета, 1981. — 160 с.

145. Лепегиау І.Я. З народнай фразеалогіі: Дыференц. слоу. — Мінск: Выш. шк., 1991. — 110 с.

146. Лепегиау І.Я. Фразеалагічньї слоунік беларускай мовы: У 2 т. — Мінск: "Беларуская Энцыклапедыя" імя Петруся Броукі, 1993.

— Т. 1—2.

147. Лепешау І.Я. Фразеалогія сучаснай беларускай мовы. — Мінск: Выш. шк., 1998. — 271 с

148. Лыков А.Г. Современная русская лексикология (русское окказиональное слово). — М.: Высш. шк., 1976. — 119 с.

149. Лингвистический энциклопедический словарь / Глав. ред. В.Н. Ярцева. — М.: Сов. энцикл., 1990. — 685 с.

150. Лисенко П.С. Словник поліських говорів. — К.: Наук, дум­ка, 1974. —260 с.

151. Литвинова-Бартош П. Весільні обряди і звичаї в селі Зем­лянці Глухівського повіту у Чернігівщині // Матеріали до українсь­ко-руської етнології. — Л., 1990. — Т. 3. — С 70—173.

152. Ляцкий Е.А. Материалы для изучения творчества и быта бе-лоруссов. 1. Пословицы, поговорки, загадки. — М., 1898. — 63 с.

153. Магрицька I Словник весільної лексики українських схід-нослобожанських говірок (Луганська область). — Луганськ: Знан­ня, 2003. — 172 с.

154. Малинка А.Н. Малорусское весилля // Этнографическое обозрение. — М., 1898. —№ 1. —С. 4—102.

155. Мамчич І.П. Стилістичне вживання фразеологічних оди­ниць живої народної мови в художніх творах В. Чапленка // На ниві української філології: 36. наук, праць / За заг. ред. І.С. Попової, Ю.Ф. Прадіда. — Д.: Пороги, 2003. — С 159—171.

156. Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология. — К.: Знан­ня, 2004. — 326 с.

157. Манівчук В.В. Лісорубська фразеологія в українській мові // Питання фразеології східнослов'янських мов: Тези респ. наук. конф.

— К.: Наук, думка, 1972. —С 155—157.

158. МарузоЖ. Словарь лингвистических терминов. — М.: Изд-во иностр. лит., 1960. — 436 с.

159. Материалы для словаря малорусского наречия, собранные в Галиции и в Северовосточной Венгрии Яковом Федоровичем

451

Бібліографія

Головацким // Наук. зб. Музею укр. культури у Свиднику / За ред. І. Русинки. — Пряшев, 1982. — С. 351—612.

160. Матеріали до словника буковинських говірок. — Чернівці: Вид-во Чернів. ун-ту, 1971—1979. — Вип. 1—6.

161. Медведев Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так гово­римо. — X.: Вища шк., 1977. — 232 с

162. Медведев Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так гово­римо. — 2-ге вид., стер. —X.: Вища шк., 1982. — 231 с

163. Мелерович А. К вопросу о типологии внутренних форм фразеологических единиц современного русского языка // Актив­ные процессы в области русской фразеологии. — Иваново, 1980.

— С. 13—36.

164. Мельник Л.В. Культурно-національна конотація українсь­ ких фразеологізмів: Дис. ... канд. філол. наук. — Луганськ, 2001.

— 206 с.

165. Мельничук А.С. Об одном из важных видов этимологичес­ких исследований // Этимология, 1967. — М.: Наука, 1969. — С. 57—67.

166. Меняйло Р.В., Ужченко В.Д. Традиційні міфологеми в аре­альній фразеології сходу України // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Філол. науки. — 1998. — № 9. — С 108— 113.

165. Метлинский А. Народные южнорусские песни. — К., 1984.

— XX+ 472 с.

168. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина // Українці: Народні вірування, повір'я, демонологія. — К.: Либідь, 1991. —С. 170—341 (уперше надруковано 1902—1904 pp.).

169. Милорадович В.П. Заметки о малорусской демонологии // Українці: Народні вірування, повір'я, демонологія. — К.: Либідь, 1991. — С 407—429 (уперше надруковано 1899 p.).

170. Милорадович В.П. Народные обряды и песни Лубенского уезда Полтавской губернии. — X., 1897. — 223 с.

