§ 12. Антонімія фразеологічних одиниць
Антонімія належить до семантичних універсалів проте фразеологічна антонімія, на відміну від лексичної, на сьогодні вивчена значно менше. Певну увагу українським фразеологічним антонімам приділяли Л. Авксентьев, Н. Бабич, Н. Бобух, В. Калашник, Ж. Ко-лоїз, Л. Скрипник. Складність дослідження фразеологічних антонімів полягає в самій природі ФО, семантика яких, крім номінації явищ об'єктивної дійсності, включає емоційно-оцінний, конотативний компонент, який важко вписати в конкретні семантичні межі.
Основними умовами антонімізаціїфразем В. Калашник та Ж. Ко-лоїз вважають протилежність значення, наявність семантичної опозиції "фразеологізм — фразеологізм" (власне фразеологічна антонімія) і належність усталених сполук до знаків однієї логічної сутності [104: 4]. Іншими словами, фразеологічні антоніми — це щонайменше дві фразеологічні одиниці однієї смислової і логічної сутності з протилежним значенням. Вони позначають одне й те саме явище у різних аспектах, не заперечуючи його, а вказуючи на протилежність дії чи відмінності в якісній оцінці: будуть (вийдуть) люди (з кого) "хто-небудь досягне певного становища, сформується з позитивними якостями" — не буде пуття (з кого), остатися (бути) з пустими цеберками "залишитися нещасливим, зазнати невдачі" — перейти дорогу вповні: "Купались далі в золоті князі..." (Д. Пав-личко) — "Кожухи, свити погубили і з голоду в кулак трубили, така з ним лучилась пеня" (І. Котляревський); луг. діал. як з воску викопаний "дуже схожий, подібний" — схожий як бульдог на носорога "зовсім не схожий", за версту (за верству) видно "дуже високий" — горобцю по кісточки "низький на зріст".
Фразеологічна антонімія включає структурно однотипні (організовані за однаковими моделями) і неоднотипні (різноструктур-ні) ФО. Найвиразнішою ознакою однотипних фразеологічних антонімів є наявність експліцитних лексичних антонімів як структурно-семантичного стрижня надслівних мовних утворень: серце заговорило (чиє) "у кого-небудь пробудилося почуття кохання" — серце мовчить (чиє) "хто-небудь залишається байдужим до когось" {заговорило — мовчить), прокидається серце (чиє) — заснуло серце
114
Системні відношення у фразеології
(чиє), з такого ж тіста — з іншого тіста: "Лунала музика. Весілля виходило з берегів" (В. Вільний) — "Скільки ще куль із-за рогу просвистить, поки все ввійде в береги" (О. Гончар). До однотипних звичайно відносять і семантично контрастні вислови з відсутньою лексичною антонімією, але які утворені за однією структурною моделлю: виграти бій — промазати справу, хоч у вухо бгай (клади) "дуже лагідний, покірний, податливий" — [хоч] кіл (кілок) на голові теши (кому) "уживається для підкреслення неможливості переконати вперту або нетямущу людину", гнути (згинати) коліна (шию) "виражати покірність; запобігати перед ким-небудь, підлещуватися" — дерти носа "пихато поводитися, чванитися, зазнаватися", вибитися з мочі — набратися сил, тертий калач — жовтороте пташеня.
Найпоширенішим виявом антонімічності ФО однотипних структур вважають заперечення: протилежність їх семантики — у наявності компонентів з префіксом не або ФО з часткою не. Наприклад, ФСУМ послідовно фіксує їх як антоніми: народитися під щасливою зіркою (зорею) "бути везучим, щасливим" — народитися під нещасливою зіркою, стояти на вірному шляху — стояти на невірному шляху, стояти на правильній дорозі — стояти на неправильній дорозі, хоч пальцем торкнути — / пальцем не торкнути. Проте окремі дослідники заперечують антонімічність сполук типу до душі — не до душі, з руки — не з руки, вважаючи їх одним і тим самим фразеологізмом, ужитим з часткою не і без неї, оскільки вона не є компонентом ФО й виконує заперечну функцію подібно до лексем (піду — не піду, мій — не мій) [147: 90]. Антонімічними ФО пропонується вважати вирази, в яких заперечна частка є компонентом фразеологізму, і — очевидно, похідні від них — сполуки зі стверджувальним значенням, подані в цій самій словниковій статті: не по зубах (кому, чиїх) "не під силу кому-небудь, не вистачає хисту" — по зубах, каші не звариш (з ким) "не домовитися, не дійти згоди" — зварити кашу [262: 273, 258]. Як бачимо, чіткої межі між цими ФО немає. Не викликає сумніву, наприклад, антонімічність фразем не мати хисту "не розумітися на чомусь" і мати кебету "розумітися на чомусь" [104: 168], однак протилежність їх семантики полягає виключно в наявності заперечної частки, оскільки немає відмінності у компонентному складі — лексеми хист і кебета — синоніми. Така невизначеність зумовлена нетотожністю лексичної і фра-
115
Розділ 5
зеологічної семантики, що виявляється в нарізнооформленості ФО, їх особливому способі подання об'єктивної дійсності.
