2. Перекладні фразеологічні словники

Українська фразеографія має такі фундаментальні двомовні зібрання, як "Англо-український фразеологічний словник" / Укл.: К.Т. Баранцев. — К.: Знання, 2005; "Нема приповідки без правди. Російські прислів'я та приказки з українськими відповідниками" / Укл.: Н. Бєленькова. — К.: Дніпро, 1969; Німецько-український фразеологічний словник: В 2 т. / Укл.: В.І. Гаврись, О.П. Пророчен-ко. — К.: Рад. шк., 1981 та ін. Серед них і російсько-українські та українсько-російські фразеологічні словники.

"Російсько-український фразеологічний словник" І. Вирга-на та М. Пилинської за ред. М. Наконечного друкувався в журналі "Прапор" (1958, № 9—10 1971). Він не вкладається в стандартні рамки словників — одномовних чи двомовних, лексичних чи фра­зеологічних. Укладачі й редактор прагнули показати багатство ви­разових засобів народнорозмовного джерела. У 2000 р. у видавни-

14 7-254 417

f03Ajjri7

цтві "Прапор" у Харкові вийшло окреме видання з дещо іншою на­звою — "Російсько-український словник сталих виразів", ос­кільки він включав не тільки власне "російські фразеологізми", а й "типові синтаксичні сполуки і їхні українські відповідники", як ска­зано в анотації. Додамо — ще й слова-відповідники: Давать, де-лать авансы (перен.). — Давати (подавати) надію, давати обіцянку; обіцяти; обіцятися. Робота включає не тільки вживані еквіваленти От Адама; начиная с Адама. — Від Адама; Від Адама (від початку світу) починаючи (почавши), а й рідкісні вже відповідники: (нар.) від батькового батька починаючи (почавши). Укладачі добирають пареміологічні вирази: Бабьи сказки. — Дурниці; нісенітниці; (об­рази.) Рябої кобили сон. Пр. Брех стара на покуті! Пр. Тоді то було, як баба була дівкою. Пр. Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло. Пр. 0 Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги пи­таєш? Коцюбинський. Автори керувалися настановою показати ба­гатство саме народних українських відповідників. Не виключено, що це було й певною реакцією на зросійщення вербалізмів, кальку­вання, як розуміли за радянських часів ортодоксальну суть перекла­ду (добору відповідників). Адже М. Наконечний (очевидно, як і укладачі-співавтори) був прибічником відтворювати дух, а не букву знака. Про названий принцип свідчить порядок розташування від­повідників української (правої) частини статті, у якій структурно-образні еквіваленти відсунуті в кінець (стоять не на першому місці), пор.: Без пяти минут професор (шутл.). — Ось-ось (от-от) буде (стане) професором; мало-мало не професор; без п'яти (без п'ятьох) хвилин професор; Он не от мира сего (книжн. устар.). — Він лю­дина не сьогосвітня (не з сього світу); він не від світу сього. За по­треби окремі фразеологізми ілюструються добірними прикладами: Млечный Путь (астрон.). — Чумацький Шлях, Чумацька (Небес­на, Зоряна) Дорога; (книжн.) Молочний Шлях. 0 Уночі, як Чумаць­кий Шлях сріблисту куряву простеле, Вийди на Дніпро! Тичина. Словник — багате джерело контрастивної фразеології. Надто ши­рокі ряди українських відповідників — удячний матеріал для різ-норівневих мовних зіставлень за принципом "ФО — слово": Да­вать, дать потачку кому. — Потурати (попускати) кому; дава­ти, дати потур (попуск, лок. потолю) кому; стилістичних студій, коли добираються українські відповідники різного експресивно-емоційного забарвлення й стилістичного (стильового) плану: Пред-

418

Українська фразеографія

стоит дорога кому. — Має їхати хто; чекає дорога [на] кого; кладеться дорога кому; (іноді образи, поет.) мандрівочка пахне кому; різнобічних зіставлень, широких культурознавчих спосте­режень у єдності "мова — культура": Сидеть как рак на мели (разг.). — Як рак на мілині (на піску, на рінні) сидіти; бути як на льоду (на слизькому); зостатися на кошу; Врёт как сивый мерин (вульг.). — Бреше як рудий (як рябий) собака; бреше як собака (як пес, як рябко); бреше як собака на висівки. Укладачі по суті підго­тували базу для великого синонімічного словника фразеологізмів, пор. добірку до поняття "бути близьким до смерті": Стояти над гро­бом; на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не дов­гий ч и й; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світі к о м у; не довго вже ряст топтати кому; (образи, ірон.) три чисни­ці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто; (іс-тор.) сидіти на санях.