171. Миртов А.В. Донский словарь. — Ростов н/Д, 1929. —417 стлб.

172. Міняйло Р.В. Активні процеси в ареальній фразеології схо­ду України: Дис.... канд. філол. наук. — Луганськ, 2001. — 261 с.

452

Бібліографія

173. Мокиенко В. Значение украинского языка для славистики // III Міжнародний конгрес україністів: Мовознавство. — X., 1996.

— С. 84—93.

174. Мокиенко В. Украинская фразеология (resp. паремиология) и русская картина мира // Slowo. Tekst. Czas IV. — Szczecin, 2000.

— С. 25—33.

175. Мокиенко В.М. Образы русской речи: Ист.-этимол. и этно- лингвист. очерки фразеологии. —Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986.

— 280 с.

176. Мокиенко В.М. От Авося до Ятя: Справочник по русской идиоматике. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1998. — 492 с.

т. Мокиенко В.М. Семантическая концепция Б.А.Ларина и историко-этимологическая реконструкция фразеологии // Русисти­ка: Сб. науч. тр. — К., 2003. — Вып. 3. — С. 3—12.

178. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. — М.: Высш. шк., 1980. —207 с.

179. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Высш. шк., 1989. — 287 с.

180. Мокієнко В.М. Українська етнофразеологія у загальносло­в'янському висвітленні // Мовознавство: Доп. та повідомл. IV Між-нар. конгр. україністів / Відп. ред. В. Німчук. — К.: Пульсари, 2002.

— С 379—385.

181. Мокієнко В.М. Груші на вербі // Укр. мова і л-ра в шк. — 1984. —№5. —С 55—57.

182. Мокієнко В.М. Значення української пареміології для істо-рико-етимологічного аналізу слов'янських прислів'їв і приказок // Мовознавство. — 2000. — № 1. — С 9—20.

183. Мокієнко В.М. Історико-етимологічний аналіз фразеоло­гії та етимологія лексики // Мовознавство. — 1990. — № 5. — С 3—11.

184. Мокієнко В.М. Класти зуби на полицю // Укр. мова і л-ра в шк. — 1987. — № 2. — С 73—75.

185. Мокієнко В.М. Спроба системного етимологічного аналізу українських фразеологізмів // Мовознавство. — 1974. — № 2. — С 26—36.

186. Мокієнко В.М. Що означало слово жирі II Укр. мова і л-ра в шк. — 1988. — № 2. — С 68—72.

453

Бібліографія

187. Молотков A.M. Основы фразеологии русского языка. —Л.: Наука, 1977. —283 с.

188. Мяцельская Е.С., Камароускі Я.М. Слоунік беларускай на-роднай фразеалогіі. — Мінск: В-ва БДУ, 1972. — 320 с.

189. Назарян А.Г. Почему так говорят по-французски: Проис­хождение и толкование французских выражений. — М.: Наука, 1968. —349 с.

190. Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я.Ф. Головацким. Ч. 1: Думы и думки. — М., 1878. — 388 с.

191. Народні пісні в записах Івана Франка. — Л.: Каменяр, 1966.

— 427 с.

192. Неруги Г.І. Зіставний аналіз чесько-української анімаліс­тичної фразеології // Зіставне дослідження українсьої, чеської та російської мов. — К.: Наук, думка, 1987. — С 152—181.

193. Нидерле А. Славянские древности. — М.: Изд-во иностр. лит., 1956. —450 с.

194. Німецько-український фразеологічний словник: У 2 т. / Уклад.: В.І. Гаврись, О.П. Пророченко. — К.: Рад. шк., 1981.

195. Носович ИИ. Сборник белорусских пословиц // Сб. ОРЯС.

— СПб., 1874. —Т. 12.—№2. —С. 1—232.

196. Общая риторика: Пер. с фр. / Дюбуа Ж., Пир Ф., Эделин Ф. и др. — М.: Прогресс, 1986. — 392 с.

197. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Історія української літе­ратурної мови. — К.: Наша культура і наука, 2001. — 440 с

198. Олійник LC, Сидоренко MM. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник. — 2-ге вид., доп. та перероб. — К.: Рад. шк., 1978. — 447 с

199. Олійник М. За лісом, за пралісом рябенька крайка лежить: фразеологізми, пов'язані з поняттям "змія" в гуцульських говірках // Гуцульські говірки: Лінгвіст, та етнолінгвіст. дослідж. —Л.: 2000.