Ще одна група фразеологічних антонімів однотипної структури включає ФО, до складу яких входять компоненти, що є лексичними антонімами: повна (набита і т. ін.) кишеня (у кого) — пустий гаманець, сідати на свого коника (конька) — злазити з свого коника, є лій у голові (у кого, чиїй) — порожньо в голові, з 'явитися на горизонті — зникнути з горизонту, відчиняти двері (кому, перед ким) — зачиняти двері (кому, перед ким), власними руками — чужими руками, птах низького польоту — птах високого польоту. Організуючим чинником контрастних відношень фразеологізмів є антоніми різних частин мови, як-от прислівники {гидко — любо): "Коли б вона була гарна, то мені не так було б жаль, а то ж така тобі погана, що й глянути гидко" (І. Нечуй-Левицький); "Зробив таку [хату], що любо оком глянуть: Що від садка, що збоку, що з фасаду" (О. Під-суха); прикметники (дурний — розумний): "Дурна голова не полисіє" (М. Номис); "Дуже він ...мені подобався, бо був добрий сусід і розумна голова" (І. Франко); дієслова (підійматися — падати): "Військовий суддя був уже радий, що догодив князеві, й одразу ж відчув, що його акції серед петербурзької знаті починають підійматися" (О. Добровольський); "Акції Івана Івановича, як глави сімейства, падали з кожним днем, і йому довелось діяти" (М. Білкун); іменники (балачка—мовчанка): "Ми, жінки, цікавіші од вас і не всі любимо тільки справляти балачку про квіти та вишивання" (І. Нечуй-Левицький); "Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить —мовчанку справляє" (Панас Мирний); займенники (цей — той): "Ще забила вона [Горпина] собі голову, що вже не побачить на цім світі сина" (Г. Григоренко); "Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і от-от щезне, лише заспівають треті півні" (М. Коцюбинський); прийменники (за — проти): "Утремо ми запорожцям носа, як колись візьме наша, а поки що треба гладити за шерстю" (П. Куліш); "Це все він стриже проти шерсті" (Укр. прислів'я). Пор. фразеологізми-антоніми у складі одного прислів'я: ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
Антонімом до вислову [і] не заманити калачем "не звабити, не спокусити кого-небудь ніякими принадами" виступає і ФО і калачем не виманити, і синонімічний йому не викурити і ладаном, що
116
Системні відношення у фразеології
свідчить про тісний зв'язок синонімічних і антонімічних відношень. Останній вираз є прикладомрізноструктурних ФО, протилежність семантики яких відповідає антонімічності їх лексичних синонімів: валитися від вітру "бути знесиленим, слабим" — кров з молоком "здоровий, рум'яний" (про людину та її обличчя) {слабкий — здоровий), аж іскри летять "дуже енергійно, завзято, докладаючи всіх зусиль" — як мокре (мерзле) горить "неохоче, абияк, погано робити щось", [одні (самі)] кістки (кості) та шкіра "дуже худий" — аж шкіра репає, не втовпиться в шкіру "товстий", мозолити руки "важко працювати" — не братися ні за холодну воду "ледарювати", з вибриком "робити щось охоче" — як за смертю "робити щось неохоче", а також за тридев 'ять земель — під носом, не за горами, ні (аш, і) крихітки (крихти) — до біса, [і] кури не клюють — як кіт наплакав, одним миром мазані — не з нашої парафії, на вітер — мести до воріт, дивитися б не захотів — як лялечка, і конем не об "ідеш —мов жердина, хвіст собачий — ціни немає. Пор. ще: "Що з того, що тільки шістнадцять? Адже я не хвіст собачий — я хазяїн" (Ю. Збанацький) — "В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає" (Панас Мирний).
Нерідко вираз може бути антонімічним лише одному з членів синонімічного ряду, що відрізняються відтінками значення, або одному зі значень полісемантичного фразеологізму. Вирази як гриби після дощу і з усіх ніг "швидко" є синонімічними, проте ФО як черепаха "повільно" буде антонімом лише другому, оскільки обидва вживаються на позначення швидкості руху, а перший — як гриби після дощу — означає швидкість росту чого-небудь. Вираз ні (ані) пройти ні (ані) проїхати вживається у двох значеннях: 1. "Про неможливість проходу чи проїзду де-небудь (перев. про ґрунтову дорогу в непогоду)" і 2. "Про велику кількість кого-, чого-небудь". Проте тільки в другому значенні він буде антонімічним ФО в обріз (кого, чого) "дуже мало когось, чогось".