Реєстрові ФО групуються під ключовими словами, поданими за алфавітом. Це полегшує користування словником. Проте вибір за­головних слів дещо довільний. Наприклад, ФО Лететь, полететь кувырком поміщена під прислівником кувырком, а такий самий прислівниковий вираз Полететь вверх тормашками — під дієсло­вом полететь. А це дещо утруднює користування довідковою пра­цею.

Таким чином, словник за ред. М. Наконечного — не тільки фік­сація контрастивних мовних одиниць, а й лексикографічна праця широкого діапазону. Вона охоплює величезну джерельну базу, ста­новить науково вивірений тезаурус української етнолінгвістики, лінгвокультурології, лінгвогносеології, соціопсихолінгвістики.

Зразок розміщення й розробки статей:

ВЫХОД

Выход замуж. — Віддання (віддавання).

Выход из положения. — Вихід із становища; рада (порада); ря-тунок (порятунок); викрут. 0 Братця, однаково іншого порятунку немає. Будемо одбиватись! Головко. Треба інший якийсь викрут шукати. Головко.

Выход из строя чего. — Вихід з ладу; (військ.) вихід із строю; втрата боєздатності.

Широко відомий "Українсько-російський і російсько-укра­їнський фразеологічний словник" І.С. Олійника та М.М. Сидо-

419

РозділГ7

ренка (уперше опублікований 1971 p., декілька разів перевидавав­ся), який в українській частині включє понад 7000 ФО, а в російсь­кій — 6500 одиниць (далі аналізуємо 2-ге видання 1978 р., перероб. та доп.). Укладачі використали численні джерела, зокрема тлумачні словники українською і російською мовами, фразеологічні й лек­сичні двомовні словники (англо-український, російсько-польський, болгарсько-російський), збірки прислів'їв і приказок, крилатих слів, фразеологічні матеріали. Фразеологізми розміщені в алфавітному порядку; близькі за значенням об'єднані в одну словникову статтю. Коли один і той самий фразеологізм може вживатися з різним по­рядком компонентів, то автори віддавали перевагу найуживанішо­му. Розробляються внутрішньофразеологічні лексичні варіанти й синоніми-відповідники. Граматичні питання (вони подані розряд­кою) визначають зв'язок ФО зі словами, уведені стилістично-функ­ціональні та емоційно-оцінні позначки реєстрових одиниць: жива (ходяча) енциклопедія шутл. живая (ходячая) энциклопедия; жити-поживати фольк. жить-поживать; жить да поживать; життєве (життьове, житейське) море уст. житейское море. Уживаються також ремарки поэт., редко, ирон., диал., торж. та ін.

Серед недоглядів виокремимо деяку надмірність діалектних чи рідковживаних відповідників (мандрони плести, хйндя знає, пере­биратися з дранки на перепиранку). Один з рецензентів словни­ка, Н. Москаленко, радила додати до словника хоча б невеличкий довідник про незрозумілі слова — компоненти ідіом (штиб, тура, кпини, кондачок, байдики, перун, блигомий та ін.), проте автори за­лишили без уваги цю пораду, хоч у передмові до другого видання укладачі зазначали, що в ньому "враховані всі зауваження рецен­зентів та читачів словника". Так само вразливим місцем залишаєть­ся розміщення ФО в строго алфавітному порядку.

Часом до реєстру лівої (української) частини вводяться ФО "не першої необхідності". Ось, наприклад, вирази тільки на літеру "М", які не включені навіть до академічного фразеологічного двотомни­ка (1993), а то й не є фразеологізмами: мандрівні вогні, маячна ідея, мели, Іване, доки вітру стане, мертва хвиля, мишача ме­тушня, майстер голови стин&ти, малёньке, та важёньке, мара­фонський біг та ін. Створюється враження, що укладачі керувалися не доцільністю відбору органічно властивих нашій мові ФО у лівій частині, а виразними російськими відповідниками.