— С 192—201.

200. Олійник М.Я. Фразеологія гуцульських говірок: Дис. ... канд. філол. наук. — Л., 2002. — 222 с

201. Онигикевич М.Й. Словник бойківських говірок. — К.: Наук, думка, 1984. —Ч. 1—2.

202. Онищук А. Звичаї й вірування, прив'язані до поодиноких днів у році, написав у 1907—10 р. в Зеленици Надвірнянського пові­ту // Матеріяли до української етнольогії. —Л., 1912. — Т. 15.

454

Бібліографія

203. Онищук А. Матеріали до гуцульської демонольоґії // Ма­теріали до української етнольоґії. — Л., 1909. — Т. 11. — Ч. 2. — С 1—139.

204. Отин Е.С. Словарь коннотативных собственных имен. — Донецк: Юго-Восток, 2004. — 412 с.

205. Пазяк ММ. Українські прислів'я та приказки: Проблеми пареміології та пареміографії. — К.: Наук, думка, 1984. — 198 с.

206. Палевская М.Ф. Материалы для фразеологического слова­ря русского языка XVIII века. — Кишинев: Штиинца, 1980. — 366 с.

207. Пискунов Ф. Словарь живого народного, письменного и ак­тового языка русских южан. — К., 1882. — 304 с.

208. Подвысоцкий А. Словарь архангельского наречия в его бы­товом и этнографическом применении. — СПб., 1885. — 198 с.

209. Подюков И.А. Народная фразеология в зеркале народной культуры. — Пермь, 1991. — 127 с.

210. Поливанов Е.Д. О фонетических признаках социально-групповых диалектов и, в частности, русского стандартного языка // Поливанов Е.Д. Статьи по общему языкознанию: Избр. работы. — М.: Наука, 1968. — С. 206—225.

211. Пословицы, поговорки, загадки в рукописных сборниках XVII—XX веков / Изд. подготовили М.Я. Мельц и др. — М.; Л., 1961. —289 с.

212. Потебня А А. Эстетика и поэтика. — М.: Искусство, 1976.

— 614с.

213. Потебня А.А. Из записок по теории словесности. — X., 1905. —652 с.

214. Потебня А.А. Мысль и язык.—X., 1913. — 225 с.

215. Потебня А.А. Мысль и язык // Потебня А.А. Слово и миф.

— М.: Правда, 1989. — С. 17—200.

216. Потебня А.А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий // Потебня А.А. Слово и миф. — М.: Правда, 1989. — С. 379—443.

217. Потебня А.А. О некоторых символах в славянской народ­ной поэзии. — X., 1860. — 155 с.

218. Потебня А.А. О некоторых символах в славянской народ­ной поэзии // Потебня А.А. Слово и миф. — М.: Правда, 1989. — С. 285—378.

455

Бібліографія

219. Потебня А.А. Объяснение малорусских и сродных народ­ных песен. Колядки и щедровки. Отдельный оттиск из "Русского филологического вестника". — Варшава, 1887. — Т. 2.

220. Потебня О.О. Естетика і поетика слова. — К.: Мистецтво, 1985. —302 с.

221. Потебня О.О. З лекцій теорії словесності: Байка, прислів'я, приповідка. — X.: Держвидав України, 1930. — 112 с.

222. Прадид Ю.Ф. Русско-украинский и украинско-русский фразеологический тематический словарь: Эмоции человека. — Симф., 1994. —243 с.

223. Прадид Ю.Ф. Фразеологическое значение и его интерпре­тация в словаре // Frazeografia slowianska / Pod red. M. Balowskiego і W. Chlebdy. — Opole, 2000. — S. 29—31.

224. Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика до­сліджень). — К.; Сімф., 1997. — 252 с

225. Пришва Б.Г. Засоби гумору в творах Остапа Вишні: Лінг­востилістичний аналіз. — К.: Вища шк., 1977. — 118 с.

226. Радзієвська Т.В. Концепт шляху в українській мові: поєд­нання ідей простору і руху // Мовознавство. — 1997. — № 4—5. — С 17—26.