Як і лексичні антоніми, у протилежних зв'язках найчастіше перебувають ФО, що вказують на якісні, кількісні, просторові або часові характеристики предметів, явищ, дій, ознак: 1) дивитися гидко — ні в казці сказати, ні пером описати, з горем пополам — як по маслу; "Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови..." (Ю. Збанацький) — "Абдулаєв був старий вовк, він знав — "язика" взяти нелегко" (Григорій Тютюнник); 2) / на
117
Розділ 5
воза не вбереш — як кіт наплакав, аж кишить — як у кота сліз; 3) за тридев 'ять земель — рукою подати; "На чолі полку мчить Тарас. Його вигляд страшний" (О. Довженко) — "Отож Віталій... став у хвості досить довгої черги" (І. Муратов); 4) / вдень і вночі — ні вдень ні вночі, за царя Панька — без року три дні.
Антонімічність ФО може виявлятися й у внутрішній їх структурі — "внутрішній антонімії*", яка передбачає опозицію "фразеологізм — слово". Суть її полягає в антонімічності фразеологізму і супровідного слова, що є обов'язковим оточенням фразеологізму, таке слово необхідне для функціонування ФО та реалізації його значення. Основою згаданих моделей (опозицій) є зіставлення контрастних за семантикою явищ, протилежність буквального змісту й загальної семантики виразу. Прихована антонімія в таких структурах звичайно вживається для іронічної характеристики зображуваного: "Потрібне воно [толокно] йому, як собаці п 'ята нога, — хмикнув Левко, не знаючи, що й думати про пана..." (М. Стельмах); "Він так схожий на Гарібальді, як свиня на коня" (М. Стельмах); "[Охрім (до Гордія):] Чепурний, як свиня в дощ" (М. Кропивницький); "Я в цім ділі розбираюся приблизно так, як баран в аптеці" (Д. Міщен-ко); "Вишневецького він [дід] ненавидів, а польську панщину любив, як собака цибулю" (І. Нечуй-Левицький). Внутрішня антонімія пов'язана з буквальним значенням, що вступає в опозицію з асоціаціями, які викликані переносним фразеологічним значенням. Вона властива як літературним фразеологічним зворотам {квапитися як свекор до пелюшок, заробив як Хома на вовні, спритний як ведмідь до горобців), так і численним діалектним, наприклад східноукраїнським фразеологічним одиницям, що вписуються в цілий ряд структурно-семантичних моделей: "потрібний + як + назва тварини + музичний інструмент = зовсім не потрібний": потрібний як бобику дзвінок, потрібний як зайцеві дзвоники, потрібний як зайцю гітара, потрібний як козі баян; "схожий + як + назва тварини + на + назва тварини = зовсім не схожий": схожий як бульдог на носорога, схожий як змій на їжа, схожий як півень на курку, схожий як свиня на їжа, схожий як свиня на кобилу, схожий як свиня на собаку, схожий як собака на кішку; "розбиратися (розумітися і т. ін.) + як + назва тварини + в + науках (релігійних книгах і т. ін.) = зовсім не розбиратися": розбиратися як баран у Біблії, розбиратися як баран у книзі, розбиратися як баран у математиці, розбиратися як заєць в гео-
118
Системні відношення у фразеології
метри, розбиратися як їжак у математиці; "личити (пасувати і т. ін.) + як + назва тварини + елемент людського одягу = абсолютно не личити, не пасувати": личити як барану окуляри, личити як блосі кеди, личити як вороні намисто, личити як кобилі сережки, личити як козі вінок, личити як козі в картузі, личити як козі в спідниці, личити як козі в сарафані, личити як козі сережки.
Однак не всі ФО здатні вільно вступати в антонімічні зв'язки. Як правило, не антонімізуються перифрастичні ФО та вирази переважно із семантикою предметності на позначення конкретних дій чи явищ (альма матер, вовчий білет "документ про неблагонадій-ність", більмо на оці "перешкода", дев 'ятий вал, солом 'яна вдова, аїст приніс "про народження дитини", золоте весілля, Великий Віз, чорний ворон "машина, в яку забирають заарештованого"), тобто ті фразеологізми, лексичні відповідники яких не мають антонімів. Ті ж перифрази, в основі семантики яких лежить якісна оцінка, можуть мати антоніми: золотий вік — темна смуга, терновий вінок — лавровий вінок, зелена вулиця — червоне світло тощо.