420

Українська фразеографія

Перегляд реєстру обох частин, доповнення, уважніша семантич­на диференціація, тонший лінгвістичний підхід до визначення фор­ми фразеологічних одиниць, уточнення деяких перекладів, уведен­ня ілюстрацій — такі основні напрями вдосконалення словника вбачає, зокрема, Л. Скрипник.

Зразок розміщення й розробки статей:

підбитий (підшитий) вітром (не предохраняющий от холода, не согревающий — об одежде) подбитый ветром; на рыбьем меху.

під боком (очень близко, совсем рядом) под боком.

під вартою под стражей; под караулом.

під виглядом чого под видом чего.

підвищувати (підвищити) голос (тон) повышать (повысить) голос (тон).

голубь мира голуб миру.

голые стены голі стіни.

голые цифры голі (самісінькі, самі тільки) цифри.

голыми руками брать (взять) голими руками брати (взяти).

голь на выдумки хитри пішла голота на вигадки; що голіший, то мудріший; нужда ввічлива, а голь (голота) догадлива.

Своєрідним продовженням попередньої праці цих авторів став "Українсько-російський і російсько-український фразеологіч­ний тлумачний словник" (1991, 1997 р. у видавництві "Прапор" у Харкові вийшло перероблене видання, зі змінами, на якому ми й зосередимося). Близько 6000 найуживаніших у сучасній українсь­кій мові ФО з їх російськими відповідниками складають першу час­тину праці й стільки ж російських "з перекладом українською мо­вою", як зазначено в анотації. Із 71 словникових статей видання 1978 p., наприклад, на літеру "А" в тлумачному словнику залиши­лося лише 27. Опущені вислови аби дружний колгосп, а врожай буде, аби охота, аби почати, а там воно піде, абб-або, айкання та ойкання тощо. Тут справді виконана значна робота, здійснений тру­домісткий відбір. Фразеологізми зі спільним основним значенням об'єднані в одну словникову статтю й отримують одне тлумачення. Після цього подано російський відповідник (відповідники). Згідно з лексикографічними правилами лексичні варіанти компонентів по­міщаються в круглих, а факультативні — у квадратних дужках.

Хоч у передмові знову ж таки сказано, що "фразеологічні оди­ниці подано з найбільш поширеним усталеним порядком слів", ко-

421

Розділ 17

ристуватися таким словником важкувато. Справді, ФО хата не зачиняється може бути подана і як не зачиняється хата (більшість дієслівних ФО поміщається саме з початковим вербальним компо­нентом: хватати за горло, хапатися за соломину, хвилювати уми хилити голову, ходити півником тощо).

Словник певною мірою й синонімічний, бо інколи до одного пе­рекладного звороту добирається декілька відповідників другою мо­вою або навпаки: за комір не капає кому /за спину (за шию) не ллє кому. — Не каплет; сверху не каплет над к є м. На бед­ного Макара все шишки валятся и все шишки валятся на кого. — На бідного Макара всі шишки летять; бідному все вітер в бчі; на похиле дерево й кози скачуть (плигають); пішого сокола і ворони б'ють; бідному Сивці нема долі ні на печі, ні на лавці [на печі печуть, а на лавці січуть]; на убогого всюди капає.

Часом до фразеологізмів подаються ремарки, що вказують на гра­матичні особливості, стилістичні характеристики, сферу поширення, частоту вживання: за образом і подобою чиєю /на образ і подобу чию. Застар., жарт. За якимось зразком, взірцем, беручи в при­клад кого-небудь, що-небудь. — По образу и подобию чьему.

Зразок розміщення й розробки статей:

залізною мітлою вимітати (вимести). Див. мітлою вимітати.

міцний (твердий) горіх (горішок). Про складну справу або лю­дину з складним характером. — Крепкий (твёрдый) орех (оре­шек).

мов (немов, наче, неначе) полуда з очей спадає (спала). Про правильне розуміння чогось, раніше усвідомленого по-іншому. — Как будто (словно, точно) пелени (покров, завеса) с глаз падает (спадает, уп&ла, спала).

угрызение сбвести. Беспокойное, мучительное состояние из-за чувства своей вины, ответственности за что-либо. — Муки (докори, докір) совісті (сумління).

422

Українська фразеографія