227. Ричарде А.А. Философия риторики // Теория метафоры. — М.: Прогресе, 1990. — С. 44—67.

228. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. — М.: Наука, 1981. —607 с.

229. Ройзензон Л.И. Лекции по общей и русской фразеологии. — Самарканд, 1973. — 223 с.

230. Ройзензон Л.И., Абрамец КВ. Совмещенная омонимия в сфере фразеологии // Вопр. языкознания. — 1969. — № 2. — С. 54—63.

231. Ройзензон Л.И., Авалиани Ю.А. Современные аспекты изу­чения фразеологии // Проблемы фразеологии и задачи ее изучения в высшей и средней школе. — Вологда, 1967. — С. 68—81.

232. Романюк Н.В. Фразеологія верхньонаддністрянських говірок нижньої течії річки Бистриці: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. — Запоріжжя, 2002. — 17 с.

233. РоманюкИФ. Лексика весільного обряду Правобережного Полісся // Дослідження української діалектології: 36. наук, праць /

456

Бібліографія

Відп. ред. П.Ю. Гриценко. — К.: Наук, думка, 1991. — С 225— 251.

234. Російсько-український словник: В 3 т. / Голов, ред. А. Кримський. — К.: Держвидав України, 1924. — Т. 1. — 290 с

235. Російсько-український словник: В 3 т. — К.: Наук, думка, 1968.

236. Русско-болгарский фразеологический словарь / К. Андрей-чина, С. Влахов, С. Димитрова, К. Запрянова; Под ред. С. Влахова.

— М.: Рус. яз.; София: Наука и искусство, 1980. — 584 с.

237. Сборник материалов по малорусскому фольклору / Собр. А.Н. Малинка. — Чернигов, 1902. — 388 с.

238. Сел Іванова О.О. Нариси з української фразеології (психо-когнітивний та етнокультурний аспекти). — К.; Черкаси: Брама, 2004. —276 с.

239. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культуроло­гии.—М., 1993.

240. Сидоренко М.И. О смысловой структуре фразеологизмов // Очерки по русскому языку и истории его развития: Учен. зап. Ле-нингр. пед. ин-та им. А.И. Герцена. — Л., 1969. — Т. 370. — С. 5— 58.

241. Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославс-кой и Харьковской губернии И.И. Манжурою // Сб. Харьк. ист.-фи-лол. о-ва. —X., 1890. —Вып. 2. —Т. 2. —С. 1—194.

242. Скляренко В. Нитка життя, або вузликове письмо у давніх слов'ян // Україна. — 1990. — № 32. — 12 серп. — С. 7.

243. Скрипник Л.Г. З таємниць фразеології // Мовознавство. — 1968.—№2. —С. 75—76.

244. СкрипникЛТ. Із таємниць фразеології. Видно (знати, пізна­ти) пана по халявах // Мовознавство. — 1968. — № 4. — С 80—81.

245. Скрипник Л.Г. Із таємниць фразеології. Хоч тури гони, зглядається (ззирається, видивляється), як на тура // Мовознавство.

— 1969. — № 3. — С 83—85.

246. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. — К.: Наук, думка, 1973. —280 с.

247. Славянская мифология: Энциклопед. словарь / Научн. ред.: В.Я. Петрухин и др. — М.: ЭЛЛИС ЛАК, 1995. — 416 с.

457

Бібліографія

248. Славянские древности: Этнолингв. словарь: В 5 т. / Под ред. Н.И. Толстого. — М.: Междунар. отношения. — Т. 1. — 1995.

— 579 с.

249. Славянские древности: Этнолингв. словарь: В 5 т. / Под ред. Н.И. Толстого. — М: Междунар. отношения. — Т. 2. — 1999. — 697 с.

250. Словарь вологодских говоров. — Вологда, 1983—1989. — Вып. 1-^.

251. Словарь російсько-український / Зібр. і впорядк. М. Ума-нець і А. Спілка. — Л., 1893—1898. — Т. 1—4.

252. Словарь русских донских говоров: В 3 т. — Ростов н/Д: Изд-во Рост, ун-та, 1975—1976.

253. Словарь русских народных говоров / Под ред. Ф.Т. Филина и Ф.П. Сороколетова. — Л.: Наука, 1965—1987. — Т. 1—22.