Антонімія усталених зворотів певною мірою відображена в академічному зібранні — "Фразеологічному словнику української мови" в 2 кн. (1993) (акції підвищуються — акції падають, як у Бога за пазухою — як горох при дорозі, від горшка два вершка — верства келебердянська); у "Фразеологічному словнику української мови" (1998) В. Ужченката Д. Ужченка (пускати на вітер—мести до воріт; з головою "кмітливий" — без голови; мати голову на плечах — не мати клепки, мати порожню макітру на плечах). Однак найповніше (584 антонімічні пари) фразеологічна антонімія відображена в "Словнику фразеологічних антонімів української мови" В. Калашника та Ж. Колоїз [104]. Словникова стаття включає: 1) порядковий номер кожної словникової статті; 2) назву словникової статті (фразеологічні антоніми); 3) тлумачення кожного фразеологічного антоніма; 4) синонім чи синоніми (за наявності кожного із фразеологічних антонімів; 5) ілюстрації. У словникових статтях представлені не лише фразеологізми-антоніми, але й тлумачиться їх значення, наводяться синоніми кожного фразеологічного антоніма.
119
Розділ 5
Наприклад:
- § 1. Ознаки фразеологізму
- § 2. Обсяг фразеології
- § 3. Олександр Потебня — предтеча української фразеології
- § 4. Вибірковість фразеології
- § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів
- § 6. Фразеологічне значення
- § 7. Творення слів на базі фразеологізмів
- § 8. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів
- § 9. Багатозначність фразеологізмів
- § 10. Синонімія у фразеології
- § 11. Фразеологічні варіанти
- § 12. Антонімія фразеологічних одиниць
- 281. Ляпати язиком // тримати язик на защіпці розголошувати щось, не розголошувати чогось,
- 336. Наче на світ народився // як у воді намочений
- § 13. Семантична класифікація
- § 14. Генетична класифікація
- § 15. Функціональна класифікація
- § 16. Фразеологізми
- § 17. Творення фразеологізмів
- § 18. Творення фразем на базі сполучень слів
- § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів
- § 20. Творення фразем на базі народних оповідань
- § 21. Творення фразеологізмів на базі прислів'їв та приказок
- § 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних
- § 23. Моделювання як структурно-семантичний чинник фразеотворення
- § 24. Метафоризація як образно-семантичний чинник фразеологізації
- § 25. Метонімізація як образно-семантичний чинник фразеологізації
- § 26. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів
- § 27. Евфемізація як засіб формування фразеологічних універсали
- § 2& Структурно-семантичні й стилістичні фактори формування фразем
- § 29. Історичні зміни у фразеології
- § 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни)
- Їх уживаності;
- Експресивно-стилістичного забарвлення;
- Закріплення (співвіднесеності) за певними стилями.
- § 32. Активні і пасивні фразеологізми
- § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів
- § 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів
- § 35. Стилістичні функції фразеологізмів
- § 36. Ареальні фразеологізми української мови
- § 37. Фразеологізми професійного мовлення і жаргонів
- § 38. Духовний код національної культури
- § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів
- § 40. Слово-концепт як фразеотворчий чинник
- § 41. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології
- § 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів
- § 43. Українська зоофразеологія
- § 44 Звичаї, обряди, вірування
- § 45. Етимологічне коментування в збірниках паремій
- § 46. Становлення української фразеологічної етимології
- § 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів
- § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів
- § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів
- § 50. Збір і систематизація фразеологізмів
- 7690. Через лад (надто, через міру). Пир., л.
- 7700. Тільки свічі й воску. К, л., Пир., Кр., Гр. — воску й ладану (або: світла и кадила). Ил.
- § 51. Основні фразеологічні словники літературної мови
- 1. Тлумачні фразеологічні словники літературної мови
- 2. Перекладні фразеологічні словники
- § 52. Фразеологічні словники говірок
- § 53. Інші види фразеологічних словників
- Яворнщький д.І. Словник української мови. — Катеринослав: Слово, 1920. — 411 с
- Яким м, Зубрицька м. З діалектології Бойківщини: іменникова словозміна, іменникова фразеологія. — Дрогобич: Коло, 2002. — 148 с
- Янкоускі ф.М. Беларуская фразеалогія. — Мінск: Нар. Асве-та, 1981. —79 с.
- Zaoralek j. Lidova гбепі. — Praha: Nakladatelstvi Ceskoslovenske akademie Ved, 1963. — 779 s.
- 6Vww в кочергах, 175 бу/ww в старій скрині, 175 буяш яя божій (останній) до-
- 399 Зложити голову, 175 змінити ковбасу на сало, 109,424
- 169 Пити шоломом з Дону, 348 питома вага, 28, 350 пиши пропало, 122,414 півтора людського, 228, 260 підаршин ставати, 181, 340 під віконню собак дратовати,
- 01034, М. Київ-34, вул. Стрілецька, 28