7700. Тільки свічі й воску. К, л., Пир., Кр., Гр. — воску й ладану (або: світла и кадила). Ил.
Такий спосіб розташування матеріалу придатний для ідеографічного опису, але не зручний для користування словником. Тому автор додав посторінковий покажчик опорних слів.
З наведеного фрагмента збірника висновуємо, що М. Номис: 1) ретельно паспортизував вирази (Напр., Пир. — Пирятинщина, Л. — Лубенщина); 2) дописував варіанти (див. № 7690,7700); 3) тлумачив приказки (передав куті меду — переборщив, багато чого на-
407
Розділу
лив). Нерідко укладач поміщає історичну чи етимологічну довідку пояснює умови виникнення й становлення фразеологізму. Пор. Допавсь як дурень до мила. К.
Певно з брехеньки про дурня, що хотів поласувать митами, та й накупив мила — не тямив добре росказать крамареві. Далося ж те ему мик-мик (так він у крамаря питав Mugie) добре у тямки!.. Иноді в брехенці, замість дурня — Мартин (див. № 12193), Ном.
Слова в назві "Збірники О.В. Марковича и других" означають, що до Номисової збірки увійшли матеріали О. Марковича та численних інших збирачів народного слова — В. Білозерського, М. Бі-лозерського, О. Кониського, П. Куліша, В. Лазаревського, А. Свид-ницького, О. Шишацького-Ілліча та ін., а це дало змогу охопити значну територію України — Київщину, Чернігівщину, Полтавщину, Поділля, Полісся, Волинь, Слобожанщину, Черкащину, частково Південь України. Слова ж "и таке инше" свідчили, що, крім приказок, прислів'їв, різноструктурних ідіомів {Лихої долі не вгадаєш, Нещастя ніколи само не приходить, Бреше, як собака, дуба дав), укладач помістив побажання {Щоб тебе положили на лаву!), каламбури {Тинди-ринди за три гроти), загадки {Що без рук стучить?) (грім) та ін. За його словами, він "містив у книжку усе, що було в збірниках (загадки, шепоти, зацурування, замовляння і д.); усе комусь знадобицця!"
Не можна переоцінити й творчого подвигу Івана Франка як фольклориста, лексикографа, діалектолога й етимолога, який на початку минулого століття опублікував тритомну збірку української фразеології "Галицько-руські народні приповідки" (1901—1910). Величезною заслугою І. Франка було утвердження основних принципів укладання такого величезного матеріалу. Гостро критикуючи М. Номиса за спосіб розташування матеріалу, пор.: "Як відомо всякому, хто переглядав Номиса, його збірка впорядкована так нераціонально, що якби розписати конкурс на невідповідне та непрактичне впорядкування матеріалу, то наш Номис певно одержав би першу премію", сам І. Франко не став групувати їх "по темам", виходячи "із певної філософічної системи", як чинили це Номис, Даль, Челаковський, а за абеткою стрижневого слова, звичним "лексико-новим способом". Отже, під словом Зозуля поміщені такі вислови: Л бодай ти зозулі не чув!, Зозулі як сї подавит ячмінним колосом, то перестає кувати; Не тобі зазуля кувала; Чекай, аж ти зазулі закує.
408
Українська фразеографія
Такий спосіб групування наочно засвідчує фразеотворчий діапазон того чи іншого слова, його енциклопедично-культурологічний фон, він зручний для користування. Йому віддають перевагу (з деякими варіаціями) й численні сучасні дослідники-лексикографи: К. Анд-рейчина, С. Влахов, Ст. Димитрова і Кл. Запряганова (1980), А. Ів-ченко (1990), В. Мокієнко і Т. Нікітіна (2001), С. Скорупка (1974), В. Ужченко і Д. Ужченко (1998; 1993; 1997; 2000; 2002), укладачі академічних ФСУМу (1993) та СФУМу (2003), О. Федоров (1997), інколи І. Лепешев (1993) та ін. Кожна приповідка в збірнику паспортизована. І. Франко дотримувався правила "географічного уміс-цевлення приповідок", окреслюючи таким чином їх ареал, наголошуючи, що "обік загально розповсюджених, а почасти інтернаціональних приповідок в устах кожного люду раз у раз твориться, обертається і забувається сила місцевих приказок, дотепів". Укладач тлумачить кожну приповідку. Нерідко пояснення поєднується з показом прототипу ФО, умов уживання, її стилістичною характеристикою, варіативністю, конотацією, походженням, як-от: бере на зелений овес. Еліптично: бере на борг, позичає під застав ще не вижатого вівса; переносно: "задовжує ся, не маючи відповідного по-критя для довгу" [49, X: 118]; викурив го як лиса з ями. Знач(ить) вигнав, вистрашив. Натяк на звісний мисливський спосіб виганяти лиса з ями димом [49, X: 174]; носит ся, як баба з топором. (Мінч.) ...з тйжборъом. (Лол.) ... зо ступов. (Наг.). Утворено, мабуть, за аналогією до приповідки носиться як дурень зо ступою, основаної на відомому оповіданні про дурня, що, "одержавши по батькови ступу, не хотів розстати ся з нею і, ночуючи в лісі на дереві, витяг її туди..." [49, X: 14]. Франкові етимології численних ФО — щоби тя волами возили! "натяк на давній звичай — "везти домовину з покійником на кладовище не інакше, як волами"; до гробової дошки того не забуду ".. .вислів "гробова дошка" вказує на давній звичай класти покійника на дошці", а також бігає як навіжений, боїть ся, щоби му заяць дороги не перебіг, виглядає, як каїн дощу, скривив ся як середа на пятницю і сотні інших — указують, що перед нами, власне, великий етимологічний словник української (ширше — слов'янської) Фразеології. Біля багатьох приповідок поміщені паралелі з лексико-і фразеографічних праць С. Адальберга, В. Даля, Г. Ількевича, І. Но-совича, І. Тимошенка, Ф. Челаковського та ін. згідно з правилами наукового етимологізування.