254. Словарь української мови / Упор, з дод. власн. матеріалу Борис Грінченко. — Надрук. з вид. 1907—1909 pp. фотомех. спосо­бом. — К.: Вид-во АН УРСР, 1958—1959. — Т. 1—4.

249. Словник гуцульських говірок // Гуцульщина: Лінгв. етюди.

— К.: Наук, думка, 1991. — С. 90—270.

256. Словник символів / O.I. Потапенко, М.К. Дмитренко, ГЛ. Потапенко та ін. — К.: Ред. часопису "Народознавство", 1997.

— 156 с.

257. Словник символів культури України / За заг. ред. В.П. Ко-цура, О.І. Потапенка, М.К. Дмитренка. — К.: Міленіум, 2002. — 260 с.

258. Словник синонімів української мови: В 2 т. / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, СІ. Головащук та ін. — К.: Наук, думка, 1999—2000.

259. Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: В 2 т. — К.: Наук, думка, 1977—1978.

260. Словник української мови: В 11 т. — К.: Наук, думка, 1970—1980.

257. Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.

— Л., 2001—2003. — Вип. 8—10.

262. Словник фразеологізмів української мови / Укл.: В.М. Бі-лоноженко та ін. — К.: Наук, думка, 2003. — 1104 с.

263. Смерч ко А.А. Фразеологічні інновації як відображення сприйняття світу: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. — К., 1997.

— 22 с.

458

Бібліографія

264. Смолякова Н.А. Семантические поля в болгарской фразео­логии: Дис. ... канд. филол. наук. —Л., 1984. — 248 с.

265. Спринчак Я.О. Етимологічний аналіз фразеологічних ви­разів // Укр. мова і л-ра в шк. — 1976. — № 5. — С 33—38.

266. Срезневский И.И. Замечание об образовании слов и выра­жений // Сб. Отд-ния рус. яз. и словесности Академии Наук. — 1873.

— № 10. —С. 66—75.

267. Срезневский И.И. Материалы для словаря древнерусского языка: В 3 т. — СПб., 1893—1903.

268. СтавицькаЛ. Короткий словник жаргонної лексики україн­ської мови. — К.: Критика, 2003. — 336 с.

269. Степанов Ю.С Константы: Словарь русской культуры. — 3-е изд., испр. и доп. — М.: Академ. Проект, 2004. — 992 с.

270. Степанов Ю.С Методы и принципы современной линг­вистики. — 4-е изд., стер. — М.: Едиториал УРСС, 2003. — 312 с.

271. Степанова Л. Архаизация компонентов и эволюция фра­зеологических единиц // Историко-этимологическое изучение сла­вянских фазеологических систем. — СПб., 1998. — С. 55—75.

272. СтепановаЛ.И. Роль компонентов в формировании семан­тики фразеологических единиц // Проблемы фразеологической се­мантики / Под ред. Г.А. Лилич. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1996. —С. 95—106.

273. Стишов А.А. Отфраземные образования в современном украинском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. — К., 1991.

— 18 с.

274. Стишов О.А. Українська лексика кінця XX століття (на ма­ теріалі мови засобів масової інформації). — К.: Вид. центр КНЛУ.

— 388 с.

275. Ступінська Г.Ф. Фразеологія лемківського говору україн­ ської мови: Автореф. дис канд. філол. наук. — Івано-Франківськ,

2000. —21с.

276. Сумцов М.Ф. Слобожане: Історико-етнографічна розвідка.

— X.: Акта, 2002. —281 с

277. Сцяшковіч Т.Ф. Слоунік Гродзенскай вобласці. — Мінск: Навука і тзхніка, 1983. — 671 с

278. Тараненко А.А. Языковая семантика в ее динамических ас­пектах (основные семантические процессы). — К.: Наук, думка, 1989. —256 с.

459

Бібліографія

279. ТарасовЛ.Ф. Язык как орудие культуры — основа лингво-философской концепции А.А. Потебни // А.А. Потебня — исследо­ватель славянских взаимосвязей. —X.: ХГУ, 1991. — С. 5—7.

280. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагма­тический и лингвокультурологический аспекты. — М.: Языки рус. культуры, 1996. — 286 с.

281. Тимошенко И.Е. Литературные источники и прототипы 300 русских пословиц и поговорок. — К., 1897. — 174 с.

282. Тлумачальны слоунік беларускай мовы: У 5 т. — Мн.: Гал. рэд. Беларус. Сав. Энцыклапедьп, 1978. — Т. 2. — 768 с.

283. Токарев СА. Религиозные верования восточнославянских народов XIX — начала XX века. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1957. — 164 с.

284. Толстая СМ. Славянские народные представления о смер­ти в зеркале фразеологии // Фразеология в контексте культуры. — М: Языки рус. культуры, 1999. — С. 229—234.

285. Толстой Н.И. К реконструкции праславянской фразеоло­гии // Славянское языкознание: VII Международный съезд слави­стов. Варшава, 1973: Докл. сов. делегации. — М.: Наука, 1973. — С. 272—293.

286. Толстой Н.И., Толстая СМ. Слово в обрядовом тексте (культурная семантика слав. *vesel-) // Славянское языкознание: XI Междунар. съезд славистов: Докл. рос. делегации: Сб. докл. / Отв. ред. Н.И. Толстой. — М.: Наука, 1993. — С. 162—186.

287. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Запад­но-Русский край: Материалы и исследования, собранные П.П. Чу-бинским: В 7 т. — СПб., 1872—1879.

288. Удлер Р. Значення слова vatra в говорах мов балкано-кар-патського ареалу // Мовознавство. — 1996. — № 4—5. — С. 63— 69.

289. Удовиченко Г.М. Прогресивна і регресивна деривація в си­стемі фразеологізмів // Мовознавство. — 1984. — № 2. — С 18— 24.

290. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: В 2 т. — К.: Вища шк., 1984.

291. Ужченко В. До мовних джерел українського народу. — Рец. на кн.: Чабаненко В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Над­дніпрянщини. — Запоріжжя, 2001. — 201 с. // Теоретические и при-

460

Бібліографія

кладные проблемы русской филологии: Науч.-метод. сб. — Сла-вянск, 2001. — Вып. 9. — Ч. I. — С. 161—168.

292. Ужченко В. Нові рубежі української фразеології // Укр. мова. — 2004. —№ 1. — С 107—117. Рец. на кн.: Словник фразео­логізмів укр. мови / Укл.: В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк, В.В. Дят-чук, Н.М. Неровня, Т.О. Федоренко. — К.: Наук, думка, 2003. — 1104 с.

293. Ужченко В. Структурно-семантичне моделювання фразео­логізмів східнослобожанських і степових говірок Донбасу // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Філолог, науки. — 1999.—№5. —С 34—39.

294. Ужченко В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. — 2-ге вид. — Луганськ, 1997. — 143 с.

295. Ужченко В.Д. Внутрішня форма фразеологізму в зв'язку з внутрішньою формою слова // Мовознавство. — 1993. — № 3. — С 23—30.

296. Ужченко В.Д. Водою не розіллєш // Укр. мова і л-ра в шк.

— 1985. — № 12. — С 66—67.

297. Ужченко В.Д. Історико-лінгвістичний аспект формування української фразеології: Дис.... д-ра філол. наук. — Луганськ, 1994.

— 453 с.

298. Ужченко В.Д. Мікрофразеологізми в контексті загально-мовної фразеології та етнокультури // Доп. та повідомл. IV Міжнар. конгр. україністів / Відп. ред. В. Німчук. — К.: Пульсари, 2002. — С 189—193.

299. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. — К.: Рад. шк., 1988. —278 с.

300. Ужченко В.Д. Східноукраїнська фразеологія. — Луганськ: Альма-матер, 2003. — 362 с.

301. Ужченко В.Д., Авксентьев Л.Г. Українська фразеологія.

— X.: Основа, 1990. — 167 с

302. Ужченко В., Ужченко Д. Фразеологічний словник схід­нослобожанських і степових говірок Донбасу. — 3-тє вид. — Лу­ганськ, 2000. — 198 с

303. Ужченко В., Ужченко Д. Фразеологічний словник схід­нослобожанських і степових говірок Донбасу. — 4-те вид. — Лу­ганськ, 2002. — 263 с

461

Бібліографія

304. Ужченко В., Ужченко Д Фразеологічний словник схід-нослобожанських і степових говірок Донбасу. — 5-те вид. — Лу­ганськ: Альма-матер, 2005. — 348 с

305. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник укра­їнської мови. — К.: Освіта, 1998. — 224 с

306. Ужченко Д.В. Семантика українських зоофразеологізмів в етнокультурному висвітленні: Дис. ... канд. філол. наук. — Лу­ганськ, 2000. — 248 с

307. Українська мова / Наук, ред.: С. Єрмоленко. — Opole, 1999.