409
_Розділ_і7
"Приповідки" — справжня енциклопедія матеріального й духовного життя українського народу XIX ст. Вони відображають побутові реалії (дай си раду, лізь в коноплі), умови торгівлі (аби з рук збути), спостереження за тваринами (загнути хвіст під себе), народні ігри (щура пущати), язичницькі вірування (дістати з доброї руки, добрий на руку), відшарування анекдотів (піти як рак по дріжджі), прокляття (бодай твого сліду псами шукали та й найти не могли!) та ін. [49, XXVIII].
- § 1. Ознаки фразеологізму
- § 2. Обсяг фразеології
- § 3. Олександр Потебня — предтеча української фразеології
- § 4. Вибірковість фразеології
- § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів
- § 6. Фразеологічне значення
- § 7. Творення слів на базі фразеологізмів
- § 8. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів
- § 9. Багатозначність фразеологізмів
- § 10. Синонімія у фразеології
- § 11. Фразеологічні варіанти
- § 12. Антонімія фразеологічних одиниць
- 281. Ляпати язиком // тримати язик на защіпці розголошувати щось, не розголошувати чогось,
- 336. Наче на світ народився // як у воді намочений
- § 13. Семантична класифікація
- § 14. Генетична класифікація
- § 15. Функціональна класифікація
- § 16. Фразеологізми
- § 17. Творення фразеологізмів
- § 18. Творення фразем на базі сполучень слів
- § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів
- § 20. Творення фразем на базі народних оповідань
- § 21. Творення фразеологізмів на базі прислів'їв та приказок
- § 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних
- § 23. Моделювання як структурно-семантичний чинник фразеотворення
- § 24. Метафоризація як образно-семантичний чинник фразеологізації
- § 25. Метонімізація як образно-семантичний чинник фразеологізації
- § 26. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів
- § 27. Евфемізація як засіб формування фразеологічних універсали
- § 2& Структурно-семантичні й стилістичні фактори формування фразем
- § 29. Історичні зміни у фразеології
- § 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни)
- Їх уживаності;
- Експресивно-стилістичного забарвлення;
- Закріплення (співвіднесеності) за певними стилями.
- § 32. Активні і пасивні фразеологізми
- § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів
- § 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів
- § 35. Стилістичні функції фразеологізмів
- § 36. Ареальні фразеологізми української мови
- § 37. Фразеологізми професійного мовлення і жаргонів
- § 38. Духовний код національної культури
- § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів
- § 40. Слово-концепт як фразеотворчий чинник
- § 41. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології
- § 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів
- § 43. Українська зоофразеологія
- § 44 Звичаї, обряди, вірування
- § 45. Етимологічне коментування в збірниках паремій
- § 46. Становлення української фразеологічної етимології
- § 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів
- § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів
- § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів
- § 50. Збір і систематизація фразеологізмів
- 7690. Через лад (надто, через міру). Пир., л.
- 7700. Тільки свічі й воску. К, л., Пир., Кр., Гр. — воску й ладану (або: світла и кадила). Ил.
- § 51. Основні фразеологічні словники літературної мови
- 1. Тлумачні фразеологічні словники літературної мови
- 2. Перекладні фразеологічні словники
- § 52. Фразеологічні словники говірок
- § 53. Інші види фразеологічних словників
- Яворнщький д.І. Словник української мови. — Катеринослав: Слово, 1920. — 411 с
- Яким м, Зубрицька м. З діалектології Бойківщини: іменникова словозміна, іменникова фразеологія. — Дрогобич: Коло, 2002. — 148 с
- Янкоускі ф.М. Беларуская фразеалогія. — Мінск: Нар. Асве-та, 1981. —79 с.
- Zaoralek j. Lidova гбепі. — Praha: Nakladatelstvi Ceskoslovenske akademie Ved, 1963. — 779 s.
- 6Vww в кочергах, 175 бу/ww в старій скрині, 175 буяш яя божій (останній) до-
- 399 Зложити голову, 175 змінити ковбасу на сало, 109,424
- 169 Пити шоломом з Дону, 348 питома вага, 28, 350 пиши пропало, 122,414 півтора людського, 228, 260 підаршин ставати, 181, 340 під віконню собак дратовати,
- 01034, М. Київ-34, вул. Стрілецька, 28