— 324 с

308. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівсь- кий В.М., Тараненко О.О. (співголови). — К.: Укр. енцикл., 2000.

— 752 с

309. Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період. — К.: Держлітвидав, 1963. — 791 с

310. Українські приказки, прислів'я і таке інше / Спорудив М. Номис. — СПб., 1864. — 304 с. — (перевид. 1993).

311. Українсько-російський словник: В 6 т. / Гол. ред. І.М. Ки­риченко. — К.: Вид-во АН УРСР, 1953—1963.

312. Ульяновська С. Магічні елементи поліського поховального ритуалу // Нар. творчість та етнографія. — 1992. — № 2. — С 69— 74.

313. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. — М.: Прогресс, 1964—1973.

314. Федоров А.И. Сибирская диалектная фразеология. — Ново­сибирск: Наука, 1980. — 192 с.

315. Фразеологический словарь русских говоров Сибири / Под ред. А.Н. Федорова. — Новосибирск: Наука, 1983. — 232 с.

316. Фразеологический словарь русского языка / Под ред. А.И. Молоткова. — М.: Сов. энцикл., 1967. — 544 с.

317. Фразеологічний словник української мови: В 2 кн. — К.: Наук, думка, 1993.

318. Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Слов.-довід. / Укл.: O.I. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. — К.: Довіра, 2003. — 735 с.

319. Франко І. Людові вірування на Підгір'ю // Етногр. зб. — Л., 1898. —Т. 5. —С. 160—218.

320. ФранчукВ.Ю. Олександр Опанасович Потебня. — К.: Наук, думка, 1985. —167 с.

462

Бібліографія

321. Хобзей Н. Гуцульська міфологія: Етнолінгв. словник. — Л., 2002. —216 с.

322. Чабаненко В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. — Запоріжжя, 2001. — 201 с

323. Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщи­ни: В 4 т. — Запоріжжя, 1992.

324. Черданцева Т.З. Язык и его образы: Очерки по итальянской фразеологии. — М.: Междунар. отношения, 1977. — 168 с.

325. Чернышева И.И. Фразеология современного немецкого языка. — М.: Высш. шк., 1970. — 200 с.

326. Шанский ИМ. Фразеология современного русского языка. — 3-е изд., испр. и доп. — М.: Высш. шк., 1985. — 160 с.

327. Шанский Н.М., Зимин В.К, Филиппов А.В. Опыт этимоло­гического словаря русской фразеологии. — М.: Рус. яз., 1987. — 239 с.

328. Шевякова Т.В. К проблеме лексикографического отраже­ния русской фразеологии XVIII века // Frazeografia slowianska / Pod red. M. Balowskiego і W. Chlebdy. — Opole, 2000. — S. 40—42.

329. Шмелев Д.Н. Слово и образ. — М.: Наука, 1964. — 120 с.

330. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвісти­ки: Енцикл. словник. — К.: Артек, 1998. — 336 с.

331. Шухевич В. Гуцульщина: В 5 ч. — 2-ге вид. — Верховина, 1997—2000.

332. ЮрчанкаГ.Ф. І коціцца і валіцца: Устойлівьія словазлучен-ні у гаворцы Мсціслаушчьшьі. — Мінск, 1972. — 288 с.

333. Юрченко А.С., Ройзензон Л.И., Ройзензон СЯ. Украинский диалектный словарь Харьковской области (фрагменты словаря) // Вопросы фразеологии. VIII: Тр. Самарканд, ун-та им. А. Навои. — Самарканд, 1975. — Вып. 272. — С. 192—208.

334. Юрченко О.С. Формування фразеологічного фонду україн­ської літературної мови (кінець XVIII — поч. XIX ст.). — X.: Вища шк., 1984. —208 с.

335. Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. — X.: Основа, 1993. — 176 с

336. Юрчук Л.А. Теоретичні засади реєстру Фразеологічного словника української мови // Мовознавство. — 1983. — № 5. — С 23—32.

463

Бібліографія